Державна реєстрація як елемент легітимації

Державна реєстрація суб’єкта господарювання передбачена ст. 58 ГК, а процедура її проведення регулюється:

Ø Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон);

Ø Наказом Міністерства юстиції України № 359/5 від 09.02.2016 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи».

Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону – державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

 

Органи державної реєстрації

Державна реєстрація суб’єктів господарювання здійснюється безпосередньо державним реєстратором.

Згідно абз. 5, ч. 1 ст. 1 Закону державний реєстратор – особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус.

Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Детально компетенція державного реєстратора передбачена ст. 6 Закону.

В свою чергу згідно абз. 14, ч. 1 ст. 1 Закону суб’єкт державної реєстрації:

· Міністерство юстиції України;

· територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

· районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції;

· виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації уклала:

· договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірівзаробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;

· договір з іншим суб’єктом державної реєстрації та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб’єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації).

Акредитація суб’єктів та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;