Загальний бюджет: структура й принципи складання

Загальний бюджет (Master Budget) – це скоординований за всіма підрозділами і функціями план роботи підприємства в цілому, який поєднує блоки окремих бюджетів і характеризує інформаційні потоки для прийняття й контролю управлінських рішень в царині фінансового планування (р ис. 4.1).

 

 

Робота зі складання загального бюджету включає кілька етапів:

1) прогноз збуту;

2) оцінка всіх майбутніх надходжень грошових коштів;

3) визначення всіх майбутніх видатків;

4) виявлення залежності між доходами й витратами;

5) оцінка дефіциту або надлишку грошових коштів і розробка варіантів синхронізації надходження й раціонального витрачання грошових коштів.

Складання загального бюджету завжди починається із прогнозу обсягу продаж, чим звичайно займається служба маркетингу. Від валідности цього прогнозу в першу чергу залежить вірогідність роботи з бюджетування. При оцінці обсягу надходження грошових коштів треба мати на увазі, що джерелом грошових коштів виступають не продажі, а інкасація дебіторської заборгованості. Якщо підприємство міняло умови надання кредиту або якщо змінився склад споживачів, то треба враховувати вплив цих змін на надходження грошових коштів. Крім того, керівництво підприємства може залучати кредитні ресурси, а також одержувати гроші за рахунок реалізації окремих елементів активу. Фінансовий менеджер має уважно аналізувати вплив цих факторів на структуру надходження коштів, щоб розуміти, як вони відіб'ються на балансі грошових коштів. Ці надходження також повинні знаходити висвітлення в бюджеті.

На основі прогнозу продаж починається розробка операційних бюджетів, першим кроком чого є розрахунок бюджету продаж.

Бюджет продаж

Цей бюджет розробляється на основі прогнозу продаж, цін на продукцію підприємства і коефіцієнтів інкасації.

Бюджет продаж поєднує інформацію про обсяги реалізації, ціни й, відповідно, про валові доходи від операційної діяльності. Він є відправною точкою всього процесу бюджетування і найбільш спірним моментом. Термін «план продаж» необхідно відрізняти від терміна «прогноз продаж». Останній термін відображає оцінку, пророкування, що згодом може стати, а може й не стати бюджетом продаж. Прогноз перетворюється в бюджет продаж, якщо допускається його реальність. Прогнози, що застосовуються в бюджетній системі, мають уточнюватися в міру актуалізації планів і появи нової інформації

Для підприємств, що працюють у ринкових умовах, такі показники, як ціна й обсяг продаж, мають вирішальне значення. Показник обсягу продаж визначає величину прибутку, необхідну виробничу потужність, потрібні виробничі ресурси.

Загальна схема короткострокового прогнозу обсягу продаж представлена на рис. 4.2.

 

Рисунок 4.2 – Загальна схема короткострокового прогнозу обсягу продаж продукції підприємства

 

На основі короткострокових прогнозів приймаються тактичні рішення відносно програми маркетингу, маневрування обмеженими ресурсами, завантаженням устаткування тощо.

Складність остаточного розрахунку бюджету продаж викликана тим, що обсяг попиту на продукцію підприємства визначається не тільки виробничими можливостями, але й факторами кон'юнктури ринку:

– діяльністю конкурентів;

– загальним положенням на національному й світовому ринках;

– політикою ціноутворення;

– сезонними коливаннями попиту й поставок;

– обсягом платоспроможного попиту;

– результативністю реклами;

– якістю продукції тощо.

З врахуванням прогнозу обсягу продаж відділ маркетингу уточнює програму продаж за окремими видами продукції й одиничні ціни. На цій основі розробляється бюджет продаж і графік надходження грошей від клієнтів. Розрахунок бюджету продаж (комерційного бюджету) у спрощеному варіанті полягає в множенні запланованого обсягу продажів на одиничну ціну кожного товару. При складанні графіка надходження грошей від клієнтів ураховуються форми й умови розрахунків за продану продукцію (пункт 3 завдання), а також коефіцієнти інкасації грошей, що зазначені в завданні на виконання курсової роботи.

У загальному випадку коефіцієнт інкасації виражає відсоток очікуваного надходження грошей від продаж поточного місяця стосовно загальної суми валового доходу того періоду, коли відповідно до діючого законодавства продукція була визнана реалізованою.

 

К_інк= Δ ДЗ_t×100%/ B_t-n, (4.1)

 

де Δ ДЗ_t – зміна (зниження) дебіторської заборгованості в поточному місяці;

B_t-n – валовий доход від реалізації продукції в момент часу t-n.

У випадку залучення кредиту над ним необхідний контроль для того, щоб запобігти зайвому збільшенню дебіторської заборгованості, що приводить до зниження припливу коштів. У цьому випадку єдиним способом тримати ситуацію під спостереженням є правильний вибір і застосування системи контролю оплати рахунків до одержання.

Зразки розрахунків бюджету продаж і графіка надходження грошей від клієнтів дивися в таблицях В.–2.1.1 і В.–2.1.2 додатка В.

Бюджет виробництва

Бюджет виробництва визначає номенклатуру й обсяг виробництва продукції в бюджетному періоді. Він виходить із бюджету продаж, враховує виробничі потужності, збільшення або зменшення товарних запасів готової продукції на складі, а також можливості й доцільність закупівлі частини продукції на стороні.

Виробничий відділ пристосовує програму виробництва до завдань з обсягу продаж, приймаючи до уваги зміну початкових і кінцевих запасів готової продукції на складі й у незавершеному виробництві. Бюджет виробництва показує, скільки продукції або послуг необхідно виробити, щоб забезпечити запланований обсяг продаж й необхідний рівень запасів.

За умовою завдання залишки незавершеного виробництва залишаються незмінними протягом усього періоду. Тому в розрахунках бюджету виробництва рекомендується використати формулу (4.2).

 

ТП_i = РП_і +ЗК_і - ЗП_і, (4.2)

 

де ТП_i – плановий обсяг виробництва товарної продукції i-го виду в натуральному вимірі;

РП_і – плановий обсяг реалізації продукції в натуральному вимірі;

ЗК_і – кінцеві залишки готової продукції на складі в натуральному вираженні (у штуках);

ЗП_і – початкові залишки готової продукції на складі, штук.

Розробку виробничого бюджету варто здійснювати за формою таблиці В.–2.2 Додатка В.