Окремі розділи також повинні закінчуватися конкретними висновками.

Список використаних джерел. Бібліографічні описи в списку використаних джерел подають в алфавітному порядку. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на використані джерела (в квадратних дужках із зазначенням порядкового номеру джерела у списку).Бібліографічні описи у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.Рекомендована кількість використаних джерел:

дипломних робіт бакалавра:

40-50 джерел;

дипломних робіт спеціаліста:

50-70 джерел;

магістерських робіт:

60-90 джерел.

Основний список використаних джерел мають становити наукові монографії, статті з фахових наукових видань, в т.ч. розміщені на сайті Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (http://nbuv.gov.ua/). Підручники та навчальні посібники у списку використаних джерел мають становити 3-5% від загальної кількості. Загальна частка посилань на електронні ресурси повинна становити не більше 1/4 від загального обсягу використаних джерел. Для магістрів список використаних джерел варто доповнити посиланнями на автореферати дисертацій, які відображають результати системних досліджень в обраній предметній галузі.

До додатків виносяться:

– технічне завдання на ДР (крім ДР бакалавра);

– методики і протоколи випробувань;

– результати патентного дослідження;

– виведення розрахункових формул;

– акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником;

– інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації роботи.

У додатки виносять громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць, первинних документів, звітності тощо.

Пояснювальну записку до ДР оформляють у відповідності з вимогами ГОСТ 2.105-95 ЄСКД “Загальні вимоги до текстових документів”, ГОСТ 19.105-78 ЄСПД “Загальні вимоги до програмних документів” та ГОСТ 19.404-79 ЄСПД “Пояснювальна записка. Вимоги до змісту та оформленню.”

Варто звернути увагу на окремі особливості оформлення. Пояснювальна записка подається у друкованому вигляді.

Кожен розділ пояснювальної записки починається з нової сторінки.

Нумерація сторінок пояснювальної записки повинна бути наскрізною, першою сторінкою є титульна сторінка, але номер сторінки не ставиться, номери сторінок починають виставлятися зі вступу. У нумерацію сторінок пояснювальної записки включаються графіки, таблиці, схеми, креслення й інші матеріали, виконані на окремих аркушах і вшиті в загальну підшивку.

Усі складові частини пояснювальної записки (розділи, підрозділи і пункти) повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами з крапкою, наприклад, 2.5.20 - двадцятий пункт п'ятого підрозділу другого розділу. Якщо розділи на підрозділи не поділяються, то номер пункту складається з номера розділу та номеру пункту, наприклад, 2.5 (п'ятий пункт другого розділу).

Розділи і підрозділи повинні мати найменування у вигляді заголовків. Найменування розділів записують прописними буквами не підкреслюючи, а підрозділів - рядковими (крім першої прописної). Найменування розділів та підрозділів записують гарнітурою «напівжирний». Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку наприкінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з декількох речень, їх розділяють крапкою.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Аналіз існуючих технологій

1.1.1. Аналіз існуючих технологій

Номер розділу і підрозділу ставлять перед найменуванням і відокремлюють його крапкою. Номер пункту (підпункту) пишуть на початку першої строки абзацу так, щоб він не виступав за межу абзацу.

Відстань між заголовком і наступним текстом - 15 мм, відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту - 20 мм.

Виклад тексту пояснювальної записки рекомендується вести від третьої особи: “як показують проведені розрахунки”; “вважається”; “існуюче рішення” тощо. В тексті пояснювальної записки потрібно дотримуватися єдиної термінології. Не варто зловживати іноземними словами, особливо в тих випадках, коли знаходяться рівнозначні українські слова (терміни). Найменування фірм, заводів, організацій не відмінюються, їх треба писати у лапках.

Формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Номер указують із правої сторони листа на рівні формули в круглих дужках, наприклад: (3.15) (п'ятнадцята формула третього розділу).

Значення символів і коефіцієнтів, що входять у формулу, приводять під формулою. Після формули пишуть слово "де" без двокрапки після нього, за ним - символи і числові коефіцієнти розшифровують у такій послідовності, у якій вони приведені у формулі. Значення кожного символу приводять з нового рядка.

Наприклад:

а=w*A (3.15)
де а – обсяг переданих даних, [біт];

w – пропускна спроможність каналу, [біт/с];

t – час передачі даних, [с].

Всі ілюстрації в пояснювальній записці (креслення, схеми, фотографії, графіки) називають рисунками. Вони повинні мати нумерацію в межах розділів (наприклад: Рис. 1.5, Рис. 2.3 і т.д.).

Кожен рисунок повинен мати смисловий заголовок, який пишуть під рисунком, указують його номер.

Посилання на рисунки вказують у круглих дужках, наприклад: (див. рис.1.5).

Результати розрахунків і деякі розрахунки зводять у таблиці. У відповідності до ГОСТ 2.105-95 до кожної таблиці дають точний і короткий заголовок, що відбиває її зміст і ознаку, що відрізняє її від інших таблиць. Розміщають заголовок над таблицею, підкреслювати його не слід. Заголовок пишуть у називному відмінку однини. Крапку після нього не ставлять, заголовки підлеглих ступенів пишуть з малої літери.

Всі таблиці нумерують в межах розділу. Над тематичним заголовком, праворуч з прописної букви цілком пишуть слово “Таблиця” і проставляють її порядковий номер.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад; “Таблиця 2.2” (друга таблиця другого розділу).

Варіанти посилання на таблицю:

– в тексті слово “таблиця” пишеться повністю лише при відсутності номера;

– представлено у табл.2.2;

– (див. табл. 2.2).

Над продовженням таблиці на новій сторінці пишуть "Продовження табл. 2.2" або "Закінчення табл. 2.2" (без лапок), тематичний заголовок не повторюють; всі частини розбитої таблиці починають не передруком заголовку, а рядком з нумерацією, що замінює назви стовпців. Вертикальні стовпці нумерують тільки в тих випадках, коли в тексті на них даються посилання або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

У таблиці дотримують рівновагу її частин: ліва бокова частина не повинна займати більш третини її формату, а висота заголовку – не більше третини висоти таблиці.

Одиниці вимірювань вказують у заголовках. Цифри в стовпцях розташовують так, щоб одиниці знаходилися під одиницями, десятки під десятками і т.д. На цифрові групи числа (починаючи з п’яти знаків) розбивають справа наліво по три цифри проміжками без крапки.

Всі ілюстративні матеріали розміщують відразу після посилання на них. Розташовувати таблиці і графічний матеріал слід так, щоб їх можна було читати без повороту аркуша. Якщо таке розміщення неможливе, то таблиці і ілюстрації розташовують так, щоб для їхнього читання треба було повернути аркуш по годинниковій стрілці.

Необхідно дотримуватись міри насиченості тексту ілюстративним матеріалом. Виходячи зі змісту ілюстративного матеріалу, підбирають найбільш виразну форму ілюстрацій.

При написанні тексту пояснювальної записки застосовують тільки метрологічну термінологію, прийняту стандартами.

Усі метричні величини приводять тільки в одиницях СІ.

Усі терміни та визначення приводять у відповідності до ГОСТ 19.781-90 ЄСПД “Забезпечення систем обробки інформації: програми, терміни та визначення.”

У пояснювальній записці повинна бути відображена загальна блок-схема алгоритму з коментарями, яка охоплює все завдання ДР. Кожна програмна одиниця подається детальною блок-схемою алгоритму.

Роль та призначення кожного блоку схеми алгоритму описується після відповідної блок-схеми алгоритму.

Блок-схеми алгоритмів розробляють у відповідності з ГОСТ 19.005-85 ЄСПД “Блок-схеми алгоритмів та програм. Позначення умовні графічні та правила виконання”.

Наведений текст програми треба виконувати у відповідності до ГОСТ 19.401-78 ЄСПД “Текст програми. Вимоги до змісту та оформленню”.

Опис та призначення окремих програм треба виконувати у відповідності до ГОСТ 19.402-78 ЄСПД “Опис програми”.

При проведенні розрахунків на ПК у пояснювальній записці необхідно привести використану для розрахунків формулу, схему і програму розрахунку, надати результати у друкованому вигляді.

Усі цитати, а також узяті з друку дані, повинні мати посилання на першоджерела.

Посилання на літературні джерела приводяться в тексті у квадратних дужках. У дужках ставлять порядковий номер джерела, приведеного в описку використаної літератури, номер тому, якщо необхідно, - сторінку, наприклад: [3], [8, т. 2, с. 42], [15, с. 553]. При посиланні на стандарт указують його номер, наприклад ГОСТ 19.005-85.

Нумерація джерел у Списку використаних джерел встановлюється відповідно до порядку посилання на них. Тобто перше посилання на джерело буде мати номер 1 ([1]).

Пояснювальну записку слід ретельно відредагувати, домагаючись стислості і точності викладу матеріалу, технічної грамотності, науковості. Закінчена пояснювальна записка повинна бути підписана студентом, консультантами і керівником.