Поняття та види правопорушень.

Правопорушення – це протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія чи бездіяльність),що завдає шкоди суспільству, людям.

Правопорушення класифікують за різними ознаками. Залежно від ступеня суспільної небезпечності розрізняють проступки і злочини. У свою чергу, проступки поділяють на:

Адміністративні проступки — це суспільне небезпечні проти­правні діяння, які полягають у винному (умисному чи необе­режному) посяганні на суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління і охороняються законом.

Дисциплінарні проступки — це суспільне небезпечні проти­правні діяння, які полягають у невиконанні робітником, служ­бовцем, військовослужбовцем, студентом виробничих, службо­вих, військових або учбових обов'язків, порушенні правил внут­рішнього трудового розпорядку.

Конституційні проступки — це суспільне небезпечні проти­правні діяння, які полягають у винному (умисному чи необереж­ному) заподіянні шкоди порядку організації і діяльності органів влади і управління, конституційним правам і свободам грома­дян, але не мають ознак складу злочину.

Матеріальні проступки — це суспільне небезпечні протиправ­ні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережно­му) заподіянні шкоди майну підприємства його працівником.

Цивільно-правові проступки — це суспільне небезпечні про­типравні діяння, які полягають у порушенні громадянами і організаціями майнових і особистих немайнових відносин, що скла­даються між суб'єктами права і становлять для них матеріальну і духовну цінність (наприклад, невиконання зобов'язань за ци­вільно-правовим договором, поширення чуток, що принижують честь і гідність людини).

Міжнародні – ті, що порушують міжнародні норми економічних взаємовідносин, наприклад, правила торгівлі.

Склад правопорушення та його ознаки.

Правопору́шення — суспільно шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що спричиняє юридичну відповідальність.

До основних ознак правопорушення слід віднести такі:

- протиправність – діяння суперечить нормам права, порушує заборони;

- суспільна небезпека/матеріальна шкода – посягання на життя та здоров*я людини, майно, суспільні відносини тощо.

- винність – психічне ставлення особи до своїх дій та наслідків.

- караність/причинно-наслідковий зв*язок – передбачена в нормативно-правових актах відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Структура складу правопорушення:

· Об'єкт правопорушення;

· Об'єктивна сторона правопорушення;

· Суб'єкт правопорушення;

· Суб'єктивна сторона правопорушення.

Об'єкт правопорушення - це суспільні відносини, охоронювані нормами права, яким при здійсненні правопорушення заподіюється певна шкода або створюється погроза заподіяння відповідної шкоди.

Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.

Суб'єкт правопорушення - це деліктоздатна особа (фізична, юридична), що зробила правопорушення. Деликтоздатність - це передбачена нормами права здатність особи нести юридичну відповідальність за зроблене правопорушення.

Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. У структурі втримування.