Лекція №6. Необхідність і види міжбанківських розрахунків. Здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів (2 години).

План.

1. Необхідність і види міжбанківських розрахунків.

2. Здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів.

1.Міжбанківські розрахунки - це система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами, філіями та клієнтами в процесі їх діяльності.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи, які дозволяють здійснювати міжбанківські розрахунки відповідно до моделей та форм їх ведення.

Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні передбачені такі форми їх проведення:

1) через національну систему електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ);

2) через власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), що використовується в розрахунках між філіями багатофілійних банків або комбінацією систем ВПС і СЕП;

3) через двосторонні прямі кореспондентські відносини між банками-кореспондентами, шляхом відкриття кореспондентських рахунків ЛОРО, НОСТРО, які можуть установлюватися між банками і НБУ, безпосередньо між банками.

Головним призначенням кожної із систем є якнайшвидше
транспортування розрахункових документів між банками та переказування коштів від платника до одержувача. Для цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються кореспондентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкісну і надійну систему зв’язку для передавання інформації.

Основними принципами здійснення міжбанківських розрахунків є:

1) підтримка банками своєї ліквідності (відповідно, наявності коштів на кореспондентських рахунках) на рівні, що забезпечує безперебійне, в повному обсязі, проведення розрахунків з іншими банками, особливо за платежами клієнтів;

2) проведення контролю за правильністю здійснення міжбанківських розрахунків і проходження документів;

3) проведення контролю за правильністю здійснення міжбанківських розрахунків і проходження документів;

4) проведення контролю за технологічними ризиками;

5) встановлення кореспондентських відносин між банківськими установами.

За повнотою здійснення міжбанківських розрахунків розрізняють дві системи:

Нетто-систему (на чистій основі) – скорочує потреби в коштах та спрощує порядок обміну платіжними документами і засновані на принципах взаємозаліку – клірингу, який передбачає періодичний взаємозалік за зобов’язаннями учасників розрахунків, що включає процес отримання, сортування та розподілу розрахункових документа кожного учасника розрахунків, а також визначення остаточного сальдо.

Брутто-систему (на валовій основі) – передбачає розрахунок за кожним платіжним документом, тобто за кожною транзакцією, система виконує розрахунки в реальному часі, відразу після отримання документа і використовує кореспондентські рахунки, що відкриті банками в розрахунковій палаті.

На сьогоднішній день в Україні практично всі розрахунки між українськими банками здійснюються через систему електронних платежів НБУ. Прямі кореспондентські відносини використовуються при розрахунках між банками України та банками інших країн.

2. З 1994 р. в Україні діє система електронних платежів, яка працює в режимі реального часу і дозволяє здійснювати розрахунки протягом операційного дня та є досить надійною, оперативною та ефективною.

Система електронних платежів НБУ (СЕП НБУ) – це державна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами на всі території України в електронній формі.

Принципи функціонування СЕП НБУ:

1) усі операції здійснюються виключно у без паперовій (електронній) формі;

2) система є абсолютно закритою, тобто грошові кошти не можуть вийти з фінансового простору СЕП на жодній з ділянок;

3) оборот коштів у системі здійснюється за принципом «брутто», коли кожний платіж відображається на коррахунку учасника СЕП;

4) ініціатива проведення платежу належить банку-платнику, який дебетує свій рахунок;

5) виконання платіжних доручень платника з його коррахунку здійснюється в черговості їх календарного надходження в СЕП і в межах наявних на рахунку коштів;

6) платежі здійснюються в режимі реального часу;

7) зарахування коштів одержувачу здійснюється тільки після списання їх з коррахунку банку, що обслуговує платника, і надходження на коррахунок обслуговуючого його банку.

Структурна побудова СЕП:

1) верхній рівень – його елементи забезпечують функціонування системи загалом(балансування між регіональних платіжних оборотів,захист системи від несанкціонованого втручання, усунення аварійних ситуацій, синхронізацію основних операцій учасників системи), до них відносять: операційне управління НБУ, центральну розрахункову палату (ЦРП), програмно-технічний комплекс АРМ-1, засоби захисту інформації та електронну пошту.

2) середній рівень – його елементи забезпечують функціонування системи в окремому регіоні (ведення технічних та реальних коррахунків банків-членів СЕП; приймання, обробку та відправлення платіжних документів банків-членів СЕП; передавання підсумків технічних коррахунків банків-членів на кінець робочого дня у територіальне управління НБУ для відображення по їх реальних коррахунках, до них відносять: територіальні управління НБУ, регіональні розрахункові палати (РРП), програмно-технічний комплекс АРМ-2, засоби захисту інформації та електронну пошту.

3) нижній рівень – його елементи забезпечують початкові технологічні процеси функціонування системи (підготовку і перевірку пакетів електронних розрахункових документів, передавання їх у систему, одержання розрахункових документів від РРП та введення їх у систему автоматизації банку (САБ), до них відносять: комерційні банки, їхні філії, програмно-технічний комплекс АРМ-3, засоби захисту інформації та електронної пошти.

Програмно-технологічна структура СЕП НБУ включає такі компоненти:

1) Програмно-технічні комплекси СЕП, які побудовано за трирівневим принципом: АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3.

2) Програмні засоби електронного зв’язку, в основу яких покладено електронні розрахункові документи, які у межах банківського дня у СЕП набувають вигляду окремих файлів, що формують архів, пошук інформації в якому здійснюється інформаційно-пошуковою системою НБУ.

3) Апаратно-програмні засоби захисту інформації, в основу яких покладено електронний цифровий підпис.

У СЕП впроваджено 7 моделей обслуговування банків (філій) за консолідованим кореспондентським рахунком та інформаційну модель (модель 0), які враховують специфіку роботи та потреби банків. Усі моделі використовуються лише при виконані міжбанківських розрахунків у гривні. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.

Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з операційними правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

СЕП НБУ здійснює розрахунки через систему розрахункових палат, яка має два рівні:

1) регіональні розрахункові палати (є підрозділами територіального управління НБУ і обслуговують відповідний регіон);

2) центральна розрахункова палата (обслуговує комерційні банки Києва та Київської області, а також забезпечує функціонування системи в цілому).

Розрахункові документи, що використовуються у системі електронних розрахунків, мають електронну форму. Для передачі файлів їх готують за допомогою програмного забезпечення «операційний день банку (ОДБ)». Операційний день банку обслуговує всі поточні операції банківської установи.

Для взаємодії між установами банків та регіональними розрахунковими палатами використовують такі компоненти системи електронних платежів:
1) електронна пошта, яка забезпечує інформаційну взаємодію;
2) програмно-технічний комплекс, який забезпечує обіг електронних документів та їх захист від несанкціонованого втручання.

Протягом робочого дня установа банку проводить сеанси зв'язку з регіональною розрахунковою палатою за допомогою електронної пошти, а також технологічні сеанси за допомогою АРМ (автоматизоване робоче місце). Кількість і періодичність сеансів банк визначає відповідно до своїх потреб, регламентом роботи регіональної розрахункової палати.

В Україні кореспондентські рахунки в системі електронних платежів можуть обслуговуватись за кількома моделями. Можливий варіант, коли банку відкривається консолідований кореспондентський рахунок, а його установам або відкриваються, або не відкриваються технічні та субкореспондентські рахунки. Такі моделі можуть передбачати наявність або відсутність внутрішньобанківської платіжної системи.

Контрольні питання.

1. Надайте характеристику поняттю «міжбанківські розрахунки».

2. Які форми проведення міжбанківських розрахунків існують в Україні?

3. Опишіть схему функціонування СЕП НБУ.

4. Які рівні входять до складу структурної побудови СЕП НБУ?

5. Які компоненти включає програмно-технологічна структура СЕП НБУ?

 

Література: 1,2,10(с.226-232), 10(с.83-89).

Самостійна робота студентів (8 годин).

План.

1. Відкриття і ведення банківського рахунку. Характеристика різних видів рахунків. Оформлення розрахункових документів та порядок їх приймання і виконання банками. Михайловська І.М., Олійник А.В. Банківські операції: Навчальний посібник. – Львів: Магнолія 2006, 2011. – с.192-206).

2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень. Порядок здійснення розрахунків чеками. Розрахунки акредитивами. Примусове списання (стягнення) коштів. Прасолова С.П. Банківські операції [текст]: навч. посіб. та практ. / - К.: «Центр учбової літератури». 2013. – с.77-82).

3. Особливості розрахунків в електронних системах типу «клієнт-банк».(Прасолова С.П. Банківські операції [текст]: навч. посіб. та практ. / - К.: «Центр учбової літератури». 2013. – с.74-76).

4. Здійснення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини. Михайловська І.М., Олійник А.В. Банківські операції: Навчальний посібник. – Львів: Магнолія 2006, 2011. – с226-232).

 

1. Для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розрахунків та касових операцій юридичні та фізичні особи відкривають банківські рахунки на умовах, викладених в Інструкції про порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, яка затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. № 492 та в договорі між установою банку і власником рахунку. Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування Весь процес ведення рахунків умовно можна поділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків.