Быть без памяти от кого, от чего. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Быть без памяти от кого, от чего.



ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

БЕЗДЕЛЬЕ ПОРТИТ ЧЕЛОВЕКА

без діла псується (слабіє) сила; як без діла сидіти, то можна одубіти; праця годує, а лінь марнує

Быть без памяти от кого, от чего.

Бути в захваті (в захопленні, без пам'яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим.

Без задоринки; без сучка без задоринки; ни сучка ни задоринки.

Чисто: голки не підточиш; нема до чого причепитися; гладесенько-рівнесенько.

Без царя в голове кто.

Безверхий хто; безклепкий хто; клепки в голові не має хто (немає в кого); без клею в голові хто.

Бесструнная балалайка.

(про базіку, лепетуна) Талалай; торохтій; пустомолот; балаболка (балабун); балакай. || За білою березою талалай плеще. Загадка. Це той балабун, що торік у нас був. Сл. Яворн.

Бирюком смотреть.

Дивитися вовком (вовкувато); бути вовкуватим (вовкулакуватим). || Жінка як жінка, а чоловік вовкулакуватий... Сл. Яворн.

Бьётся как рыба об лёд.

Б'ється, як риба об лід (як риба на ятері, у саку). Пр. Кидається (б'ється), як риба на сухому. Пр. Кидається і сірим собакою, і білим, а ради не дасть. Пр. Мається, як у терні. Пр.

Разводить бобы.

Баляси (баляндраси) точити; теревені правити (точити); теревенити; (образн.) оповідати (розказувати) сон рябої кобили.

9. Как бельмо в (на) глазу.

Як більмо на оці; як сіль [у] в оці; хріном стати в носі кому; болячкою сидіти кому. || Сів як більмо на оці. Пр. Торчать, как бельмо на глазу. - Стриміти, як більмо на оці. || То ви робити не хочете! Та повипирала б я вас за старців, аби ви мого хліба дурно не їли та на очах у мене як більма не стриміли.Барвінок.

Быть (оказаться) в затруднении.

Бути у скрутному (сутужному, прикрому) становищі; бути у скруті (в сутузі).

Быть пешкой в чьих руках.

Бути за пішака (пішаком) у кого; бути за попихача в кого.

Валом валить.

Як плав (плавом) пливти (плисти); хмарою (як хмара) сунути (ринути, йти); лавою йти (сунути); товпом товпитися. || Як плав пливе люд по шляху. Головко. Суне з міста народ лава лавою. То йде в Київ Богдан, вкритий славою. Чернявський.

В долгу как в шелку.

По шию (по вуха) в боргах (у довгах); у боргах (у довгах) як (мов) у реп'яхах; боргів [більш] як волосся на голові (в бороді); напозичався — аж нікуди (по саме нікуди).

С него взятки гладки.

З нього не візьмеш нічого. Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу не боїться. Пр. З голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр.

Видавший виды.

Обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. || Не питай старого, а питай бувалого. Номис.

Видал виды.

[Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. || Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем.Тобілевич.

Видом не видать.

Видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. || Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.

Висеть на хвосте у кого.

Гнатися слідком за ким; на п'яти кому наступати.

17. Ночь под понедельник, под Новый год...

Ніч проти понеділка, проти Нового року...

Пресечь в корне что.

Знищити в зародку (при корені) що.

19. Вложить меч в ножны (перен.).

Укласти меч[а] в піхви.

20. Во весь карьер [бежать].

Щодуху (чимдуж, навзаводи, узводи, щосили, скільки сили, скільки духу).

Вожжа, шлея под хвост попала кому.

[Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого.

Вопрос не в этом.

Не про це йдеться, про це не йдеться; не про це мова мовиться; річ не в цьому; (книжн.) не в цьому питання.

Ворона в павлиньих перьях.

Ворона в павлиному пір'ї. || Убрався в жупан і дума, що пан. Пр. Голе і босе, а голова в вінку. Пр. Красне пір'я на одудові, але сам смердить. Пр. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. Пр.

24. [Это] [просто] умора!

Сміх та й годі!; сміхота [сама]!; (іноді) [це] кумедія!; кумедія без грошей!

25. Что бы ни...

Хоч [би] що...;

Впадать, впасть в детство.

Дитиніти; здитиніти (здитинюватися, здитинитися); на дитячий розум зійти (перейти); змалитися до дитини, (іноді) вистаріти розум.

Всем сестрам по серьгам.

Кожній свашці по ковбасці. Пр. Буде усім по сім. Пр.

В чужом пиру похмелье.

З чужого похмілля (клопоту) голова болить. Пр. Хто зробив, а на мені окошилося. Пр. Хто пив, а мене волочать. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Синиця шкоду робить, а журавлеві попадеться. Пр. Жінка сало гамнула, а на кота звернула. Пр. Іноді б'ють Хому за Яремину вину. Пр. Чий гріх, а чия покута. Пр. Баба винувата, що дівка черевата. Пр.

Дело мастера боится.

Діло майстра хвалить (величає, знає). Пр. Дільника й діло боїться. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Не сокира теше, а чоловік. Пр. Що вхопить, те зробить. Пр. Добра пряха й на скіпці напряде. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр.

35. Держать в узде кого (перен.).

Тримати (держати) в шорах кого; (іноді) загнуздати кого.

Долг платежом красен.

Що винен — віддати повинен. Пр. Умівши ратии, умій і віддати. Пр. Позичене не з'їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а за позикою розплатись. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр.

Дорога ложка к обеду.

Дорога ложка до обіду. До обіду ложка, а після обід не треба. Пр. Дорога ложка до обіду, а пообідавши, то й під лаву. Пр. Дороге яєчко к Великодню (на Великдень, до Великодня). Пр. Поміч у свій час, як дощ у посуху. Пр. Невчас даєш хліба густо, коли зубів пусто. Пр.

38. Душа в пятки ушла у кого (разг. Шутл.).

Душа у п'яти втекла (сховалася) в кого; аж душа в п'яти забігла кому; душа вже кому в п'ятах; на душі похололо; злякався, аж у п'яти закололо; злякався, аж сорочка полотном стала; злякався, аж у серці (у животі) похолонуло; з переляку аж очкур луснув.

39. Еловая голова (разг. Фам.).

Дурна (капустяна) голова; капустяний качан; бараняча голова; дурна (пуста) макітра; голова неначе клоччям (пір'ям) набита (начинена); не має розуму за курку.

Жужжать в уши кому-то.

Натуркувати (торочити, туркотати, туркати) [у вуха] комусь

Забубённая голова

шибайголова (зайдиголова); гультяй (гульвіса).

Заплечных дел мастер

Кат (катюга); майстер голови стинати.

Зюзя зюзей; как зюзя мокрый

мокрий, як хлющ (як хлюща); змоклий (промоклий) до рубця; мокрий, хоч викрути; мокрий, як хляки.

Иван, не помнящий юродства

Іван Безрідний (Безродич); Іван Забудько; Іван Непам'ятуший; (жарт.) Михайло Незгадайло.

Изверг рода человеческого

недолюдок.

Из грязь в князи

із Івана в пана; був Іваном а став паном

Из-за выеденного яйца

за масляні вишкварки

50. Из кулька в рогожку [Поправиться]

Поправився з печі на лоб. Пр. Змарнів, як полова. Пр.

Из рук вон

Украй (аж надто) погано, поганий; препоганий, препогано; (іноді) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого.

Иметь виды на кого, что

важити (бити, цілити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що; (образн.) накидати оком на кого, на що.

И на старуху бывает проруха

кінь на чотирьох, та й то спотикається. (Пр. І залізо ржа з'їдає. Пр. I на мудрім дідько на Лису гору їздить. Пр. Не зарікайсь, трапляється, що й на мудрому (по мудрому) чорт катається. Пр.)

Как водой смыло

неначе вітром здуло

Как лунь седой (белый)

сивий як голуб; білий як молоко.

Кашу маслом не испортишь

каші маслом не зіпсуєш. (Пр. Масло каші не шкодить. Пр. Сметаною вареників не переведеш. Пр.)

Клевать носом

куняти; дрімати; окуні ловити.

Кандрашка хватил

Грець (родимець) ударив, побив, узяв кого.

Копейка рубль бережёт

гріш (осьмак) копи стереже. (Пр. Хто щадить гріш — має з гаком більш. Пр. Із копійки карбованці робляться. Пр. Копійка карбованці береже. Пр. Копійка копійку кличе. Пр.)

Куда Макар телят не гонял

де козам роги правлять (утинають). (Пр. Де волам роги правлять. Пр. Де кози (де кіз) кують підковами. Пр.)

Куй железо, пока горячо

коваль клепле, доки тепле. (Пр. Куй залізо, поки не згасло. Пр. Хапай, Петре, доки тепле. Пр. Хапай, дяче, поки гаряче. Пр. Коси, косо, доки роси. Пр. Тоді дівку віддавай, як люди трапляються. Пр.)

Лёгок на помине

про вовка помовка, а вовк у хату (а вовк тут). Пр.

Лиха беда начало

аби почати, а там воно й піде. Добрий початок - половина діла. Пр. Почин дорожчий за гроші. Пр. За початком діло становиться. Пр. Найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом); важко розгойдатися, а далі - легко.

Малая толика

дещо; дещиця; трохи; трошиця.

Малый не промах

він маху не дасть; він не схибить (не промахнеться); з нього (він) хлопець не дурень.

Мартышкин труд

Даремна (марна, пуста) праця.

На воре шапка горит

[На] злодієві шапка горить. Пр. У злодія шапка горить. Пр. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (квичить). Пр.

Насильно мил не будешь

На милування нема силування. (Пр. Силою не будеш (не бути) милою. Пр. Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Пр. Не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня. Пр. Силком не націлуєшся. Пр. Силуваним волом не доробишся. Пр. Силуваним конем не поїдеш. Пр. Силою колодязь копати — води не пити. Пр.)

Не в коня корм

Не для нашого коня паша.

Не в обиду будь сказано

Не ображаючи сказати (скажу); не хотівши (не хотячи) образити, скажу; пробач, пробачте (хай пробачить, пробачать) на слові; не ображайся.

Ни к селу, ни к городу

Ні до ладу ні до прикладу. Пр. Ні сіло ні [в]пало. Пр.; [геть то] не до речі; (образн.) як Пилип з конопель.

76. Ни шатко, ни валко [ни на сторону]

Так собі; абияк; помаленьку.

Обещанного три года ждут

Казав пан, кожух дам, та слово його тепле. Пр. Обіцяла (казала), та не зав'язала. Пр. Надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг. Пр. Обіцяв Бог дати, тільки казав заждати. Пр. Пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, поки Біг на кисіль шкурку натягне. Пр. Ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (погубили, поїли). Пр. Ждали, ждали, та й годі сказали. Пр. Чекай, собачко, здохне конячка, матимеш м'ясо. Пр. Хто живий — діжде. Пр.

Овчинка выделки не стоит

Шкурка вичинки не варта. Пр. Не стане шкурка за вичинку. Пр. Шкурка за чиньбу не стане. Пр. Не стане шкурка за виправу. Пр.

Опять двадцать пять

Знов[уІ за рибу гроші; як коржа, так коржа.

Остатки сладки

Напослідок смачніше. Що на дні, то найсолодше. Пр. їжте, діти, ситу — на дні патока буде. Пр. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі. Пр.

От ворот поворот

Іди, ідіть звідки (відкіль) прийшов, прийшли; іди, ідіть [собі] геть; [по]вертай, [по]вертайте назад; вертай, вертайте від порога; (іноді) відмовлено кому; пішов, пішли (вернувся, вернулися) ні з чим; (при сватанні) піднесено гарбуза.

Отдавать на съедение кому

Віддавати, віддати на поталу кому.

Отставной козы барабанщик

П'яте колесо до воза; собаці п'ята нога.

Первый блин комом

Перша чарка колом. Пр. Перші щенята за пліт кидають. Пр. Перші коти за плоти. Пр.

Пир горой

Бенкет на всю губу (на славу); бучний бенкет (бучна учта).

Плетью обуха не перешибешь

Батогом обуха не перебити. Пр. Пугою обуха не пересічеш. Пр. Головою (лобом) муру не проб'єш. Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр. Проти вітру піском не посиплеш. Пр. Проти гори піском не сип. Пр. Не дмухай проти вітру. Пр. Ликом пастернаку не викопаєш. Пр. І риба не пливе проти бистрої води. Пр. Ночвами моря не перепливеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. Пальцем потопу не заставити. Пр.

По одежке протягивай ножки

По своему ліжку простягай ніжку. Пр. Будуй (став) хатку по достатку. Пр. Які вжитки, так і живи. Пр. Живи як спромога (по спроможності своїй); живи як кишеня дозволяє (як кишеня витягне).

Попал,как кур во щи

Упав (ускочив) у біду (у лихо), [як курка в борщ]. Пр. Попався, жучку, панові в ручку. Пр. Зав'яз, як собака в тину. Пр. Попав у писану кайстру. Пр. Ускочив по саме нікуди. Пр. Застукали, як головка (як бровка) на базарі. Пр. Попався, як сірко на ярмарку. Пр.

Попасть впросак

Ускочити (попасти) в клопіт (у халепу); уклепатися; (образн.) улізти в болото; улізти межи молот і ковадло; ускочити по самі вуха; (згруб.) набрати в халяви. || Та вклепатися можна, — недбало додав Григорій. Стельмах.

Предупредить неприятности

Запобігти прикрість

Пьян в стельку

П'яний як ніч (як чіп, як квач, як хлющ[а], як дим, як барило, як земля).

Редко,да метко

Хоч раз, та гаразд. Пр. Хоч уряди-годи, та влучно. Пр. Хоч раз, та попереду. Пр.

Рильце в пушку

Пір'ячко на писку в кого. || Що ж, винен, їв гуси! Пр. Видно, що Ганка млинці пекла, бо й ворота в тісті. Пр.

Седьмая вода на киселе

Родич десятого коліна. Десята вода (шкурка) на киселі. Пр. Мій батько і твій тато (дід) коло одної печі грілися. Пр. Мій батько горів, а твій руки грів — от і родичі. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Дідового сусіда молотник. Пр. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили. Пр. Його мама і моя мама в одній воді хустки прали. Пр. Пень горів, а він руки нагрів та й став йому дядьком. Пр. Наша корова напилася з вашої калюжі. Пр. Твій пес і мій пес у одній соломі спали. Пр. Двоюрідному бугаєві свояк. Пр. Чорт козі — дядько. Пр.

Семи пядей во лбу

Мудра голова; мудрагель; головатий чоловік. Розуму як накла[де]но. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон. Пр. Він більше має розуму в п'яті, ніж ти в голові. Пр. (давн.) Розумний — по коліна в Біблії. Пр.

Семь пятниц на неделе

Сім п'ятниць на тиждень; сім п'ятниць має на тиждень.

Слухом земля полнится

Чутка йде (поголос іде) по всьому світі. Пр. Вісті не лежать на місці. Пр.

Утро вечера мудренее

Ранок мудріший від вечора. Пр. Вечір думає, а ранок умає. Пр. Завтра уранці буде видніше. Пр. Ранок покаже. Пр. Година вранці варта двох увечері. Пр. Ніч — порадниця-мати: порадить, що починати (казати). Пр. Ніч-мати дасть пораду. Пр.

У черта на куличках

Аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах.

Федот,да не тот

Така ж свита, та не так пошита. Пр. Усім козак, та тільки чуб не так. Пр. Не кожен той козак, що чуба списа має. Пр. Був би лошак, та хвіст не так. Пр.

Худая молва

[Недобра] слава; неслава; поговір (слава-поговір).

Цеплят по осени считают

Курчат восени лічать. Пр. Восени і курчата курми будуть. Пр. Не кажи гоп, доки не перескочиш. Пр. Не хвали дня до вечора. Пр. То ще не хліб, що в полі, хліб те, що в коморі. Пр. Зеленим вівсом (зеленим житом) не хвалися. Пр.

Чем черт не шутит

Чого на світі не буває; бува[є].

Чтоб тебе пусто было

[Не]хай тобі (вам) усячина (трясця!); а бодай тебе (вас)!; щоб тебе (вас) курка брикнула.

Что в лоб,что по лбу

Що раз батька по лобі, що два. Пр. Чи в камінь головою, чи каменем у голову. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Пр. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Пр.

Щекотливое положение

Дражливе (делікатне, ніякове) становище.

Щепетильный человек

Делікатна людина

Это умора

Сміх та й годі!; сміхота [сама]!; (іноді) [це] кумедія!; кумедія без грошей!

Это не в счет

Це (то) не в число; це не йде в рахунок (не враховується); цього не слід брати (не береться) до уваги.

 

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

БЕЗДЕЛЬЕ ПОРТИТ ЧЕЛОВЕКА

без діла псується (слабіє) сила; як без діла сидіти, то можна одубіти; праця годує, а лінь марнує

Быть без памяти от кого, от чего.

Бути в захваті (в захопленні, без пам'яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 102; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.82.44.149 (0.067 с.)