Прикладне спрямування патопсихолінгвістики.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Прикладне спрямування патопсихолінгвістики.



На межі нейропсихолінгвістики, патопсихології і психіатрії сформувалася маргінальна галузь патопсихопінгвістика, яка досліджує діагностику й мовленнєву симптоматику психічних захворювань із патологією мовлення.

Патологія мовлення є порушенням мовної здатності чи мовленнєвої діяльності,

зумовленим несформованістю або розладнанням психофізіологічних механізмів, які забезпечують засвоєння, породження й адекватне сприйняття мовленнєвих повідомлень носіями певної мови.

О. Леонтьев розмежовує кілька форм мовленнєвої патології [1999, 232]. По-перше, це мовленнєві розлади, пов’язані з патологією особистості, свідомості й вищих психічних функцій. Виявами патології мовлення залежно від типу хвороби є ускладнена артикуляція, нездатність розуміти переносні значення, відсутність інтонаційної модуляції, уперте мовчання (мутацизм) або багатослів’я, беззмістовні повтори (вербигерація), повторення мовних засобів

співрозмовника (ехолалія), підстановка нерелевантного слова, часті повтори (персевірація), манірність мовлення тощо. Наприклад, мовлення шизофреніків

у різних формах вияву характеризується невиразністю, незв’язністю, порушенням артикуляції, невмотивованим варіюванням гучності вимови, мутацизмом, зацикленістю на останніх стимулах, беззмістовним повторенням,

грою словами, навмисним викривленням слів, манірністю, заміною конкретних

понять абстракціями тощо. Маніакально-депресивні психози супроводжуються

спрощенням синтаксису, помилками в реалізації дієслівного керування тощо.

По-друге, до мовленнєвих розладів відносяться такі, що не викликані психічними захворюваннями, а залежать від локальних ушкоджень мозку. До

найбільш дослідженої мовленнєвої патології такого типу належить афазія (від

гр. phasis - висловлення) - розлад мовлення і різних видів мовленнєвої поведінки залежно від осередку ушкодження зони перекриття аналізаторів мозку людини, де відбувається інтеграція знакової інформації від різних аналізаторів. Афазія не пов’язана із ушкодженням органів мовлення і слуху.

При афазії нерідко зберігається можливість механічного повторення почутого

чи прочитаного без розуміння змісту.

Серед мовленнєвих розладів письмового мовлення розрізнюють дислексію

й диграфію. Дислексія характеризується порушенням процесу читання або

володіння ним у результаті ушкодження різних відділів кори лівої півкулі,

дисграфія є втратою здатності писати при достатньому збереженні інтелекту

та сформованих навичках письма.

Третьою формою мовленнєвих розладів, за О. Леонтьєвим, є пов’язані з уродженими або набутими порушеннями сенсорних систем. Особливо це стосується специфіки мовлення глухих і глухонімих, у яких оволодіння мовленням здійснюється на підставі візуальних аналізаторів, без практики наслідування, а лише шляхом спеціального усвідомленого навчання, а також

сліпоглухих, основою мовлення яких є знаки, що сприймаються шляхом дотику та кінестетичного чуття.

Четверта форма пов’язана з розумовою відсталістю (олігофренія) або тимчасовою затримкою психічного розвитку [Соботович 1981]. До цієї форми

відносять алалію - відсутність чи недорозвиненість мовлення в дітей при нормальному слухові й достатньому рівні інтелекту (виокремлюються два різновиди алалії: моторний і сенсорний, - тобто дитина або не говорить, хоч розуміє мовлення, або не розуміє чуже мовлення, хоч говорить). Алалія викликана ушкодженнями мовленнєвих зон мозку під час пологів, захворювань

або хворобами та травмами мозку в домовленнєвий період. Згідно з іншими класифікаціями алалія розглядається як різновид п’ятої форми розладів мовлення [Белянин 2003, 183].

П’ята форма розладів мовлення залежить від дефектів моторного програмування мовлення або реалізації моторної програми й об’єднує так звані фонаційні розлади: дисфонію як відсутність або розлад фонації через патологічні зміни голосового апарату, зокрема, гортані, зв’язок (зберігається

шепітне мовлення); брадилалію - патологічно уповільнений темп мовлення; тахілалію - патологічно прискорений темп мовлення; заїкання (логоневроз) -

порушення темпу й ритму мовлення, зумовлене судомним станом м’язів мовного апарату (логоневроз спостерігається в ранньому дитинстві або може

бути реакцією на сильний вплив); дислалію - порушення вимови звуків при нормальному слухові й іннервації мовного апарату; ринолалію - порушення

тембру голосу й вимови, зумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовного апарату (говоріння в ніс); дизартрію - порушення вимови, зумовлене

недостатньою іннервацією мовного апарату. Фонаційні розлади є об’єктом одного з напрямів патопсихолінгвістики на межі з логопедією, спектр завдань

якої значно ширший, - «фонопедії» [Леонтьев 1999, 239].

В. Бєлянін до об’єкта патопсихолінгвістики відносить і мовленнєві зміни

у стані емоційного напруження та у змінених станах свідомості. Змінені стани свідомості людини виникають у результаті її переходу на пристосовано виправданий, якісно змінений спосіб функціонування ряду відносно автономних перцептивних і когнітивних моделей, коли системи сприйняття й пізнання працюють за незвичною для людини схемою в екстремальних умовах. Такі стани створюються при застосуванні психоделічних, наркотичних препаратів, психофармакологічної терапії, при тяжкому алкогольному сп’янінні, рідше - при перебуванні у тяжких для людини режимах температури, тиску тощо (під водою, в космосі, у плавильному цеху і т. ін.).

Для таких станів характерна мобілізація резервних можливостей людської психіки. У мовленні це позначається на зниженні різноманітності лексикону або створенні фантастичної мовної реальності шляхом метафор, незв’язності

або спрощенні синтаксису, дестабілізації мовної свідомості, стерео типізації мовлення, розмиванні його цілісності, збільшенні кількості помилок і т. ін. [Спивак 2000]. У науковій літературі існує дві головних концепції змінених станів свідомості як дискретних (Ч. Тарт) і як континуальних (К. Мартиндейл).

Перша розглядає їх як якісну раптову зміну, перехід на новий рівень свідомості, що має дискретну межу з попереднім станом, друга постулює зміну не всіх складників свідомості, а лише деяких її компонентів за умови збереження єдності особистості. Змінені стани свідомості успішно вивчаються в нейролінгвістиці в розрізі мовних рефлексів на зміни станів, що дає змогу зіставити нормальні вербально-асоціативні реакції з неочікуваними, зміненими,

простежити оперативну здатність лексикону, встановити вплив підсвідомого на

мовлення (праці О. Лурія, Д. Співака, В. Розіна, М. Алфімової, Ж. Дельоза, В. Трубнікова й ін.).

9. Судова (кримінальна) лінгвістика.

Судова лінгвістика є напрямом прикладної лінгвістики, який розв’язує практичні завдання сфери судочинства та криміналістики, як-от: установлення

авторства усного й письмового текстів, оцінки комунікативних намірів тексту,

отримання інформації про адресанта тексту (його віковий, статевий, соціальний, національний статус), мовного забезпечення судової справи. Становлення цієї лінгвістичної галузі автори «The Linguistic encyclopedia» пов’язують з іменем Я. Свартвіка, який у 1968 р. опублікував книгу «The Evans Statements: A case for Forensic Linguistics», де продемонстрував дискусію за серією доказів поліцейського Т. Еванса, який звинувачував автора у вбивстві дружини. На той час судові експерти мали відповісти на питання про

авторство написаного тексту і що цей текст означає.

Установлення авторства усного чи письмового тексту здійснюється за допомогою різних методик. Одна з них - текстологічна методика семантичного

інтеграла, впроваджена російськими психолінгвістами В. Батовим і Ю. Сорокіним у 1973 р. Модель семантичного шкалювання, застосована у цій методиці, є аналоговою з методом семантичного диференціала Ч. Осгуда. Результати семантичного шкалювання тексту з відомим автором зіставляється з такими само результатами щодо тексту з невідомим автором. Це зумовлює підтвердження чи спростування гіпотези про те, що відомий автор першого тексту є автором другого. Методики атрибуції авторства, на жаль, не мають абсолютної вірогідності, особливо стосовно звукових усних текстів.

Дослідження письмових текстів шляхом графічної експертизи (аналізу почерку) мають більшу міру достовірності. Ідентифікація людини за усним мовленням потребує залучення відповідних технічних засобів, що відображають певні фонетичні ознаки, та здійснюється на підставі характеристик голосу: гучності, тривалості, висоти тону, висотного діапазону, висотного рівня й контуру, спрямування руху тону при завершенні фрази, локалізації виокремленості.

У судовій лінгвістиці розглядаються різні типи експертних ситуацій: установлення запису під диктовку, наявності постредагування, навмисного викривлення письмового тексту, перебування людини у стані афекту, емоційної

напруги тощо (розробки Ч. Осгуда, Г. Вокера, С. Вула, В. Батова, О. Леонтьева,

О. Шахнаровича, В. Томіліна, Е. Носенко й ін.). Дослідження таких ситуацій

здійснюється на підставі постулатів, перевірених у результаті численних експериментів. Наприклад, у ситуації навмисного написання тексту з помилками спрацьовує постулат: наприкінці тексту зменшується кількість помилок іпідвищується рівень грамотності та зв’язності мовлення [Вул 1970, 56].

Методики діагностики неправдивої інформації різноманітні: від детектора

неправди (поліграфа), принцип якого був розроблений у 20-ті p. p. XX ст. радянським нейропсихологом О. Лурія під назвою «сполучена моторна методика», до встановлення частотності певних слів, просодичних, жестових,

мімічних й ін. паравербальних засобів - симптомів неправдивого повідомлення.

Першими стали застосовувати технічні засоби для встановлення істинності свідчень підозрюваних М. Вертгеймер, один із засновників гештальтпсихології,

і К. Юнг, який використав асоціативний експеримент, супроводжуваний тестом на фіксацію часу реакцій, зміни частоти дихання, електропровідностішкіри. К. Юнг навіть довів вину двох злочинців, що звинувачувалися у злодійстві.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-28; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.179.111 (0.012 с.)