ІІ. Внутрішньоротовий огляд.

1. Огляд переддвір’я ротової порожнини (його глибини, точки прикріплення та довжина вуздечок верхньої і нижньої губ, бокових щічно-альвеолярних тяжів, стан слизової оболонки переддвір’я, верхньої та нижньої губ)

2. Обстеження м’яких тканин ротової порожнини: слизової оболонки альвеолярних відростків в/щ і н/щ, верхньощелепових горбів, твердого і м’якого піднебіння, торуса, крило-щелепових складок, дна ротової порожнини, ретромолярної ділянки, внутрішньої косої лінії, вуздечки язика, слизової оболонки щік, язика (окремо – стан слизової оболонки під знімними протезами).

3. Огляд зубів верхньої та нижньої щелеп (колір, форма, наявність чи відсутнсть дефектів твердих тканин, їх локалізація, наявність пломб та їх стан, щільність зубо-ясенного прикріплення (кишеня, її глибина), ступінь оголення коренів і рухомість зубів, кровоточивість ясен при зондуванні, наявність твердих і м’яких зубних відкладень, стан наявних в ротовій порожнині зубних протезів (цілісність, щільність фіксації, співвідношення з оточуючими тканинами)

4. Огляд зубних рядів (форма зубного ряду верхньої і нижньої щелеп, положення окремих зубів в зубній дузі (нахил в оральний чи вестибулярний боки, в бік дефекту зубного ряду, поворот по осі, супра- та інфраположення відносно протетичної площини), комплектність зубної дуги (наявність дефектів зубного ряду або зверхкомплектних зубів)

5. Визначення прикусу (характеру змикання зубних рядів в положенні центральної оклюзії), визначення міжальвеолярної висоти, виявлення передчасних контактів, характер рухів н/щ у скронево-нижньощелеповому суглобі (симетрія, плавність, об’єм рухів)

Література:

Леманн К., Хельвиг Э. Основы терапевтической и ортопедической стоматологии.- Львов, 1999. – С.248-249

2. Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія.-К.: Книга плюс, 2003.-с.78-96.

3. Аболмасов Н.Г., Н.Н.Аболмасов, В.А.Бычков, А.Аль-Хеким Ортопедическая стоматология: Руководство для врачей, студентов вузов и медицинских училищ.- М.: МЕДпресс-информ, 2002.- с.15-28.

4.Ожоган З.Р., Бульбук О.І., Бугерчук О.В. Клініка, діагностика та ортопедичні методи лікування захворювань пародонта.: Навчальний посібник із грифом МОЗ України для студентів стоматологічних факультетів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Івано-Франківськ: Видавництво ІФДМУ, 2008. – 228с

Склав доцент кафедри ортопедичної стоматології Бульбук О.І.

Затверджено на засіданні кафедри ортопедичної стоматології, протокол №__ від «____»____________20__ року.

Зав. кафедрою,

д.м.н., професор Ожоган З.Р.

Методичні вказівки для студентів Ш курсу, V семестру до практичного заняття№ 6

Тема: Види артикуляторів. Основи роботи з артикулятором.

Актуальність теми: необхідність вивчення даної теми полягає в широкому застосуванні сучасних артикуляторів в клініці ортопедичної стоматології для правильного виготовлення конструкцій зубних протезів та профілактики ускладнень захворювань в зубо-щелепній системі.

Навчальні цілі заняття:

1. Знати:

- методи функціонального аналізу зубощелепної системи

- характеристики центральної оклюзії

- будову оклюдатора

- будову артикулятора.

2. Вміти:

- визначити центральну оклюзію при інтактних зубних рядах

- отримати оклюзійний відбиток гіпсоблоком

Самостійна позааудиторна робота

1. Знати анатомію зубо-щелепної системи.

2. Знати методи і послідовність обстеження стоматологічних хворих.

3. Знати правила заповнення історії хвороби і складання плану ортопедичного лікування

 

Контрольні питання

1. Біомеханіка рухів нижньої щелепи.
2. Призначення та будова оклюдатора
3. Призначення та будова артикулятора
4. Види артикуляторів
5. Лицьова дуга.
6. Принципи роботи різних видів артикуляторів.

Самостійна аудиторна робота

Отримання гіпсової моделі

Матеріальне забезпечення: відбиток з альнатного або силіконового відбиткового матеріалу, гумова колба, металевий шпатель, гіпс, вода, вібростолик, ніж для обрізування гіпсу.

Порядок виконання:

- підготовка відбитка до відливання моделі;

- приготування гіпсу для моделі;

- внесення гіпсу відбиток;

- формування цоколю моделі;

- від’єднання відбитка від моделі;

- обрізування країв гіпсової моделі.

Процес підготовки відбитка з альгінатного матеріалу полягає у нейтралізації залишку альгінової кислоти, який псує поверхневий шар гіпсової моделі. Для цього відбиток на 3-5 хв замочують у слабкому р-ні перманганату калію. Відливання моделі проводять відразу після отримання відбитка через значну усадку відбиткового матеріалу. Відливку моделі за силіконовим відбитком можна здійснювати через 60 хв після його отримання.

Гіпс для відливання моделі замішують на чистій воді, бажано дистильованій. Для цього у гумову колбу відмірюють потрібну кількість води і невеликими порціями досипають гіпс до насичення. Зверху повинна бути невелика кількість води. Суміш інтенсивно перемішують, після чого відбиток струшують від залишків води і вносять у нього гіпс невеликими порціями. Відбиток ставлять на ввімкнений вібростолик і поступово додають гіпс до повного заповнення ложки з відбитком. На гіпсовому столі накладають гірку гіпсу, накладають відбиток ложкою доверху і формують цоколь моделі висотою 2.5-3.0 см.

Після повного застигання гіпсу (15-20 хв) відбиток відділяють від моделі. Для цього спочатку ложку відділяють від відбиткового матеріалу, розрізають його на шматки з урахуванням топографії дефекту і відділяють від моделі.

Краї цоколя моделі обрізають гіпсовим ножем. У правильно відлитій моделі площина цоколя повинна бути паралельна протетичній площині пацієнта, а краї обрізані до рівня перехідної складки (для беззубих щелеп повинен повнстю зберігатись жолобок, що відображає перехідну складку). Задній край обрізається, відступивши 0.5 см від лінії „А” або ретромолярних горбиків.

Література: