Оформлення та порядок надання письмових робіт

 

Шрифт: Times New Roman – 14; інтервал – 1,5; поля – 2 см (зверху, знизу, справа), 3 см (зліва), відступ – 1 см; мова роботи – українська.

Оформлення титульної сторінки:

1. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого.

2. Реферат з логіки.

3. Назва теми.

4. Група, курс, назва факультету.

5. Прізвище та ініціали студента.

6. Науковий керівник.

7. Назва міста, рік написання (унизу, посередини).

Обсяг роботи – 12-15 сторінок. Робота повинна мати завершений вигляд. Тема вважається розкритою, якщо в роботі послідовно (за наведеним планом) і змістовно висвітлено всі питання в повному обсязі, правильно й логічно використано рекомендовану та додаткову літературу. Викладання матеріалу бажано розпочати з короткого вступу. Цитати необхідно брати в лапки, унизу сторінки давати точні й повні посилання на конкретне джерело. Наприкінці роботи робиться висновок та надається список використаної літератури.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО ІСПИТУ З ЛОГІКИ

1. Логіка як наука. Історичні етапи розвитку науки логіки.

2. Поняття про мислення. Характеристики абстрактного мислення.

3. Мислення й мова.

4. Історичні зв’язки між логікою та правом. Значення логіки для юридичної науки та практики.

5. Поняття й слово.

6. Прийоми утворення понять.

7. Логічна структура поняття.

8. Види ознак, що складають зміст поняття.

9. Закон зворотного відношення між змістом й обсягом понять.

10. Екстенсіональна характеристика понять (види понять за обсягом).

11. Інтенсіональна характеристика понять (види понять за змістом).

12. Відношення між поняттями. Зображення їх за допомогою кіл Ейлера.

13. Узагальнення як логічна операція над поняттями.

14. Обмеження як логічна операція над поняттями.

15. Операції з класами як множинами (об’єднання, перехрещення, додавання).

16. Правила поділу понять.

17. Види поділу понять.

18. Класифікація та її значення для юридичної теорії та практики.

19. Види класифікації.

20. Правила визначення й помилки, можливі при визначенні.

21. Види визначень.

22. Судження та речення.

23. Прості судження, їх типи й структура.

24. Види атрибутивних суджень за кількістю і якістю.

25. Розподіленість термінів у простих атрибутивних судженнях.

26. Відношення між атрибутивними судженнями. Логічний квадрат.

27. Релятивні та екзистенційні судження.

28. Єднальні (кон’юнктивні) судження.

29. Розділові (диз’юнктивні) судження.

30. Імплікативні судження.

31. Еквівалентні судження.

32. Поняття про модальність суджень. Види модальності.

33. Запитання, їх види та правила. Роль запитань у юридичній теорії та практиці.

34. Закон тотожності.

35. Закон несуперечності.

36. Закон виключеного третього.

37. Закон достатньої підстави.

38. Значення законів логіки для юридичного дослідження.

39. Умовивід як форма мислення.

40. Безпосередні умовиводи.

41. Категоричний силогізм: визначення та складові елементи.

42. Аксіома та загальні правила категоричного силогізму.

43. Правило та модуси I фігури ПКС.

44. ІІ фігура категоричного силогізму: правило та модуси.

45. ІІІ фігура категоричного силогізму: правило та модуси.

46. ІV фігура категоричного силогізму: правило та модуси.

47. Простий умовний силогізм.

48. Умовно-категоричний силогізм: структура та модуси.

49. Розподільно-категоричний силогізм: структура та модуси.

50. Еквівалентно-категоричний силогізм.

51. Умовно-розділовий силогізм.

52. Скорочені силогізми (ентимеми).

53. Полісилогізми. Сорит і епіхейрема.

54. Поняття про індукцію. Повна індукція.

55. Неповна індукція: структура та види.

56. Методи наукової індукції.

57. Аналогія: структура та види. Аналогія права та аналогія закону.

58. Структура та побудова доведення.

59. Види доведень.

60. Правила і помилки в доведенні та спростуванні.

61. Спростування.

62. Поняття про гіпотезу. Структура та види гіпотез.

63. Версія в судовому дослідженні.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З ЛОГІКИ

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з логіки здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного модульного контролю (далі – ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (далі – ПКЗ). Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.

ПКЗ з логіки проводиться у формі іспиту з основних питань курсу, що потребують розуміння теоретичного матеріалу та вміння аналізувати й обґрунтовувати відповідь, синтезувати отримані знання з логіки із сучасними соціальними і правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання, визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання: перші два – теоретичного змісту, останнє питання – практична задача.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться
сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:

 

Шкала оцінювання

 

Oцінка за шкалою ЕСТS	Визначення	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
А	Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок		90-100
В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками		80-89
C	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок	75-79
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків		70-74
Е	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	60-69
FХ	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти		35-59
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс	1-34

 

Список літератури

П і д р у ч н и к и

 

Логіка: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В.Д. Титов, С.Д. Цалін, О.П. Невельська-Гордєєва та ін.; За заг. ред. проф. В.Д. Титова. – Х.: Право, 2005. – 208 с.

Вступ до сучасної юридичної логіки / Навч. посіб. за ред. М.І. Панова та В.Д. Титова. – Х: Ксилон, 2001. – 198 с.

Жеребкін В.Є. Логіка: Підруч. – К: Знання, 2004. – 255 с.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.: Юристъ, 2002. – 256 с.

Хоменко І.В. Логіка – юристам: Підруч. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 224 с.

Солодухин О.А. Логика. – Ростов/нД: Феникс, 2003. – 384 с.

Конверський А.Є. Логіка. – К.: Укр. Центр духовної культури, 1999. – 400 c.

Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега, 2005. – 424 с.

Ивлев Ю.В. Логика для юристов: Учеб. – М.: Дело, 2000. – 264 с.

Сумарокова Л.Н. Основи логіки. – О.: Юрид. літ., 2003. – 240 c.

Тофтул М.Г. Логіка. – К.: ВЦ “Академія”, 1999. – 336 c.

Щербина О. Логіка для юристів. – К.: Юрид. думка, 2004. – 264 c.

 

 

З б і р н и к и з а д а ч і в п р а в

 

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 240 c.

Мельников В.Н. Логические задачи: Учеб. для гуманит. спец. вузов. – К.: Одесса, 1989. – 344 с.

Сборник упражнений по логике. – Мн.: Университетское, 1990. – 288 c.

Уёмов А.И. Задачи и упражнения по логике. – М.: Высш. шк., 1990. – 352 c.

 

 

С л о в н и к и

 

Цалін С.Д. Логічний словник-довідник / Вид. 4-те, випр. і доп. – Х.: Факт, 2006. – 400 с.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Наука, 1975. – 717 с.

Горский Д.П. Краткий словарь по логике. – М.: Просвещение, 1991. – 208 c.

 

Х р е с т о м а т і ї

 

Логіка: Хрестоматія. – Авт.-упор. С.Д. Цалін / Вид. 2-ге, перероб. і доп. – Х.: Факт, 2006. – 864 с.