Кількісна оцінка показників, які характеризують особистий внесок членів колективу в загальні результати

Показники	Зміна рівня показника
Узагальнені	Часткові	Підвищення	Пониження
1. Обсяг виконаної роботи	1.1. Ступінь виконання завдання, встановленого за допомогою умовних одиниць	від + 0,05 до + 0,15	від - 0,05 до - 0,15
1.2. Прояв особистої ініціативи та оперативності	від + 0,05 до + 0,10	–
1.3. Робота за суміжною професією	від + 0,05 до + 0,15	–
1.4. Збільшення норми обслуговування	від + 0,15 до + 0,30	–
1.5. Низька інтенсивність роботи	–	від - 0,05 до - 0,25
1.7. Застосування в роботі передових методів	від + 0,05 до + 0,15	–
1.8. Простої з вини робітника	–	від - 0,15 до - 0,35
2. Складність виконуваних робіт	2.1. Виконання робіт, складність яких перевищує розряд робітника	від + 0,1 до + 0,3	–
3. Якість праці	3.1. Здача продукції з першого пред’явлення	від + 0,01 до + 0,03	від - 0,01 до - 0,03
3.2. Повернення продукції ВТК	–	від - 0,15 до - 0,30
3.3. Брак з вини робітника	–	від - 0,30 до - 0,50
4. Дотримання технологічної дисципліни	4.1. Порушення правил експлуатації устаткування, що потягло за собою аварію	–	від - 0,10 до - 0,20
4.2. Незадовільний стан робочого місця	–	від - 0,08 до - 0,15
5. Дотримання виробничої дисципліни	5.1. Порушення інструкцій з техніки безпеки	–	від - 0,05 до - 0,15
5.2. Невиконання розпоряджень бригадира

Продовження табл. 7

6. Дотримання трудової дисципліни	6.1. Запізнення на роботу, передчасне закінчення роботи	–	від - 0,10 до - 0,20
6.2. Прогул	–	КТУ=0
7. Допомога товаришам по роботі	7.1. Надання допомоги молодим робітникам	від + 0,10 до + 0,25	–
7.2. Допомога відстаючим робітникам	від + 0,05 до + 0,20	–
7.3. Наставництво	від + 0,05 до + 0,20	–

 

2. За допомогою комп'ютерної програми "Розрахунок бригадного заробітку" визначити бригадні розцінки, розміри відрядного заробітку та приробітку бригади, КТУ та заробітної плати кожного члена бригади [6].

3. Оцінити вплив КТУ на розмір індивідуального заробітку.

Зміст звіту

1. Формулювання мети роботи.

2. Вихідні дані.

3. Результати розрахунку бригадного заробітку та його розподілу між членами бригади.

4. Висновки і пропозиції відносно значущості колективних систем оплати праці та ролі КТУ у визначенні особистого внеску кожного члена бригади.

 

Вихідні дані для виконання індивідуальної роботи № 3 подані в додатку В (табл. В.1, В.2).

Індивідуальна робота № 3 має на меті сформувати у студента практичні навички щодо нарахування колективного заробітку та його розподілу з урахуванням коефіцієнта трудової участі (КТУ). Розрахункам передує вивчення порядку формування коштів на оплату праці колективів працівників і методів їх розподілу [2-4, 10]. Для автоматичного розрахунку заробітної плати певного колективу працівників та його розподілу кафедрою економіки підприємств розроблено комп’ютерну програму під назвою „Розрахунок бригадного заробітку”.

Програма відкривається через кнопку “Пуск”. На вкладці “Студентські програми” потрібно вибрати “Програми кафедри економіки підприємств”, в числі яких і знаходиться зазначена програма.

На початку роботи з програмою студенти повинні занести до таблиці вихідних даних порядкові номери членів бригади.

Далі по кожному робітнику послідовно вводиться в комп’ютер наступна інформація (з табл. В1):

1. Базовий КТУ (приймається за 1).

2. Кількість відпрацьованих годин.

3. Годинна тарифна ставка.

4. Фактори корекції базового КТУ (для цього потрібно на підставі інфо­рмації табл. 7 відібрати по 4 показ­ника, що підвищують базовий рівень КТУ і по 4 показника, що його понижують).

Після того, як користувач заніс дані по кожному члену бригади, слід внести дані щодо результатів діяльності бригади за поточний місяць (з табл. В 2). Спочатку заноситься кількість деталей, що оброблялись, потім по кожній деталі трудомісткість та обсяг випуску.

Після того, коли студент заніс всі дані по індивідуальній роботі в програму, з’являється дві заповнені таблиці (табл. 8 і 9).

 

 

Таблиця 8

Номер робітника	КТУ базовий	Годинна тарифна ставка, грн.	Відпрацьований час, год.	Фактори корекції базового КТУ
		8,50		0,15	0,1	0,05	0,15	-0,05	-0,05	-0,15	-0,1
		9,00		0,05	0,1	0,15	0,3	-0,25	-0,35	-0,01	-0,2
		9,50		0,05	0,1	0,1	0,15	-0,05	-0,1	-0,15	-0,35
		8,00		0,15	0,25	0,1	0,1	-0,04	-0,03	-0,3	-0,25
		8,70		0,25	0,2	0,05	0,01	-0,05	-0,05	-0,15	-0,1
		7,80		0,1	0,1	0,15	0,05	-0,15	-0,15	-0,02	-0,03

 

Таблиця 9

Номер деталі	Трудомісткість, нормо-годин.	Виробіток, штук
	2,5
	5,5

 

Дані табл. 8 і 9 можна відкоригувати, якщо користувач помилився при їх заповненні. Після підтвердження студентом правильності занесення вихідної інформації, з’являються результати розрахунку бригадного заробітку та його розподілу між членами бригади.

Для цифрових даних табл. 8 і 9 одержані такі бригадні розцінки:

деталь 1 – 154,50 грн/шт.

деталь 2 – 206,00 грн/шт.

деталь 3 – 128,75 грн/шт.

деталь 4 – 283,25 грн/шт.

Розрахунок бригадних розцінок по кожній деталі здійснювався шляхом множення суми тарифних ставок членів бригади на трудомісткість відповідного виду деталі. Наприклад, для деталі 1 маємо:

(8,50+9,00+9,50+8,00+8,70+7,80)*3=154,50 грн./шт.

Відрядний заробіток бригади дорівнює сумі добутків бригадних розцінок на кількість виробів. Тобто, для наведеного прикладу маємо наступне:

154,50 *40+206,00 *45+128,75 *50+283,25 *25=28968,75 грн.

Для того щоб знайти суму бригадного приробітку, який розподіляється за допомогою КТУ, необхідно спочатку розрахувати заробітну плату бригади по тарифу. Вона дорівнює сумі добутків погодинної тарифної ставки кожного робітника на кількість відпрацьованих ними годин за розрахунковий період:

8,50*152+9,00*176+9,50*160+8,00*176+8,70*176+7,80*168=8645,60 грн.

Відрядний приробіток бригади розраховується як різниця між відрядною сумою заробітної плати та сумою заробітної плати бригади по тарифу:

28968,75 - 8645,60 = 20323,15 грн.

Обчисливши відрядний приробіток і заробітну плату по тарифу бригади в цілому, визначається відрядний приробіток, який припадає на одиницю суми тарифного заробітку. Ця величина розраховується як частка між загальною сумою приробітку та сумою заробітної плати всіх робітників з урахуванням КТУ (1537,48+ 1980,00+ 1140,00+ 1760,00+1776,19+ 1375,92 = 9569,59 грн.): 20323,15: 9569,59 = 2,1237

Розрахункова тарифна зарплата з урахуванням КТУ визначається множенням тарифної заробітної плати кожного робітника на величину встановленого йому КТУ:

8,50 * 152 * 1,19 = 1537,48 грн. (для першого робітника).

Розподіл відрядного приробітку здійснюється множенням тарифної заробітної плати з урахуванням КТУ по кожному робітнику на відрядний приробіток, що припадає на одиницю суми тарифу: 1537,48 * 2,1237= 3265,15 грн.

Останнім етапом розрахунку є визначення суми місячної заробітної плати, що припадає на кожного члена бригади. Вона розраховується як сума заробітної плати по тарифу та суми відрядного приробітку, нарахованого кожному робітникові: 1292 +3265,15 = 4557,15 грн.

Таким чином визначається заробіток при колективній організації праці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамов В,М,, Данюк В.М., Гриненко А.М., Колот А.М., Чернов В.Г. Нормування праці. – К., 1995.

2. Волошина С.В., Чорноморченко Н.В., Чорноморченко І.С. Економіка праці: курс лекцій і навчально-методичні матеріали для самостійного вивчення дисципліни: Навч. посіб. – Дніпропетровськ: Пороги, 2002.

3. Жуков Л.И., Горшков В.В. Справочное пособие по труду и заработной плате. – М.: Финансы и статистика, 1990.

4. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000.

5. Зубов В.М. Как измеряется производительность труда в США. – М.: Финансы и статистика, 1990.

6. Методичні вказівки щодо використання ЕОМ при вивченні курсу „Економіка праці” для студентів усіх спеціальностей /Укл. С.В. Волошина, Н.В.Чорноморченко, Л.Д. Костакова, О.В. Пиріжок. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2003.

7. Методические основы нормирования труда рабочих в народном хозяйстве. – М.: Экономика, 1987.

8. Методические рекомендации по анализу и повышению эффективности использования рабочего времени. – К., 1980.

9. Погосян Г.Р., Жуков Л.И., Горшков В.В. Практикум по экономике, организации, нормированию труда. – М.: Экономика, 1991.

10. Поляков И.А., Ремизов К. С. Справочник экономиста по труду.– М.: Экономика, 1989.

11. Рофе А.И. Научная организация труда. – М.: МИК, 1998.

12. Синк Д.С. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. – М.: Прогресс, 1989.

13. Экономика труда / Под ред. Л.И. Жукова, Г.Р. Погосяна. – М.: Экономика, 1991.

14. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Мели­кьяна, Р.П. Колосовой. – М.: Изд. МГУ, 1996.

ДОДАТОК А