Загальна характеристика диверсії



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна характеристика диверсії



 

Злочини проти основ національної безпеки – найбільш тяжкі злочини, відомі кримінальному законодавству.

Шкоду, яку вони можуть заподіяти, не можна недооцінювати. Державна зрада, шпіонаж, терористичний акт, диверсія, можуть спричинити знищення об’єктів, що мають важливе економічне і військове значення, дезорганізацією роботи державних або громадських організацій, а в умовах війни – призвести до невдач в бою, до загибелі великої кількості людей.

Злочинами проти основ національної безпеки визнаються передбачені кримінальним законом суспільно-небезпечні діяння, спрямовані на підрив або ослаблення суспільного ладу України.

Родовим (спеціальним) об’єктом злочинів проти основ національної безпеки слід вважати суспільний лад України, тобто систему суспільних відносин, властивих суспільству на конкретному етапі його розвитку. Ця система охоплює всі сторони суспільного життя в їхньому органічному взаємозв’язку і взаємозалежності. Окремі групи суспільних відносин, що входять в систему, утворюють безпосередні об’єкти посягання при здійсненні злочинів проти основ національної безпеки.

Важливість родового об’єкта цих злочинів визначає значною мірою і специфіку їх об’єктивних та суб’єктивних ознак. До таких злочинів віднесена і диверсія (ст. 113 КК України).

Під диверсією законодавець розуміє вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.

Об’єктом диверсії, як одного з видів групи злочинів, що розглядаються, виступає сама економічна система як така в цілому. В цьому зв’язку представляється неточним твердження про те, що однією з найбільш небезпечних форм посягання на економічну систему суспільства є розкрадання державного майна, його знищення або пошкодження [14, с.58].

Таким чином, злочини проти основ національної безпеки безпосередньо посягають на наступні об’єкти:

- суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність або державну безпеку;

- політичну систему;

- економічну систему;

В складах деяких злочинів проти основ національної безпеки слід виділяти предмет злочину, що має важливе значення для правильної їхньої кваліфікації. Так, предметом диверсії є, наприклад, майно, тобто ті матеріальні цінності, які піддаються руйнуванню або пошкодженню при здійсненні диверсійного акту. Суб’єкт диверсії повинен усвідомлювати, що знищувані ним матеріальні цінності складають чужу власність (незалежно від форми).

Об’єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки виражається в діяннях, які направлені на підрив або ослаблення суспільного ладу України. Реальне настання наслідків від вказаних діянь не обов’язкове.

Законодавець конструює склади злочинів проти основ національної безпеки і як матеріальні, і як формальні. Диверсія віднесена до усічених складів злочину і є закінченою з моменту здійснення вибухів,підпалів або інших дій, спрямованих на досягнення вказаних у законі небезпечних наслідків.

Як правило, злочини проти основ національної безпеки скоюються шляхом активних дій, але можуть скоюватися і шляхом бездіяльності. В залежності від того, як сконструйована законодавцем об’єктивна сторона і визначено момент закінчення злочину. Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту здійснення дій і настання передбачених законом наслідків.

Для злочинів з формальним складом достатньо здійснення дій незалежно від наслідків, що наступили, щоб вважати злочин закінченим. Їхня суспільна небезпека визначається характером самого діяння. Фактичне настання при цьому наслідків не впливає на кваліфікацію і може бути враховане лише при характеристиці особи винного і призначенні йому покарання.

Суб’єктами злочинів проти основ національної безпеки можуть бути громадяни України, особи без громадянства, іноземні громадяни, що досягли 16-річного віку, проте суб’єктом диверсії є будь-яка особа (громадянин України, іноземний громадянин, особа без громадянства), якій виповнилося 14 років.

Хоча кримінальна відповідальність встановлена з шістнадцяти років, проте на практиці притягнення до кримінальної відповідальності з такого віку - явище вкрай рідкісне. Це пояснюється не тільки незначною поширеністю злочинів проти основ національної безпеки взагалі, але і особливостями неповнолітнього в цьому віці. Відсутність життєвого досвіду, необхідного ідейно-політичного гартування, нечіткі світоглядні позиції, схильність сторонньому впливу, весь рівень соціального і психічного розвитку підлітка, як правило, виключає можливість усвідомлення ним суспільної небезпеки скоюваного діяння, його спрямованості на підрив або ослаблення держави.

Здатність підлітка бути суб’єктом злочину проти основ національної безпеки з урахуванням особливостей його особи встановлюється у кожному конкретному випадку. Практика показує, що ретельне з’ясування цього питання, як правило, приводить до висновку про те, що підстав для визнання неповнолітнього суб’єктом злочинів проти основ національної безпеки немає і формою реалізації таких справ стають профілактичні заходи або ж залучення до відповідальності за загальнокримінальні злочини.

Деякі злочини проти основ національної безпеки можуть скоюватися тільки спеціальним суб’єктом.

Суб’єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки характеризується виною у формі прямого умислу. Крім того, для більшості з них обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета підриву або ослаблення держави.

Мотиви злочинів проти основ національної безпеки можуть бути найрізноманітнішими (користь, слабкість, матеріальний розрахунок), і якими б вони не були - це не впливає на кваліфікацію діянь, що розглядаються. Проте мотиви здійснення будь-якого особливо небезпечного державного злочину повинні ретельно досліджуватися, бо без цього не можна правильно кваліфікувати діяння і призначити справедливе покарання.

Виразом високого ступеня суспільної небезпеки злочинів проти основ національної безпеки є заходи покарання, встановлені за їхнє здійснення законом. В якості основних заходів покарання закон передбачає позбавлення волі на тривалі терміни, довічне ув’язнення. В якості додаткових заходів передбачена конфіскація майна.

Отже, злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Без належної кримінально-правової охорони цих соціальних цінностей неможливе нормальне функціонування держави та відповідних її інститутів. Без стабільності в суспільстві неможлива й ефективна боротьба зі злочинністю, в тому числі і з такими небезпечними злочинами, як вбивства, зґвалтування, розбої та ін. Тому в КК статті про відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України подані в першому розділі Особливої частини [12, с.18].

Це дає підставу для визнання цих злочинів найбільш небезпечними і віднесення їх законодавцем, як правило, до особливо тяжких або тяжких злочинів (ст. 12 КК України).


РОЗДІЛ ІІ



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.177.171 (0.011 с.)