Відмінності психіки людини від психіки тварин.

1. Тварина може діяти лише в межах ситуації, яка сприймається безпосередньо, її мотивація завжди біологічна. Людина здатна передбачати події, чинити відповідно до необхідності свідомо, користуватись досвідом, який вироблений людством завдяки мові.

2. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але лише люди створюють ці знаряддя та зберігають їх.

3. Полягає у почуттях. Тварини здатні переживати як позитивні, так і негативні емоції, але лише людині властиві «вищі» почуття: моральні, естетичні, інтелектуальні тощо.

4. Розвиток психіки тварин обумовлений біологічними законами, розвиток психіки людини – суспільно-історичними.

Суттєво також зазначити, що в тваринному світі процес спілкування здійснюється за допомогою першої сигнальної системи, а у людей здійснюється за допомогою другої сигнальної системи,

 

Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.

Свідомість – це вища, властива лише людині, форма суспільного відображення об’єктивних стійких властивостей та закономірностей довкілля, формування внутрішньої моделі світу, в результаті чого досягається пізнання та перетворення оточуючої дійсності.

Структура свідомості:

1. Відображення навколишнього світу за допомогою пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява). Порушення діяльності цих пізнавальних процесів призводить до розладу свідомості.

2. Розрізнення суб’єкта та об’єкта. Це розрізнення «я» та «не-я», яке відбувається в процесі формування самосвідомості.

3. Забезпечення цілеутворюючої діяльності. Людина розкриває причинно-наслідкові зв’язки, ставить перед собою мету, приймає вольові рішення.

4. Наявність емоційно-оцінних ставлень до дійсності, інших людей, до самої себе. Це визначається системою почуттів людини як стабільних ставлень до дійсності.

Несвідомі психічні явища – це сукупність психічних явищ, станів і дій, відсутніх у свідомості людини, що лежать поза сферою розуму, непідзвітні їй принаймні в даний момент, та не піддаються контролю.

 

Мова» та спілкування тварин.

в тваринному світі процес спілкування здійснюється за допомогою першої сигнальної системи. Перша сигнальна система характеризується тим, що сигнальну функцію виконують предмети і явища зовнішнього світу, їх різноманітні властивості, які безпосередньо діють на рецептори.

"Мова." запахів — найдавніша, мабуть, з усіх "мов", адже нею й досі користуються тварини, які раніше за інших з'явилися на Землі.

"Мова" звуків. Звуковий код тварин дуже різноманітний. Найчастіше ми чуємо "пташину розмову". Треба розме­жовувати пісню птахів і сигнали, які вони подають у різних випадках життя.

"Мова" жестів. Рідко звуковий сигнал тварин не супроводжується якимись жестами. А іноді "німа розмова"зрозуміла і без будь-яких "слів".

"Мова" фарб і вогників. За допомогою кольорів тварини ховаються від ворога, лякають його, маскуються, підкрада ючись до здобичі, "говорять".

Принципи психології.

1. Принцип детермінізму. Розкриває причини виникнення психіки у філо- та онтогенезі, закономірну зумовленість психічних явищ, психічної діяльності та властивостей людини.

2. Принцип відображення. Всі психічні функції за своєю природою є відображувальними. Психічне відображення має сигнальний характер. Сигнальність характеризується високою вибірковістю та випережуваністю. Психічне відображення є знаково опосередкованим, воно активне на будь-якому рівні.

3. Принцип єдності психіки та діяльності. Конкретизує два попередні принципи. За цим принципом психіки та діяльність не тотожні і не протиставні – вони утворюють єдність. Психіка виступає як внутрішній ідеальний план діяльності, а діяльність, у свою чергу, визначає особливості розвитку психіки.

4. Принцип розвитку психіки. Кожному рівню психіки відповідає свій рівень детермінанти. В процесі становлення особистості типи розвитку представляються неоднозначно, вони мають інтегральний характер, характеризуються нерівномірністю та домінуванням одного чи іншого. Особистісні якості закладаються під час ігрової, навчальної чи трудової діяльності.

5. Системно-структурний принцип. Психіка є складною системою взаємопов’язаних елементів, в якій окремі прояви розглядаються як складові елементи цілого. Психіка виступає при цьому як складна відкрита система із зворотними зв’язками.