Тема 1. Загальнi поняття пpо деpжаву I пpаво (2 год. )

 

1.Поняття держави та її ознаки.

2.Форма держави та її елементи.

3.Механізм і апарат держави.

4.Функції держави.

5.Загальна характеристика правової держави.

6.Поняття права та його ознаки.

7. Система права: норма, інститут, галузь права.

8. Джерела (форми) права. Закони і підзаконні нормативні акти.

9. Поняття, структура, види правовідносин.

10.Правопорушення: поняття, склад, види.

11.Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.

 

Основні поняття: держава, історичний тип держави, функції держави, форми, держави, форми правління, монархія, республіка, форми державного устрою, проста та складна унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, політичний режим, правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство, механізм держави, апарат держави, орган держави, соціальні норми, ознаки права, функції права, правова норма, гіпотеза, диспозиція, санкція, види норм права, джерела права, правовий звичай, правовий прецендент, нормативно-правовий договір, релігійно-правові норми, нормативно-правовий акт, закон, підзаконні нормативно-правові акти, предмет правового регулювання, система права, галузі та інститути права, систематизація законодавства, правовідносини, правоздатність, дієздатність, законність, правова культура, громадянське суспільство, механізм держави, апарат держави, орган держави

 

Термінологічний словник:

Держава - форма організації суспільного життя, система соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства та його нормальне функціонування.. У іузькому значенні слова – механізм здійснення публічної влади.

Історичний тип держави – сукурпність найбільш суттєвих ознак, властивих державам, що існували на певних етапах розвитку людства.

Форма правління – організація верховвної державної влади, порядок її утворення і діяльності, компетенція і взаємозв’язок органів та їх взаємовідносини з народом (монархія та республіка).

Форма державного устрою – спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад (проста або унітарна держава, складна держава – федерація, конфедерація, імперія)

Політичний режим – сукупність методів і засобів здійснення державної влади, її взаємодії з населенням (демократичні та антидемократичні режими)

Право – особливий вид соціальних норм поведінки.

Соціальні норми – історично зумовлені правила поведінки людей, що мають загальний характер.

Правова норма – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою регулювання суспільних відносин.

Закон – нормативно-првавовий акт законодавчого органу держави чи безпосередньо самого народу, який має вищу юридичну силу і особливий порядок прийняття і регулює найважливіші сфери суспільних відносин.

Правоздатність – здатність індивіда мати суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Виникає в момент народження людини і припиняється з її смертю.

Дієздатність – здатність своїми діями реалізувати свої права та обов’язки.

 

Завдання:

Засвоїти основні поняття теми. Підготувати реферати на тему:

1.“Правова держава”.

2. Основні правові системи сучасності.

3.Правосвідомість і правова культура.

 

Методичні вказівки:

Теорія держави і права, вивченню основ якої присвячена ця тема, виконує роль методології правознавства. Це означає, що без глибокого засвоєння матеріалу цієї теми вивчення всіх наступних тем, присвячених окремим галузям права, буде подібним до зведення багатоповерхової будівлі без міцного фундаменту. Завдання – мінімум, яке стоїть перед Вами у процесі вивчення цієї теми – оволодіння «мовою» (змістом елементарних понять) правознавства та ознайомлення з його «картою» (внутрішньою структурою права та його зовнішніми формами). Завдання – максимум полягає у виявленні теоретичних проблем у галузі знань про державу і право.

Розгляд питання про основні закономірності виникнення держави і права має на меті не стільки екскурс в історію, скільки сформування уявлення про ті чинники, які зумовлюють потребу сучасного суспільства в існуванні держави і права. Оскільки ці чинники є різнорідними (економічними, політичними, соціальними, культурними), доцільно поміркувати над питанням про те, які з них можна вважати основними, а які - другорядними. Так само бажаним є визначення Вашої особистої позиції щодо того, якій з теорій виникнення держави і права Ви віддаєте перевагу і чому.

Питання про поняття держави та її ознаки своїм відправним моментом повинно мати з’ясування співвідношення таких суспільних інститутів, як “держава” і “громадянське суспільство”. Корисним буде також порівняння декількох визначень поняття “держава”, виявлення тих з них, які є за змістом неповними або ідеологічно застарілими. Для використання на наступних заняттях Вам рекомендується обрати таке визначення, яке містить всі істотні і юридично значущі ознаки держави. Серед ознак держави особливо детально слід проаналізувати державний суверенітет і, крім того, з’ясувати відмінність понять “суверенітет держави”, “суверенітет народу”, “суверенітет нації”.

Для ефективного засвоєння питання про форми держави Вам доцільно намалювати опорну схему – “дерево”, корінням якого є поняття форми держави, а трьома гілками – форма державного устрою, форма державного правління, політичний (державний) режим. Кожна з цих гілок має дрібніші відгалуження (наприклад, монархія і республіка як форми державного правління та їх різновиди). Факультативним завданням до цього питання є характеристика конкретних держав сучасного світу під кутом зору їх форми.

Опорна схема допоможе краще опрацювати і питання про механізм і апарат держави. Трьома основними гілками у цьому випадку будуть види державних організацій (підприємства, установи, органи). Найбільше уваги має бути приділено державним органам – їх поняттю і класифікації. Другу і вкрай важливу частину цього питання становить теорія поділу влади, знайомлячись зі змістом якої Вам потрібно мати на увазі те, що влада держави завжди залишається єдиною, а між державними органами розподіляються владні повноваження.

Питання про функції держави включає такі елементи, як поняття функцій держави, їх класифікація за декількома критеріями (соціальне значення, тривалість виконання, сфера суспільних відносин, територіальна спрямованість та інші), форми реалізації функцій держави. За основу доцільно взяти поділ функцій на внутрішні і зовнішні, і в межах кожної з цих двох груп виокремити різновиди за ознакою належності до окремих сфер суспільних відносин (економіка, політика, соціальна сфера).

Загальною характеристикою правової держави Ви завершуєте опрацювання блоку питань з теорії держави. Логіка розгляду цього питання полягає у виявленні рис, які відрізняють правову державу від інших держав, складенні максимально повного переліку таких рис, аналізі їх значення (ієрархії) і співвідношення. Вирішення цих завдань дозволить дати вичерпне і необтяжене зайвими (факультативними) елементами визначення поняття «правова держава». Оскільки термін «правова держава» використано у ст. 1 Конституції України, необхідно проаналізувати відповідність сучасних політико-правових реалій ідеалу правової держави. Логічним завершенням розгляду питання буде з’ясування основних шляхів формування правової держави в Україні.

Вивчення блоку питань з основ теорії права доцільно розпочати і завершити аналізом взаємозв’язків між цими питаннями, а точніше – між ключовими поняттями, яким ці питання присвячені.

Розглядаючи перше питання слід враховувати багатозначність терміну “право”, у зв’язку з чим необхідно виявити відмінність між природним і позитивним (юридичним) правом, а також дати визначення суб’єктивного і об’єктивного позитивного права. Основна увага повинна бути приділена ознакам об’єктивного позитивного права, детальний аналіз яких дозволить дати розгорнуте визначення об’єктивного права, яке Ви і будете переважно використовувати у подальшому. Значущим аспектом цього питання є також співвідношення понять “право” і “закон”, що є подібним до співвідношення понять “зміст” і “форма”.

Обов’язковими елементами наступного питання є поняття функцій права, перелік загальносоціальних функцій права, перелік і характеристика спеціально-юридичних функцій права. Для кращого запам’ятовування змісту питання види функцій варто зобразити у вигляді опорної схеми (“дерева”).

Центральним за значенням питанням теми можна вважати питання про систему права. Відправною точкою у ньому є визначення поняття “система права”, в якому відображаються її елементи та взаємозв’язок між ними. Оскільки первинним елементом системи права як цілісного комплексу взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави є правова норма, насамперед слід дати визначення норми права і ознайомитися з її структурою (елементами цієї структури, як відомо, є гіпотеза, диспозиція і санкція). Теоретично і практично значущою є класифікація норм права, для якої Вам потрібно використати не менше п’яти критеріїв.

Наступний крок – з’ясування підстав (критеріїв) об’єднання правових норм в інститути, підгалузі й галузі права. Такими критеріями виступають предмет і метод правового регулювання. Крім визначення цих понять Вам слід виявити перелік найхарактерніших методів правового регулювання (поряд з іншими класифікаціями в якості найпростішого Вам пропонується поділ методів на метод заборони, наказу, дозволу і рекомендації).

Опанування змісту понять “норма права”, “предмет правового регулювання “, “метод правового регулювання” відкриває Вам шлях до розуміння природи галузі права та відмінностей між окремими галузями права. Зверніть увагу на те, що й інститут, і підгалузь, і галузь права являють собою сукупність юридичних норм. Але лише у визначенні галузі права йдеться про метод регулювання, характерний саме для неї.

Аналізуючи визначення інституту, підгалузі й галузі права варто звернути увагу і на відмінність у позначенні кола суспільних відносин, які регулюються відповідною сукупністю правових норм: для галузі – це “ сфера однорідних суспільних відносин”, для підгалузі – “вужча за галузь група однорідних суспільних відносин”, для інституту – лише “ вид чи сторона однорідних суспільних відносин”. Важливим аспектом питання про систему права є також класифікація інститутів і галузей права.

Переходячи до наступного питання теми – джерела права – доцільно виявити його взаємозв’язок з попереднім: система права розглядається як внутрішня форма права, тоді як джерела права – це його зовнішня форма. В якості обов’язкових елементів питання включає: визначення поняття “джерела права” (у формальному, а не матеріальному розумінні); характеристику видів джерел права та з’ясування значення кожного з них для сучасних правових систем і, передусім, для правової системи України. Головна увага повинна бути приділена нормативно-правовому акту: його поняттю, ознакам, видам (закон та підзаконний нормативний акт) та їх різновидам.

Важливе теоретичне і практичне значення має встановлення відмінності між правом (системою права) і законодавством (системою законодавства): якщо система права – це сукупність упорядкованих юридичних норм, то система законодавства - це сукупність взаємопов’язаних нормативно-правових актів певної держави. Спеціальної уваги заслуговує питання про форми систематизації законодавства і, передусім, про кодифікацію та сучасний стан кодифікаційного процесу в Україні.

Правовий аналіз різноманітних життєвих ситуацій є неможливим без належного засвоєння змісту питання про правові відносини і юридичні факти. Розглядаючи поняття, структуру і види правових відносин, слід постійно мати на увазі, що правові відносини – це конкретні (не абстрактні) життєві відносини, врегульовані нормами права. Для їх виникнення необхідні три умови, якими є наявність: а) суб’єкта права; б) юридичної норми, адресованої цьому суб’єкту; в) юридичного факту, який породжує виникнення у суб’єкта певних прав і обов’язків на підставі юридичної норми. Необхідно приділити увагу і класифікації юридичних фактів (насамперед, їх поділу на види за ознакою наявності волі суб’єктів).

Вивчення питання про правопорушення слід розпочати з відновлення у пам’яті змісту охоронної функції права і пов’язаної з існуванням такої функції наявності охоронних норм права, інститутів права, правових відносин. Всі ці елементи правової дійсності спрямовані на недопущення правопорушень як протиправних, суспільно небезпечних або суспільно шкідливих, винних діянь особи. Дане питання теми передбачає аналіз поняття правопорушення, його складу (сукупності об’єктивних і суб’єктивних ознак) і видів (злочини і проступки). Особливо уважно слід розглянути елементи складу правопорушення (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона), а також критерії розмежування злочинів і проступків.

Питання про юридичну відповідальність є логічним продовженням попереднього, оскільки, підставою притягнення особи до юридичної відповідальності є наявність в її поведінці складу правопорушення. Необхідно опрацювати такі аспекти питання: поняття ретроспективної (негативної) юридичної відповідальності, її ознаки, функції, принципи і види.

Вивчення теми “Основи теорії держави і права” доцільно завершити аналізом співвідношення змісту окремих питань, взаємодії окремих елементів теорії держави і права. Корисним було б і створення короткого словника правничої термінології, який можна використовувати у процесі вивчення наступних тем і вносити до нього відповідні доповнення.

 

 

Практичне заняття №2