ЗМ 2 (Т. 7-10). Практична філософія

Т. 7.: Філософія культури

Культура як предмет філософського осмислення. Теорії культури. Ціннісно-симвлічна природа культури. Структура, властивості та основні функції культури. Культурний час, простір і рух. Суспільна цінність культури. Аспекти взаємодії культури й природи. Механізми відтворення і розвитку культури. Культура як міра і засіб розвитку людини. Зовнішня та внутрішня культура. Освіченість і культурність. Духовність та інтелігентність як міри внутрішньої культури. Свідомість, мислення, мова, спілкування як умова відтворення культури людини. Криза сучасної культури. Взаємовідношення понять: «культура» і «цивілізація». Форми культури: матеріальна і духовна, національна і загальнолюдська, масова й елітарна.

Основні поняття: культура, цивілізація, культ, звичаї, криза культури, попкультура, контркультура, елітарна культура, антикультура, національна культура, духовна і матеріальна культура, інтелігентність, суспільний ідеал, криза культури.

План лекції:

1. Філософське поняття культури.

2. Теорії культури.

3. Атрибутивні ознаки і властивості культури.

4. Проблема кризи культури.

 

Семінар:Культура і цивілізація:

1. Сутнісні принципи культури.

2. Культурний час, простір і рух.

3. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи розвитку.

4. Проблема кризи сучасної культури в провідних концепціях ХІХ-ХХ ст.

Питання для самостійної роботи:

1. Поясніть «історичність» культури.

2. Співвідношення культури і природи.

3. Проблема смислу культури.

4. «Попкультура» і «елітарна культура»: аспекти взаємодії.

5. Взаємозвязок матеріальної та духовної культури.

 

Питання для індивідуальної роботи:

1. Проаналізуйте прояви кризи сучасної культури.

2. Людинотворчий вимір культури.

3. Культура мислення та загальна культура.

4. Охарактеризуйте риси внутрішньої культури людини.

5. Як Ви охарактеризуєте культурно-цивілізаційний поступ України.

6. Роз’ясніть сенс понять «контркультура», «субкультура» (на прикладі «хіппі», «готи», «емо» та ін.).

 

Теми творчих робіт:

1. Українська духовна культура – діалектика національного та загальнолюдського.

2. Тенденції розвитку культури в сучасному світі.

3. Культурно-цивілізаційний поступ України.

4. Особливості формування української національної культури.

5. Взаємозв’язок моралі та культури.

Першоджерела:

1. Лем С. Культура как ошибка // Собр. соч. в 10-ти тт. ­- Т.10. - М., 1995.

2. Культурология. XX век: Антология. – М., 1995.

3. Ортега-и-Гасет Х. Дегуанизация искусства. – М., 1991.

4. Самосознание европейской культуры XX века: мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М., 1991.

Основна література:

1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

2. Гатальська С.М. Філософія культури: Підручник для студ. вищих навч. закл. — К., 2005.

3. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. – К., 2005.

4. Джинчарадзе Н. Г., Ожеван М. А., Толстоухов А. В., Кундеревич О. В., Недюха М. П. Основи філософії культури: Словник: Для студ. вищих навч. закл. — К., 2004.

5. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник / Під ред. Л.Т. Левчук. – К., 1997.

6. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996.

7. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.

8. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

9. Основи філософії культури: Словник: Для студ. вищих навч. закл. — К., 2004.

10. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2002.

11. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007.

Додаткова література:

1. Быстрицкий Е. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. – К., 1991.

2. Бытие человека в культуре. – К., 1992.

3. Ідея культури: виклики сучасної цивілізації / Бистрицький Є.К., Пролеєв С.В., Кобець Р.В., Зимовець Р.В. – К., 2003.

4. Губернський Л.В. культура, ідеологія, особистість. – К., 2002.

5. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. – К., 1996..

6. Кримський С.Б. Ціннісно-смисловий універсам людини // Запити філософських смислів. – К., 2003.

7. Крисаченко В.С. Екологічна культура. – К., 1996.

8. Лики культуры. Т.1. М., 1995.

9. Лисий І.Я. Філософська і мистецька культура — К., 2004.

10. Миронов В.В. Философия и метаморфозы культуры. — М., 2005.

11. Онтологічні проблеми культури. – К., 1994.

12. Попович М.В. Нарис історії культури України. К., 1998.

13. Свасьян К.А. Человек как творение и творец культуры // Вопросы философии. – 1987. – № 6.

14. Свідзинський А. Синергетична концепція культури. – Луцьк, 2009.

15. Тавризян Г.М. О. Шпенглер, Й. Хейзинга. Две концепции культуры. – М., 1989.

 

Т. 8.: Філософія історії

Історія як предмет історіософії. Історія − форма існування особистості, нації, людства. Проблематика суб’єкту, об’єкту, законів, рушійних сил та спрямованості історії. Концепції лінійного та нелінійного розвитку історії. Особливості натуралістичної історіософії (Л.Гумільов, М.Данилевський, О.Шпенглер), ідеалістичної історіософії (Г.Гегель, Фукуяма), матеріалістичної історіософії (К.Маркс) та історіософії теоретиків постіндустріального суспільства (Д.Белл, О.Тоффлер). Види ідеологій: націоналізм, лібералізм, соціал-демократія. Дискусійні питання філософського розмежування понять патріотизму, націоналізму, фашизму.

Основні поняття: історія, історіософія, лінійна концепція, циклічна теорія, цивілізаційна концепція, ідеалістична концепція, формаційний підхід, націоналізм, лібералізм, соціал-демократія, суспільно-економічна формація, ідеологія.

План лекції:

1. Поняття і предмет філософії історії.

2. Концепції історіософії: натуралістична, ідеалістична, матеріалістична.

3. Проблема спрямованості історії (лінійна та нелінійна).

 

Семінар: Філософський аналіз історії:

1. Проблема періодизації людської історії.

2. Лінійна та нелінійна теорії розвитку історії.

3. Концепція «кінця історії».

 

Питання для самостійної роботи:

1. Проблема суб’єкта і об’єкта історії.

2. Проблема сенсу історії.

3. Майбутнє людства як філософська проблема.

4. Теорії постіндустріального та інформаційного суспільства Д.Белла та О.Тоффлера.

 

Питання для індивідуальної роботи:

1. Назвіть особливості філософії історії Г. Гегеля.

2. Проаналізуйте формаційну концепцію історії К. Маркса.

3. Цивілізаційна концепція історії Д. Тойнбі, А. Шпенглера.

4. Концепція культури Й. Хейзенга.

 

Теми творчих робіт:

1. Культура і цивілізація: конфлікт чи єдність?

2. Проблема сенсу та спрямованості історії.

3. Суперечності сучасного світу і моделювання майбутнього.

4. Сценарії майбутнього людства.

5. Історія України: реалізація лінійної чи нелінійної моделі історії?

 

Першоджерела:

1. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996.

2. Бердяев Н.А. Смисл истории. – М., 1990.

3. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург, 2000.

4. Вольтер. Философия и методология истории // Историки и история. Жизнь, судьба, творчество: В 2 т. – М., 1998.

5. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 2000.

6. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – Л., 1990.

7. Данилевський Н.Я. Россия и Европа. – М., 2003.

8. Карсавин Л. Философия истории. – СПб., 1993.

9. Колінгвуд Р. Ідея історії. – К., 1996.

10. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії //Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996.

11. Ортега-и-Гасет Х. История как система // Избранные труды. – М., 1997.

12. Поппер К. Выдкрите суспільство і його вороги. – К., 1994.

13. Рікер Поль. Історія та істина. – К., 2001.

14. Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1995.

15. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.

16. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1998.

17. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

 

Основна література:

1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К., 1996.

2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

3. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.

4. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. – К., 2005.

5. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

6. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – М., 2010.

7. Пигров К.С. Социальная философия. Учебное пособие. – СПб., 2002

8. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007.

9. Философия истории: Учеб. Пособие / Под ред. проф. А.С. Панарина. – М., 1999.

10. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

 

Додаткова література:

1. Бибихин В.В. Перипетии историзма // Философская и социологическая мысль. – 1989. – № 12.

2. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. – М., 1991.

3. Гобозов И.Р. Введение в философию истории. – М., 1992.

4. Жекин Г.В. Социальная философия истории. – К., 1996.

5. Ивин А.А. Философия истории: Учебное пособие. – М., 2000.

6. Каменский З.А. История философии как наука. – М., 1992.

7. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К., 1996.

8. Метельова Т.О. Світоглядно-антропологічні основи західноєвропейської філософії: від архаїки до модерну. — К., 2003.

9. Соловьев В.С. Исторические дела философии // Вопросы философии. – 1988. № 8.

10. Философия и современные философско-исторические концепции. – М., 1990.

11. Философия истории: Антология. – М., 1995.

12. Философия и методология истории. – М., 1977.

13. Щекин Г.В. Социальная философия истории. – К., 1996.