ТОП 10:

Розвиток дитини від народження до пубертатного періоду



Вік Фізичний розвиток Сенсорне сприйняття Розвиток ЦНС Розвиток мови Комунікації Емоції Свідомість
Ново-народ-жений Рухливість обмежена, багато оформлених рефлексів (наприклад, смоктання, хватання та ін.)   Визначає джерело звуку, повертає очі та голову в його сторону Швидко вчиться повертати голову до джерела звуку перед кормлінням   Єдиний звук, який подається – плач Діти поділяються на активних, середньо-рухливих та тихих по реакції на нову людину Ще не диференційо-вані; діти знаходяться в стані бадьорості чи сплять   До 6-7-ми місяців не мають відношень чи переконань
До 2-х місяців   Лежачи на животі піднімає підборіддя Фокусує, координує погляд, реагує на картинки з схематичним зображенням обличчя людини; високі звуки неприємні   Забуває по присутність об’єкта через 15 секунд після його зникнення з поля зору Період максимального плачу; в основному, присутній голосний „а” та інші голосні звуки   Починає посміхатись своїй мамі з 4-го тижня; чітко пов’язує плач з соціальним оточенням   Диферен-ційовані на позитивні та негативні
2–4 місяці   Піднімає голову, лежачи на животі; повертає її до джерела звук     З’являється впізнання предметів, оцінка трьохвимірності простору   Відрізняє маму поміж іншими, проте не розуміє, що вона лише одна; все, що навколо неї відбувається, радує її Починається утворення звуків (гукання); реагує на людський голос та посмішку, звертання до нього, інколи сміється Грається з різними предметами, наприклад, з брязкальцем, якщо його дати дитині в руки; починає диференцію-вати своє відношення до людей, що її оточують     Чітко вияв-ляються ознаки позитивних і негативних емоцій, під час гукання – посмішка
4–6 місяців   Простягає руки для контакту з предметами хватає їх, залучаючи всі пальці, крім великого   Тягне предмети до рота, вивчаючи їх; посміхається у відповідь на картинку, що рухається з зображенням обличчя людини   Переживає стрес при спогляданні картинки, на якій три рази зображена його мама   В гуканні добре вирізняються голосні звуки та з’являються приголосні   До кінця періоду дійсно добре відрізняє дорослих     Позитивні емоції на присутність людей стають вибірковими; з’являються окремі емоції – страх, злість  
6–8 місяців Недовго може сидіти без підтримки і стояти з підтримкою, хватає предмети, використовуючи вказівний і великий пальці   Фокусує увагу на виразі обличчя, а не на загальних рисах лиця людини Розуміє, що предмети, який зникнув з поля зору, продовжує існувати, навіть якщо його не видно
8–10 місяців Повзає і намагається стояти самостійно, сама тримає пляшечку при годуванні   Розвивається відчуття глибини   Вдоскона-люється поняття про „постійність існування предмета”; шукає предмет, який зник   Часто намагається повторити почуті звуки, проте, не завжди це виходить правильно   Надає перевагу грі з людьми, а не самій з собою; починає копіювати інших в рухах Боязливо ставиться до незнайомих людей, які ведуть себе надто нав’язливо, посміхається своєму зображенню в дзеркалі   З’явля-ються ознаки відчуже-ння, коли її сварять за погану поведінку
10-12 місяців   Може ходити з підтримкою, перестає тягнути всі предмети до рота   Перестає засмучуватись при раптовому, неочікуваному зникненні об’єкта   Разом з першими словами починає створювати і використову-вати слова, які означають предмети чи явища Першими словом часто є іменник, який має узагальню-юче значення (наприклад „киця” може означати багато чотириногих тварин)   У присутності мами можуть зменшуватись збудливість, увага та здатність реагувати на сторонні стимули   У хлопчиків і дівчаток виникає різниця в способі само-утвердження, з’являється готовність торкнутись до інших   Розуміння батьківських прохань залишається дуже примітивним та стосується певних ситуацій
12–18 місяців Самостійно ходить вже до 13-ти місяців; допомагає одягати себе, їсть сама, спускається із сходів   Швидко розвивається здатність використовувати предмети за призначенням До 7-ми років розвивається здатність встановлювати зв’язок між зображенням об’єкта та думками про нього (абстрагування)   Мовний репертуар складає 3–50 слів; мова, в основному, „телеграфна”, наприклад „всі – пішли - кухня”   До кінця періоду виникають ревнощі та боротьба за іграшки; радіє окремим людям чи подіям Зникає страх перед незнайомими об’єктами, людьми і звуками; до кінця періоду з ревнощами ставиться до інших дітей   Поведінка до 6–7-ми років визначається бажанням уникнути покарання та задовольнити потреби
18 місяців – 2 роки Бігає, але часто падає, піднімається по сходах, тримаючись за палець чи перила; хлопчики ростуть дещо швидше за дівчаток     Помічає перестановку предметів, навіть якщо не бачить їх руху   Думає, що всі бачать те ж, що і вона; так, наприклад, дитина, закриває очі, та не бачачи вас, думає, що ви її теж не бачите   Використовує два слова разом (іменник та доповнення), множинне число та інші граматичні форми   Одиночні ігри припиняються; більш звичні паралельні ігри між дітьми, які знаходяться в одній кімнаті До кінця періоду з’являється боязнь темноти і вигаданих створінь; більш чутлива до насмішок Дитяча самооцінка морального кодексу батьків складається тільки з простих категорій: добре – погано
2–3 роки Нічне сечовипускання відбувається рідше, контроль над м’язами сфінктера дозволяє привчити дитину до туалету; вдосконалю-ються навики самостійно їсти   Зростає здатність класифікувати різноманітні об’єкти за однією чи декількома загальним ознакам   Об’єднує 3-4 слова, починає користуватись часовими дієсловами, слідкує за порядком слів у реченні   Робить спроби допомогти в домашніх справах; зростає взаємодія між дітьми, які граються Хлопчики, більше ніж дівчатка, прагнуть фізично самоутверди-тись; діти намагаються отримати велику незалежність   З’являється комплекс реакцій провини, проте він все ще залишається ситуативним  
3–5 років Дівчатка починають випереджати хлопчиків в розвитку скелету; мозок складає ¾ маси мозку дорослої людини     Розуміє, що об’єкт може частково змінюватись, проте, не повністю (наприклад вода-лід), проте, рідко розуміє чому це відбувається Речення стають довгими і складними, вдоскона-люється правильність мови, використову-ється активний і пасивний стан   На поведінку починають впливати однолітки; ідентифікація себе з одним з батьків тієї ж статі сильніша Збільшується задоволення від самостійно вирішеної проблеми; пізнається чутливість до думок та ставлення інших людей   З’являється відчуття провини та самоконтролю
5–7 років   До 6-ти років маса мозку досягає 90% мозку дорослої людини; нервові шляхи, в основному, сформовані     Користується поняттями і правилами, проте рідко та в залежності від ситуації Виправляється неправильні закінчення слів у множині (кіно), збільшуються та усклад-нюється словниковий запас, який тепер пов’язаний зі школою   Спілкується з однолітками більше, ніж з дорослими; рольові ігри дають різний соціальний досвід   Діти активно задіяні у вивчення своєї зовнішності   Уявлення про „правильність” змінюється: перед правилами більше поваги, ніж страху
7–11 років Збільшується сила і швидкість м’язового скорочення, покращується координація рухів, проворність   Здатна до узагальнення та бачення окремих частин в цілому, відбирає предмети у відповідності з їх розміром та масою До кінця періоду, майже повністю, володіє всіма складними граматичними формами Соціальна взаємодія сильніша між дітьми однієї статі; з дітьми протилежної статі вона мінімальна Емоції менше проявляється в фізичному плані, а більше у вербальних комунікаціях з однолітками Дитина робить вчинки, орієнтуючись на те, що отримає якесь заохочення, чи не порушить закони
11–13 років   Дівчата починають швидко рости і до кінця періоду випереджають хлопців в середньому на 2,5 роки.   Здатні обдумувати предмети чи події, підбираючи подумки велику кількість рішень; використовують абстрактні правила для вирішення задач на мислення Словниковий запас поповнюється технічними і спеціальними термінами; збільшується набір слів, які описують явище   Загальні інтереси, почуття та плани пов’язані з однолітками відповідної статі   Перехідний період – віддалені від батьків; виникають почуття до осіб іншої статі   При здійсненні вчинків керуються універсаль-ними етичними принципами

 


 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – С-Пб: Сотис, 1998. – 526 с.

2. Батуев А.С., Никитина И.П., Журавлев В.А., Соколова Н.Н. Малый практикум по физиологии человека и животных: Учебн. пособие / Под ред. А.С. Батуева. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2001. – 348 с.

3. Белецкая В.И., Громова З.П., Єгорова Т.И. Школьная гигиена: Учебное пособие для студентов пед. институтов. – М., 1983.

4. Бугаев К.Е., Марусенко Н.Н. и др. Возрастная физиология. – Ростов-на-Дону: Ворошиловградская правда», 1975. – С. 80 – 85.

5. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові: Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Л.: Світ, 2001. – 175 с.

6. Гіттік Л.С. Вступ до загальної фізіології людини і тварин: Навч. посібник. – Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа“ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 100 с.

7. Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999. – 560 с.

8. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. М.: Высшая школа, 1985. – 384 с.

9. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма: (Основы учения о клетке и развитии организма, нервная система, опорно-двигат. аппарат): Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2111 «Педагогика и психология (дошк.)». – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1986. – 287 с.: ил.

10. Любимова З.В. и др. Возрастная физиология. В 2 ч. Ч. 1: Учебник / З.В. Любимова, Н.В. Маринова, А.А. Никитина. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 304 с.

11. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: професіонал, 2004. – 480 с.

12. Медична біологія / За ред.. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 656 с.: іл. ISBN 966-7890-35-X.

13. Начала физиологии. Учебник для вузов /Под ред. Акад. А.Д. Ноздрачева. – С.-П.: Лань, 2001. – 1088 с.

14. Обреимова Н.И., Петрухин А.С. Основы анатомии, физиологии и гигиены детей и подростков. - М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 376 с.

15. Плахтій П., Кучерук О. Фізіологія людини. Нейрогуморальна регуляція функцій: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 200. – 336 с.

16. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 2006 – 464.

17. Плиска О.І. фізіологія: Навч. посіб. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – 362 с.

18. Практические занятия по курсу «Физиология человека и животных» / Под общей ред. Р.И. Айзмана, И.А. Дюкарева. – Новосибирск: Сиб. Унив. Изд-во, 2003. – 120 с.

19. Сапин М.Р., Брыскина З.Г. Анатомия и физиология детей и подростков. – М.: Академия, 2004. – 456 с.

20. Сапин М.Р., Сивоглазов В.И. Анатомия и физиология человека (с возрастными особенностями детского организма). - М.: Изд. Центр «Академия», 1999. - 448 с.

21. Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое сопровождение обучения. – М.: ТЦ Сфера, 2003. – 288. ISBN5–89144–303–1.

22. Смирнов В.М., Будылина С.М. Физиология сенсорных систем и высшая нервная деятельность. 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2004. – 304 с.

23. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. – К.: УСМП, 2001. – С. 33 – 60.

24. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. Пособие для пед. ин-тов / А.Г. Хрипкова, М.В. Антропова, Д.А. Фарбер. – М.: Просвещение, 1990. – С. 164-173.

25. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 656 с.

26. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение.: пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 239 с.

27. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – 268 с.

28. Физиология плода и детей / Под ред. В.Д. Глебовского. - М.: Медицина, 1988. - 223 с.

29. Физиология человека: в 2 т. / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. - М.: Медицина, 1997. - Т.1 - 480 с,, Т.2 - 368 с.

30. Физиология пищеварения: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1974. – 762 с.

31. Физиология почки: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1972. – 398 с.

32. Физиология терморегуляции: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1984.- 470 с.

33. Филатова С.А., Безденежная Л.П., Андреева Л.С. Геронтология. – Ростов н/д: Феникс, 2004. – 512 с. (Серия “СПО„).

34. Цибенко В.О. Фізіологія серцево-судинної системи. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 248 с.

35. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища шк., 2003. – 463 с.

36. Чувин Б.Т. Физиологическая регуляция функций организма человека: Учеб. Пособие для студ. Мед. училищ и колледжей.-М.: ВЛАДОС, 2003. – 176 с.

37. Шевчук В.Г. Посібник з фізіології. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – 576.: іл. ISBN 966–8609–17–4.

38. Шмалей С.В. Діагностика здоров’я, Херсон, 1994. – 206 с.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.236.135 (0.011 с.)