Правила скорочування слів у наукових текстах

Правила скорочення слів у науковій роботі та бібліографічному описі джерела містяться в ДСТУ 3582 – 97. «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

Скороченню підлягають різні частини мови. У наукові роботі можливе використання як загальноприйнятих скорочень (наприклад, сантиметр – см; науково-дослідний інститут – НДІ; і так далі – і т. д.; дивись – див.; наприклад – напр.), так і спеціальних, характерних для певної галузі (наприклад, видання – вид.; мегабайт – Мбайт;технічний огляд – техогляд).

Існує кілька способів скорочення:

· усічення, коли на місці скорочення ставиться крапка, наприклад:редактор – ред.; тисяча – тис.;професор – проф.;доцент – доц. та ін.;

· стягування (видалення голосних); у кінці скороченого слова крапка не ставиться, наприклад: мільйон – млн;мільярд – млрд;гривень – грн тощо;

· утворення абревіатур, наприклад: персональний комп’ютер – ПК; дискова операційна система – ДОС та ін.

Загальні правила скорочення в наукових текстах:

Ø Якщо в науковому тексті використовуються маловідомі скорочення, то їх варто розшифрувати при першому згадуванні: записати повністю, а поряд у дужках вказати скорочений варіант, який вживатиметься надалі.

Ø Для зручності та зрозумілості в магістерських та інших роботах після змісту подається список скорочень, де подаються основні найуживаніші в тексті скорочення. Скорочення мають бути однаковими в усій роботі.

Ø Під час скорочення повинно залишатися не менше ніж дві літери, незалежно від прийому, який використовується. Наприклад: адміністрація – адмін.; аркуш – арк.

Скорочення слова до однієї літери допускається тільки для загальноприйнятих скорочень. Наприклад: рік (роки) – р. (рр.); сторінка – с.; грам – г; виконувач обов’язки – в. о.

Ø Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини. Наприклад: інститут– ін-т; інститути– ін-ти; видавництво – вид-во; видавництва – вид-ва.

Ø Прикметники і дієприкметники, що закінчуються на:

-авський -ений -іальний -овський

-авчий -ельський -івний -огічний

-адський -енський -івський -одський

-ажний -ентальний -ійний -ольський

-азький -енький -ійський -омічний

-айський -ерський -ільний -оньський

-альний -еський -ільський -орський

-альський -ецький -інський -ський

-аний -євий -ірський -уальний

-анський -ивний -істий -чий

-арський -инський -ічий -яний

-ативний -ирський -ічний -янський

-атський -истий -кий

-афічний -иський -ний

-ацький -ицький -ній

-евий -ичий -ований

-ейський -ичний -овий

-ельний

-енний

скорочують відсіканням цієї частини слова.

Прикметники, що закінчуються на -графічний; -логічний; -номічний; навчий, скорочують відсіканням частин -афічний; -огічний; -омічний; -авчий. Наприклад: філологічний – філол.; краєзнавчий – краєзн.

Ø Прикметники, утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини - ський. Наприклад: Франківський – франків.

Ø Якщо відсіченій частині слова передує літера «й» або голосна, то під час скорочення слова зберігають наступну за нею приголосну. Наприклад: червоний – червон.; олійний – олійн.

Ø Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують.Наприклад: вчений – вчен., але вчена – не скорочується;вищий – вищ., але вища – не скорочується.

Ø Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то під час скорочення слова зберігають наступні за ним голосну й приголосну літери.Наприклад: слов’янський – слов’ян. Якщо відсіченій частині слова передує літера «ь», то скорочувати слово треба на приголосній літері, що стоїть перед нею.Наприклад: грецький – грец.; сільський – сіл.

Ø Якщо відсіченій частині слова передує подвоєна приголосна літера, то під час скорочення слова зберігають одну із приголосних.Наприклад: іменний – імен.; щоденний – щоден.

Ø Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікається максимальна кількість.Наприклад: фундаментальний – фундам. (а не фундаментал., фундамент.);експериментальний – есперим. (а не експериментал., експеримент.).

Ø У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікання здійснюється у кожній складовій частині.Наприклад: словник-довідник – слов.-довід.

Ø Під час скорочення прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, як у географічному, так і в адміністративному значенні, зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення. Наприклад: ніжинський інститут – ніжин. ін-т; Бориспільський район – Бориспіл. р-н; Харківська область – Харк. обл.; Луганська область – Луган. обл.

Ø У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікання здійснюється у кожній складовій частині або одній із них відповідно до загальних правил скорочень.Наприклад: фізико-математичний – фіз.-мат.; хіміко-технологічний – хім.-технол.

Ø У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил.Наприклад: лісогосподарський – лісогосп.; системотехнічний комплекс – системотехн. комплекс.

Ø Ініціальна абревіація записується початковими літерами без крапок.Наприклад: радіоелектронні апарати– РЕА; графічна інформаційна система – ГІС.