Методи можна класифікувати за різними ознаками

1) Теоретичні методи: ретроспективний і системно-структурний аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, моделювання, аналітико-синтетичний розгляд (вивчення) творів тощо.

2) Експериментальні методи: констатувальний, формувальний, контрольний експерименти;лінійний або паралельний експеримент.

3) Емпіричні методи: анкетування, бесіда, інтерв’ю, спостереження, тестування тощо.

4) Математичні методи: реєстрація, ранжування, визначення коефіцієнту кореляції тощо.

 

ТЕОРЕТИЧНЕ І ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ (для дипломної та магістерської робіт)

У випускній кваліфікаційній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а у випускній кваліфікаційній роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

АПРОБАЦІЯ ТА ПУБЛІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ (для дипломної та магістерської робіт)

Вказується, на яких наукових конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладені у випускній кваліфікаційній роботі. Для ОКР «магістр» обов’язково наводиться кількість публікацій.

Відповідно до п. 7.1.3. дійсного Положення про випускні кваліфікаційні роботи освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» мають різні складові ВСТУПУ (табл.7.2).

Таблиця 2

Складові вступукваліфікаційної роботи

Структура вступу	Випускна кваліфікаційна робота освітньо-кваліфікаційного рівня
бакалавр	спеціаліст	магістр
Актуальність теми	+	+	+
Стан дослідження проблеми	+	+	+
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами	-	-	+
Мета дослідження	+	+	+
Задачі дослідження	+	+	+
Об’єкт дослідження	+	+	+
Предмет дослідження	+	+	+
Гіпотеза дослідження	+ або −	+ або −	+ або –
Методи дослідження	+ або −	+ або −	+
Наукова новизна одержаних результатів	−	+ або −	+
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів	+ або −	+	+
Апробація та публікація результатів дослідження	−	+ або −	+
Публікації	−	+ або −	+

 

СТРУКТУРА РОБОТИ

Вказується, з яких частин складається робота, кількість пунктів у списку використаних джерел, наявність графічних (рисунків) та табличних даних, вказується кількість сторінок, які займає основний текст роботи, кількість додатків тощо.

Наприклад:

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (28), додатків (3). Основний зміст роботи викладено на 35 сторінках. Робота містить 3 таблиці, 5 рисунків.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Основна частина роботи поділяється на 2–3 розділи.

Перший, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий — методичним підходам та діагностичним засобам, третій — аналізу стану об'єкту дослідження, четвертий — рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Усі ці розділи повинні бути логічно пов’язані між собою.

Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації.

Кожен розділ чи підрозділ повинен мати таку схему: короткий вступ, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, проведення підсумків.

У розділах основної частини подають:

· огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

· виклад загальної методики й основних методів досліджень;

· експериментальну частину і методику досліджень;

· відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

· узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури (перший розділ) студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи дослідників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у відповідній галузі.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи розв’язання завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Таблиця 2