Одонтопрепарування під металеву суцільнолиту коронку.

 

Матеріальне забезпечення: моделі щелеп з твердих сортів гіпсу або пластмаси, зафіксовані в оклюдаторі в положенні центральної оклюзії, стоматологічна установка або фантомна бормашина, прямий наконечник (10 000 об/хв), комплект дисків з дискотримачами та фасонних головок з алмазним покриттям, артикуляційний папір.

Порядок виконання:

- створення границі уступу на препарованому зубі. Проводиться кулястим або колесовидним алмазним бором на відстані 0.2-0.5 мм від рівня ясенного прикріплення з вестибулярного і орального боку на глибину 0.5 мм. Інструмент орієнтують вздовж головної осі зуба;

- вкорочування довжини зуба на 1.5 мм. Проводиться фасонною алмазною головкою або диском. Інструмент орієнтують перпендикулярно до осі зуба;

- препарування вестибулярної поверхні. Проводиться циліндричною або конічною алмазною головкою з довжиною робої частини, довшою від довжини зуба. Інструмент орієнтується вздовж осі зуба або під невеликим кутом до неї для створення конусності поверхні у 5-7°. Глибина препарування задається створеним на першому етапі уступом;

- препарування апроксимальних поверхонь. Проводиться тонкою алмазною головкою циліндричної або конічної форми на рівні ясенного прикріплення так, щоб не пошкодити апроксимальну поверхню сусіднього зуба. Інструмент орієнтують по осі зуба, після проходження контактного пункту – нахиляють у бік ріжучого краю чи оклюзійної поверхні для створення конусності;

- препарування оральної поверхні. Проводиться аналогічно до препарування вестибулярної поверхні;

- формування уступу. Проводиться торцевими головками різної форми, що мають алмазне покриття лише на кінчику інструмента, після встановлення ретракційної нитки. Препарування полягає у зішліфуванні твердих тканин зуба на глибину 0.3-0.5 мм в напрямку зубо-ясенного прикріплення;

- згладжування гострих кутів і переходів між гранями зуба. Проводиться циліндричною головкою без покриття на торцевій частині.

Студент вказує на головні особливості препарування під суцільнолиті коронки:

- формування кругового уступу прямокутної, півкруглої або скошеної форми, в залежності від конструктивних особливостей штучної коронки;

- комбінування препарування на турбіні (для зняття великої кількості тканин) і з препаруванням на швидкісній електробормашині (для кінцевого формування уступу);

- постійне водяне охолодження;

- врахування топографії порожнини зуба та зон безпеки, оскільки зішліфовується значний об’єм твердих тканин.

Література:

1. Рожко М.М., Неспрядько В.П.Ортопедична стоматологія.-К.:Книга плюс, 2003 – с.207-215.

2. Аболмасов Н.Г., Н.Н.Аболмасов, В.А.Бычков, А.Аль-Хеким Ортопедическая стоматология: Руководство для врачей, студентов вузов и медицинских училищ.- М.: МЕДпресс-информ, 2002.-с.159-171.

3. Копейкин В.Н. Руководство по ортопедической стоматологии. М.”Медицина”, 1993, стр. 143-146, 173-178

Склав доцент кафедри ортопедичної стоматології Бульбук О.І.

Затверджено на засіданні кафедри ортопедичної стоматології, протокол №__ від «____»____________20__ року.

Зав. кафедрою,

д.м.н., професор Ожоган З.Р.

Методичні вказівки для студентів Ш курсу, V семестру до практичного заняття № 16.

 

Тема: Клініко-лабораторні етапи виготовлення комбінованих коронок

Актуальність теми: полягає у необхідності знання студентами поетапного виготовлення металопластмасових коронок і лабораторними етапами їх виготовлення.

Навчальні цілі заняття:

1. Знати:

- показання та протипоказання до виготовлення металопластмасових коронок;

- клініко-лабораторні етапи їх виготовлення;

- матеріали, з яких виготовляють комбіновані коронки;

2. Вміти:

- правильно підготувати зуб до виготовлення суцільнолитих коронок з облицюванням;

- отримати робочий та допоміжні відбитки;

- припасувати металевий каркас;

- провести припасування і фіксацію металокерамічної та металоакрилової коронки.