Умовами праці згідно з додатком 13.

70. Зв'язок професійного захворювання з умовами праці

працівника визначається на підставі клінічних даних і

санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається

установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка

обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів

(представників) підприємства, первинної організації профспілки,

членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками

особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки,

та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням

підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на

запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує

підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста

(області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням

професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки

Крим) лікарні.

 

Порядок складення та вимоги до санітарно-гігієнічної

характеристики умов праці затверджується МОЗ.

 

71. У разі підозри на професійне захворювання

лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з

відповідними документами, перелік яких визначено процедурою

встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з

додатком 13, на консультацію до головного спеціаліста з

професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим.

 

72. Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з

впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний

спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної

Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до

спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

 

До такого закладу направляється для встановлення діагнозу

також хворий, який проходив обстеження в іншому науково-дослідному

інституті медичного профілю.

 

Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади проводять

амбулаторне та стаціонарне обстеження працівників за відповідним

направленням. Відповідальність за встановлення діагнозу щодо

хронічних професійних захворювань, перелік яких визначено

Кабінетом Міністрів України, покладається на керівників цих

закладів.

 

73. Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних

закладів, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних

захворювань, через кожні п'ять років переглядається та

Затверджується МОЗ.

 

74. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про

наявність професійного захворювання особа направляється до

Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі

незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо

встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих

виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в

судовому порядку.

Розслідування та облік аварій

 

93. Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася:

 

1) аварія першої категорії, внаслідок якої:

- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

- спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних

речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

- збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому

природному середовищі більш як у 10 разів;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,

що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства

чи населення;

 

2) аварії другої категорії, внаслідок якої:

- загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,

що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху,

дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і

більше.

 

Випадки порушення технологічних процесів, роботи

Устатковання, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання