Внесок Київської Русі у розвиток світової культури

 

Київська Русь, освоївши кращі досягнення народів східних слов’ян, протягом ХІ – ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та Азії.

Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі й спростовують твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед учених у ХІХ і на початку ХХ ст.

Високий освітній рівень києворусичів підтверджується великою кількістю писемних пам’яток та написів на пряслицях, холодній зброї, берестяних грамотах, а також графіті (написи на стінах) у Софії Київській та Новгородській. За Володимира та Ярослава працювали школи. Народилася й утвердилася любов до книги, утворюються майстерні для переписування та оздоблення книги. Виникають бібліотеки. Київські князі були високоосвіченими людьми – “книголюбцями”. Так, Ярослав Мудрий, за свідченням літописця, “почитая часто в день і в нощи”, був палким прихильником книги.

На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія). Разом із народом і в народі жили обрядова усна творчість, казки, історичні перекази, легенди, ліричні пісні, прислів’я, приказки, загадки та ін. Майже у первозданному вигляді до нас дійшли високі взірці обрядової поезії – колядки й щедрівки.

Широко побутувала в Київській Русі перекладна література: філософські й богословські трактати, апокрифи, романи і повісті, історичні хроніки та вибране з них, так звані Ізборники. Вони істотно розширювали кругозір та світосприйняття давньоруського читача.

Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев’яна архітектура, на зміну їй починає розвиватися мурована, візантійського типу, яка частково ввібрала в себе традиції будівничих Русі. Із кам’яним зодчеством приходить на Київську Русь монументальний живопис – фрески та мозаїки, з’являється іконопис.

Високого рівня розвитку досягло декоративно-ужиткове мистецтво. Вироби майстрів Київської Русі були популярними не тільки на батьківщині, а й за її межами. Це переважно вироби із золота: намисто, колти, ланцюжки, сережки, діадеми, браслети, фібули, персні тощо.

Процеси феодальної роздробленості та нашестя монголо-татар спричинили занепад Давньоруської держави. Проте її традиції продовжили існувати в інших державних формах і створили родючий ґрунт, на якому пізніше постали різноманітні у своїх проявах та самобутні за характером культури українського, російського й білоруського народів.

 

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте роль християнізації Русі для її подальшого культурного розвитку.

2. Як сприймали русичі процес християнізації?

3. Схарактеризуйте основні жанри давньоруської оригінальної літератури.

4. Назвіть три основні види загальноосвітніх навчальних закладів, що існували на Русі у Х – ХІІ ст.

5. Який новий вид архітектури з’явився на Русі після прийняття християнства?

6. Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.

7. Які види декоративно-ужиткового мистецтва набули високого рівня розвитку і поширення на Русі?

8. Як називається мистецтво написання та оформлення (декорування) книги?

9. Яку споруду вважають шедевром кам’яного культового будівництва першої половини XI ст.?

10. Які види музичного мистецтва можна виділити за часів Київської Русі?

 

Тестові завдання

 

1. Коли офіційно було запроваджено християнство у Київській Русі:

а) 988 р.;

б) 1037 р.;

в) 860 р.;

г) 1240 р.?

2. Реформа щодо запровадження християнства як державної релігії була проведена:

а) Ярославом Мудрим;

б) Володимиром Мономахом;

в) Данилом Галицьким;

г) Володимиром Великим.

 

3. Хто був автором знаменитого твору ораторської літератури часів Київської Русі “Слово про закон і благодать”:

а) митрополит Іларіон;

б) Ярослав Мудрий;

в) Володимир Мономах;

г) літописець Нестор?

 

4. Оригінальна література Київської Русі поділяється на жанри:

а) літописи, ораторська, житійна, повчальна, паломницька література;

б) біблійна, церковна проповідь, гімнографія, педагогічна література;

в) літописи, апокрифи, агіографічна, акафіст, канон;

г) ікос, гімнографія, агіографічна, повчальна, художня література.

 

5. Софіївський собор був побудований у:

а) 1240 р.;

б) 988 р.;

в) 1037 р.;

г) 899 р.?

 

6. Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і втілюють патріотичні ідеї – це:

а) билини;

б) балади;

в) поеми;

г) думи.

 

7. Агіографічну літературу інакше називають:

а) апокрифами;

б) літописами;

в) церковною проповіддю;

г) житійною літературою.

 

8. Софіївський собор зведений у мистецькому стилі:

а) романський;

б) бароко;

в) готичний;

г) візантійсько-руський.

 

9. Давньоруське мозаїчне зображення постаті Богородиці-Оранти є елементом оздоблення:

а) Спасо-Преображенського собору в Чернігові;

б) Києво-Печерського монастиря в Києві;

в) П’ятницької церкви в Чернігові;

г) Софійського собору в Києві.

 

10. Установіть відповідність між поняттями та визначеннями, що характеризують образотворче мистецтво Київської Русі: