Всяк сверчок знай свой шесток.

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо (корово), своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр.

В тихом омуте черти водятся.

Тиха вода греблю (береги) рве. Пр. Тиха вода береги рве (ломить). Пр. Тиха вода людей топить. Пр. Тиха вода глибока. Пр. Від тиха всі лиха. Пр. Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. Пр. У тихому болоті чорти (біси) водяться (плодяться). Пр.

В чужом пиру похмелье.

З чужого похмілля (клопоту) голова болить. Пр. Хто зробив, а на мені окошилося. Пр. Хто пив, а мене волочать. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Синиця шкоду робить, а журавлеві попадеться. Пр. Жінка сало гамнула, а на кота звернула. Пр. Іноді б'ють Хому за Яремину вину. Пр. Чий гріх, а чия покута. Пр. Баба винувата, що дівка черевата. Пр.

Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол.

Голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр.

Грамоте учиться всегда пригодится.

Чого замолоду навчишся, в старості як знайдеш. Пр. Чого навчишся, те ніколи не пропаде. Пр. Учись — на старість буде як знахідка. Пр. Що вмієш робити, того за плечима не носити. Пр. Старі скажуть на глум, а молодим треба ратии на ум. Пр. Що знати, то все добре. Пр. На те коня кують, щоб не спотикався. Пр.

33. Дела — как сажа бела (шутл.).

Погані діла (справи). Живемо, як горох при дорозі; хто йде, той скубне. Пр. Життя, як собаці на перелазі. Пр. Добре, як голому в кропиві. Пр.

Дело мастера боится.

Діло майстра хвалить (величає, знає). Пр. Дільника й діло боїться. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Не сокира теше, а чоловік. Пр. Що вхопить, те зробить. Пр. Добра пряха й на скіпці напряде. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр.

35. Держать в узде кого (перен.).

Тримати (держати) в шорах кого; (іноді) загнуздати кого.

Долг платежом красен.

Що винен — віддати повинен. Пр. Умівши ратии, умій і віддати. Пр. Позичене не з'їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а за позикою розплатись. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр.

Дорога ложка к обеду.

Дорога ложка до обіду. До обіду ложка, а після обід не треба. Пр. Дорога ложка до обіду, а пообідавши, то й під лаву. Пр. Дороге яєчко к Великодню (на Великдень, до Великодня). Пр. Поміч у свій час, як дощ у посуху. Пр. Невчас даєш хліба густо, коли зубів пусто. Пр.

38. Душа в пятки ушла у кого (разг. Шутл.).

Душа у п'яти втекла (сховалася) в кого; аж душа в п'яти забігла кому; душа вже кому в п'ятах; на душі похололо; злякався, аж у п'яти закололо; злякався, аж сорочка полотном стала; злякався, аж у серці (у животі) похолонуло; з переляку аж очкур луснув.

39. Еловая голова (разг. Фам.).

Дурна (капустяна) голова; капустяний качан; бараняча голова; дурна (пуста) макітра; голова неначе клоччям (пір'ям) набита (начинена); не має розуму за курку.

Влачить жалкое существование.

[Ледве] животіти; волочити (тягти) мізерне життя (животіння); нидіти (скніти, гибіти); поневірятися; (образн.) дні терти.

Жужжать в уши кому-то.

Натуркувати (торочити, туркотати, туркати) [у вуха] комусь

Заблудиться в трёх соснах, между двух сосен

на чистому заблудити; серед села дороги не найти. || Заблудив межи хатою й коморою

Забубённая голова

шибайголова (зайдиголова); гультяй (гульвіса).

Заплечных дел мастер

Кат (катюга); майстер голови стинати.

Зюзя зюзей; как зюзя мокрый

мокрий, як хлющ (як хлюща); змоклий (промоклий) до рубця; мокрий, хоч викрути; мокрий, як хляки.

Иван, не помнящий юродства

Іван Безрідний (Безродич); Іван Забудько; Іван Непам'ятуший; (жарт.) Михайло Незгадайло.

Изверг рода человеческого

недолюдок.

Из грязь в князи

із Івана в пана; був Іваном а став паном

Из-за выеденного яйца

за масляні вишкварки

50. Из кулька в рогожку [Поправиться]

Поправився з печі на лоб. Пр. Змарнів, як полова. Пр.

Из рук вон

Украй (аж надто) погано, поганий; препоганий, препогано; (іноді) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого.

Иметь виды на кого, что

важити (бити, цілити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що; (образн.) накидати оком на кого, на що.

И на старуху бывает проруха

кінь на чотирьох, та й то спотикається. (Пр. І залізо ржа з'їдає. Пр. I на мудрім дідько на Лису гору їздить. Пр. Не зарікайсь, трапляється, що й на мудрому (по мудрому) чорт катається. Пр.)

Как водой смыло

неначе вітром здуло

Как лунь седой (белый)

сивий як голуб; білий як молоко.

Кашу маслом не испортишь

каші маслом не зіпсуєш. (Пр. Масло каші не шкодить. Пр. Сметаною вареників не переведеш. Пр.)

Клевать носом

куняти; дрімати; окуні ловити.