Громадські об'єднання підприємців

Бажання всіх учасників економічної діяльності в країні набути додаткової стійкості, захистити свої соціальні, політичні та корпоративні інтереси виявилося у створенні багатьох асоціацій, спілок, інших громадських об'єднань підприємців.

Громадські об'єднання підприємців є ключовим і дуже дієвим елементом інфраструктури підтримки підприємництва. Громадським організаціям підприємців має бути надана можливість брати участь у формуванні державної політики з питань підприємництва, мати представництво у владі як чільної активної частині суспільства, що забезпечує значну частину робочих місць та бюджетних податкових надходжень. Шляхом активної участі представників громадських організацій у складі дорадчих рад, комітетів, комісій, які створені при інститутах виконавчої влади різного рівня, об'єднання намагаються впливати на рішення, які стосуються підприємництва, брати активну участь у підготовці нових законопроектів, постанов. Стратегічним напрямком діяльності громадських організацій є комплексна підтримка членів організацій, захист їх конституційних, соціальних, економічних прав, лобіювання і відстоювання їх інтересів, сприяння розвитку і співробітництву малих, середніх і приватизованих підприємств, розширенню сфери їх діяльності.

У США існує 147 тис. різноманітних асоціацій і об'єднань, що представляють практично кожну професію, галузь, хобі або інтерес і що налічують 295 тис. чіл. найманого персоналу. Щорічно вони витрачають 5,6 млрд. дол. на випуск періодичних друкарських видань і книг, 2,2 млрд. дол. - на власні освітні програми, галузеві дослідження, збір статистичних даних, розробку стандартів і акредитації, впровадження передових технологій і лише 183 млн. дол.. - на лобіювання своїх інтересів в органах влади. У Німеччині більшість підприємців об'єднана у Федеральний союз німецької промисловості і Союз німецьких торговельно-промислових палат. У їх складі більше 100 тис. підприємств. Уповноважені особи цих структур беруть безпосередню участь у виробленні внутрішньої і зовнішньої економічної політики держави, а керівництво регулярно зустрічається з федеральним канцлером Німеччини. У Росії номінально діє більше 2 тис. бізнес-асоціацій, але за найвпливовіших вважаються тільки дві: Російський союз промисловців і підприємців і Ділова Росія [149].

На жаль, самоорганізація та кооперування суб'єктів підприємництва у формі громадських об'єднань підприємців поки що не дістали в Україні відповідного розвитку.

Держава має стимулювати та підтримувати самоорганізацію підприємництва, цим вона зміцнюватиме власні засади. Згідно з положеннями Господарського кодексу, з метою сприяння розвитку національної економіки, її інтеграції у світове господарство, а також створення сприятливих умов для підприємницької діяльності в Україні можуть створюватися торгово-промислові палати як добровільні об'єднання підприємців та організацій. Держава сприяє їм у виконанні ними статутних завдань. Суб'єкти господарювання - роботодавці мають право на об'єднання в організації роботодавців для реалізації та захисту своїх прав. Організації роботодавців є самоврядними статутними організаціями, що утворюються на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту законних інтересів роботодавців. Зареєстровані об'єднання громадян користуються правом: представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах; одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; вносити пропозиції до органів влади і управління; розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі; засновувати засоби масової інформації. Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Кошти та майно громадських організацій утворюються за рахунок вступних та членських внесків, абонентських та цільових внесків, добровільних внесків, пожертвувань, передачі інтелектуальної та іншої власності від вітчизняних та іноземних держав, громадських, комерційних організацій та приватних осіб, грантів, в тому числі міжнародних, інших надходжень.

Процес виникнення та становлення громадських об'єднань підприємців в Україні почався з 1989 р., коли була заснована Спілка кооперативів та підприємців України, яка спрямовувала свою громадську діяльність на вирішення таких головних завдань: разом з органами державного управління брати участь у розробці основних напрямів розвитку кооперативного руху, умов надання підприємцям і кооперативам податкових та інших пільг; здійснювати соціальний захист підприємців.

Велику роль у консолідації кооперативів, підприємств малого та середнього підприємництва відіграє заснована в 1990 р. Федерація профспілок працівників кооперації та інших форм підприємництва в Україні. У 1990 році були створені дві спілки підприємців: Спілка малих підприємств України і Спілка орендарів і підприємців України.

В 1992 р. заснована Українська спілка промисловців та підприємців (УСПП), 1994р. - Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні "Єднання". У 1996 р. створено Міжнародну спілку українських підприємців (МСУП) як громадське об'єднання зі статусом міжнародної організації. Наприкінці 1998 року було створено громадський інститут Уповноважених з захисту прав підприємців. У 2000 році нормативно забезпечено діяльність Громадської колегії та Координаційної ради з питань розвитку підприємництва. для надання експертної та консультаційної допомоги Кабінету Міністрів в процесі проведення державної політики у сфері розвитку підприємництва, до складу якої входять провідні громадські лідери, науковці, визнані експерти. З 2000 року було впроваджено - експертно-апеляційну раду [38]. В останні кілька років прийнято ряд нормативно-правових актів щодо організації роботи громадських рад при органах державної виконавчої влади, проведення громадського моніторингу виконання законодавства з питань розвитку та підтримки підприємництва, проводились Всеукраїнські форуми "Влада і бізнес - партнери" за участю вищих посадових осіб держави. Створено і діє понад тисячу галузевих громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади, які є ефективним механізмом впливу громадськості на вироблення політики певного державного органу. Основними галузями, за якими діють ради є торгівля, ринки, промисловість, сільське господарство, транспорт та фармацевтична діяльність. Розроблено проект Закону України "Про саморегулівні організації", яким саморегулівним організаціям надається право розробляти і затверджувати стандарти, правила та вимоги до здійснення підприємницької або професійної діяльності, обов'язкові для всіх членів організації.

Одним із основних завдань бізнес-об'єднань - громадських організацій, спілок, асоціацій - є представлення інтересів їх членів у владі. За 20 років існування в нашій країні підприємництва з'являлося і зникало безліч найрізноманітніших об'єднань і союзів бізнесменів. Ідеї координації та об'єднання спільних зусиль завойовують останнім часом все більше прихильників. Підприємці приходять до висновку, що вирішувати проблеми та здійснювати дійсно рішучі дії краще і легше разом. Сьогодні складно знайти представника малого чи середнього бізнесу, що не є членом якого-небудь професійного об'єднання, торговельно-промислової палати, федерації виробників і працедавців або галузевої бізнес-асоціації. Багато громадських організацій регулярно видають інформаційні бюлетені і розповсюджують їх серед своїх членів, деякі видають спеціалізовані журнали, мають свої сайти, що сприяє оперативному розповсюдженню інформації [149].

В Україні налічується велика кількість громадських об'єднань підприємців, які об'єднують різні групи підприємців за різними ознаками. Переважно у великих містах, промислово розвинених регіонах та центрах створюються регіональні та галузеві бізнес-асоціації.

До об'єднань загального спрямування належать: Український Союз промисловців і підприємців, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Українська рада промисловців і підприємців, Спілка орендарів і підприємців України, "Союз нової формації України", Всеукраїнське громадське об'єднання "Нова генерація", Агенція з розвитку малого та середнього підприємництва, Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні "Єднання", Всеукраїнське об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця", Всеукраїнське громадське об'єднання підприємців "Нова Формація", Діловий Союз України тощо.

Дедалі частіше підприємці об'єднуються між собою за професійними ознаками: Всеукраїнське об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей "Металіндустрія - Україна", Асоціація роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України, Асоціація приватних пекарів та кондитерів

України, Асоціація фермерів України, "Союз Ювелірів України", Асоціація українських підприємств вторинних металів "Втормет", Всеукраїнське об'єднання зброярів, Асоціація виробників та будівельників полімерних трубопроводів, Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну, Асоціація суднобудівників України "Укрсудпром", Ліга нафтопромисловців України (ЛНУ), Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, Спілка молочних підприємств України тощо. Об'єднання, що займаються майновими питаннями: Всеукраїнська асоціація управління інвестиціями, Асоціація ріелтерів України, Асоціація інвестиційного бізнесу, Фонд соціального захисту та післяприватизаційної підтримки колективних та приватизованих власників тощо. Надання консультаційних послуг: Асоціація консультаційних фірм України "Укрконсалтинг", Ліга страхових організацій України, Українська асоціація маркетингу, Українська асоціація якості тощо. Громадські організації, які об'єднують мережу закладів інфраструктури з питань підтримки малого та середнього бізнесу: Українська асоціація бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів, Всеукраїнська асоціація лізингу "Укрлізинг", Національна асоціація кредитних спілок, Товарно-сировинна біржа малих підприємств "БІМП" тощо. Громадські організації за соціальною спрямованістю: Асоціація працездатних інвалідів, Всеукраїнська асоціація жінок-підприємців, Рада молодих підприємців України, Українська міжнародна благодійна федерація ділових жінок "Либідь", Всеукраїнське громадське об'єднання "Нова генерація", Українська ліга молодих підприємців тощо. Громадські організації за національними ознаками: Асоціація підприємців, торговців та промисловців "Українсько-ізраїльська торгова палата", Міжнародна громадська організація "Торговий дім Україна - В'єтнам", Союз українок, Об'єднання громадян "Міжнародна асоціація греків-підприємців" та інші.

Об'єднання по регіонах: Громадська організація "Ділова спілка півдня України", Підприємницька Рада Сумщини, Об'єднання підприємців Харківської області "Слобожанщина", Закарпатська обласна Асоціація угорських підприємців, Ліга підприємців Тернопільщини тощо. З підтримки міжнародного бізнесу: Асоціація сприяння міжнародному бізнесу, Європейська асоціація бізнесу (ЄВА) тощо [149].

Однак, через відсутність чітких програм, організаційного досвіду, ресурсних можливостей та достатньо значної громадської підтримки багато цих організацій виявилися нежиттєздатними, перетворилися на формальні структури. Небагато підприємницьких громадських організацій продовжують активно відстоювати інтереси підприємців. Вони об'єдналися в Міжнародну громадську організацію "Форум лідерів бізнесу України", Національний клуб лідерів громадських об'єднань підприємців, Асамблею громадських організацій малого та середнього бізнесу тощо. Триває постійне оновлення діючих та створення нових організацій.

Створення подібних об'єднань - це бажання всіх учасників економічної діяльності знайти додаткову стійкість і захистити свої соціальні, політичні та корпоративні інтереси. Спілки та асоціації пропонують підприємцям:

- правову підтримку і захист їхніх економічних, професійних, соціальних інтересів;

- консультаційно-юридичну, інформаційну допомогу, консультації і аудиторське обслуговування, централізоване забезпечення усією необхідною інформацією з коментарями про закони, постанови, інструкції;

- навчання й підвищення кваліфікації, професіоналізму підприємців, проведення конгресів, конференцій, семінарів, симпозіумів, ділових зустрічей, консультацій з правових питань, ведення бухгалтерського обліку, оподаткування;

- сприяння в інвестуванні виробництва, промислової кооперації, розвитку торгової діяльності;

- встановлення прямих зв'язків між фірмами й малими підприємствами, діловими колами України та іноземних держав.

Одним з важливих напрямів діяльності бізнес-асоціацій є захист прав та інтересів підприємництва, лобіювання його інтересів в парламенті, уряді, місцевих органах влади. Як приклад успішної співпраці громадських об'єднань підприємців, можна назвати створення Координаційно-експертного центру, до складу якого на початковому етапі увійшли 12 об'єднань підприємців. Головне завдання Центру - експертиза законопроектів і вже діючих законів та нормативних актів, які стосуються підприємництва, та вироблення конкретних рекомендацій і пропозицій з метою спрощення податкової системи, зменшення податкового тиску, спрощення регулятивного впливу тощо. Сьогодні у складі Центру - 45 громадських об'єднань, дві третини з них - це регіональні спілки та асоціації. Нерідко підприємці через свої бізнес-асоціації активно лобіюють власні інтереси в місцевих органах влади. Захист прав підприємців у державних органах виконавчої влади може відбуватися різноманітними засобами: подання заяв і клопотань, позови від імені членів до судів та Арбітражних судів, страхування цивільної або майнової відповідальності членів організації, оприлюднення порушень прав підприємців у засобах масової інформації, розробка доповідей та оглядів про стан забезпечення права на підприємницьку діяльність, лобіювання нормативних актів на рівні регіонів або галузей. Громадські організації можуть виконувати свої функції в процесі соціального партнерства також на випередження: представники громадських організацій повинні включатися у склад органів, які вирішують адміністративні питання, що порушують права їх членів, їх висновок повинен стати вагомим під час прийняття рішень з таких питань. Участь громадських організацій у дорадчих або паритетних органах, громадських слуханнях із питань, що стосуються права на підприємницьку діяльність, підготовка нормативних актів, що регламентують здійснення цього права має стати визнаним напрямком діяльності громадських організацій [57].

При активній участі громадських організацій значно зменшено адміністративний тиск на підприємців, запроваджено альтернативні схеми оподаткування, впорядковано процедури розробки та прийняття регуляторних актів, скорочено перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації тощо. Найбільш впливові громадські об'єднання підприємців постійно піклуються про кадрове забезпечення малого підприємництва, професійну підготовку юнацтва до роботи в малому і середньому бізнесі, навчання молоді основам підприємництва, підтримки та розвитку молодіжного підприємництва в Україні. Так, наприклад, при Спілці підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України працює Навчальний центр "Професія", укладено договори про співробітництво з Київським державним лінгвістичним університетом, Київським гуманітарним інститутом, Європейським університетом тощо.

З метою об'єднання зусиль громадських організацій, рад, фермерських об'єднань, асоціацій провадяться бізнес-форуми: міжрегіональні та регіональні; засідання "круглих столів", семінари, наукові конференції, громадські слухання. За допомогою таких заходів громадські організації привертають увагу до свого регіону, розповсюджують інформацію про його можливості, демонструють стан розвитку підприємництва, допомагають налагодженню контактів.

Разом з тим, вплив громадських об'єднань підприємців на темпи розвитку бізнесу ще не є достатньо потужним. Можливості підприємництва надто мало використовуються у вирішенні питань бідності, безробіття, наповнення державних і місцевих бюджетів, насичення товарних ринків, розв'язання соціально-побутових проблем. В окремих регіонах нерівномірно розвивається підприємництво, допускаються порушення законодавства з питань підприємництва, порядку реєстрації та регулювання діяльності підприємницьких структур тощо.

Як засвідчує світовий досвід, одним з напрямків демонополізації управління економікою, а водночас - і стимулом розвитку провідних громадських об'єднань, може стати передача їм частини функцій, які зараз належать державі. Зокрема, надання певної частини державної підтримки малого підприємництва, інноваційного бізнесу тощо через галузеві та регіональні асоціації. Громадські об'єднання можуть, відігравати роль поручителів при отриманні кредитів, надавати підприємствам рекомендації, виступати суб'єктами сертифікації тощо [138].

Деякі благодійні організації та фонди інших держав працюють на території України та підтримують діяльність громадських організацій: Міжнародний Фонд "Відродження", Дім свободи в Україні. Безпосередньо підтримкою розвитку підприємництва та громадських організацій підприємців займаються: Міжнародні програми економічного розвитку Інституту "Відкрите суспільство", Суспільний Добровільний Фонд "Науково-технологічний парк" за підтримкою Агентства Міжнародного розвитку СІЛА (Г^АГО), Міжнародний фонд соціальної адаптації, Амерікано-українська Програма "Розвиток Бізнес Інкубаторів в Україні" (ВІД) за фінансової підтримки Г^АГО тощо.

Таким чином, перед громадськими об'єднаннями підприємців у сучасному громадянському суспільстві постають наступні завдання [38]:

- допомогти підприємцям усвідомити їхні корпоративні інтереси, в тому числі - стратегічні, визначити перешкоди, що стоять на шляху їхньої адаптації до ринкової економіки, сформулювати вимоги щодо макроекономічного середовища, яке б сприяло розвитку підприємництва, пропозиції щодо необхідних заходів державної економічної політики, забезпечити оперативний обмін інформацією між членами об'єднання та між об'єднаннями, інформування засобів масової інформації, формування відповідної громадської думки;

- виробити та проводити власну послідовну економічну політику, спрямовану на захист інтересів підприємництва в Україні, співпрацюючи з іншими об'єднаннями підприємців та державою;

- забезпечувати ділову підтримку повсякденного функціонування суб'єктів господарської діяльності, спрямовану на захист їхніх юридичних прав, навчання кадрів, проведення прикладних наукових досліджень, інформаційне забезпечення, юридичне, економічне, науково-технічне консультування, рекламні послуги, підтримку безпеки господарської діяльності тощо.

Наступним етапом розвитку підприємництва в Україні повинен стати перехід від самоорганізації до саморегулювання, отримання від держави частини його функцій і повноважень у сфері господарської діяльності. Від винятково захисних функцій поступово здійснюється перехід до наступної стадії - цивілізованому лобіюванню інтересів малого і середнього бізнесу в органах влади. Малому і середньому бізнесу стає тісно в рамках профоб'єднань або бізнес-асоціацій: вони хочуть дійсно реальні повноваження - самостійно встановлювати правила гри на конкретному профільному ринку, визначати санкції за їх порушення, будувати механізми вирішення корпоративних конфліктів. Бізнес-асоціації прагнуть трансформуватися в саморегульовані організації. В даний час в Україні в статусі саморегульованих організацій (СРО) працює п'ять структур на ринку оцінки землі і майна, три - на ринку цінних паперів і одна - у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Наприклад, Держкомісія по цінних паперах і фондовому ринку України передала СРО функції по розробці стандартів і правил професійної діяльності, а незабаром вони можуть отримати повноваження у сфері передліцензійної роботи, підготовки, перепідготовки і попередньої сертифікації фахівців.

Держава також виграє від впровадження саморегулювання: істотно зменшується чисельність зайнятих в наглядових держорганах, вивільняються висококваліфіковані чиновники для вирішення інших завдань, знижується рівень корупції та досягається значна економія бюджетних коштів. Не залишаться у програші і споживачі послуг і товарів - збиток від неякісної продукції компенсуватимуть СРО. Для цього в таких організаціях мають бути фонди, що складаються з членських внесків [138].