Клієнт-центрований підхід К. Роджерса

Цей підхід базується на припущенні, що люди мають вроджені прагнення до повної реалізації свого потенціалу. Психокорекція полягає в тому, що психолог повинен забезпечити такий простір, в якому суб’єкт зміг би проявити себе цілісно, повно.

Індивід, на думку К. Роджерса, взаємодіє з реальністю, керуючись вродженою тенденцією до розвитку своїх можливостей. Людина володіє компетентністю, аби вирішувати проблеми, але тільки в рамках соціальних цінностей (встановлення позитивних зв’язків).

Основні поняття:

Поле досвіду – доступна досвіду частина внутрішнього світу, це карта території, яка є реальністю. Все інше для особистості нереальність.

Самість – цілісність істоти. Це система внутрішніх відносин, які пов’язані з зовнішнім світом.

Я-реальне – система уявлень про себе на основі досвіду. Може змінюватись.

Я-ідеальне – уявлення про себе як про ідеал, яким хоче стати в результаті реалізації можливостей.

Належить до Я-ідеального наблизити Я-реальне. Різка відмінність породжує дискомфорт особистості. Якщо відстань невелика – особистість розвивається.

Тенденція до самоактуалізації – рух до більш реалістичного функціонування. Цьому процесу заважають умовні цінності (заперечення, ігнорування, втеча від Самості). Людина виступає проти власних інтересів, що виражається в не конгруентній поведінці (вразливість, посилення захисту, тривога). Корекція спрямовується на руйнування умовних цінностей, відмова від них.

Самоактуалізація – це прагнення до здоров’я. психолог прибирає емоційні блоки для особистісного розвитку.

Для Роджерса головне особистість. Відмова від традиційної термінології, бо терміни орієнтовані на психолога.

Емпатія – прийняття феноменології клієнта.

Піклування – безумовне прийняття.

Конгруентність – відповідність між почуттями і деклараціями, спонтанність.

Психологічний клімат – відносини, професійні уміння – головна умова професійного зростання.

Мета корекції – вироблення самоповаги і здатність виробляти дії, необхідні для приведення Я-реального у відповідність з особистісним досвідом та глибинними переживаннями. Увага не до проблеми, а до Я – допомога в особистісному розвитку.

Умови корекції:

1) безумовні позитивні стосунки;

2) емпатія;

3) автентичність (без маски);

4) утримання від інтерпретацій та підказок у вирішенні проблем.

Психолог виконує роль дзеркала.

Позиція психолога: бути собою, створювати психологічний клімат, щоб змусити клієнта відмовитися від захисту.

Техніки:

1. Вербалізація (підказка, повідомлення).

2. Відбиття емоцій.

Етапи:

1. Заблокованість внутрішньої комунікації.

2. Стадія самовираження.

3. Розвиток процесу саморозуміння і прийняття себе таким як є.

4. Подолання відчуженості від свого Я.

5. Розвиток конгруентності, само прийняття і відповідальності, встановлення вільної внутрішньої комунікації.

6. Особистісні зміни, відкритість собі та світу.

Логотерапія В. Франка

Дослівно „логотерапія” означає лікування словом.

Головна життєва тенденція людини – прагнення до пошуку та сенсу життя. Франкл вважав, що „пошук сенсу” протистоїть фройдівському „прагненню до насолоди”.

До неврозу призводить те, що людина не може реалізувати сенс життя. У пошуках сенсу життя вона знаходить ту область, де реалізується як особистість.

Якщо втрачається сенс життя, слід зрозуміти і відчути власну унікальність та неповторність. Сенс життя можна знайти завжди, у будь-яких життєвих обставинах.

Три основних поняття: свобода волі, воля до сенсу і сенс життя.

Головна проблема, що людина центрується на собі, не вміє вийти за свої межі, до іншої людини, до сенсу життя.

У кожної людини свій сенс життя. його кожен має усвідомити.

Самотрансцеденція – вихід за свої межі, і самовідстороненість – центральні поняття теорії.

Патологічний страх – очікування події – втче від дійсності. Треба самовідсторонюватись у гуморі.

Техніки:

2. Метод дерефлексії – зняття надмірного самоконтролю, самокопання.

3. Метод парадоксальної інтенції – надихає на те, чому треба запобігти. Гумор.

4. Сократівський діалог – інтелектуальний поєдинок, коригується непослідовність, суперечливість і бездоказовість суджень клієнта.