Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правило і типові помилки стосовно демонстрації↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Демонстрація повинна відповідати правилам того умовиводу, у формі якого здійснюється дане доведення. А порушення цих правил призводить до відповідних помилок, основною з яких є «не випливає». Поняття спростування Спростування – обґрунтування хибності тези або невідповідності правилам доведення тези, аргументів чи демонстрації. Відповідно розрізняють три види спростування: · спростування шляхом критики тези; · спростування шляхом критики аргументів; · спростування шляхом критики демонстрації. Скорочено: спростування тези, спростування аргументів, спростування демонстрації; або: критика тези, критика аргументів, критика демонстрації. Спростування шляхом критики тези – обґрунтування недосконалості доведення шляхом встановлення хибності тези чи її невідповідності правилам стосовно тези. Цей вид спростування здійснюється такими двома способами: шляхом обґрунтування істинності антитези і «зведенням до абсурду». Спростування шляхом обґрунтування істинності антитези здійснюється так: формулюють суперечне тезі судження, встановлюють його істинність, а потім, вдаючись до закону виключеного третього, роблять висновок про хибність тези. Спростування шляхом зведення до абсурду – виведення із спростовуваної тези наслідків, які суперечать дійсності безпосередньо або опосередковано (тобто не узгоджуються із загальновизнаними істинними і достовірними положеннями). Будуючи спростування способом зведення до абсурду, припускають істинність тези, що спростовується; з цієї тези виводять наслідки, прагнучи вивести саме хибний наслідок. Якщо вдасться вивести хибний наслідок, то за відомим правилом умовно-категоричного умовиводу визнається хибність підстави, роль якої виконує спростовувана теза. Спростування шляхом критики аргументів – обґрунтування недосконалості доведення шляхом встановлення хибності аргументів, їх недостовірності, наявності «зачарованого кола» в доведенні або того, що ці аргументи не перебувають у необхідному зв'язку з тезою. Спростування шляхом критики демонстрації – обґрунтування недосконалості доведення шляхом встановлення неспроможності зв'язку між аргументами і тезою, тобто неправильності умовиводу, у формі якого здійснюється доведення. Правила доказового міркування Правила доказового міркування, що стосуються тези: · теза повинна бути логічно визначеною, якісною і чіткою; · теза повинна лишатися тотожною самій собі, протягом усього доведення. Помилки, які можуть допускатися стосовно доведення тези: · підміна тези; · звернення до особи опонента; · перехід в інший рід (має два різновиди). У першому випадку помилка виникає тоді, коли замість однієї істинної тези намагаються довести іншу, більш сильну, але, можливо, хибну. У другому випадку – коли замість однієї істинної тези доводиться інша, більш слабка. Правила доказового міркування, стосовно аргументів: · аргументи, які наводяться для підтвердження тези, мають бути істинними і не суперечити один одному; · аргументи мають бути достатньою основою для підтвердження тези; · аргументи мають бути такими судженнями, істинність яких доводиться самостійно, незалежно від тези. Помилки в основах доведення: · хибність основ (основа помилки); · випередження основ (спирання на недоведенні аргументи); · хибне коло (теза обґрунтовується аргументами, а аргументи – тезою). Правила стосовно форми обґрунтування тези: · теза повинна бути висновком, що логічно випливає з аргументів за загальними правилами виводу або має бути одержаною згідно з правилами непрямого доведення. Помилки у формі доведення: · уявний наслідок; · сказане умовно сприймається як безумовне. Порушення правил виводу: · помилки в дедуктивних виводах (з припущення, що коли число закінчується на “0”, то воно ділиться на “5”, не випливає, що коли число ділиться на “5”, то воно обов’язково закінчується цифрою “0”). Помилки в індуктивних виводах: · підміна реальних відношень. Помилки в виводах за аналогією: · паралогізм – це ненавмисна логічна помилка в міркуванні, яка виникає внаслідок порушення законів і правил логіки й звичайно приводить до хибних висновків; · софізм – навмисно хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного; · парадокс – це міркування, в якому доводиться як істинність, так і хибність певного судження.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-26; просмотров: 180; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.148.76 (0.007 с.) |