ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ НАУКОВОЇ РОБОТИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ НАУКОВОЇ РОБОТИ



ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Своєчасно і з успіхом дозволяє виконувати курсову, дипломну чи магістерську роботу індивідуальний план підготовки, який кожний студент розробляє разом із науковим керівником.

План допомагає встановити логічну послідовність та строки виконання окремих етапів наукової роботи. Орієнтовний зміст індивідуального плану наведено нижче.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ / ДИПЛОМНОЇ / МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

студента___________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

з теми_____________________________________________________

напряму підготовки _________________________, групи

форми навчання

Науковий керівник___________________________________________

(вчений ступінь та наукове звання,

 

прізвище, ім'я, по батькові)

 

 

№ завдання Зміст завдання Строки виконання
І етап – підготовка дослідження
1.1. Попередній вибір теми  
1.2. Складання списку літератури з проблеми дослідження  
1.3. Визначення мети, об'єкта, предмета і завдань дослідження  
1.4. Визначення і аналіз базових понять з теми дослідження  
1.5. Аналіз спеціальної наукової та методичної літератури  
1.6. Уточнення теми дослідження  
1.7. Формулювання гіпотези наукового дослідження  
1.8. Вибір методів дослідження і конкретної бази для проведення дослідження  
ІІ етап – підготовка та проведення експериментальної роботи
2.1. Практичне оволодіння методами дослідження  
2.2. Підбір контингенту досліджуваних (формування експериментальної та контрольної груп)  
2.3. Розробка протоколів фіксації експериментальних результатів  
2.4. Проведення психологічного експерименту  
2.5. Статистико-математична обробка експериментальних даних  
ІІІ етап – написання та оформлення роботи
3.1. Написання вступу до роботи та оформлення титульної сторінки  
3.2. Написання розділу «Огляд літературних джерел»  
3.3. Написання розділу «Методи та організація досліджень»  
3.4. Опис результатів психологічного експерименту та їх обговорення  
3.5. Оформлення рисунків до роботи  
3.6. Визначення висновків  
3.7. Складання та упорядкування списку літератури  
3.8. Складання додатків  
IV етап – підготовка та захист роботи
4.1. Одержання зовнішньої рецензії на роботу  
4.2. Підготовка тексту та доповіді до захисту  
4.3. Підготовка ілюстративного матеріалу до захисту (мультимедіа)  
4.4. Захист дипломної роботи  
4.5. Одержання зовнішньої рецензії на роботу  
     

 

Підпис студента

Підпис наукового керівника

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зміст – це перелік заголовків структури роботи. Його розташовують безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті та чітко відображати завдання роботи.

Скорочувати заголовки у змісті або додавати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи.

Назви розділів повинні розкривати суть питання, що буде досліджуватись в цій частині. Можливі назви розділів: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ…, ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ…, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ… тощо.

Зразок змісту подано на рис. 1.

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації самоосвітньої діяльності школярів..................................................................................................................................  
  1.1. Психолого-педагогічні………………………………………….............................
  1.2..........................................................................................................................................  
  1.3................................................  
РОЗДІЛ 2. Методика формування вмінь самоосвітньої компетентності учнів у навчанні біології...............................................  
  2.1.................................  
  2.2. ……………………  
  2.3. ………………….  
  2.4....  
ВИСНОВКИ...........................................................................................................  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................  
ДОДАТКИ  
Додаток А …………………………..  
Додаток Б ………………  

Рис. 1 Зразок оформлення змісту

ВСТУП

СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Необхідно вказати рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, науковців, які займалися вивченням означеної проблематики, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми чи їх частини.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження.

Мета формулюється лаконічно і повинна точно виражати те основне, що намагається зробити студент в кваліфікаційній роботі.

Формулюючи мету, не слід вживати слова «дослідження…», «вивчення…», оскільки вони вказують не на саму мету, а на засіб досягнення мети.

Мета роботи реалізується через конкретні задачі дослідження, які треба вирішити відповідно цієї мети.

Наприклад:

Тема дослідження: «Формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі»

Мета: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі

ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Задачі дослідження – це основні етапи наукового дослідження. Частіше за все формулювання завдань дослідження здійснюють у вигляді певного набору підпитань. Наприклад: дослідити, визначити, експериментально перевірити, провести аналіз, розробити тощо.

Зміст задач дослідження:

вивчення історії та сучасного стану проблеми;

розкриття сутності, структури, функцій об'єкта (предмета) дослідження;

розробка умов реалізації явищ, які вивчаються на практиці;

проведення експериментальної перевірки запропонованих ідей на практиці;

розробка рекомендацій, висновків, порад тощо.

Наприклад:

1. Здійснити аналіз поглядів учених на проблему формування професійної компетентності викладача вищої школи.

2. Розкрити сутність поняття «дидактико-методична компетентність» викладача вищого навчального закладу.

3. Обґрунтувати педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутнього викладача педагогічних дисциплін.

4. Експериментально перевірити педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутнього викладача педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі.

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єкт дослідження — предмети та явища, на які спрямована якась діяльність; це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.

Наприклад:

Об’єкт дослідження: формування професійної компетентності викладачів вищої школи

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Предмет дослідження — це лише ті суттєві зв’язки, відношення, процеси, які підлягають вивченню (безпосередньому) у даній роботі, тобто це лише конкретна частина об’єкта яку необхідно дослідити.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Наприклад:

Предмет дослідження: педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі

ГІПОТЕЗА (за наявності)

Гіпотеза дослідження — це наукове припущення, яке висунуте для пояснення якого-небудь явища і вимагає теоретичного обґрунтування та перевірки для його доведення.

Гіпотеза умовно складається з двох частин:

І – умова (якщо…);

ІІ – висновко (то…).

Гіпотеза може бути однофакторна, якщо висувається одна умова, фактор та багатофакторна (якщо декілька умов).

Наприклад:

Гіпотеза дослідження: формування дидактико-методичної компетентності магістрантів буде ефективним при застосуванні цілісної системи теоретичної та практичної магістерської підготовки, яка буде зорієнтована на модель науково-педагогічної діяльності викладача педагогічних дисциплін

МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Методи дослідження – це способи, прийоми, процедури та операції теоретичного та емпіричного пізнання, що є знаряддям отримання наукових фактів.

У роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

СТРУКТУРА РОБОТИ

Вказується, з яких частин складається робота, кількість пунктів у списку використаних джерел, наявність графічних (рисунків) та табличних даних, вказується кількість сторінок, які займає основний текст роботи, кількість додатків тощо.

Наприклад:

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (28), додатків (3). Основний зміст роботи викладено на 35 сторінках. Робота містить 3 таблиці, 5 рисунків.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Основна частина роботи поділяється на 2–3 розділи.

Перший, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий — методичним підходам та діагностичним засобам, третій — аналізу стану об'єкту дослідження, четвертий — рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Усі ці розділи повинні бути логічно пов’язані між собою.

Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації.

Кожен розділ чи підрозділ повинен мати таку схему: короткий вступ, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, проведення підсумків.

У розділах основної частини подають:

· огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

· виклад загальної методики й основних методів досліджень;

· експериментальну частину і методику досліджень;

· відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

· узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури (перший розділ) студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи дослідників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у відповідній галузі.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи розв’язання завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Таблиця 2

ВИСНОВКИ

Містять найважливіші наукові та практичні результати, одержані у випускній кваліфікаційній роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають вирішення поставленої у випускній кваліфікаційній роботі наукової проблеми та значення для науки і практики.

У висновках повинно відображатися розв’язання визначених завдань дослідження. Загалом, кількість висновків має відповідати кількості поставлених завдань.

Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження.

Заключна частина роботи — висновки — це коротке резюме з усього змісту курсової роботи. Тут вміщуються висновки та рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання й досягнуто мети, сформульованої у вступі. Обсяг заключної частини — 2-3 сторінки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Невід’ємною частиною курсової роботи є список літератури, який включає перелік усіх джерел, використаних у процесі роботи.

До переліку використаних джерел включаються, як правило, ті джерела, на які були зроблені посилання в роботі або ті джерела, які висвітлюють відповідну тему і знайомі авторові роботи.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи.

 

ДОДАТКИ

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об'ємні розрахунки, методики, алгоритми), можуть бути вміщені в додатки.

За необхідністю до додатків доцільно включати:

• допоміжний матеріал, що потрібний для повноти сприйняття роботи;

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• протоколи та акти випробувань, упровадження, розрахунки економічного ефекту;

• інструкції і методики;

• ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюють як продовження випускної кваліфікаційної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті випускної кваліфікаційної роботи.

Якщо додатки розміщують на наступних сторінках кваліфікаційної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток А» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою випускної роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

ДИПЛОМНА РОБОТА

Дипломна робота — це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання студента у вищому закладі освіти.

Дипломна робота — це самостійна творча робота, яка носить технологічно-економічний характер, відбиває рівень теоретичних знань і практичних навичок випускника, його здатність до професійної діяльності як фахівця.

У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника.

Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних умінь зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

Успішний захист дипломної роботи є підставою для присвоєння випускнику Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) кваліфікації відповідно до чинного «Переліку кваліфікацій», розробленого Міністерством освіти і науки України та видання йому державного документа про вищу освіту.

Основними завданнями виконання дипломної роботи є:

- Закріплення та поглиблення теоретичних знань та набуття умінь самостійного вирішення конкретних завдань підприємств і установ туристської галузі;

- Набуття умінь самостійного аналітичного опрацювання та обґрунтування конкретних технолого-економічних проблем галузі.

- Розвиток умінь студента самостійно систематизувати та аналізувати літературу з теми, оволодіння методикою досліджень узагальнень та логічного викладу матеріалу.

В дипломній роботі студент повинен:

- Показати міцні теоретичні знання з обраної теми та вміння проблемно їх застосовувати.

- Обґрунтувати актуальність теми, відповідність її сучасному стану розвитку науки, практичним завданням галузі.

- Уміти критично аналізувати монографічні та періодичні видання з теми, узагальнювати матеріали діяльності підприємств і організацій, робити висновки і пропозиції.

- Дати характеристику історії досліджуваної проблеми.

- Показати уміння та навички в проведенні експерименту, аналізу і розрахунків, володіння сучасною обчислювальною технікою.

- Уміти узагальнювати результати, застосовувати сучасні методи оцінки економічної і соціальної ефективності запропонованих заходів, лаконічності формулювати висновки і аргументації, обґрунтувати практичні рекомендації виробництву.

Загальними вимогами до дипломної роботи є:

- цільова спрямованість;

- чітка побудова;

- логічна послідовність викладу матеріалу;

- глибина дослідження і повнота висвітлення питань;

- переконливість аргументацій;

- стислість і точність формулювань;

- конкретність викладу результатів роботи;

- доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій;

- грамотне оформлення.

Дипломна робота повинна бути виконана державною мовою. У дипломній роботі не повинно бути переписаних з підручників положень і формулювань, а допускаються лише посилання на них. До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли і захистили виробничу практику, подали в установлений термін дипломну роботу і позитивні відгуки на неї.

Тематика дипломних робіт розробляється профілюючими та випускаючими кафедрами. Вона повинна бути актуальною і відповідати вимогам державного стандарту, відповідати стану та перспективам розвитку науки й техніки, вирішувати конкретні завдання підприємств і установ туристсько-готельної індустрії та міжнародного туризму.

Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових і дипломних робіт покладається на завідувачів кафедр і викладачів - керівників дипломних робіт.

Після затвердження теми студент разом з науковим керівником складає завдання на виконання дипломної роботи, яке затверджує завідувач кафедри.

Завдання складається в двох екземплярах: перший видається студенту перед переддипломною практикою, одним із завдань якої є збір і узагальнення інформації для дипломної роботи, другий — залишається на кафедрі і разом з дипломною роботою подається до захисту.

Незалежно від обраної теми структура курсової та дипломної роботи ідентична.

Захист дипломної роботи

До захисту студент готує стислу доповідь, в якій слід коротко викласти основні результати дослідження. Регламент доповіді — 10-15 хвилин. На підкріплення доповіді розробляють наочні матеріали (4-6 сторінок з найважливішими рисунками та таблицями, які оформлюються у вигляді плакатів або друкуються на принтері для кожного члена комісії; за бажанням, додаються слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо).

Перед захистом доцільно ретельно прочитати зовнішню рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і підготувати аргументовані відповіді.

Захист дипломної роботи є відкритим, за бажанням студент може запросити на захист своїх рідних та близьких.

Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії та регламентується «Положенням про організацію нав-чального процесу у вищих навчальних закладах». Захист дипломних робіт може проводитись як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах у закладах і організаціях, якщо там є до них практичний інтерес.

Перед захистом дипломних робіт декан факультету подає Державній комісії такі документи:

- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів;

- відгук керівника про дипломну роботу;

- рецензію на дипломну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації і профілю.

Процедура захисту включає:

- доповідь студента про зміст роботи;

- запитання до автора;

- оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи й рецензента);

- відповіді студента на запитання членів ДЕК;

- заключне слово студента;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Виступ студент готує заздалегідь, при цьому потрібно висвітлити такі важливі питання: обґрунтувати актуальність теми дослідження, мету завдання, об'єкт, предмет дослідження, які методи використані, основні теоретичні положення та їх підтвердження в процесі експериментального дослідження. Доповідь не повинна тривати більше 15 хвилин (Додаток Д). Бажано мати таблиці, кодоплівки для ілюстрації.

Під час захисту дипломної роботи студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті.

Захист дипломної роботи фіксується у протоколі ДЕК.

Кращі курсові (дипломні) роботи рекомендуються на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських наукових збірниках.

Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться у довільній формі з урахуванням: актуальності теми наукового і практичного значення роботи, ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи, новизну та оригінальність, використання літератури, логічність, послідовність, аргументованість змісту, відповідність професійній спрямованості випускника.

Спеціаліст-практик відповідної кваліфікації надає рецензію на дипломну роботу, в якій висвітлює в основному ті ж питання, звертає увагу на оформлення та окремі недоліки роботи. Рецензент як і науковий керівник оцінює роботу за чотирибальною системою.

Після виступу студента, оголошення відгуку керівника і зовнішньої рецензії дипломник відповідає на задані йому питання членами ДЕК, а також присутніми на захисті.

По закінченню захисту ДЕК на закритому засіданні обговорює результати захисту дипломних робіт, оцінює їх з урахуванням складання державних іспитів і приймає рішення про присвоєння студенту-дипломнику відповідної кваліфікації.

Державна екзаменаційна комісія приймає рішення також про видання диплому з відзнакою та рекомендації до аспірантури.

Студент, який не захистив дипломної роботи, допускається до повторного захисту лише один раз протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу за окрему, додаткову оплату.

Захищені дипломні роботи реєструються і здаються випускаючою кафедрою в архів на зберігання протягом 5 років.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Обов’язковою вимогою до курсової роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання.

Текст курсової роботи набирається на комп’ютері на одному боці аркуша білого наперу формату А4 (210 × 297 мм).

Сторінки обмежуються полями: ліве – 25 мм, верхнє та нижнє – 20 мм, праве – 10-15мм

Відстань між заголовком і текстом – 15–20 мм.

Шрифт – чорного кольору.

Щільність тексту однакова по всій роботі.

Сторінка повинна містити не менше 28–30 рядків по 57–60 знаків у кожному (з урахуванням інтервалів).

Рекомендована гарнітура – Times New Roman, кегль – 14, інтервал між рядками – 1,5.

Між розділовими знаками (кома, крапка, кома з крапкою) і попередніми словами не повинно бути пропусків.

Пропусків не повинно бути також між лівою дужкою і наступним словом і правою дужкою та попереднім словом.

У прізвищах з ініціалами між ініціалами та ініціалом і прізвищем обов'язково повинен бути рівно один пропуск (бажано нерозривний пропуск, набирається на клавіатурі одночасним натисненням клавіш Ctrl, Shift та Пропуск), наприклад, А. Петренко, Б. В. Семеренко.

У тексті скрізь як лапки мають бути використані символи « та » (набираються на клавіатурі відповідно Alt0171 на цифровій клавіатурі (ліва лапка) та Alt0187 (права лапка)).

Якщо у лапках подвійна назва, то записується так «Фонд Ріната Ахметова “Розвиток України”».

Перед знаками« ( [ {ставиться пробіл. Наступне за цими знаками слово пишеться без пробілу.

Знаки» ) ] }пишуться злито із словом, за яким слідують. Після цих знаків ставиться пропуск, за винятком тих випадків, коли ставляться знаки пунктуації, які пишуться злито із словом, за яким слідують.

Знак дефіса(-)пишеться разом із попереднью і наступною частинами слова злито.

Як тире бажано використовувати символ (у Word набирається комбінацією клавіш Ctrl та — на цифровій клавіатурі).

Можна також використати символ — (у Word комбінація клавіш Ctrl, Alt та — на цифровій клавіатурі, або ж Alt0151). Але по всьому текстові монографії має бути один і той самий символ тире. Перед довгим тире і після нього ставляться пробіли.

Для примусового переходу до нової сторінки натисніть комбінацію клавішCtrl + Enter.

Для абзацу – Tab (встановити на 1,25 см).

Розділові знаки. , : ; ! ?пишуться злито із словом, за яким слідують.

Після розділових знаків. , : ; ! ?ставиться пробіл, за винятком тих випадків, коли цими знаками закінчується абзац.

Командою знайти та замінити (Ctrl + F) у тексті знищуються усі подвійні пробіли/

Апостроф – комбінація клавіш Alt0146

Трикрапки замінються комбінацією Аlt0133.

Формат номера — №. Між знаком № та числом ставиться нерозривний пробіл № 3 (Ctrl+Shift+пробіл).

Якщо в кінці речення міститься частина, яка взята в лапки чи в дужки, то крапка ставиться після них.

У реченні з посиланням [7, с. 5] крапка чи кома ставиться за дужкою.

Покласти заборону висячих рядків (вкладка «Абзац», «Положение на странице»).

Вирівнювання по ширині (Ctrl + J).

Для перенесення речення у наступний рядок використовується комбінація клавіш Shift + Enter.

Для перенесення тексту на наступну сторінку — Ctrl + Enterабо через вкладку «Разметка страницы» — «Разрывы» — «Следущая страница».

Нумерація сторінокздійснюється 12 кеглем, шрифтом Times New Roman через вкладку вставку «Вставка» — «Номер страницы».

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Списки оформляються за допомогою вкладки «Маркери» або «Нумерація» або ж через набір на клавіатурі цифрових чи маркерованих символів.

Наприклад:

а)

__________________:

1) з малої літери;

2) з малої літери;

3) з малої літери.

б)

____________________:

1. З великої літери.

2. З великої літери.

3. З великої літери.

в)

____________________:

а) з малої літери;

б) з малої літери;

в) з малої літери.

г)

____________________ :

– з малої літери;

– з малої літери;

– з малої літери.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Своєчасно і з успіхом дозволяє виконувати курсову, дипломну чи магістерську роботу індивідуальний план підготовки, який кожний студент розробляє разом із науковим керівником.

План допомагає встановити логічну послідовність та строки виконання окремих етапів наукової роботи. Орієнтовний зміст індивідуального плану наведено нижче.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ / ДИПЛОМНОЇ / МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

студента___________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

з теми_____________________________________________________

напряму підготовки _________________________, групи

форми навчання

Науковий керівник___________________________________________

(вчений ступінь та наукове звання,

 

прізвище, ім'я, по батькові)

 

 

№ завдання Зміст завдання Строки виконання
І етап – підготовка дослідження
1.1. Попередній вибір теми  
1.2. Складання списку літератури з проблеми дослідження  
1.3. Визначення мети, об'єкта, предмета і завдань дослідження  
1.4. Визначення і аналіз базових понять з теми дослідження  
1.5. Аналіз спеціальної наукової та методичної літератури  
1.6. Уточнення теми дослідження  
1.7. Формулювання гіпотези наукового дослідження  
1.8. Вибір методів дослідження і конкретної бази для проведення дослідження  
ІІ етап – підготовка та проведення експериментальної роботи
2.1. Практичне оволодіння методами дослідження  
2.2. Підбір контингенту досліджуваних (формування експериментальної та контрольної груп)  
2.3. Розробка протоколів фіксації експериментальних результатів  
2.4. Проведення психологічного експерименту  
2.5. Статистико-математична обробка експериментальних даних  
ІІІ етап – написання та оформлення роботи
3.1. Написання вступу до роботи та оформлення титульної сторінки  
3.2. Написання розділу «Огляд літературних джерел»  
3.3. Написання розділу «Методи та організація досліджень»  
3.4. Опис результатів психологічного експерименту та їх обговорення  
3.5. Оформлення рисунків до роботи  
3.6. Визначення висновків  
3.7. Складання та упорядкування списку літератури  
3.8. Складання додатків  
IV етап – підготовка та захист роботи
4.1. Одержання зовнішньої рецензії на роботу  
4.2. Підготовка тексту та доповіді до захисту  
4.3. Підготовка ілюстративного матеріалу до захисту (мультимедіа)  
4.4. Захист дипломної роботи  
4.5. Одержання зовнішньої рецензії на роботу  
     

 

Підпис студента

Підпис наукового керівника



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.58.199 (0.014 с.)