Семінарське заняття 1: «Теоретичні і прикладні аспекти психотехнологій»

Семінарське заняття 1: «Теоретичні і прикладні аспекти психотехнологій»

1. Соматичні, психічні та духовні аспекти здоров’я.

2. Власні преференції щодо психотехнологій.

3. Можливості методу спостереження у визначенні особистісних властивостей.

4. Основні способи пізнання себе та інших.

5. Особливості організації і проведення методу опитування у фешн-бізнесі.

6. Найнеобхідніші психотехнології сучасності.

Питання для обговорення: в чому полягають особливості застосування психотехнологій саме фахівцями фешн-бізнесу, які техніки є найефективнішими?

Семінарське заняття 2: «Різновиди міжособистісної взаємодії в процесі спілкування»

1. Продуктивний і непродуктивний стилі взаємодії у сфері фешн-бізнесу.

2. Основні критерії, що дозволяють правильно зрозуміти стиль взаємодії.

3. Умови взаєморозуміння.

4. Маніпуляція і психологічні засоби захисту від неї.

5. Шляхи вдосконалення спілкування фахівців фешн-бізнесу.

6. Умови ефективного спілкування і взаємодії в малій групі.

7. Особливості прояву дружби, ворожнечі, одинокості, любові у спілкуванні.

8. Динаміка соціальної взаємодії учасників діяльності у фешн-бізнесі.

9. Організація ситуації впливу (організація фізичного та психологічного середовища, використання статусних приміщень для підвищення ефективності впливу, емоційна та інтелектуальна організація, особливості взаємодії емоційної та інтелектуальної активності реципієнта, комплексне використання емоційного та інтелектуального впливу).

Питання для обговорення: Чи існують певні умови, фактори, що обумовлюють ефективне спілкування та взаємодію? Що найбільше заважає фахівцям фешн-бізнесу досягати ефективної взаємодії?

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Психологічна характеристика фахівця фешн-бізнесу.

2. Перебіг у дитинстві процесу розвитку особистості видатних діячів індустрії моди та фешн-бізнесу, які є ідеалом для Вас.

3. Стратегія розвитку власної особистості.

4. Гумор в мистецтві та моді.

5. Натхненність і харизма.

6. Співвідношення творчості і професіоналізму.

7. Психологічні особливості спільної творчої діяльності.

8. Психологічні особливості впливу кольору на людину.

9. Психологічні особливості впливу музики на людину.

10. Символічність в образотворчому мистецтві.

11. Символічність танцю.

12. Психологічні особливості портрету в різних історичних епохах.

13. Поняття краси у мистецтві.

14. Роль сенсорних процесів у мистецтві.

15. Психологічна характеристика видатних витворів мистецтва.

16. Роль світогляду митця у його творчості.

17. Засоби розвитку художньої творчості.

18. Можливості розвитку художньої творчості засобами мистецтва.

19. Психологічний портрет митця.

1. Діагностика міжособистісних стосунків у фешн-бізнесі.

2. Використання психодіагностики в цілях оптимізації навчання та виховання.

3. Використання психодіагностики в цілях оптимізації спілкування у фешн-бізнесі.

4. Можливості діагностики особистості у фешн-бізнесі.

5. Тести креативності, творчого мислення, рівня творчої активності.

1. Техніки та прийоми ефективного спілкування у фешн-бізнесі.

2. Розвиток спілкування у молоді.

3. Зміст, цілі та засоби спілкування у людей, які знаходяться на різних рівнях інтелектуального та особистісного розвитку.

4. Психологія людських взаємостосунків за Е.Берном.

5. Міжособистісні стосунки в групах і колективах у фешн-бізнесі.

6. Взаєморозуміння – важлива умова встановлення й розвитку міжособистісних стосунків.

7. Інформаційний аспект комунікативного процесу.

8. Роль невербального спілкування у фешн-бізнесі.

9. Особливості психологічно розвиненої як колектив малої групи.

10. Соціально-психологічні явища у фешн-бізнесі.

11. Соціально-психологічні фактори ефективності групової діяльності у фешн-бізнесі.

12. Психологічна характеристика розвиненого колективу у фешн-бізнесі.

13. Шляхи та засоби підвищення ефективності групової роботи у фешн-бізнесі.

14. Основи оптимальної організації та проведення групової дискусії.

15. Факти, що свідчать про негативний вплив групи на індивіда.

16. Життєве значення правильного сприймання одне одного.

17. Особливості і порядок сприймання інформації про особистість іншої людини.

18. Фактори, що сприяють чи заважають правильному сприйманню людьми одне одного.

19. Психологічні механізми сприймання людьми одне одного.

20. Шляхи покращання і правильності міжособистісного сприйняття.

21. Психологічні прояви самопочуття особистості в групі.

22. Основні джерела особистісного розвитку індивіда в групі.

23. Способи покращання самопочуття особистості в групі.

24. Соціально-психологічний клімат як результат і умова ефективності спільної діяльності.

25. Основні феномени міжособистісного розуміння.

26. Феноменологія лідерства у фешн-бізнесі.

27. Принципи класифікації конфліктних ситуацій у фешн-бізнесі.

28. Конфлікти у фешн-бізнесі та шляхи їх подолання.

29. Соціокультурні розбіжності правил контролю мімічних реакцій.

1. Техніка та прийоми ефективного спілкування фахівця індустрії моди.

2. Шляхи вдосконалення спілкування людей за ступенем їх інтелектуального та особистого розвитку.

3. Зміст, цілі та засоби спілкування у людей, які знаходяться на різних рівнях інтелектуального та особистісного розвитку.

4. Психологія людських взаємостосунків за Е.Берном.

5. Міжособистісні стосунки в групах і колективах

6. Взаєморозуміння – важлива умова встановлення й розвитку міжособистісних стосунків.

7. Інформаційний аспект комунікативного процесу.

8. Роль невербального спілкування в діяльності фахівця індустрії моди.

9. Особливості психологічно розвиненої як колектив малої групи.

10. Феноменологія малих груп.

11. Соціально-психологічні явища в малих групах.

12. Соціально-психологічні фактори ефективності групової діяльності.

13. Психологічна характеристика розвиненого колективу.

14. Шляхи та засоби підвищення ефективності групової роботи.

15. Колектив як соціально-специфічне поняття.

16. Основи оптимальної організації та проведення групової дискусії.

17. Група як носій духовних цінностей, знань, вмінь та навичок.

18. Факти, що свідчать про негативний вплив групи на індивіда.

19. Життєве значення правильного сприймання одне одного.

20. Особливості і порядок сприймання інформації про особистість іншої людини.

21. Фактори, що сприяють чи заважають правильному сприйманню людьми одне одного.

22. Психологічні механізми сприймання людьми одне одного.

23. Шляхи покращання і правильності міжособистісного сприйняття

24. Психологічні прояви самопочуття особистості в групі.

25. Основні джерела особистісного розвитку індивіда в групі.

26. Способи покращання самопочуття особистості в групі.

27. Соціально-психологічний клімат як результат і умова ефективності спільної діяльності.

28. Основні феномени міжособистісного розуміння.

29. Феноменологія лідерства.

30. Принципи класифікації конфліктних ситуацій.

31. Конфлікти та шляхи їх подолання.

32. Соціокультурні розбіжності правил контролю мімічних реакцій.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Психологічні основи діяльності фахівця фешн-бізнесу.

2. Засоби формуванні та розвитку професійного самовираження.

3. Правила ефективної діяльності фахівця фешн-бізнесу.

4. Особливості спілкування, його зміст, цілі та засоби спілкування фахівця фешн-бізнесу.

5. Бар’єри спілкування, їх причини і подолання.

6. Механізми взаєморозуміння людей в процесі спілкування, їх диференціація за змістом, цілями та засобами.

7. Інформаційна функція спілкування. Проблеми перекручення та втрати інфор­мації при вербальному спілкуванні.

8. Спілкування як сприймання людьми одне одного.

9. Типові помилки спілкування та їх корекція.

10. Поняття і мета соціального впливу.

11. Організація психологічного середовища впливу у фешн-бізнесі.

12. Вплив на ефект взаємодії дистанції між позиціями комунікатора и слухача.

14. Роль соціального середовища у формуванні переконання.

15. Ознаки тілесного, словесного та голосового обману.

16. Соціокультурні розбіжності правил контролю мімічних реакцій.

17. Рівні спілкування.

18. Комунікативна культура, її аспекти та чинники.

19. Зміст, стиль, види стилю, критерії їх розуміння, різновиди взаємодії людей (міжособистісна та міжгрупова).

20. Різновиди психологічних стосунків у фешн-бізнесі.

21. Загальна характеристика взаєморозуміння.

22. Психологічні способи впливу в процесі спілкування.

23. Поняття і складові компетентності у спілкуванні фахівця фешн-бізнесу.

24. Різновиди методів дослідження особливостей спілкування.

25. Метод спостереження та опитування, особливості застосування.

26. Визначення техніки та прийомів спілкування.

27. Поняття про зворотний зв’язок і механізми його дії.

28. Професійні особливості техніки і прийомів спілкування у фешн-бізнесі.

29. Уявлення про репрезентативні системи.

30. Сутність соціальної перцепції, її особливості, види.

31. Поняття про процес стереотипізації, ідентифікацію, емпатію, атракцію, рефлексію, каузальну атрибуцію у фешн-бізнесі.

32. Соціально-психологічні характеристики суб’єкта спілкування у фешн-бізнесі.

33. Тип взаємодії за професіограмами «Дизайнер», «Менеджер».

34. Прояви індивідуальних особливостей людей різних типів темпераменту у взаємодії.

35. Особливості взаємодії та принципи побудови спілкування з «важкими» людьми.

36. Сенситивність: визначення поняття, види.

37. Структура взаємовідносин у фешн-бізнесі як малій соціальній групі.

38. Психологічні процеси в малій групі (освіта і розвиток, керівництво і лідерство, прийняття рішень, груповий тиск, конфлікт, згуртованість).

39. Поняття про групову згуртованість та міжособистісну сумісність.

40. Чинники, що впливають на згуртованість та міжособистісну сумісність.

41. Конфлікти у фешн-бізнесі, їх причини та шляхи подолання.

42. Основні форми та прийоми розв’язання конфліктів. Завершення конфлікту.

43. Стилі лідерства і керівництва.

44. Сутність психологічного впливу, його зміст: види, методи, засоби та прийоми, форми.

45. Маніпуляція і психологічні засоби захисту від неї.

46. Спілкування і творчість: співвіднесення понять.

47. Творчість і мода: співвіднесення понять.

48. Сфери прояву творчості фахівця фешн-бізнесу.

49. Творчість фахівця фешн-бізнесу як процес, діяльність і продукт.

50. Роль пізнавальних процесів у діяльності фахівця фешн-бізнесу.

51. Оптимізація психічного стану фахівця фешн-бізнесу.

52. Стимуляція творчого самовираження сенсорними засобами.

53. Малюнок як засіб творчого самовираження.

54. Візуальні засоби творчого самовираження.

55. Соціальні фактори, що блокують реалізацію індивідуально-творчих потенцій фахівця фешн-бізнесу.

56. Зовнішні фактори, що сприяють актуалізації творчого потенціалу.

57. Роль творчого самовираження в успішній професійній діяльності.

58. Засоби формування та розвитку професійного самовираження.

59. Загальне поняття про напрями та рівні психотехнологій.

60. Психосоматичні концепції щодо відносин психічного й соматичного.

61. Суть різних підходів до проблеми здоров’я, адаптації, саморегуляції боротьби зі стресом.

62. Соматичні, психічні, духовні аспекти здоров’я за різними психологічними підходами.

63. Психологічні засоби і методи реалізації творчого потенціалу особистості.

64. Характеристики позитивного “Я-образу” та психотехнології його формування.

65. Психологічні особливості суб’єктів фешн-бізнесу.

66. Технології успіху.

67. Характеристика та приклади технік біоенергетичного рівня: мета та особливості застосування.

68. Характеристика та приклади технік психофізіологічного рівня: мета та особливості застосування.

69. Характеристика та приклади технік когнітивного рівня: мета та особливості застосування.

70. Характеристика та приклади технік особистісного рівня: мета та особливості застосування.

71. Сутність і приклади технік позитивного мислення.

72. Особливості застосування і приклади гештальт-технік усвідомлення потреб.

73. Поняття про асертивність, асертивну поведінку. Особливості асертивних психотехнологій.

74. Психотехнології саморегуляції стресу.

75. Психотехнології розвитку творчих якостей людини та стимуляції творчої діяльності.

76. Правила ефективної діяльності фахівця fashion-бізнесу.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Аудиовзуальная психодиагностика/ А.И Ушатаков Р.Т.–М.: Академия, 2000.-112с.

2. Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и профессиональное самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. – СПб.: Речь, 2005. – 208 с.

3. Бех І.Д. Виховання особистості: Підручник.– К.: Либідь, 2008.- 848с.

4. Большой Психологический словарь /Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 2003. – 666 с.

5. Бочелюк В.Й. Психологія. Вступ до спеціальності: Навчальний посібник рекомендований МОН України. –К.: Центр учбової літератури, 2007.-288 с.

6. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. – Спб.: Питер, 2002. – 352 с.

7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб: Питер Ком, 1999. – 528 с.

8. Варій М.Й. Психологія особистості: Навчальний посібник рекомендований МОН України.-К.: Центр учбової літератури, 2008.- 592 с.

9. Дрозденко К.С. Загальна психологія у практичному вимірі-К.:Професіонал,2007.-608 с.

10. Ермолаева-Томина А.Б. Психология художественного творчества: Уч.пос. для вузов.- М.: Академический Проект:Культура, 2005. - 304 с.

11. Заранский Д.А. Управление чужим поведением-К.,2000 – 232 с.

12. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. - СПб.: Издательство «Питер», 2000.- 448 с.

13. Изард К.Э. Психология эмоций / Пер. с англ. - СПб.: Издательство «Питер», 1999. - 464 с.

14. Корольчук М. С., Крайнюк В. М., Марченко В. М. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. М.С.Корольчука. – К.: Ельга, Шка-Центр, 2005.– 320 с.

15. Костюченко О.В. До проблеми формування “Я-образу” як передумови розкриття творчого потенціалу особистості // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова, серія 12, вип. 6 (30), ч.І, 2005 –С.85-91

16. Морозов С. М., Музичко Л. В., Тімакова А. В. Психодіагностика: тести. Методика та практики застосування: Навч.-метод. посібник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т післядипломної освіти. – К., 2004. – 221с.

17. Москаленко В.В. Соціальна психологія. 2-ге видання:Підручник.-К.: Центр учбової літератури, 2008-688 с.

18. Технологія спілкування/ С.Д.Максименко, М.М.Забродський. –К.: Главник, 2005. –112 с.

19. Основы психотехнологии общения менеджера: Учеб. пособие/ Е.В. Руденский. -М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1997

20. Осовська, Галина Володимирівна. Основи менеджменту. Практикум [Текст]: навчальний посібник / Г.В. Осовська, І.В. Копитова. - К.: Кондор, 2005. - 580 с.

21. Уильям Крейн. Психология развития человека. 25главных теорий.-СПб: Прайд-Евро-знак, 2007– 512с.

Додаткова:

1. Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений/ В.С. Агеев. - М.: Изд-во МГУ, 1983. -144 с.: граф Ануфриева Н.М.Ануфриева Н.М.

2. Ароматерапия. Л.Ваниорек, А.Ваниорек. Цветочные настои доктора Бака: Пер.с нем.- М.,АО “Интерэкспорт”,1995 –367с.

3. Ассаджоли Р. Психосинтез: теория и практика. – М.: RERL-book, 1994.- 314 с.

4. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы / Пер. с англ..- СПб.:Лениздат, 1992. - 400 с.

5. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер с англ. – М.:Прогресс,1986.- 421 с.

6. Ведин Ю.П. Роль ощущений и восприятий в процессе познания.- Рига: Латв.госуд.университет, 1964.- 160 с.

7. Волков Б.С., Волкова Н.В., Губанов А.В. Методология и методы психологического исследования. – М: Академический проект, 2005. – 350 с.

8. Бодалев, Алексей АлексаВосприятие и понимание человека человеком/ А.А. Бодалев. - М.: Изд-во МГУ, 1982. -199с.

9. Грановская Р.М., Крижановская К.С. Творчество и преодоление стереотипов.- СПб.,1994 – 231 с.

10. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: введение в психологию активности. -2-е изд., доп. - М.: Политиздат, 1989. -318 с.

11. Гудков Д.Б.Гудков, Дмитрий Борисович Теория и практика межкультурной коммуникации/ Д.Б. Гудков. - М.: Гнозис, 2003. -287 с.

12. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций.–К.: МАУП, 2002.– 192с.

13. Жуков Ю.М., Хренов Д.М. Методический анализ исследований неискренности. - Мир психологии. - 1999, № 3, с. 219 - 230.

14. Истоки имиджа или одежда женщины в азбуке общения/ Сорины, сёстры. -М.: ГНОМ и Д, 2000. -192 с.: ил.

15. Кірсанов В.В. Психолого-педагогічна діагностика: Підручник. – К.: Альтепрес, 2002. – 512 с.

16. Костюченко О.В. Пахощі в житті людини // Практична психологія та соціальна робота - 2001.- №2 (21). - С.41-42.

17. Кутырев Б.П.Кутырев, Борис Павлович Стратегия социального развития коллектива: Теория и практика социального управления на предприятии/ Б.П. Кутырев. -Новосибирск: Наука. Сибир. отд-ние, 1990. -164 с.

18. Люшер М. Цвет вашего характера. – М.: Вече «Персей» АСТ, 1996-396 с.

19. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. - СПб.: Питер,1997. - 688 с.

20. Межгрупповое взаимодействие: Социал.-психол. проблемы/ В.С. Агеев. - М.: Изд-во МГУ, 1990. -240 с.: ил

21. Межличностное восприятие в группе / под.ред. Г.М.Андреевой, А.И.Донцова. – М.,1981

22. Менегетти А.Менегетти, Антонио Психология лидера: Пер. с итал./ А. Менегетти; Славянская ассоциация Онтопсихології. -2-е изд., испр. и доп. - М.: МГУП, 1999. -144 с.

23. Методы социальной психологии / Под ред. Е.С. Кузьмина, В.Е. Семенова; Ленингр. гос. ун-т. -Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. -175

24. Моляко В.О. Психологічна теорія творчості // Обдарована дитина. – 2004. –№ 6. – С.2-9.

25. Научно-популярное издание. Психология цвета. Сборник – «Рефл-бук», «Ваклер», 1996- 350 с.

26. Необходимый имидж, или как произвести нужное впечатление с помощью одежды/ Сорины, сёстры. - М.: ГНОМ и Д, 2000. -208 с.: ил. Любимов, Александ

27. НЛП: мастерство коммуникации/ А. Любимов. -2-е изд., перераб. - СПб.: Питер, 2003. -223 с.. -(Сам себе психолог)

28. Общение и оптимизация совместной деятельности/ Под ред. Г.М. Андреевой, Я. Яноушека. -М.: Изд-во МГУ, 1987. -302 с.

29. Основи менеджменту [Текст]: підручник / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. - 3-є вид., переробл. і допов. - К.: Кондор, 2006. - 664 с.

30. Основи практичної психології: підручник /Колектив авторів: В.Г.Панок, Н.В.Чепелева, Т.М.Титаренко та ін. –К.,Либідь,1998.–450 с.

31. Пиз А. Язык жестов / Пер. с англ. - Воронеж: НПО «МОДЭК», 1992. - 218 с.

32. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие/ Г.В. Ложкин, Н.И. Повякель; МАУП. -К.: МАУП, 2000. -255 с.

33. Презентация внешности или фигура в одежде и без: Практическое руководство для женщин и справочник для мужчин/ Сорины, сёстры; Асоциация авторов и издателей "Тандем". -М.: ГНОМ-ПРЕСС, 1998. -220 с.: ил.

34. Психология ощущений и восприятия, изд. 2-е исправ./ Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В. Любимова и М.Б.Михалевской.- М.: ЧеРо,1999. - 610 с.

35. Психология симпатий/ Л.Я. Гозман. - М.: Знание, 1988. -96 с.. -(Нар. ун-т. Пед. фак.; №9)

36. Психология социального познания: Учеб. пособие для студ. психол. и пед. спец. вузов/ Г.М. Андреева. -М.: Аспект Пресс, 1997. -239

37. Психология художественного творчества: Хрестоматия/Сост.К.В.Сельченок.-Мн.: Харвест, 2003.- 457 с.

38. Психология человеческого взаимопонимания/ Е.И. Головаха, Н.В. Панина. -К.: Политиздат Украины, 1989. -189 с.

39. Путь к успеху / Джоэл Мари ТОЙЧ, Чампион К. ТОЙЧ. -Аудиокниги: Студия АРДИС, 2008 -MP3

40. Совместная деятельность: методология, теория, практика. – М., 1988

41. Соціальна психологія в Україні. Довідник за ред. М.М.Слюсаревського. Упор. Л.П.Булах, Л.М.Калачнікова. Л.П.Черниш. – К.:Міленіум,2004 – 196 с.

42. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник.– К.: Академвидав, 2003.– 608с.

43. Штейнбах Х.Э., Елейский Р.И.. Психология жизненного пространства.- СПб: Речь, 2004 – 239 с.

44. Экман П. Психология лжи. - СПб.: Издательство «Питер», 1999. - 272 с.

45. Язык одежды, или Как понять человека по его одежде: Психологический практикум/ Сорины, сёстры. -М.: Гном и Д, 2000. -208 с.

Контрольна робота

І. ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Якому американському психологу належить наступне розподілення складових елементів особистості: фізична, соціальна та духовна особистість: а) К.Роджерсу; б) В. Джемсу; в) Г.Олпорту; г) А.Маслоу?

2. Хто з психологів визначив шість типів пізнання світу, шість “форм життя” і відповідно їм — типів людини: теоретична, економічна, естетична, соціальна, політична, релігійна: а) В.Франкл; б) К.Г.Юнг; в) Е.Шпрангер; г) Г.Олпорт?

3. Хто з психологів розподіляв людей на інтровертів та екстравертів: а) Е.Шпрангер, б) В.Ділтей; в) В.Франкл; г) К.Г.Юнг?

4. Хто з американських психологів пропонував розглядати самоповагу особистості як відношення, в якому чисельник виражає реальний успіх, а знаменник – домагання: а) К.Роджерс; б) В. Джемс; в) Г.Олпорт; г) А.Маслоу?

5. Хто з відомих вітчизняних психологів розглядав особистість у контексті принципів детермінізму і єдності свідомості та діяльності а) О.Ф.Лазурський; б) О.М.Леонтьєв; в) Б.Г.Ананьєв; г) С.Л.Рубінштейн?

6. Яка основна сфера розвитку особистості за О.М.Леонтьєвим: а) спілкування; б) праця; в) творчість; г) навчання?

7. Кому з вчених належить визначення поняття “ноосфера”: а) О.Ф.Лазурському; б) В.І.Вернадському; в) О.М.Леонтьєву; г) Б.Г.Ананьєву; д) С.Л.Рубінштейну?

8. Яка головна характеристика особистості за А Маслоу: а) потяг до самоактуалізації; б) її активність; в) її досягнення; г) психічне здоров’я?

9. Що таке індивідуальність? а) риса характеру; б) властивість особистості; в) неповторна специфічність особистості.

10. Яка одна з важливих психологічних характеристик особистості виявляється у формі поведінки та діяльності? а) воля; б) активність; в) інтелект; г) темперамент.

11. Що характеризує особистість з розвиненими вищими людськими потребами? а) як розумний споживач матеріальних і духовних цінностей; б) як творець матеріальних і духовних цінностей; в) як моральна людина; г) як високоінтелектуальна людина.

12. Що означає поняття рекреаційні психотехнології?: це комплексна інтегративна система, що включає: а) впорядковану безліч операцій і дій, спрямовані на відновлення оптимального психічного стану, працездатності, засвоєння знань, набуття вмінь і формування особистісних якостей, заданих цілями рекреації; б) операції і дії, спрямовані на відновлення оптимального психічного стану, працездатності, засвоєння знань, набуття вмінь і формування особистісних якостей, заданих цілями рекреації; в) методи, спрямовані на відновлення оптимального психічного стану, працездатності, засвоєння знань, набуття вмінь і формування особистісних якостей, заданих цілями рекреації; г) впорядковану систему заходів, спрямовану на відновлення оптимального психічного стану, працездатності, засвоєння знань, набуття вмінь і формування особистісних якостей, заданих цілями рекреації.

13. Що означає «гіподинамія»? а) зниження рухової активності; б) потреба в руховій активності; в) перебільшення рухової активності; г) достатня рухова активність.

14. Яка основна причина інтелектуальних перенавантаження і проявів інтелектуальної втоми? а) багато зайвої інформації; б) невміння інтелектуально працювати; в) небажання інтелектуально працювати; г) нераціональне використання робочого часу та часу відпочинку.

15. В яких техніках загальні принципи стосуються сприйняття реальності, інтерпретації сенсорних відчуттів, неадаптивних думок, усвідомленості думок? а) НЛП; б) DНЕ, в) когнітивні й раціонально-емотивні техніки А. Бека й А. Еліса; г)саногенного й позитивного мислення; ґ)парадоксальної інтенції.

16. Що таке саногенне мислення? а) оздоровче мислення, що породжує високу самооцінку; б) оздоровче мислення, що породжує гарне самопочуття; в) оздоровче мислення, що породжує здоров’я, порозуміння, мир; г) усвідомлення важливості здоров’я, порозуміння, мир.

17. Основою якої психотехнології є надбання впевненості у собі й готовності приймати відповідальність за власні дії; самостверджувальної поведінки? а) НЛП; б) DНЕ;в) психосинтез субособистостей; г) гештальт-техніки усвідомлення потреб; ґ) асертивні психотехніки; д) техніки саморегуляції часу.

18. Які функції 1) об’єктивних методик?; 2) проективних методик?; 3) суб’єктивних методик?: а) вимірювання результативності та способу (особливостей) виконання діяльності; б) вимірювання на основі інформації, що надається досліджуваним про самого себе; в) вимірювання за допомогою слабко структурованого матеріалу, який поповнює досліджуваний, проектуючи свою особистість.

19. В чому полягає суть? 1)психоаналітичного підходу до проблеми здоров’я, адаптації, саморегуляції; 2) біхевіористського напряму; 3) тілесно-орієнтованого напряму; 4) гештальт-психологічного напряму; 5) гуманістичного й екзистенціального напряму; 6) когнітивного напряму; 7) нейро-лінгвістичного програмування: а) процес особистісного росту розуміється як основний критерій здоров’я, основна умова вирішення психологічних проблем, спосіб ефективної комунікації й адаптації; б) виникненнянеадаптивної (невротичної) поведінки та психосоматичних розладів у результаті помилкового навчання, впливу оточення, що підкріплює його. Отже, завдання – точно визначити невідповідну, неадаптивну поведінку й визначити режими підкріплення, що вимагаються для формування цієї поведінки; в) уявлення про те, що джерела стресу та іншого травматичного досвіду знаходяться в дитинстві. Для того щоб бути здоровою й адаптованою, людина має навчитися позбуватися дитячих травм; г) шлях гармонійної, адаптованої здорової особистості – бути самим собою, здійснювати своє Я, реалізовувати свої споживи, схильності й здібності; ґ) біоенергетичні порушення викликають невротичні розлади, а їх усунення призводить до видужання; д) розумовий розвиток відбувається в процесі зрівноважування організму з середовищем, у процесі адаптації; е) головна мета полягає в активізації несвідомого, розблокуванні енергії, стримуваної в емоційних і психосоматичних симптомах; є) щоб людина сприяла своєму розвитку, здоров’ю, треба розкрити, пізнати свої індивідуальні природні правила, закономірності; ж) переваги у виборі репрезентативних систем можуть мати наслідки для здоров’я. Розвиток та тренування всіх репрезентативних систем є адаптивним і корисним для психосоматичного здоров’я; л)основна причина виникнення дезадаптивних станів – це “автоматичні неадаптивні думки”. Однак людина може навчитися контролювати ці неадаптивні думки й усвідомлювати їх.

20. Що таке добре адаптована людина за психоаналітичним напрямом? а) людина, психологічні особливості і якості якої з’являються шляхом пристосування до вимог навколишнього середовища; б) людина, в якій співвідносяться здатність насолоджуватися життям, продуктивність і психічна рівновага; в) людина, яка може контролювати неадаптивні думки й усвідомлювати їх; г) людина, яка відновлює зовнішню інформацію, використовуючи свої органи чуття, “репрезентативні системи”.

21. Що найбільше сприяє усвідомленню отриманої інформації засобами історій та розповідей? а) довгі, складні історії; б) розмаїття подій; в) короткі яскраві розповіді; г) приклади деструктивної поведінки; ґ) приклади позитивної поведінки.

22. Що зайве у списку стимулів пізнавальної діяльності особистості: а) факти; б) логічність; в) можливості широкого й вільного доступу до необхідної інформації; г) розмаїтість змісту; ґ) розмаїтість форм пізнання?

23. Гармонізування компоненти образу Я найбільшим чином впливає на? а) настановлення особистості, готовність людини поводитись певним чином, провідну лінію її поведінки, поле самореалізації творчого потенціалу людини; б) самооцінку, волю, активність до дії; в) активну життєву позицію, стиль життя, стосунки з оточенням; г) впевненість у виборі стилю життя, зорові стосунки з оточенням, реалізацію власних мрій.

24. З якого поняття у психології традиційно починається аналіз індивідуально-психологічних властивостей особистості: а) темперамент, б) характер; в) поведінка; г) інтелект?

25. Характер чи темперамент? 1) Характер. 2) Темперамент: а)характеристика особистості, динамічних особливостей її психічних процесів і станів; б) виражає ставлення людини до навколишнього світу, інших, себе; в) визначає стиль і темп діяльності; г) закріплений у звичних способах поведінки; д) практично не змінюється під впливом виховання.

26. Якому з типів темпераменту важче долати сором’язливість і тривожність: а) холерику; б) сангвініку; в) меланхоліку; г) флегматику?

27. Що зайве в переліку складових особистісного росту: а) зміна життєвих пріоритетів, підвищення значимості головних життєвих цілей і зниження актуальності дрібних рутинних, життєво-побутових проблем; б) досягнення почуття звільненості, здатність робити усвідомлений вибір, не роблячи те, що не хочеться робити (і навпаки); в) переживання єдності з цивілізацією; г) менш глибокий контакт із близькими Я людьми?

28. Що зайве у списку компонентів цілісного “Я-образу”: а) пізнавальний; б) раціонально-когнітивний; в) емоційно-чуттєвий; г) сенсорний; ґ) мотиваційний?

29. Які характеристики позитивного “Я-образу” стосуються 1) мотиваційного рівня; 2) раціонально-когнітивного рівня; 3) емоційно-чуттєвого рівня; 4) сенсорного рівня: а) пріоритетність психологічного, психічного, фізичного здоров’я в індивідуальній системі цінностей, високий рівень внутрішньої мотивації до творчого стилю життя, творчого самовираження; б) позитивні почуття, насолода творчим процесом та від його результатів, адекватна позитивна самооцінка, оптимальний рівень тривожності в проявах власного Я; в) відчуття бадьорості, здатності до активності, енергійність, адекватність сприймання себе та навколишнього світу; відсутність відчуття чи дискомфорту болю; г) висока міра поінформованості й компетентності у сфері власного Я, знання критеріїв “оптимального Я”, оптимальної поведінки, основних чинників, що сприяють чи унеможливлюють розвиток власної особистості, розуміння ролі власного позитивного “Я-образу” не тільки для власного життя, а й в інших сферах буття?

30. Творчим потенціалом володіють: а) розвинені особистості; б) обрані; в) кожна особистість; г) більшість людей.

31. До моделі творчості у моді не належить: а) знання загальних законів; б)розуміння того, які якості необхідно розвивати чи корегувати у себе; в) створення комфортних умов для творця; г) тренування здібностей в різних видах діяльності.

32. Творчий процес у фешн-бізнесі виявляється у формах: а) перетворення одного з об'єктів взаємодії; б) психічне відображення зовнішнього світу у внутрішній; в) відображення в мозку картин реальності; г) підбір комфортних умов для прояву творчості, д) обміркування подальшої діяльності.

33. Спонуканими силами творчості є: а) коли зовнішні стимули перетворюють реальність; б) бачення потрібного майбутнього; в) зацікавленість результатами діяльності; г) потреба бути визнаним.

34. Досконалими називають такі результати: а) найкращі; б) найвиразніші; в) від яких нічого не можна ні відняти, ні додати; г) одиничність.

35. Провідним психічним утворенням для творчості є: а) потреби; б) емоції; в) розсудливість; г) психічний стан.

36. Творча діяльність у фешн-бізнесі обов'язково передбачає: а) стандарт; б) готовність до пошуку індивідуального «творчого стилю»; в) розуміння оточуючими; г)внесення новизни в продукт діяльності.

37. За кольоровою преференцією можна розповісти: а) про інтелектуальний розвиток, б) про естетичний розвиток; в) про емоційний стан; г) про смак людини.

38. До якого кольору належать наступні психологічні властивості: спокійний, створює приємний настрій, багатий на асоціації: а) червоний б) блакитний, в) жовтий; г) зелений, д) фіолетовий?

39. Різкий колір в гострокінцевій формі: а) посилюється в своїх властивостях; б) нейтралізується; в) зменшується; г) не має значення.

40. Пахучі речовини природи вміщують особливі молекули, які називаються: а) одоривекторами; б) ольфакторами; в) паромолекулами; г) феромонами.

41. Феромони – пахучі речовини, що вміщується: а) в квітах; б) рослинах; в) тваринах; г) людині; д) землі.

42. Сенсибілізація – це: а) підвищення чутливості органів відчуття засобами мистецтва; б) підвищення чутливості органів відчуття при дії на них адекватних та неадекватних подразників; в) підвищення чутливості органів відчуття розвиваючими вправами.

43. Сенсорні процеси - це: а) увага та пам'ять; б) увага та мислення; в) відчуття та сприймання; г) сприймання та мислення.

44. Що означає адекватність сприйняття: а) спонтанність; б) правильність; в) точність; г) об'єктивність?

45. Яке поняття належить до наступного визначення: процес сприйняття соціальних об'єктів (люди чи соціальні групи):а) соціальна перцепція;б) взаємодія; в) взаємостосунки; г) спілкування?

46. Які допоміжні методи дослідження в психології спілкування: а) спостереження; б) експеримент; в) соціометрія; г) узагальнення незалежних характеристик; д) опитування; ж) аналіз результатів діяльності; з) тестування?

47. Візуальна психодіагностика – це: а) практичне застосування психодіагностики; б) наука про зовнішній вигляд людини; в) теоретичний розділ психодіагностики; г) психологія сприйняття; ґ) галузь психології кадрової роботи, що визначає зовнішні характеристики поведінки та зовнішності людини з метою проникнення у внутрішній світ особистості.

48. З чим пов'язана соціалізація у сфері спілкування: а) із засвоєнням нових видів діяльності, найбільш значущих саме для конкретної людини; б) із збагаченням змісту спілкування; в) із поглибленням розуміння інших людей; г) формуванням власного „Я” як активного суб'єкта діяльності; д) осмислення особистістю своєї соціальної належності?

49. Негативні емоції виникають, коли інформація: а) надлишкова; б) недостатня; в) достатня.

Заповнити пропущене місце

50. Спосіб поведінки людини, що відповідає її статусу в групі, прийнятим у суспільстві нормам, називається … …

51. Установку легше змінити в тому разі, коли комунікатор (співрозмовник) викликає …., якщо він доброзичливий і схожий на нас самих.

52. Чи правильне твердження: «Ми схильні частіше пояснювати поведінку іншої людини зовнішніми причинами, ніж внутрішніми.»?

53. Чи правильне твердження: «Взаємне захоплення двох осіб визначається, головним чином, внутрішніми якостями кожного з них.»?

1. Невербальні повідомлення – це а) посилання повідомлення зі свідомим наміром вплинути на поведінку того, хто його отримує; б) внутрішні фізіологічні реакції на ваші переживання; в) захисна емоційна реакція, що виникає тоді, коли ми збентежені, знічені чи приголомшені; г) вирази обличчя, тон голосу, жести і поза; д) стан пригніченості чи горя, спричинений почуттям самотності
2. Спілкування - це а) посилання повідомлення зі свідомим наміром вплинути на поведінку того, хто його отримує б) загальна сума вашого вміння ефективно взаємодіяти з іншими ми людьми;в) вміння установлювати і підтримувати кооперуючи взаємозалежні стосунки з іншими людьми; г)спільна діяльність для досягнення взаємних цілей; д) ступінь відповідності наслідків вашої поведінки вашим намірам.
3. Що є результатом спілкування: а) налагодження певних стосунків з іншими людьми; б) отримання інформації; в) приємні почуття; г) досягнення власної цілі?
4. Яке поняття не вхо