Кризи сімейного життя: причини та наслідки.

Сiмейнi кризи- складнi перiоди, через якi проходить кожна сiм'я. Що таке сiмейнi кризи? Чому вони викають? I як їх долати? Сiмейнi кризи- це закономiрний процес. Адже сiм'я - це система, яка iснує i розвивається по своїх законах. Сiм'я- це живий органiзм, який має свої задачi i етапи розвитку, поступово проходячи через певнi перехiднi стани. [3.Андреев Ю.А.]

Важливо зрозумiти, що кризи в життi будь-якої сiм'ї це нормально і не треба їх лякатися. Так, це тяжкий перехiдний стан i треба навчитися його переживати. Адже найчастiше цi перехiднi стани супроводжуються гострими переживаннями i емоцiйними стресами. Кожна сiм'я, навiть наймiцнiша та найщасливiша, переживає кризи, якi страшнi лише в тому випадку, якщо немає практики конструктивного виходу з них.

Сiмейнi кризи це- своєрiднi стреси, якi можуть змiцнити сiм'ю, а можуть i сприяти її руйнацiї. Помилкою було б вважати, що лише прикрощi та драматичнi подiї можуть спровокувати сiмейну кризу. Радiснi подiї можуть потрясти сiм'ю не менше. Тому практично рiвнозначнi за ступенем впливу одруження та розлучення, народження та смерть члена сiм'ї, рiзке зменшення й збiльшення доходiв, закiнчення школи, вступ у вуз i провал на вступних i т.д. Сiм'я не буде знати що таке криза лише в тому випадку, якщо буде досить гнучкою системою.[ 7.Л.Е. Орбан-Лембрик]. У кризовi моменти потрiбно бути готовим до змiни правил, кордонів, ролей членiв сiм'ї, перерозподiлу обов'язкiв. Усiм членам цiєї системи важливо вмiти домовлятися i дотримуватись договору. Криза змушує кожного члена сiм'ї, навiть дiтей, у чомусь змiнитися, набути нової якостi, відчути пережити усвідомити певні зміни, відмовтитись від стереотипної поведінки,зробити свідомий вибір щодо нового досвіду для розвитку сім'ї.

За якими симптомами можна визначити, що сiм'я вступає у кризу? Симптом це те що займає певне мiсце в сiмейнiй системi. А в залежностi вiд симптому формується i симптоматична поведiнка. Одним з початкових етапiв кризи є загострення банальних протирiч в сiм'ї. Це може бути щось зовсiм просте, примiром, хто сьогоднi купить хлiб на вечерю. А за ним тягнеться уся решта. Згодом, це поширюється на весь дiапазон стосункiв i виникають гострi моменти в комунікації. Непомітно для себе сім'я набуває конструкцію: "Жодного дня без конфлікту". Так починає хворіти комунікація (спілкування). Варто знати, що якщо хоча б один член сiм'ї створює, переживає внутрішній конфлiкт, з часом в нього втягуються усi решта. Адже сiм'я - це система. Внутрiшнi переживання кожного передаються iншим членам родини. З часом усi втягуються у конфлiкт. Старi способи спiлкування, комунiкацiї стають неефективними. Криза поглиблюється. В результатi в одного з подружжя виникає незадоволення шлюбом. Несприйняття своєї половинки. На iндивiдуальному рiвнi виникає вiдчуття нерозумiння, безвиходi, марностi зусиль аби змiнити ситуацiю. Ознакою кризи є щоденнi сварки, взаємнi звинувачення, вiдсутнiсть сексу. Коли один з партнерiв вiддаляється вiд вирiшення проблем, а iнший навпаки добровiльно звалює усi проблеми на свої плечi. Важливо зрозумiти, аби подолати кризу найперше треба розібратись в своїх власних почуттях і бажаннях на даному етапі життя. А людська природа така, що кожен чинить опiр до змiн. Присутнiй суб'єктивiзм: "Нехай щось або хтось змiниться, лише мене не чiпайте". З часом, усе стане як завжди, головне аби я не мiнялась (мiнявся).

Це небажання до змiн перекидається мiж iншими членами родини. Дiти це пiдсистема в сiм'ї. I вони так само включені в переживання дорослих. Якщо мiж дiтьми виникають непорозумiння, (чи єдина дитина в сім'ї різко змінює поведінку), часто починає хворіти,то для батькiв це має бути сигналом, що не все гаразд у їхнiх вiдносинах. Таким чином, дитина несвідомо просто хоче переключити увагу батьків з їх проблемних стосунків на себе. Якщо пара у перший рiк сiмейного життя не навчилась вирiшувати певнi проблеми, непорозумiння, то їй дуже важко перейти на наступний етап. Бо сiм'я не має досвiду як це робити і невирiшенi задачi однозначно будуть гальмувати наступнi стадiї розвитку. Сiмейне життя перетвориться у суцiльну кризу. I добре якщо пара звернеться до спецiалiста.

Чи для виходу з кризи виправданi будь-якi засоби? Наприклад, коли жiнка зважується на народження другої дитини, сподiваючись таким чином направити розвиток сiм'ї в iнший бiк? На жаль, це відтягне увагу з проблеми тимчасово. З часом настане повторення, загострення. [6.В.Слепкова]

Це означає лише одне- закритiсть до змiн. Доведеться знову переживати свiй кризовий етап.

Чи можна за поведiнкою дiтей визначити чи є в сiм'ї проблеми? Дiти- це лакмусовий папiрець вiдносин у сiм'ї. Дiти завжди перетягують на себе увагу аби вiдволiкти батькiв вiд конфлiктiв. Для самих дiтей це несвiдоме рiшення. Найпростiший спосiб- це соматичне переживання неприємних емоцій- хвороба. Далi дiти починають погано вчитися. Якщо дiтей кiлька вони не можуть порозумiтися. Мiж ними частi сварки, вони б'ються мiж собою. I що, головне такi дiти часто похмурi, розгублені.