Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.

Наприкінці XV ст. в Західній Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідо­вується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європейських державах викликала економіч­не піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася осно­ва для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характер­ною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVI—XVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

Передумови виникнення меркантилізму: Розпад системи феодалізму та заро­дження капіталізму Зростання товарообігу „Нестача грошей” Розвиток торгівлі Дефі­цит грошових металів Географічні відкриття Процеси первісного нагромадження капіталу Обезземеленням селян Колонізація та пограбування значних територій.

Суть меркантилізму. Отже, у XV—XVI ст., виникає пер­ша економічна концепція доринкової економічної теорії — мер­кантилізм, яка стала першим виявом політекономії.Осно­вою меркантилізму є узагальнення досвіду первісного нагромадження, яке було першою спробою пояснити суть і прискорити цей процес. З'являється велика кількість різноманітних за жанром еконо­мічних творів, спричинена необхідністю виконання практичних завдань прискорення процесу первісного нагромадження капіта­лу та теоретичного обґрунтування економічних заходів держави. У своїх творах меркантилісти основну увагу приділяють проб­лемам торгівлі і грошей, протиставляючи їх феодальній економіці та натуральному господарству. Погляди меркантилістів не були системними, а були окремими спостереженнями, здогадками, висновками, вкраплени­ми в трактати з практичними рекомендаціями. Загальне у поглядах різних мислителів скла­дає ідеологію меркантилізму, а конкретна господарська практика є політикою меркантилізму. Заслуга представників меркантиліз­му — в постановці проблеми, якою повинна займатися економіч­на наука: що таке багатство, які його джерела? Ранній (монетарний) виник ще до великих географічних відкриттів і був актуальним до кінця XVI ст. Меркантилісти зводили багатство до грошей у вигляді дорогоцінних металів. Пізніше багатство стали розгля­дати не у вигляді нерухомого скарбу, а у формі капіталу, що перебу­ває у постійному русі Засобом примноження грошей стає зовнішня торгівля. Зосередження зусиль політики на залученні грошей до країни сприяння ввезенню в країну золота й срібних грошей Характерна теорія грошового балансу (монетарна теорія), яка ставила два зав­дання: зберегти гроші в певній країні та залучити якомога біль­ше грошей із-за кордону.Найвизначні­шим їх представником був англієць У. Стаффорд. Пізній (мануфактурний) меркантилізм охоплює період почат­ку XVII — середини XVIII. Основними його представниками були Т. Мен, Дж. Ло, Дж. Стюарт, Ж. Б. Кольбер, А. Монкретьєн, А. Серра

В основі була теорія активного торгового балансу: джерелом національного багатства є прибуток від зовнішньої торгівлі; держава збагачується тим більше, чим більше експорт товарів переважатиме над імпортом; головними засобами збільшення активного торговельного балансу країни визначаються: посередницька торгівля, експортні галузі промис­ловості, які працюють на вітчизняній і дешевій імпортній сиро­вині; недоцільними визнаються заборони вивезення грошей за кордон та обмеження імпорту іноземних товарів.