Здійснення державного контролю за станом атмосферного повітря.

Охорона атмосферного повітря від забруднення досягається дотриманням лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, встановлених Дозволом, що надається підприємству Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища. Проекти Дозволів складаються таким чином, щоб рівень приземних концентрацій забруднюючих речовин, що містяться у викидах, не перевищував ГДК (ОБРВ) на межі санітарно-захисної зони даного підприємства.

Під час перевірки повітряноохоронної діяльності підприємств здійснюється відбір проб викидів по найбільш потужних та найбільш небезпечних джерелах викидів. Результатом лабораторних аналізів відібраних проб порівнюються з лімітами викидів забруднюючих речовин, що встановлені Дозволом. Можливо також здійснити відбір проб повітря у під факельному просторі для наступного порівняння його складу з результатами розрахунків розсіяння забруднюючих речовин, які містяться у матеріалах інвентаризації.

При інспектуванні обстежується стан пилегазоочисного устаткування, встановлюється ефективність його роботи, перевіряється термін атестування.
9. Здійснення державного контролю за станом та раціональним використанням водних ресурсів.

Врезультаті інтенсивного використання людством водних ресурсів відбуваються значні кількісні та якісні зміни в гідросфері. Кількісні зміни полягають в тому, що в певних районах змінюється кількість води, придатної для господарських потреб, водний баланс, режим рік тощо. Якісні зміни зумовлені тим, що більшість річок і озер є не лише джерелом водопостачання, ай тими басейнами, куди скидаються промислові, сільськогосподарські й господарські побутові стоки. Це призвело до того, що нині на землі вже практично не залишилося великих річкових систем з гідрологічним режимом і хімічним складом води, не спотвореним діяльністю людей.

Якість води - це показники її складу і властивостей, які визначають рівень її придатності для конкретних видів водокористування (питного, промислового, сільськогосподарського, побутового та іншого). З урахуванням екологічних вимог основним показником якості води є рівень придатності для життя різних організмів та вживання людиною. Вимоги до якості води, яку

Використовують у межах країни, визначені у відповідних нормативних документах. Забруднення води визначають за нормативними показниками гранично допустимих концентрацій (гдк) у ній забруднювальних речовин. Перевищення гдк свідчить про погіршення якості води. Придатність води для різних видів водокористування регламентується стандартами. Для узагальнення оцінки якості води розроблено різні її класифікації, згідно з якими водний об"єхт відносять до певної градації забрудненості води. Для оцінки якості вод, як і повітря, використовують гдк. Крім хімічних, при оцінці якості питної води використовують бактеріологічні й органолептичні критерії.

Бактеріологічний стан води оцінюється: через загальну кількість бактерій у воді, вона не повинна перевищувати 100 в одному міліл' грі води, і через кількість бактерій групи кишкової палички. Останнє виражається або колі-індексом, або колі-титром.

До органолептичних показників відносяться запах, кольоровість, мутність та присмак. Важливий показник якості вод - наявність в ній кисню. Забезпеченість киснем звичайно виражається через показник біологічного споживання кисню (бск). Під бск розуміють ту кількість кисню, яка витрачається на розклад (окиснення) речовин, що містяться у воді і здатні брати участь у біохімічних процесах. Чим більше споживання кисню, тим сильніше забруднена вода. У водах заявляється все більше речовин, які не піддаються біологічному розкладу і тому не фіксуються показником бск. Їх вміст оцінюється через хімічне споживання (хск). Цей показник визначається за допомогою реакцій проб води з сильними окиснювачами.

Усі галузі господарства стосовно водних ресурсів поділяються на дві групи: споживачі й користувачі води. Споживачі забирають воду з джерела, використовують її для виготовлення промислової й сільськогосподарської продукції, а потім повертають, але вже в іншому місці, в меншій кількості й іншої якості.

Користувачі воду з джерела не забирають, а використовують її як середовище (водний транспорт, рибальство, спорт тощо), або як джерело енергії (гес). Проте і вони можуть змінювати якість води (наприклад, водний транспорт забруднює воду).

У разі застосування проточної системи вода з водного джерела подається на промисловий об'єкт, використовується в процесі виробництва продукції, потім надходить на очисні споруди й після відповідного очищення скидається у водотік чи водойму. При такій системі використовується велика кількість води, але частка необоротного споживання невелика. При оборотній системі водопостачання відпрацьована вода після відповідної очистки не скидається у водойму, а багаторазово використовується в процесі виробництва. Витрати води у цьому випадку набагато нижчі.

Для оцінки обсягів промислового-водоспоживання використовується термін „водоємність виробництва". Під нею розуміють кількість води (м³), необхідну для виробництва 1 т готової продукції. Водоємність різних видів продукції дуже різниться

Водопостачання населення задовольняє потреби в питній воді й комунально-побутові потреби (робота підприємств побутового обсл} говування, поливання вулиць і зелених насаджень, протипожежні заходи тощо). Існує поняття „питоме водоспоживання", тобто добовий об'єм води в літрах, що необхідний для задоволення всіх потреб одного жителя міста чи села. Питоме водоспоживання в містах більше, ніж у селах, і значною мірою залежить від ступеня благоустрою (наявності водопроводу, каналізації, центрального водяного опалення тощо).

Перевірка водоспоживання

 

По кожному об'єкту, який підлягає перевірці, для оцінки його впливу на стан поверхневих і підземних вод, проведення кількісних розрахунків, вжиття заходів щодо усунення негативних наслідків цього впливу необхідно визначити:

• наявність самостійних водозаборів поверхневих і підземних вод, проектно-технічної документації на водозабірні споруди і водопровідну мережу, актів приймання їх в експлуатацію, дозволів на спеціальне чи відособлене водокористування, дозволів (ліцензій) на буріння свердловин на воду, затверджених лімітів на забір поверхневих і підземних вод. Відповідність оформлення і погодження цих документів в установленому порядку;

• технічний стан водозаборів і водопровідної мережі, зношеність обладнання, ступінь аварійності системи водопостачання, додержання проектного режиму її експлуатації (навантаження на водопровідну

Мережу і основні споруди і т.ін.), діючу систему протиаварійних заходів, наявність інструкцій і настанов щодо попередження аварій і ліквідації їх наслідків, журналів обліку тощо, зафіксовані випадки аварій за звітний період, вжиті заходи щодо їх ліквідації, розміри нанесених збитків, достатність санкцій, застосованих органами державного контролю до осіб, відповідальних за виникнення аварійних ситуацій, платежі за аварійну перевитрату води тощо;

•обладнання споруд по забору поверхневих вод рибозахисними пристроями, відповідність їх проектним параметрам і ефективність роботи;

•наявність погоджених і затверджених в установленому пор їдку зон і поясів санітарної охорони, водозаборів, винесення їх меж в натуру, додержання санітарного режиму на цих територіях відповідно до діючих норм і правил охорони джерел водопостачання;

Наявність в межах контрольованої об'єктом території, особливо в межах

Зон санітарної охорони, свердловин, які не експлуатуються і потребують проведення ліквідаційного тампонажу, додержання правил ведення цих робіт, правильність оформлення актів ліквідаційного тампонажу тощо;

• первинний облік водоспоживання, організацію системи первинного %.обліку, обладнання водозаборів поверхневих і підземних вод

Контрольно-вимірювальною апаратурою і надійність її роботи, досконалість і ступінь достовірності методів побічного (якщо вони є) обліку витрат води порівняно з прямими, правильність ведення журналів обліку води под-11 і под-12;

• звітність по водоспоживанню, відповідність об'ємів використаної води затвердженим лімітам, достовірність статистичної звітності 2-тп (водгосп) і 7-гр, відповідність платежів за фактично використані об'єми води, в тому числі й понадлімітні, діючим нормативам.

Перевірка водовідведення

Покожному об'єкту, який підлягає перевірці, для оцінки його впливу на стан поверхневих і підземних вод, проведення кількісних розрахунків, вжиття заходів щодо усунення негативних наслідків цього впливу необхідно визначити:

» систему розділення, очищення і відведення промислових і госппобутових стоків, наявність очисних споруд промислових і госппобутових стоків, каналізаційної мережі, самостійник; випусків стічних вод у природні або спеціально створені об'єкти (водойми, річки, складки рельєфу, поверхневі чи підземні поля фільтрації, шламонакопичувачі тощо); розміщення і впорядкування водовипусків відповідно до діючих норм і вимог, наявність проектно-технічної документації на них, актів приймання в експлуатацію, дозволів на скидання стічних вод (дозволів на спеціальне чи відособлене

Водокористування), затверджених лімітів та гранично допустимих скидів (гдс), тимчасово погоджених скидів (тпс), планів заходів по досягненню гдс, відповідність оформлення і погодження вказаної документації установленому порядку;

Технічний стан водовипусків, очисних споруд і каналізаційної мережі, зношеність обладнання, ступінь аварійності, додержання проектного режиму експлуатації, фактичне навантаження порівняно з допустимим проектним, вплив ступеня зношеності обладнання очисних споруд і фактичного режиму їх експлуатації на якість очистки стічних вод (ефективність роботи очисних споруд), стан проблеми видалення, складування та утилізації твердого осаду, діючу систему протиаварійних заходів, наявність інструкцій і настанов для попередження аварій і ліквідації їх наслідків, журналів обліку тощо; зафіксовані випадки аварій за звітний період, вжиті заходи щодо їх ліквідації, розміри нанесених збитків і достатність санкцій, застосованих до осіб, відповідальних за виникнення аварійних ситуацій, платежі за аварійне забруднення поверхневих чи підземних вод тощо;

Відомчий лабораторний контроль, наявність окремих приміщень відомчої лабораторії, відповідність їх робочої площі і об'єму діючим нормам, свідоцтва про атестацію, обладнання лабораторії, забезпеченість реактивами та матеріалами, методиками по відбору і аналізу проб води, знання, вміння персоналу виконувати ці роботи, відповідність результатів аналізів відомчої лабораторії результатам, одержаним іншими лабораторіями (санітарно-епідеміологічної служби, органів охорони природи тощо). При здійсненні спільної перевірки з відбором проб контрольні проби відбираються спеціалістами інспекційного органу і відомчої лабораторії одночасно з одних і тих же точок, що оформляється спеціальним актом;

Зливову каналізацію, ступінь охоплення території об'єкта її системою, мережу по відведенню зливових стоків і очисні споруди, їх технічний стан (зношеність, ступінь аварійності тощо), наявність проектно-технічної документації на ці об'єкти, актів приймання їх в експлуатацію, дозволів на скидання зливових стоків у відкриті водойми чи інші природні або штучні об'єкти, затверджених гдс чи тпс на скидання зливових стоків, їх додержання, відповідність оформлення і погодження вказаних документів установленому порядку; відомчий лабораторний контроль за впливом зливових стічних вод на навколишнє середовище (включаючи водні об'єкти) у місцях їх випуску;

Первинний облік стічних вод, які відводяться з території об'єкта, організацію системи первинного обліку, обладнання водовипусків контрольно-вимірювальною апаратурою і надійність її роботи, досконалість і ступінь достовірності побічних методів обліку стічних вод порівняно з прямими (якщо вони застосовуються); правильність ведення журналів под-11, под-12, под-13;.

• звітність по водовідведенню, достовірність статистичної звітності 2-тп (водгосп) - відповідність об'ємів фактично відведених стічних вод різних категорій і кількості скинутих разом з ними забруднюючих речовин даним, наведеним у статистичній звітності, відповідність кількості скинутих забруднюючих речовин встановленим лімітам і стягнутим зборам за забруднення навколишнього природного середовища, включаючи і платежі за понадлімітні скиди.

Також необхідно встановити питання, що стосуються потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод та загального санітарного стану території об'єкта:

• наявність накопичувачів, відстійників, полів фільтрації, технічних ставків, проектно-технічної документації на ці об'єкти, актів приймання їх в експлуатацію, проектні об'єми і фактичне заповнення на час перевірки, дотримання проектного режиму експлуатації, об'єми твердих або рідких відходів, які накопичуються в них щорічно, їх токсичність, стан огороджувальних дамб, можливість аварійного руйнування останніх та надходження забруднень у відкриті водойми або фільтрування разом з водою у підземні водоносні горизонти, система заходів щодо попередження аварій і ліквідаційних наслідків, інструкції, настанови по боротьбі з аваріями, журнали обліку аварій, зафіксовані випадки аварій в минулому і вжиті заходи щодо їх ліквідації, достатність санкцій, застосованих до осіб, відповідальних за виникнення аварійних ситуацій, платежі за аварійне забруднення навколишнього середовища;

• санкціоновані (дозовані) скиди з накопичувачів, відстійників тощо, дозволи на скиди і їх дотримання, платежі на відшкодування нанесених збитків, цілість пломб, накладених на випуски після дозволених скидів, наявність самовільно обладнаних випусків та можливість або фактичне здійснення несанкціонованих (залпових) скидів;

• інші потенційні джерела забруднення поверхневих і підземних вод: склади паливно-мастильних матеріалів, сировини, хімічних речовин тощо, пункти заправки і миття транспортних засобів, локальні очисні споруди, якими за діючими нормативами повинні бути обладнані такі об'єкти, проектно-технічна документація на них, акти приймання в експлуатацію, ефективність роботи очисних споруд і пристроїв, зв'язок із загальною системою зливової каналізації і характер впливу на останню, відомчий лабораторний контроль, можливість впливу на стан поверхневих і підземних вод в цілому;

• загальний санітарний стан території об'єкта, наявність засмічених та захаращених ділянок промисловими та побутовими відходами, забрудненість території розливами нафтопродуктів або інших рідких шкідливих речовин, розсипами твердих хімікатів тощо, стан проблеми накопичення відходів, їх переробки і утилізації, збирання та видалення сміття і т.ін., оцінка впливу загального санітарного стану території

Об'єкта на навколишнє середовище і, зокрема, на поверхневі і підземні

Води.

Водоохоронній діяльності сприяє:

• економія і раціональне використання свіжої води, діючі системи оборотного і повторного водопостачання, ступінь використання для побутових і промислових потреб очищених промислових, побутових і зливових стічних вод;

• будівництво і реконструкція водоохоронних об'єктів (очисних споруд, систем оборотного і повторного водопостачання), хід будівництва, освоєння виділених коштів, дотримання встановлених строків будівництва і пусконалагоджувальних робіт;

• виконання приписів, попереджень попередніх перевірок об'єкта контролюючими органами, відомчих природоохоронних планів і програм, постанов уряду та місцевої адміністрації з питань охорони водних ресурсів.