Алгоритм складання вступу наукової роботи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Алгоритм складання вступу наукової роботи



Рекомендований обсяг вступу — 2–5 сторінок.

Вступ розкриває сутність, стан наукової проблеми (задачі), її значущість, підстави і вихідні дані для опрацювання теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі далі подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

АКТУАЛЬНІСТЬ РОБОТИ

Актуальність дослідження обґрунтована відповідь (думка) про значимість дослідження для психолого-педагогічної науки чи практики на сучасному етапі.

В «актуальності» обґрунтовується актуальність і доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнямивисловити головне – сутність проблеми або наукового завдання та зазначити вчених, у працях яких започатковано вирішення проблеми.

СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Необхідно вказати рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, науковців, які займалися вивченням означеної проблематики, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми чи їх частини.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження.

Мета формулюється лаконічно і повинна точно виражати те основне, що намагається зробити студент в кваліфікаційній роботі.

Формулюючи мету, не слід вживати слова «дослідження…», «вивчення…», оскільки вони вказують не на саму мету, а на засіб досягнення мети.

Мета роботи реалізується через конкретні задачі дослідження, які треба вирішити відповідно цієї мети.

Наприклад:

Тема дослідження: «Формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі»

Мета: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі

ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Задачі дослідження – це основні етапи наукового дослідження. Частіше за все формулювання завдань дослідження здійснюють у вигляді певного набору підпитань. Наприклад: дослідити, визначити, експериментально перевірити, провести аналіз, розробити тощо.

Зміст задач дослідження:

вивчення історії та сучасного стану проблеми;

розкриття сутності, структури, функцій об'єкта (предмета) дослідження;

розробка умов реалізації явищ, які вивчаються на практиці;

проведення експериментальної перевірки запропонованих ідей на практиці;

розробка рекомендацій, висновків, порад тощо.

Наприклад:

1. Здійснити аналіз поглядів учених на проблему формування професійної компетентності викладача вищої школи.

2. Розкрити сутність поняття «дидактико-методична компетентність» викладача вищого навчального закладу.

3. Обґрунтувати педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутнього викладача педагогічних дисциплін.

4. Експериментально перевірити педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутнього викладача педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі.

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єкт дослідження — предмети та явища, на які спрямована якась діяльність; це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.

Наприклад:

Об’єкт дослідження: формування професійної компетентності викладачів вищої школи

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Предмет дослідження — це лише ті суттєві зв’язки, відношення, процеси, які підлягають вивченню (безпосередньому) у даній роботі, тобто це лише конкретна частина об’єкта яку необхідно дослідити.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Наприклад:

Предмет дослідження: педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі

ГІПОТЕЗА (за наявності)

Гіпотеза дослідження — це наукове припущення, яке висунуте для пояснення якого-небудь явища і вимагає теоретичного обґрунтування та перевірки для його доведення.

Гіпотеза умовно складається з двох частин:

І – умова (якщо…);

ІІ – висновко (то…).

Гіпотеза може бути однофакторна, якщо висувається одна умова, фактор та багатофакторна (якщо декілька умов).

Наприклад:

Гіпотеза дослідження: формування дидактико-методичної компетентності магістрантів буде ефективним при застосуванні цілісної системи теоретичної та практичної магістерської підготовки, яка буде зорієнтована на модель науково-педагогічної діяльності викладача педагогічних дисциплін

МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Методи дослідження – це способи, прийоми, процедури та операції теоретичного та емпіричного пізнання, що є знаряддям отримання наукових фактів.

У роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 141; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.126.38 (0.024 с.)