Загальна характеристика умовиводів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна характеристика умовиводів



 

Поняття про умовиводи. Структура умовиводів. Види знань, що містяться в умовиводі. Логічно необхідні та вірогідні умовиводи.

Безпосередні умовиводи: структура і характер висновку. Види безпосередніх умовиводів: перетворення, обертання, протиставлення предикатові. Виводи за логічним квадратом.

Загальна характеристика опосередкованих умовиводів, їх видів.

 

Дедуктивні умовиводи

 

Поняття дедуктивного умовиводу: структура і характер висновку. Поняття про силогізми. Прості і складні дедуктивні умовиводи.

Категоричний силогізм. Склад структури категоричного силогізму. Аксіоматичні та загальні правила категоричного силогізму. Фігури та модуси категоричного силогізму. Спеціальні правила фігур. Правильні модуси. Добір правильних модусів за допомогою кіл Ейлера. Категоричний силогізм із су-дженнями, що виділяють. Виводи із суджень з відношеннями.

Умовиводи із складними судженнями. Суто умовний силогізм: схема і правило виводу. Умовно-категоричний силогізм: схема, правила виводу і модуси. Еквівалентно-категоричний силогізм: схеми правильної побудови. Розділово-категоричний силогізм: правило побудови і схеми висновку. Умовно-розділові (лематичні) силогізми: схеми побудови, правила і види (конструктивна та деструктивна дилеми).

Ентимема (скорочений силогізм). Види ентимем. Полісилогізм: структура і види. Скорочені і складноскорочені силогізми (сорити та епіхейреми).

Значення дедукції для юридичної теорії і практики.

Недедуктивні умовиводи

Загальна характеристика та види недедуктивних (вірогідних) умовиводів. Математична та логічна вірогідність. Ступені вірогідності.

Індуктивні умовиводи. Логічна природа індукції. Структура та види індуктивних умовиводів. Умови підвищення ступеня вірогідності індуктивного висновку.

Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків. Поняття причинності. Редукція у встановленні причинних зв’язків. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами.

Статистичні узагальнення. Індуктивна природа статистичних узагальнень. Популяція, приклад і частота ознаки. Взаємозв’язок індукції та дедукції. Багатофакторні індуктивні узагальнення в юридичній теорії та практиці.

Умовиводи за аналогією (традукція). Поняття та загальна характеристика аналогії. Структура аналогії. Види умовиводів за аналогією. Умови, що підвищують ступінь вірогідності висновків за аналогією.

Роль аналогії як логічної підстави моделювання. Роль аналогії в правовому пізнанні.

Р о з д і л V.Теорія і доказ

Доказ і спростування

Поняття доказу. Структура доказу: теза, аргументи, демонстрація. Види доказу: прямий і непрямий. Різновиди непрямого доказу: від противного (апагогічне) і розділовий (методом виключення).

Поняття про спростування. Методи спростування.

Правила та можливі логічні помилки у доказовому міркуванні. Паралогізми, софізми та парадокси. Методи їх усунення або розв’язання. Роль доведень у юридичній практиці.

5.2. Запитання та відповіді

 

Загальна характеристика запитань. Структура запитань. Види запитань. Правила щодо запитань та помилки, пов’язані з порушенням цих правил. Відповіді та їх види. Правила відповідей та типові помилки при їх порушенні.

Проблема. Гіпотеза. Теорія

 

Загальна характеристика проблеми. Поняття проблемної ситуації. Види вирішень проблем. Логічні засоби встановлення принципіально невирішувальної проблеми.

Гіпотеза як форма пізнання. Визначення гіпотези. Види гіпотез. Побудова гіпотези та етапи її розвитку. Критерії відбору гіпотез. Роль умовиводів та емпіричного досвіду при побудові гіпотез. Гіпотетико-дедуктивний метод.

Логічні засоби підтвердження гіпотез. Спростування гіпотез. Гіпотези у юридичному пізнанні. Версії в слідчій практиці.

Теорія як система наукових знань. Основні види наукових теорій. Роль логіки в розвитку, систематизації та обґрунтуванні наукових знань.

 

Плани та завдання до практичних занять

 

Заняття1. Предмет та значення логіки

 

П л а н

 

1. Мислення, його основні форми та закони.

2. Мислення і мова. Мови природні та штучні. Семіотичний підхід до мови. Мова права.

3. Предмет логіки. Логіка “природна” і теоретична. Логіка традиційна та сучасна.

4. Історичні взаємозв’язки між логікою та правознавством. Значення логіки для інтелектуальної культури юриста.

Завдання

1. Підготуйте короткий (не більше однієї сторінки) виклад свого розуміння того, що слід очікувати від вивчення логіки.

 

Заняття2. Поняття

П л а н

 

1. Поняття як форма мислення. Поняття та уявлення, поняття та слово.

2. Зміст та обсяг понять. Залежність між змістом та обсягом у поняттях.

3. Види понять за змістом та обсягом.

4. Узагальнення та обмеження понять.

5. Види відношень між поняттями.

Завдання

1. Чи всі перелічені ознаки увійдуть до змісту наведених понять?

Приклад. Криміналістика – це: 1) наука, 2) що розробляє систему спеціальних прийомів, 3) методів 4) та способів 5) збирання, 6) фіксації, 7) дослідження 8) та використання судових доказів, 9) розвитку якої сприяла практична діяльність Шерлока Холмса. – Ознака 9) не входить до змісту поняття “криміналістика”.

1) заява – 1) офіційне 2) звернення 3) громадянина 4) у державні органи, 5) надруковане на друкарській машинці 6) або набране на комп’ютері;

2)адвокат – 1) громадянин України, 2) що має вищу юридичну освіту, 3) склав кваліфікаційний іспит, 4) одержав свідоцтво на право займатись адвокатською діяльністю 5) та прийняв присягу адвоката;

3) злочин – 1) це передбачене кримінальним законом 2) суспільно-небезпечне 3) діяння 4) чи бездіяльність, 5) що посягає на суспільний лад, 6) політичну, 7) економічну систему держави, 8) власність, 9) особу, 10) політичні 11) і соціальні права 12) та свободи громадян, 13) скоєні групою осіб 14) у нічний час;

4) санкція – 1) це частина правової норми, 2) яка вказує на міру державного примусу 3) на випадок недотримання вимог правової норми;

5) політична партія – 1) є юридичною особою, 2) має круглу печатку з власною назвою, 3) має штампи, 4) бланки, інші реквізити, 6) а також символіку, 7) які затверджуються Політвиконкомом, 8) реєструється в порядку, встановленому законодавством, 9) діє на всій території держави, 10) відповідно до державного законодавства, 11) ратифікованих державою міжнародних договорів та 12) статуту політичної партії;

6) соціальні норми – 1) це загальні правила 2) поведінки людей, 3) закріплені в нормативно-правових актах, 4) надруковані в офіційній пресі.

7) шлюб – 1) добровільний, 2) вільний 3) і рівноправний 4) союз чоловіка і жінки, 5) заснований на взаємній згоді, 6) на почуттях взаємної любові, 7) дружби 8) і поваги, 9) укладений у державних органах запису актів цивільного стану 10) для створення сім’ї, 11) виховання дітей;

8) розбій – 1) напад 2) з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, 3) поєднаний з насильством, небезпечним для життя 4) чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, 5) або з погрозою застосування такого насильства, 6) скоєний кількома злочинцями;

9) заповідач – 1) фізична 2) особа, 3) що складає заповіт, 4) у якій зазначається, що має статися з її власністю 5) після її смерті.

10) відповідач – 1) юридична 2) особа, 3) проти якої порушується судова справа (вчиняється позов);

2. Визначте вид поняття за його обсягом; знайдіть збірні поняття.

Приклад. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого – одиничне поняття. Студент – загальне поняття, нереєструюче, незбірне.

1. Людина. 2. Депутат. 3. Депутат Верховної Ради України першого скликання. 4. Редакція газети “Харківські губернські відомості”. 5. Захисник Севастополя у війні з фашистськими окупантами. 6. Демократична партія. 7. Організація Об’єднаних Націй. 8. Військове звання. 9. Чорноморський флот. 10. Громадянин. 11. Викладач історії держави і права України НЮАУ. 12. Козацтво.

3. Визначте вид поняття за його змістом. Зазначте, яке воно – конкретне чи абстрактне.

Приклад. Заява – конкретне поняття. Щедрість – абстрактне поняття.

1. Фондова біржа. 2. Власність. 3. Самовизначення. 4. Відвага. 5. Економічне зростання. 6. Відданість. 7. Форма правління. 8. Злочинність. 9. Відвертість. 10. Снігова людина.

4. Зазначте, які поняття позитивні, які – негативні.

Приклад. Надійність – позитивне поняття. Незрадливість – негативне поняття.

1. Влада. 2. Безвладдя. 3. Недієздатний. 4. Соціальна норма. 5. Безпека. 6. Анархія. 7. Алогічність. 8. Автор. 9. Незалежність. 10. Дошкільник.

5. Визначте, які з наведених понять співвідносні, які – безвідносні.

Приклад. Донька – співвідносне поняття. Газета – безвідносне поняття.

1. Відповідач. 2. Захисник. 3. Адвокат. 4. Підприємство. 5. Прогрес. 6. Племінник. 7. Громадянин. 8. Лівобережжя. 9. Іспит. 10. Казначейство.

6. Дайте повну характеристику поняття за обсягом і змістом.

Приклад. Банк – поняття загальне, нереєструюче, конкретне, позитивне, безвідносне.

1. Міністерство освіти України. 2. Міністерство охорони здоров’я. 3. Юридична особа. 4. Північний кордон держави. 5. Пунктуальність старости 25-ї групи Зінченко Миколи. 6. Дезактивація. 7. Неосудність. 8. Мужній вчинок. 9. Мужність ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній станції. 10. Випадковість.

7. Визначте, у якому відношенні перебувають поняття, зобразіть ці відношення за допомогою кіл.

Приклад. Юридична особа (А), акціонерне товариство (В). – Відношення підпорядкування.

 

 

А В

 

1. Право, кримінальне право, цивільне право, адміністративне право. 2. Документ, паспорт, документ про отримання вищої освіти. 3. Злочин, злочин проти власності, крадіжка, розбій, убивство. 4. Суб’єкт правопорушення, дієздатна особа, особа. 5. Соціальна норма, норма, норма права, релігійна норма. 6. Воля, політична воля, особиста воля. 7. Виконавець злочину, організатор злочину, учасник злочину, підбурювач злочину. 8. Нормативно-правовий акт, акт, указ, постанова, наказ. 9. Обвинувачений, підсудний. 10. Втручання, невтручання. 11. Учень, студент, відмінник, школяр. 12. Президент, президент України, глава держави, монарх. 13. Людина, людина, що проживає на території України, громадянин України, негромадянин України. 14. Договір, договір страхування, договір страхування майна, договір страхування автомобіля, договір страхування життя. 15. Людина, гладіатор, патрицій, громадянин Риму. 16. Правопорушення, злочин, увмисний, неувмисний. 17. Підприємець, юрист, прокурор. 18. Юрист, адвокат, не адвокат, співробітник Генеральної прокуратури. 19. Наука, логіка, криміналістика, сучасна логіка. 20. Демократичний правовий режим, правовий режим, правовий режим України. 21. Свідок пригоди, винуватець пригоди, водій транспортного засобу, пішохід. 22. Жінка, мати, бабуся, дочка, онука, тітка, племінниця. 23. Джерело права, закон, правовий прецедент, правило етикету. 24. Письменник, український письменник, автор книги “Кобзар”. 25. Договір, фінансова договір, юридичний договір.

8. Виберіть правильний варіант відповіді щодо співвідношення обсягів понять і поясніть рішення.

Приклад. Відношення між поняттями 1 – письменник; 2 – український письменник; 3 – М.В. Гоголь; 4 – письменницьке натхнення відбито на рис. 3.

Рис. 3

 

1) 1 – Іван Франко; 2 – письменник; 3 – український письменник; 4 – видатний письменник; 2) 1– юрист; 2 – адвокатська етика; 3 – адвокат; 4 – етика юриста; 3) 1 – малина; 2 – морква; 3 – ягода червоного кольору; 4 – солодка ягода;4) 1 – дерево; 2 – плодове дерево; 3 – яблуня; 4 – суниця; 5) 1 – лекція; 2 – підручник з кримінального права; 3 – лекція з кримінального права; 4 – підручник; 6) 1– М.В. Гоголь; 2 – поема “Мертві души”; 3 – український письменник; 4 – видатний письменник; 7) 1 – злочин; 2 – злочинність; 3 – крадіжка; 4 – суспільна проблема; 8) 1 – Париж; 2 – Харків; 3 – європейська столиця; 4 – українське місто; 9) 1 – підприємець; 2 – банкір; 3 – депутат; 4 – депутат Верховної Ради.

9. Зробіть узагальнення та обмеження наступних понять.

Приклад. Крадіжка – крадіжка особистого майна громадянина (обмеження); крадіжка – майновий злочин (узагальнення).

1. Юрист. 2. Державний податок. 3. Логіка. 4. Чесний вчинок. 5. Стаття 206 чинного Кримінального Кодексу України. 6. Навчальний заклад. 7. Адміністративне правопорушення. 8. Підручник. 9. Судоустрій.10. Нотаріус.

10.Перевірте правильність узагальнення понять:

1) недбалість – посадовий злочин; 2) юридична угода – угода; 3) староста групи – студент; 4) староста групи – староста; 5) клітина – живий організм; 6) підручник логіки – підручник – книга; 7) злочинець – злочинна група – банда.

11.Перевірте правильність обмеження понять:

1) угода – кредит; 2) фінансова система – банк; 3) юридичний вуз – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого; 4) оркестр – флейта; 5) циферблат – цифра; 6) злочин – грабіж – нічний грабіж; 7) наука – історія держави і права – історія держави і права України.

12. Доберіть поняття, які знаходяться у відношенні перетину з такими поняттями:

1) академія; 2) відмінник; 3) українець; 4) юрист; 5) студент; 6) депутат; 7) інтелектуал.

13.Доберіть до даних понять підпорядковані поняття та поняття, що їх підпорядковують:

1) юрист; 2) договір; 3) форма правління; 4) норма права; 5) підручник логіки; 6) кримінальна справа; 7) власність.

 

14.Доберіть поняття, які знаходяться у відношенні співпідпорядкування з такими поняттями:

1) покарання; 2) злочин; 3) податок; 4) право; 5) ВНЗ; 6) статут; 7) угода; 8) струнний інструмент.

15.Доберіть поняття, що є протилежними та суперечливими таким поняттям:

1) винний; 2) впливовий; 3) правильний; 4) законний; 5) юридичний; 6) товариш; 7) правда.

 

Заняття3. Поняття (продовж.)

П л а н

 

1. Визначення понять. Структура визначення. Типологія визначень.

2. Правила визначення та помилки, можливі при визначенні понять.

3. Значення визначень у правознавстві та у юридичній практиці.

4. Операція логічного поділу понять.

5. Структура та види поділу.

6. Правила поділу та помилки, що трапляються при логічному поділі.

7. Класифікація та її види.

1. Встановіть вид визначення поняття.

Приклад. Сімейне право – це галузь права, що регулює особисті та майнові відносини, що випливають зі шлюбу і належності до сім’ї. – Визначення через рід та видову ознаку.

1. Населення України – це громадяни України, особи, що не мають громадянства, іноземні громадяни, які постійно проживають на території України.

2. Судова влада – гарант дотримання прав громадян та верховенства закону.

3. Соціальна норма – це зумовлене об’єктивними закономірностями правило фізичної поведінки, яке має характер, виражає волю певної частини або всього суспільства і забезпечується різноманітними засобами соціального впливу.

4. Механізм держави – це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують її функції.

5. Термін “президент” походить від латинського “praesidens” і буквально означає “той, хто сидить попереду”, асоціюється здебільшого з поняттям “лідер”.

2. Проаналізуйте визначення поняття; виділіть визначуване і визначальне поняття; у визначальному понятті знайдіть рід і видову ознаку.

Приклад. (А) Галузь права – (Б) це об’єктивно відокремлена в середині системи права сукупність взаємопов’язаних між собою норм (Р), об’єднаних загальністю предмета і методу правового регулювання (ВО).

А – визначуване поняття, Б – визначальне поняття, Р – рід, ВО – видова ознака. А = Вс.

1. Прокурор – посадова особа органів прокуратури, яка в межах своїх повноважень здійснює нагляд за виконанням законів.

2. Стан афекту – сильний короткочасний емоційний стан, пов’язаний з різкою зміною важливих для суб’єкта життєвих обставин, який супроводжується різко вираженими рухами та змінами функцій внутрішніх органів.

3. Локальні норми – норми, прийняті відповідними колективами на засадах, приписаних законодавством і діючі в межах діяльності цих колективів.

4. Ембарго – заборона ввозу й вивозу в будь-яку країну або з будь-якої країни товарів, стратегічних матеріалів, цінних паперів.

5. Страх – це емоція, яка виникає в ситуаціях загрози біологічному та соціальному існуванню індивіда і спрямована на джерело дійсної або уявної небезпеки.

3.Встановіть, які з наведених прикладів щодо юридичного терміна є логічно вірними видами визначення, а які – лише прийоми, схожі з визначенням. Укажіть, яке з даних визначень здається вам таким, що більше відповідає його науковому змісту; аргументуйте свою відповідь.

Приклад. “Правопорядок – результат дії права і законності” – це номінальне визначення. “Правопорядок – визначений стан урегульованості суспільних відносин, який виникає внаслідок чіткого і неухильного виконання і дотримання норм права” (С.О. Комаров) – родовидове визначення.

“Правовий порядок – заснована на праві і заснована в результаті здійснення ідей і принципів законності така упорядкованість суспільних відносин, яка виражається в правомірній поведінці їх учасників” (А.В. Малько). “Правопорядок – це режим (стан) упорядкованості, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності” (П.М. Рабинович). “Правовий порядок – це реальний порядок, що встановлюється і охороняється державою, у здійсненні якого зацікавлена держава як апарат влади” (В.В. Копейчиков). “Правопорядок – це не що інше, як система правовідносин, які встановлені в результаті реалізації норм позитивного права, права створеного державою” (В.О. Котюк). “Правопорядок – заснована на праві і законності організація суспільного життя, яка відображає якісний стан суспільних відносин на даному етапі розвитку суспільства” (С.С. Алексєєв).

1. Термін “громадянин”: 1) особа, яка на правовій підставі належить до певної держави; 2) суб’єкт цивільного права, один із видів учасників цивільних правовідносин; 3) людина, яка законом визнається юридично належною даній державі; 4) правова характеристика особистості як члена держави, як основоположного суб’єкта всієї правової системи.

2. Термін “правова норма”: 1) “особливий різновид соціальних норм, якій притаманний ряд ознак: загальний характер, державно-владна природа, формальна визначеність, внутрішня культура” (С.О. Комаров); 2) “це формально-обов’язкове правило фізичної поведінки, яке має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її організаційною, виховною та примусовою діяльністю” (П.М. Рабинович); 3) “це формально закріплене загальнообов’язкове правило фізичної поведінки, встановлене державою з метою регулювання соціальних відносин” (І.Я. Тодоров); 4) “первинний елемент системи права, юридично обов’язкове правило поведінки, виходячи з компетентних органів держави, закріплене в офіційному акті” (В.Н. Храпанюк); 5) загальнообов’язкове правило поведінки людей, встановлене державою; 6) сукупність трьох складових частин: гіпотези, диспозиції, санкції; 7) класична модель нормативного розпорядження, що є визначальною, основоположна ланка в системі права, як, наприклад, клітина в живому організмі; має наступні ознаки: представницько-зобов’язуючий, двосторонній характер, тобто одній стороні надає повноваження, на другу покладає обов’язки; поєднує в собі всі способи впливу – веління, дозвіл і заборону; визначає вид і характер поведінки; складається з трьох елементів – гіпотези, диспозиції і санкції; встановлюється уповноваженими суб’єктами і закріплюється в офіційних нормативних документах (нормативних актах), тобто має офіціальність проголошення.

3. Термін “юридична відповідальність”: 1) вжиття до правопорушників заходів державного примусу каральної спрямованості, понесення ними втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру; 2) вид соціальної відповідальності; 3) характеризується такими ознаками, як: а) зовнішній характер; б) застосовується лише за здійснені чи здійснювані правопорушення; в) зв’язок з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів; г) визначеність у нормах права; 4) конституційна, адміністративна, дисциплінарна, матеріальна, кримінальна, цивільно-правова; 5) особливий правовий обов’язок правопорушника терпіти передбачені законодавством несприятливі для нього наслідки в результаті вчиненого ним протиправного винного діяння; 6) з формальної точки зору – результат застосування норми права і насамперед реалізація її санкції; 7) історична категорія; 8) насамперед покарання правопорушника за вчинене і застерігання всіх інших від вчинення правопорушення, бо інакше невідворотно настають визначені правом обмеження; 9) він (цей термін) виражає складний соціально-правовий феномен; 10) захід державного при-мусу, який виражається в негативних наслідках для правопорушника, що наступають у вигляді обмежень особистого чи майнового характеру; 11) різновид соціальної відповідальності, яка служить однією з форм реагування держави на порушення встановленого порядку суспільних відносин; 12) у широкому розумінні цього слова представляє собою правовідношення між державою у вигляді її певних органів і суб’єктами права, які відповідають перед суспільством і державою за точну і добросовісну реалізацію записаних у нормах права і звернених до них відповідних вимог, приписів тощо; 13) це важливий захід захисту інтересів особи, суспільства, держави; 14) складне соціально-правове явище; 15) його зміст не зводиться до державного примусу.

4. Термін “закон”: 1) нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної законодавчої влади або самого народу, що регулює найбільш важливі суспільні відносини, висловлює волю й інтереси більшості населення, втілює основні права людини та інші загальнолюдські цінності і має найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів; 2) “гарні звичаї мають більше значення, ніж гарні закони” (Тацит); 3) “закони непотрібні ні хорошим людям, ні поганим: перші не потребують законів, другі від них не стають кращими” (Демокрит); 4) “Закон хоче добре влаштувати життя людей. Зможе він це зробити лише в разі, якщо самі люди захочуть, щоб їм було добре. Бо закон виявляє свою благотворну дію лише там, де йому підкоряються” (Т. Гобс); 5) “Закон не може зробити людей вільними, самі люди повинні робити закон вільним” (Цицерон); 6) хороші закони народжені поганими нравами; 7) “Закони повинні усувати пороки та насаджувати доброчесність” (Цицерон); 8) “Сутність закону – людяність” (В. Шекспір).

5. Термін “парламент”: 1) походить від англійського слова “parliament”, французького “parler” – говорити; 2) родова назва вищого представницького та законодавчого органу в демократичних державах; 3) місце для політичної дискусії; 4) загальнонаціональна установа буржуазної держави, що виконує законодавчі функції; 5) вищий представницький орган влади, що виконує законодавчу діяльність; 6) загальнонародний представницький орган, що зосереджує у своїх руках повноваження по виданню законів, а також здійснюючий установчі і контрольні функції.

6. Термін “демократія”: 1) це політичне явище, форма здійснення народовладдя; 2) поєднання ідей і принципів свободи, а також певних звичаїв та процедур, які сформовані протягом довгої історії; 3) свобода, втілена в нормі; 4) форма держави, яка заснована на здійсненні народовладдя шляхом забезпечення широких прав і свобод громадян та їх участі у формуванні та реалізації державної влади; 5) ефективний інструмент безпосереднього впливу на економічне, політичне і соціальне життя; 6) форма організації, заснована на рівній участі громадян у формуванні органів держави та контролю за їх діяльністю; 7) найбільш загальна форма організації і здійснення державної влади, заснованої на визнанні народу джерелом державної влади, рівноправній участі населення в управлінні громадськими і державними справами, повазі до основних прав і свобод людини і громадянина; 8) “Демократія – це правління народу для народу самим народом” (Лінкольн); 9) велика соціальна цінність; 10) термін “демократія” прийшов до нас із Стародавньої Греції; 11) влада народу.

7. Термін “референдум”: 1) прийняття рішення з найважливіших питань державного життя громадянами шляхом всенародного голосування; 2) всенародне опитування (голосування) з приводу важливого для держави питання; 3) всенародне голосування, що проводиться у зв’язку з прийняттям нової Конституції або внесенням до неї змін, вирішенням принципових питань внутрішнього життя держави; 4) думка більшості; 5) голосування всіх громадян держави; 6) це особливий інститут демократій, один із засобів демократичного управління державними справами, який виражається у прийнятті кінцевих рішень з приводу питань, які були висунуті на голосування.

4. З’ясуйте, чи правильні наступні визначення; якщо ж визначення хибне, то яку помилку допущено.

Приклад. Прогул – це відсутність на роботі без поважних причин. Визначення вузьке, бо прогул встановлюється й у разі відсутності на робочому місці протягом 3-х годин упродовж робочого дня підряд або сумарно, при залишенні робочого місця без попередження. Таким чином, Dfd > Dfn.

1. Неустойка – визначена законом або договором грошова сума, яку боржник мусить сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема, у разі прострочення виконання. 2. Закон – рішення Верховної Ради, які повинні виконуватись. 3. Делімітація – визначення державного кордону з описом його проходження і нанесенням на географічну карту відповідно до укладеного договору. 4. Адвокатура – професійне об’єднання юристів. 5. Покарання – міра державного примусу за вчинений злочин. 6. Алібі – доказ непідсудності. 7. Дезорганізатор – особа, що вносить дезорганізацію. 8. Квота – за пропорційною виборчою системою такий мінімум виборців, який є необхідним для реєстрування одного кандидата. 9. Метод – це спосіб і засіб пізнання економічних процесів та явищ. 10. Кримінальне право регулює відносини, що передбачені Кримінальним кодексом. 11. Закон – це нормативний акт вищого органу державної влади.

5. Зазначте вид розподілу понять, поділюване поняття, члени поділу, основу (підставу, критерій) поділу.

Приклад. Держави (А) розподіляються на унітарні (У), федеративні (С) та конфедеративні (Д). Поділ за видотвірною ознакою; А – поділюване поняття, У, С і Д – члени поділу, державний устрій – основа поділу.

1. Функції держави поділяються на внутрішні і зовнішні. 2. Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. 3. Країни залежно від економічного розвитку поділяються на постіндустріальні, країни з перехідною економікою і ті, що розвиваються. 4. Залежно від того, чи є суб’єкти цивільного права та зобов’язання майновими або особистими немайновими, відповідно, і цивільні правовідносини поділяються на майнові та особисті немайнові. 5. Діяння – це передусім певна дія або бездіяльність. 6. Особа, що вчинила кримінальний злочин, може бути повнолітньою або неповнолітньою. 7. Республіка за формою правління може бути парламентською, президентською або змішаною. 8. Убивство може бути вчинене умисно або неумисно. 9. Суд може визнати особу винною або невинною. 10. У праві особи розрізняються як фізичні і юридичні.

6.Перевірте правильність поділу, знайдіть помилки:

1. За державним устроєм держави бувають унітарні, федеративні, конфедеративні. 2. Злочини поділяються на умисні, з необережності та господарські. 3. Трудові договори укладаються на невизначений термін та на визначений термін, що не перевищує чотирьох років. 4. Відносини між людьми бувають доброзичливими і недоброзичливими. 5. Видами мистецтва є література, музика, скульптура, архітектура, портретний живопис. 6. “Існує три джерела несправедливості: власне насильство, зловмисна підступність, яка прикривається іменем закону, і жорстокість самого закону” (Ф. Бекон). 7. “У кожній державі є три роди влади: влада законодавча, влада виконавча і влада судова” (Монтеск’є).

7. Визначте вид класифікації (природна, допоміжна, за кількома основами).

Приклад. Світові релігії – християнство: православ’я, католицтво, протестантизм; буддизм; іслам; іудаїзм. – Природна класифікація.

1. Види юридичної відповідальності: конституційна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна, кримінальна.

2. Детектив у творі Еллері Квіна “Загадка лікарняних туфель” розплутав складний злочин.

“Еллері посміхнувся:

– Я, як і раніше, вдався до методу класифікації. У цьому разі вийшли чотири вичерпні групи. Самозванець міг бути: по-перше, чоловіком, пов’язаним з лікарнею; по-друге, чоловіком, що не пов’язаний з лікарнею; по-третє, жінкою, яка не пов’язана з лікарнею; по-четверте, жінкою, пов’язаною з лікарнею. Дивися, як ті перші групи швидко відпадають”.

3. Джерелами коштів та майна політичної партії та її установ є: вступні, цільові та членські внески членів партії; добровільні пожертви громадян, підприємств, установ, організацій; передача коштів та майна членами партії або державою; відрахування від прибутків установ, організацій, видавництв, засобів масової інформації, заснованих партією чи її організаціями; прибутки від продажу суспільно-політичної літератури, агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення свят, виставок, фестивалів, лекцій, політичних заходів; інші джерела, що не заборонені чинним законодавством держави.

4. Правові системи сучасності: романо-германська, мусульманська, англосаксонська.

5. “Надаючи можливість підозрюваному, обвинуваченому і підсудному відмовитися від участі захисника у справі, закон разом з тим встановлює деякі випадки, коли відмова від цих осіб не може бути прийнята, а саме: 1) у справах осіб віком до 18 років, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину; 2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі та інші) не можуть самостійно реалізувати своє право на захист; 3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство; 4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув’язнення; 5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру“ (Кримінальний процес України: Підруч. / За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця).

6. Джонатан Лінн та Ентоні Джей – автори твору “Да, господин министр: из дневника члена кабинета министров достопочтенного Джеймса Хекера, члена парламента” так характеризують свого героя: сам Хекер трактував події залежно від ситуації, тому читачеві належить у кожному конкретному випадку робити власні висновки відносно того, чи: а) відбулася подія в дійсності; б) відбулася тільки в уявленні Хекера; в) чи видає Хекер бажане за дійсне; г) чи не намагається він переконати інших у тому, що подія здійснилась; д) чи не прагне він переконати інших повірити, буцімто й сам він вірить у те, що ця подія мала місце в дійсності.

7. Оскільки кожне судження характеризується певною якістю і кількістю одночасно, то в практиці мислення користуються об’єднаною класифікацією суджень за кількістю та якістю. За цією класифікацією існують такі чотири основні види суджень: загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні.

8. “З правової точки зору дуже важливим був поділ речей на родові (genus) та індивідуально-визначені (et species), зроблений ще давньоримськими юристами, який полягав у виявленні господарської суті речі. Якщо для власника мали значення тільки вага, міра або кількість речей, тобто загальні родові ознаки, це – річ родова. Якщо ж для нього цінними були не родові ознаки, а індивідуальні властивості, відмінності, ознаки речі, це – річ індивідуально-визначена. Наприклад, володар цінує свого раба не як одиницю робочої сили, а за його хист писати вірші чи малювати картини.

8. За самостійно обраними ознаками побудуйте складну класифікацію – дихотомічну, родовидову або змішану (за двома або за трьома основами) наступних понять.

Приклад. Поняття “річ”:за римським приватним правом можна виділити речі споживчі – продукти харчування, корм для тварин, будівельний матеріал, та неспоживчі, які в процесі одноразового використання не зникали. Також римські юристи вважали речі ділимими, якщо їх можна поділити в будь-який спосіб і вони при цьому не втрачали своєї господарської вартості і призначення (на скільки б частин не розрізана хлібина, вона залишається хлібом), і неділимими, якщо при поділі вони втрачали господарське призначення, цілісність (наприклад, зарізаний і поділений на частини баран). Таким чином, робимо дихотомічну класифікацію поняття “річ” за двома основами: споживчі/неспоживчі та ділимі/неділимі:

 

Речі споживчі ділимі Речі неспоживчі ділимі

Речі споживчі неділимі Речі неспоживчі неділимі

Поняття “студент” можна поділити за двома основами: форма навчання денна, вечірня, заочна (родовидовий поділ), та за успішністю навчання – відмінник або невідмінник (дихотомічний поділ). Будуємо змішану класифікацію:

Студент – відмінник денної форми навчання Студент – невідмінник денної форми навчання
Студент – відмінник вечірньої форми навчання Студент – невідмінник вечірньої форми навчання
Студент – відмінник заочної форми навчання Студент – невідмінник заочної форми навчання

1. Норма права. 2. Злочин. 3. Вирок суду. 4. Підручник. 5. Юрист. 6. Речовина. 7. Речовий доказ. 8. Особа. 9. Покарання. 10. Акціонерне товариство. 11.Функція держави. 12. Держава.

 

Заняття 4. Судження

 

П л а н

1. Судження як форма мислення. Судження та речення. Загальний поділ суджень.

2. Прості атрибутивні судження. Структура простого судження. Види простих суджень. Поділ суджень на види за якістю та кількістю. Об’єднана класифікація суджень. “Логічний квадрат”.

3. Розподіленість термінів у судженнях.

4. Символічний запис простих суджень за допомогою кванторів.

 

Завдання

 

1. Знайдіть речення, що висловлюють судження.

Приклад. Хто останній бачив потерпілого? – питальне речення, судження не висловлює.

1. Не грайте на лекції у морський бій! 2. Ти – студент. 3. Деякі особи, що перебувають на території України, не є громадянами України. 4. Не запізнюйтесь на заняття. 5. Кому належить авторство збірки “Органон”? 6. Вирок суду виконано. 7. Хто не бажає своїй дитині щастя? 8. Що таке кримінальна експертиза? 9. Свідок не залишив своєї адреси. 10. Жоден закон в Україні не набуває чинності до моменту його офіційного оприлюднення. 11. Кого під час дощу не тягне до тепла? 12. Зайдіть пізніше.

2. Визначте вид судження.

Приклад. Мій брат вищий за мене – судження з відношенням.

1. Сьогодні тепліше, ніж учора. 2. Є таке місто – Харків. 3. Законність – невід’ємна частина демократії. 4. Година минула. 5. Ніхто не вільний від суспільства, у якому живе. 6. Докази по справі існували. 7. Будь-яке кримінальне покарання призначається за рішенням суду. 8. Ніщо не існує без підстави. 9. Микола закінчив інститут раніше за свою дружину.

3. Знайдіть



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.13.53 (0.023 с.)