Туристичний бізнес в Росії наприкінці XIX - на початку XX століття. Створення та діяльність російських туристичних організацій

У питанні про початок організації туристичного бізнесу в Росії існує два погляди. За одним з них. першою комерційною туристичною фірмою в Росії деякі дослідники вважають Акціонерне товариство "Іматри". Статут цієї фірми був затверджений імператором Олександром II та зареєстрований 28 лютого 1871 р. сенатом Великого князівства Фінляндського, що входило в ту пору до Російської імперії.

Інші дослідники туризму дотримуються думки, що народження туристичного бізнесу в Росії пов'язане з діяльністю Леопольда Ліпсона. У 1885 р. у Санкт-Петербурзі була опублікована невелика книжка "Первое в России предприятие для общественных путешествий во все страны света Леопольда Липсон", яка. фактично, викладала концепцію роботи туристичної фірми. В книжці вміщувався повний перелік послуг, які пропонувались клієнтам, у тому числі: проїзд та перевезення багажу, розміщення та утримання в кращих готелях, наявність провідників, або гідів, які знають місцевість, організація екскурсій. У книзі вказувались усі видатки на подорож, які необхідно було оплатити клієнту. "Добросовісне виконання обіцяного" розглядалось як девіз туристичного підприємства.

У своїй книзі Л. Ліпсон пропонував чотири програми подорожей: 40-денна подорож до Італії, літні подорожі на італійські озера терміном 45 днів, а також літній відпочинок у Фінляндії та Швеції по 20 днів. Пропонувався також великий тур зі Сходу на Захід по Дунаю з відвіданням Палестини, Єгипту, Італії, Франції терміном 120 днів.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. успішно формувалася туристична інфраструктура (будувалися готелі, заклади харчування та розваг для туристів). Формувалися туристичні центри на Кавказі, в Криму та Прибалтиці, де розвивалися гірський, оздоровчий, розважальний види туризму. Центрами пізнавального туризму стали Санкт-Петербург, Москва та центри губерній.ПАРФЕНОВА

В другій половині XIX ст. в Росії набули поширення гірські подорожі. У 1877 р. створено перший в країні альпійський клуб при Кавказькому товаристві природознавства в Тифлісі. Створений в 1890 р. в Одесі Кримський гірський клуб відкрив свої філії в Ялті та Севастополі. Наприкінці XIX - початку XX ст. розвитку туризму стали приділяти увагу багато наукових і аматорських товариств, зокрема. Російське географічне товариство, Товариство аматорів природознавства. Петербурзьке товариство народних університетів.

Поширення екскурсій, гірських сходжень, піших походів і велосипедних прогулянок, увага багатьох навчальних закладів, організацій, наукових і фахових товариств до туризму та екскурсій, прагнення російської інтелігенції використовувати подорожі, пересування і пізнавальні екскурсії для освіти населення створили передумови для об'єднання аматорів туризму та екскурсій у спеціалізовані організації. У 1895 р. створено Російський туринг-клуб. а в 1901 - Російське гірське товариство.

Зупинимось на першому з них. Російський туринг-клуб було створено в 1895 р. спочатку під назвою Товариство велосипедистів-туристів (ТВТ). Завданням товариства було "поширення в Росії циклізму і застосування велосипеду в практичних цілях, сприяння туризму взагалі і велосипедному зокрема".

Російський туринг-клуб мав представництва і за кордоном: в Брюсселі, Парижі, Відні, Лондоні, Женеві, Мілані, Мюнхені. За сприяння цієї організації розпочалося видання спеціалізованих ілюстрованих журналів: "Самокат" в Петербурзі, "Велосипедист" і "Циклист" у Москві. ПЕРЕЙМИВОВК

З 1899 р. Товариство велосипедистів-туристів почало видавати перший в країні туристичний журнал "Русский турист", який відіграв велику роль в розвитку та рекламі туризму в країні. У журналі публікувалися описи подорожей відомих людей, характеристики різних регіонів, цікавих для туристів, поради туристам, описи маршрутів. Додатками до журналу "Русский турист" були "Дорожник" і "Ежегодник", що випускались у вигляді дорожньо довідкової книжки.

Товариство велосипедистів-туристів стало ініціатором укладання перших угод з власниками готелів з метою пільгового обслуговування членів цього товариства. А готелі за цими угодами отримували право називатись "Готелями Товариства велосипедистів туристів". Це були: "Отель Эрмитаж" в Петербурзі, "Гостиница В. С. Уткина" в Царскому Селі, "Гостиница Семена Веревкина" в Гатчині, "Славянская гостиница" в Тамбові. При Товаристві велосипедистів-туристів в подальшому були створені секції інших видів туризму. Популярність і авторитет товариства був настільки великим, що воно мало свої відділення не тільки в 24 містах Росії, але й за кордоном.

У 1898 р. на Люксембурзькому конгресі російське Товариство велосипедистів-туристів було прийнято до Ліги туристичних організацій.

Діяльність ТВТ була дуже помітною в розвитку вітчизняного туризму, і деякі історики вважають 1895 р. (рік створення ТВТ) початком туристичної діяльності в Росії. Дійсно, товариство було всебічно активним у популяризації та організації туризму в Росії. Під впливом діяльності ТВТ Онисим Панкратов у 1911-1913 рр. здійснив першу кругосвітню подорож на велосипеді. Він почав її в м. Харбін, перетнув Сибір, об'їхав усю Європу, побував у Великобританії, на пароплаві дістався США, відвідав Японію, Китай і повернувся до Харбіна. ПИЛЯК

У 1901 р. Російський туринг-клуб перетворили в Російське товариство туристів (РТТ). Воно мало свої відділення в Петербурзі, Москві, Владикавказі, П'ятигорську, Сочі, Алма-Аті. Творцями товариства були всесвітньо відомі вчені Д. Анучін, В. Вернадський, П. Семенов-Тянь-Шанський. В роботі товариства брав активну участь популярний письменник-журналіст В. Гіляровський. Товариство, яке об'єднувало багатьох передових людей, ставило за мету "розвиток туризму в Росії з метою пробудження інтересу до нашої Батьківщини як у середині країни, так і за її межами".

Російське товариство туристів і Російське гірське товариство не були масовими туристичними організаціями; перше нараховувало близько 5 тис. чоловік, що було мізерною часткою із загальної чисельності населення Росії.

В 1902 р. у Санкт-Петербурзі виник один із перших клубів автотуристів. Але автомобільний туризм на початку XX ст. був значно менш доступним, ніж велосипедний.

Завдяки великій кількості судноплавних річок, в Росії успішно розвивалося судноплавство, а услід за ним зростала популярність відпочинку на суднах. Організовувалися круїзи, або водні прогулянки, по Волзі, Неві, Дніпру, Москві-річці. Освоювалися нові природні туристичні ресурси, споряджалися експедиції по великих ріках Сибіру та Далекого Сходу.

Сприяли розвитку туризму, як внутрішнього так і виїзного (за межі імперії), міцна російська валюта та відміна після 1907 р. багатьох формальностей, які гальмували переміщення по країні.

Близько півсторіччя склала історія туризму дореволюційної Росії. Проте, як і в роки свого зародження, туристичні подорожі залишалися нечисельними, були насамперед привілеєм заможних верств, хоча наприкінці XIX ст. і розпочався процес залучення до туристичних подорожей широких кіл суспільства, у тому числі селян та небагатих міщан. ПОЗДНЯКОВА