Сильні та слабкі риси моделей організації служби маркетингу

Сильні ознаки	Слабкі ознаки
Функціональна організація
Простота управління; розмежовані функції кожного спеціаліста; можливість функціональної спеціаліза ції, що підвищує рівень кваліфікації; можливість визначити поточний результат діяльності спеціалістів.	З розширенням номенклатури товарів знижується якість роботи; Відсутність механізму пошуку нетрадиційних видів і напрямків роботи; Конкуренція між функціональними підрозділами, боротьба за приватний інтерес.
Товарна організація
Повний маркетинг товарної групи та кожного товару зокрема; Можливість вивчення специфіки поведінки споживачів по кожному товару; можливість підібрати оптимальний канал товаропросування, приймати участь у ціноутворенні.	Широке коло різнофункціональних обов’язків спеціаліста; Знижується інтелектуальний рівень та ріст кваліфікації; Наявність дублюючих підрозділів.
Ринкова організація
Висока координація служб при виході на ринок; Можливість розробки комплексної програми виходу на ринок; Більш достовірний прогноз ринку з врахуванням його специфіки; Можливість краще вивчити зовнішній ринок.	Складність структури управління; Низька ступінь спеціалізації працівників відділів; Дублювання функцій; Погане знання товарної номенклатури; Відсутність гнучкості.
Товарно-ринкова організація
Відносно висока організація роботи при виході на ринок; Можливість розробки комплексної програми виходу на ринок; Більш достовірний прогноз ринку з врахуванням його специфіки; Достатньо повне знання товару.	Високі витрати на утримання служби; Можливість конфліктних ситуацій при прийнятті рішень щодо окремого цільового ринку; Дублювання деяких функцій; Відносно важка керованість і гнучкість управління.

*В.В.Липчук, А.П.Дудяк, С.Я.Бугіль Маркетинг: основи теорії та практики. Навч. посіб. (ст. 222).

 

Досліджуючи тенденції переорієнтації українських товаровиробників на маркетингову концепцію, що на практиці відображається у створенні на підприємствах відділів маркетингу, можна відзначити наступні особливості напрямків діяльності останніх:

Ø підготовка рекомендацій щодо вибору найбільш вигідного ринку;

Ø аналіз ринкових ситуацій;

Ø вивчення тенденцій розвитку ринку;

Ø прогнозування обсягів продажу;

Ø вивчення споживачів;

Ø визначення каналів збуту, методів продажу;

Ø проведення політики ФОПСТИЗу;

Ø розробка бюджету маркетингу;

Ø планування заходів по впровадженню іміджу підприємства.

У більшості з вітчизняних підприємств маркетингова служба складається з відділу збуту та відділу маркетингу (рис.8.9.).

 

 

Рис.8.9. Структура маркетингової служби підприємства

Основна функція відділу збуту полягає в організації збуту продукції, від якого в певній мірі залежить і матеріально-технічне постачання, адже від вміння встановити господарські зв’язки і реалізовувати свою продукцію, вчасно отримуючи прибутки, покриваючи ним витрати на закупівлю та збут, та закуповуючи необхідну кількість товарів згідно розрахунку потреб на перспективу, залежить сьогодні економічне становище підприємства.

Відділ маркетингу займається проведенням маркетингових досліджень, рекламною діяльністю, стимулюванням збуту, плануванням розвитку ринків збуту та асортименту продукції.

Головними функціями начальника відділу маркетингу є координація діяльності відділу збуту та відділу марктеингу, забезпечення обміном інформацією про товари та ринки збуту; крім того, розробляє рекомендації для визначення місця збуту товарів, реклами.

Розглянемо схему відділу маркетингу у взаємодії з структурними підрозділами підприємства (рис.8.10.).

 

 

 

	Відділ збуту		ПЕВ		Фахівець по товару Б

 

Рис.8.10. Організація відділу маркетингу і його взаємодія із структурними підрозділами підприємства

Як видно із вищеприведеної схеми, замовник отримує повну інформацію про вартість продукції, умови постачання,терміни постачання від технічного відділу. Начальник відділу маркетингу отримує інформацію про нові товари і можливості закупівлі продукції, яка необхідна замовнику.

На основі потреб замовників спеціалісти з маркетингу розробляють заходи, спрямовані на задоволення споживчих потреб, взаємодіючи зі всіма відділами. Основним напрямком діяльності служби маркетингу є розробка пропозицій у сфері задоволення потреб замовника, вихід підприємства на основні ринки збуту, як внутрішні, так і зовнішні.

Отже, формування структури служби маркетингу на вітчизняних підприємствах набуває надзвичайної актуальності в умовах сьогодення. При розробці структури маркетингової служби необхідно враховувати специфіку діяльності підприємства, потенційні можливості розвитку підприємства на перспективу з врахуванням зміни основних ринкових показників. Структура маркетингового підрозділу не є чимось консервативним, а постійно перебуває у розвитку. Змінюється оточення, цілі фірми, досвід роботи на ринку, сфера інтересів – повинна змінюватися і структура.

Маркетинговий контроль.

Оскільки при реалізації маркетингових стратегій і планів маркетингу виникає безліч непередбачуваних ситуацій, відділ маркетингу повинен вести постійний контроль за ходом їх виконання. Система маркетингового контролю необхідна для того, щоб бути впевненими в ефективності діяльності підприємств.

Існує три типи маркетингового контролю (табл.8.2.).

Таблиця 8.2.

Тип контролю	Основні відповідальні за його проведення	Мета контролю	Прийоми та методи контролю
Контроль за виконанням річних планів	Вища та середня ланка управління	Переконання у досягненні запланованого	Ø Аналіз можливостей збуту Ø Аналіз частки ринку Ø Аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом Ø Виявлення ставлення спожи вачів
Контроль за прибутковістю	Контролер маркетингу	Визначити, на чому підприємство заробляє гроші, а на чому їх втрачає	Ø Оцінка рентабельності діяльності в розбивці по товарах, територіях, сегментах ринку, торговельних каналах та обсягах замовлень
Стратегічний контроль	Вища ланка керівництва. Ревізор маркетингу	Виснити, чи справді підприємство використо- вує усі маркетингові можливості та наскільки ефективно воно це здій- снює	Ревізія маркетингу

v

Встановлення контрольних показників (Чого хоче досягти підприємство?)

Контроль за виконанням річних планів здійснюється в декілька етапів (рис.8.11.)

 

 

 

Рис. 8.11. Етапи контролю за виконанням річних планів

v Контроль за прибутковістю передбачає оцінку рентабельності діяльності підприємства в розподілі по товарах, територіях, сегментах ринку, торговельних каналах та обсягах замовлень. Здійснюється контроль за прибутковістю поетапно (рис.8.12).

	Розрахунок витрат на упаковку, доставку, продаж та просування товару

 

 

 

Рис.8.12. Етапи контролю за прибутковістю

 

v Ревізія маркетингу. Головне завдання ревізії – розроблення пропозицій, на підставі яких необхідно коригувати діючі маркетингові плани і котрі повинні бути враховані під час опрацювання майбутніх планів.

При підготовці маркетингової ревізії потрібно відпости на наступні запитання:

1. Хто здійснюватимме ревізію?

q фахівець підприємства

q керівники відділів чи підрозділів

q зовнішні фахівці

2. Як часто проводиться ревізія?

q наприкінці календарного року

q після закінчення звітного періоду

q щорічно у визначений час

3. Які галузі діяльності перевіряються?

q одна з складових маркетингового комплексу

q перевірка стану маркетингової системи

4. Як проводити ревізію?

q тривалість проведення

q форма проведення ревізії

q інформація співробітників

q підготовка кінцевого звіту

5. Як результати подають керівництву?

Ревізію маркетингу проводять за певним планом: