Національний універсистет державної податкової служби України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИСТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра філософії та політології

 

Затверджено

на засіданні Вченої ради університету

протокол №__ від ____________2011 р.

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

“ФІЛОСОФІЯ”

 

для підготовки бакалаврів

за напрямом « Економіка та підприємництво»

спеціальності 6.030508 «Фінанси і кредит»

спеціалізації «Державні фінанси»,

«Банківська справа», «Фінансовий моніторинг»,

«Оподаткування»

денної та заочної форми навчання

статус дисципліни – нормативна

Ірпінь 2011

Робоча навчальна програма курсу “Філософія” складена на основі ОПП підготовки бакалавра напряму 0305 – “Економіка і підприємництво”, затвердженої в 2006 р.

Автори: Христокін Г.В., к.ф.н., доцент

Левченко Т.Г., ст. викладач

 

Рецензент: Ківенко Н.В., д.ф.н., професор

Розглянуто і схвалено

На засіданні кафедри філософії та політології

протокол №___ від “___” ______200_р.

 

Завідувач кафедри_____________________Воробйова Л.С., к.ф.н., доцент

 

Розглянуто і схвалено:

на засіданні вченої ради юридичного факультету,

 

протокол №__ від “___”______________20__р.

 

Голова вченої ради

юридичного факультету_________________ Самілик Г.М., к.ю.н., доцент

 

Декан заочного факультету ______________ Бриштіна В.В., к.е.н., доцент

 

 

Завідувач навчально-методичного відділу_______________ Бойко О.О.

Реєстраційний №_______

Зміст робочої навчальної програми з модулю «Філософія»:

 

1. Зміст....................................................................................................................3

2. Передмова........................................................................................................6-8

3. Опис навчальної дисципліни............................................................................9

4. Структура навчальної дисципліни............................................................10-11

5. Тематичний план (для заочної форми навчання)..........................................12

6. Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулямитеми

і плани лекційних, семінарських та завдання для самостійної

роботи, індивідуальні завдання, літературні джерела.................................13-51

7. Розподіл балів за рейтинговою системою......................................................52

8. Форми і методи контролю оцінювання знань

(для заочної форми навчання).............................................................................53

9. Тематика наукових робіт............................................................................54-56

10. Тематика індивідуальних робіт по філософії...............................................57

11. Контрольні питання з навчальної дисципліни:

· перелік питань до I залікового кредиту...................................................58-59

· перелік питань до II залікового кредиту..................................................60-62

· перелік питань з курсу

12. Рекомендована література

· основна література..........................................................................................63

· додаткова література..................................................................................64-66

· філософські джерала..................................................................................67-72

 

Передмова

ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Актуальність вивчення модульного курсу «Філософія» пояснюється тим, що філософія є формою духовно-практичного освоєння людиною світу, найістотнішими складовими якої, власне є філософія, релігієзнавство та логіка. Будучи надзвичайно складним духовним утворенням, філософія саме у своєї рефлексії реалізує себе в різних виявах: теоретичному світогляді, системі свідомого життя, методологічному аналізі релігійного досвіду, в логічної культурі мислення.

Предметом філософії є відношення “людина − навколишній світ ”. Аналізуючи складний спектр цих відношень (пізнання, оцінювання, практика тощо), філософія осмислює водночас зі своїх позицій специфіку людського буття та поліфонію буття довкілля. філософське знання - це знання не чуттєво-конкретного, а загального, універсального, того, що є спільним, повторюваним для основних сфер дійсності - природи, суспільства, свідомості, а також для різноманітних проявів кожної з названих сфер.

Викладання філософії підпорядковується трьом основним цілям:

· ознайомлення студентів з багатим надбанням філософських знань, історією виникнення та розвитку філософії, її провідними течіями і основними проблемами, котрі завжди мали і мають світоглядну спрямованість;

· формування і розвиток у студентів теоретичного мислення, здатності творчо розглядати явища і процеси навколишньої дійсності, оволодіння методологією пізнання та практичної діяльності.

· ознайомлення студентів з основними універсальними та національними цінностями, сформованими під впливом філософії, які становлять підґрунтя морального, правового, культурного розвитку суспільства.

Завдання дисципліни − навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл; сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного та індивідуального життя, діяльністю класів та соціальних груп, політичних партій, етнічних об’єднань тощо; створити належну теоретичну основу для вільного світоглядного самовизначення кожного студента; ознайомити студентів з основними релігійними цінностями;.

Значення дисципліни. Викладання філософії дає можливість долучити студентів до універсальної та національної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування; показати цілісний, інтегрований характер знань про навколишній світ; підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства. Філософія − це світоглядна і водночас методологічна основа, на базі якої відбувається засвоєння гуманітарних, загальноосвітніх, фундаментальних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності.

Вивчення вивчення модульного курсу «Філософія» має привести до формування у студентів наступних вмінь:

· самостійно орієнтуватися у філософсько-світоглядній проблематиці, філософських напрямках та течіях, вільно оперувати філософською термінологією;

· творчо, критично, осмислювати явища і процеси навколишньої дійсності, конструктивно і аргументовано відстоювати та захищати власні світоглядні переконання і життєву позицію;

· творчо використовувати отримані знання в повсякденній практиці, спілкуванні та майбутній професійній діяльності,

· застосувати на практиці, в процесі вивчення курсу релігієзнавства знання про релігію як духовний феномен, для якого характерна історична трасформація;

· застосувати в профессійному та буденному житті законів правильного мислення та побудові висловлювань за логічними основамі аргументації.

Філософія є методологічною основою соціології, соціальної психології, економічної і соціально-політичної теорії, культурології, етики, естетики, логіки та інших гуманітарних дисциплін.

Навчальний процес з філософії передбачає засвоєння студентами наступних блоків знань:

· призначення філософії та її роль в суспільстві, основні функції та шляхи їх реалізації;

· історія формування філософії, її основні напрями, течії та школи;

· філософські методи та категорійний апарат;

· основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності, тощо) та специфіка їх трактування в різних філософських школах;

· релігія як культурно – історичний феномен, історичні форми релігії, первісні, національні, світові та сучасна релігійна ситуація в Україні;

· абстрактні форми та закони правильного мислення, логічні основи аргументації.

Методи і форми викладання дисципліни. Під час викладання поряд із традиційними формами проведення занять (лекції, семінарами), використовуються і нетрадиційні форми та методи (дискусії, обговорення, круглі столи, презентації, опонування) за структурою курсу:

· теоретична філософія;

· практична філософія;

· історія філософії;

· релігія як культурно – історичний феномен;

· історичні форми релігії;

· світові релігії;

· предмет логіки як науки;

· основні логічні форми мислення;

· закони логіки;

· доведення та спростування.

Форми і засоби поточного і підсумкового контролю. Кожний з розділів включає в себе лекції, семінари, самостійну та індивідуальну роботу. Після освоєння першого модулю планується проведення контрольної роботи та проведення окремих тестових завдань. Курс філософії завершується складанням іспиту. В разі активної роботи на семінарах, успішного складання тестових завдань, виконання індивідуальної та самостійної роботи, студент може отримати оцінку без складання іспиту, по результатам роботи у семестрі. Іспит проводиться в усній формі.

· Студенти, які з поважних причин не змогли бути присутніми на семінарі, повинні відпрацювати заняття у день консультацій викладача.

· Студенти, які бажають покращити свою оцінку, можуть відпрацювати не більше двох занять у день консультацій викладача.

· Відпрацювання відбувається лише в усній формі!

Міжпредметні зв’язки. Дисципліна «Філософія» займає ключове місце в структурно-логічній схемі навчального плану підготовки фахівців економічної спеціальності. Вивчення дисципліни курсу ґрунтується на попередньому вивченні таких загальноосвітніх дисциплін, як:

· всесвітня історія;

· історія України;

· культурологія;

· українська література.

 

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ “Філософія”

1. Предмет: осмислення створених людством культурно-цивілізаційних досягнень на різних етапах історичного розвитку і формування уявлень про майбутнє; історія розвитку філософії; методологія філософського та наукового пізнання; категорії філософії; теоретична філософія; практична філософія; релігія як культурно – історичний феномен; історичні форми релігії; первісні, національні, світові релігії; сучасна релігійна ситуація в Україні; абстрактні форми та закони правильного мислення; логічні основи аргументації.

2. Мета: формування теоретично обгрунтованої світоглядної позиції студента, підвищення його культури мислення, усвідомлення власного буття в контексті суспільно-історичних цінностей сучасної епохи, вироблення активної життєвої позиції;оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками, які необхідні для глибокого розуміння специфіки філософського знання.

Змістово-модульна структура дисципліни Курс: 2 Семестр: 3, 4	Галузь знань, напрям підготовки	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: - національних – 4 - ECTS – 6 Модулів:4 Змістових модулів:8 Загальна кількість годин:216	Шифр та назва галузі знань: 0305 – “Економіка та підприємництво” Шифр та назва напряму підготовки: 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030503 «Міжнародна економіка» Бакалавр	Нормативна Рік підготовки: 2 Семестр: 3, 4 Лекції:40 годин Семінари:50 годин Самостійна робота:93 години Індивідуально-консультаційна робота: 33 години Вид контролю: екзамен

 

 

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ФІЛОСОФІЯ”

 

№ п/п	Змістові модулі	Кількість годин
Всього	Лекції	Семінарські (практичні) заняття	Індивідуально-консультаційна робота	Срс
ЗМ 1 (Т. 1-6). Теоретична філософія
Т. 1.	Сутність філософії та її роль у суспільстві
Т. 2.	Гносеологія (філософія пізнання)
Т. 3.	Онтологія (філософія буття)
Т. 4.	Філософія свідомості
Т. 5.	Антропологія (філософія людини)
Т. 6.	Філософія цінностей				-
Модульна контрольна робота
Всього по 1 модулю
ЗМ 2 (Т. 7-9). практична філософія
Т. 7.	Філософія культури				-
Т. 8.	Філософія суспільства
Т. 9.	Філософія історії				-
Т. 10.	Філософія економіки		-
ЗМ 3 (Т. 10-15). Історія філософії.
Т. 11.	Антична філософія
Т. 12.	Філософія Середньовіччя та епохи Відродження
Т. 13.	Філософія Нового Часу і Просвітництва		-
Т. 14.	Класична німецька філософія				-
Т. 15.	Сучасна зарубіжна філософія
Т. 16.	Українська філософія		-		-
Форма підсумкової атестації – контрольна робота (2 год.)
Всього

Тематичний план (філософія)

(для заочної форми навчання)

Вступ. Філософія як наука і тип світогляду

План

1. Поняття і типологія світогляду. Світогляд і філософія.

2. Проблема взаємодії філософії з наукою та ідеологією.

3. Головні проблеми та структура філософського знання.

4. Характерні риси, методи та функції філософії.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Історичний характер предмету філософії. Специфіка філософського мислення.

2. Філософія як наука та мудрість. Хто з філософів відстоював погляд на філософію як на мудрість та як на строгу науку?

3. Відмінність між математично-природничими науками («науками про природу») та соціально-гуманітарними («науками про дух»).

4. Роль філософії в житті людини і суспільства.

 

Питання для індивідуальної роботи:

1. Доведіть, що філософське знання має світоглядну природу.

2. Дайте порівняльну характеристику міфології і філософії.

3. Коли і як виникла філософія? Назвіть передумови появи філософського мислення.

4. Доведіть, що філософія є методологією наукового знання.

5. Назвіть основні філософські категорії.

Теми творчих робіт:

1. Софійний та епістемний способи філософського мислення.

2. Філософія як дискурс та спосіб життя.

3. Віра і знання: проблема розмежування.

4. Філософія як спосіб самовизначення людини в сучасному світі.

5. Ставлення сучасної молоді до філософії.

6. Роль і місце курсу філософії у вищих навчальних закладах.

7. Сучасні форми міфології.

 

Першоджерела:

1. Адо П. Философия как способ жить. – М., 2004.

2. Бибихин В.В. Язык философии. – М., 1993.

3. Библер В.С. Что есть философия? // Вопросы философии. – 1995. – № 1.

4. Ильенков Э.В. Философия и молодость // Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991.

5. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М.,1992.

6. Лосев А.Ф. Дерзание духа. – М., 1988.

7. Мерло–Понти М. В защиту философии. – М., 1996.

8. Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? – М., 1991.

9. Хесле В. Хорошая философия – это разные формы рациональности // Философская и социологическая мысль. ­1991. № 2.

10. Хофмайстер Х. Что значит мыслить философски? – СПб., 2006.

11. Філософія сьогодні. – К., 2003.

12. Шеллер М. Философское мировоззрение // Избранные произведения. – М., 1994.

13. Элиаде М. Аспекты мифа. – М., 1995.

14. Ясперс К. Философия и нефилософия // Феномен человека. Антологія. – М., 1993.

 

Основна література:

1. Білодід Ю.М. Філософія. Український світоглядний акцент: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. — К., 2006.

2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

3. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. — 5 вид., випр. і доп. — К., 2005.

4. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996.

5. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.

6. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

2. Мир философии. Книга для чтения. – Ч. 1. Исходные философские проблемы, понятия и принципы. – М., 1991.

3. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – М., 2001.

4. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2002.

5. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. — 2.вид., випр., доп. – К., 2007.

6. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. – М., 2002.

7. Чорний І.П. Філософія як світоглядне знання: Метод. посіб. – Чернівці, 2005.

 

Додатова література:

1. Бэндлер Р., Гриндер Д. Структура магии. – СПб., 1996.

2. Голан А. Миф и символ. – М., 1993.

3. Голосовкер Я.Э. Логика мифа. – М., 1987.

4. Зотов А.Ф. Существвует ли мировая философия? // Вопросы философии. – 1997. – № 4.

5. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003.

6. Крымский С.Б. Философия как путь человечности и надежды. – К., 2000.

7. Причепій Є.М. Філософія як форма суспільної свідомості. – К., 1981.

8. Сагатовский В.Н. Вселенная философа. – М., 1972.

9. Світогляд і духовна творчість: Збірник наукових праць / Відп. ред. К.П. Шудря, Є.І. Андрос. – К., 1993.

10. Чернышов А.Н. Начало философии. – М., 1982.

 

 

Т. 2.: Гносеологія (філософія пізнання)

Пізнання як особливий вид діяльності, як соціально опосередковане відношення людини до дійсності. Субєкт і обєкт пізнання. Принципи пізнання. Підходи до проблеми пізнання. Природа і сутність агностицизму. Рівні та форми пізнання. Теорія істини. Об’єктивність, абсолютність, відносність та конкретність істини. Сутність практики як критерію істини. Форми практики. Істина та оцінка. Поняття науки, її структура та суспільні функції. Наукове передбачення. Свобода наукового пошуку та відповідальності вченого. Наукове пізнання та філософський пошук. Поняття наукового методу пізнання. Методи емпіричного та теоретичного дослідження.

Основні поняття: гносеологія, епістемологія, знання, віра,агностицизм, релятивізм, скептицизм, емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм, чуттєве пізнання, раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання, форми пізнання, істина, абсолютна істина, відносна істина, методи пізнання, інформація.

 

План лекції:

1. Пізнання як предмет філософського аналізу.

2. Рівні та форми пізнання.

3. Проблема істини в філософії та науці.

4. Методологія наукового пізнання.

 

Семінар:Сутність і структура пізнавального процесу:

1. Природа та структура пізнавального процесу. Основні підходи та концепції пізнання.

2. Чуттєве, раціональне та інтуїтивне пізнання.

3. Проблема істини. Концепції істини в філософії.

4. Методи наукового пізнання.

Питання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте специфіку гуманітарного знання.

2. Порівняйте загальнонаукові та філософські методи пізнання.

3. Творчість та натхнення: філософські аспекти проблеми.

4. Проблема істини в філософії, науці та релігії. Об’єктивна істина та історична правда.

 

Питання до індивідуальної роботи:

1. Емпіризм, раціоналізм та інтуїтивізм як класичні види гносеологічних систем.

2. Чи є діалектика універсальним методом наукового пізнання?

3. Порівняйте діалектичну та феноменологічну методології пізнання.

4. Поясніть єдність теоретичного і практичного в пізнанні.

5. Різновиди пізнання: наукове, особисте, моральне, мистецьке.

 

Теми творчих робіт:

1. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

2. Проблеми гуманізації сучасної науки.

3. Роль інтуїції в пізнанні, творчості, повсякденному житті.

4. Напівправда: її природа та соціальні функції.

5. Особливості розуміння істини в науці, релігії, філософії, буденному житті.

6. Класична, некласична та постнекласична ситуація в науковому пізнанні.

7. Розуміння, його природа та форми.

8. Синергетика ­ як сучасний проект наукової та філософської концепції розвитку.

 

Першоджерела:

1. Гадамер Х. истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.

2. Декарт Рене. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

3. Иванов Вяч. Чет и нечет. – М., 1978.

4. Кун Т. Структура научных революций.- М., 2002.

5. Лакатос И. Доказательства и опровержения. - М., 1967.

6. Нарский И.С. Современные проблемы теории познания. – М., 1988.

7. Ортега-і-Гасет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994.

8. Полани М. Личностное знание. – М., 1985.

9. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

10. Рассел Б. Человеческое познание. – М., 1987.

11. Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. – М., 1986

12. Франк С.Л. Непостижимое // Сочинения. – М., 1990.

13. Шелер М. Феноменология и теория познания // Избранные произведения. – М., 1994.

14. Шинкарук В.І. Розум, свобода та долі діалектики. – К., 2001.

15. Юнг К.Г. Феномен духа в искусстве и науке. – М., 1992.

 

Основна література:

1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

2. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. — 5 вид., випр. і доп. — К., 2005.

3. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996.

4. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.

5. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

6. Лешкевич Т.Г. Философия науки: Традиции и новации. Учебное пособие для вузов. – М., 2001.

7. Мир философии. Книга для чтения. – М., 1991.

8. Миронов В.В. Иванов А.В. Онтология и теория познания. Учебник. – М., 2005.

9. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – М., 2001.

10. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2002.

11. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. — К., 2007.

12. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. – М., 2002.

 

Додаткова література:

1. Асус В.Ф. Проблема интуиции в философии и математике. – М., 1965.

2. Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания. – К., 1986.

3. Гайденко В.П. Проблемы рациональноти на исходе XX века // Вопросы философии. – 1991. – № 6.

4. Дученко М.В. Природа человеческого познания. – К., 1971.

5. Загадки человеческого понимания. – М., 1991.

6. Иларионов С.В. Теория познания и философия науки. Общие проблемы теории познания. Структура науки. – М., 1999.

7. Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. - М., 1996.

8. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. М., 1980.

9. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці, 2001.

10. Моисеев Философия и методология науки. –

11. Петров Ю.А. Теория познания. М., 1988.

12. Свасьян К.А. Феноменологическое познание. – Ереван, 1987.

13. Современные теории познания. – М., 1992.

14. Слесинский Р. Поиски в знании. Введение в гносеологию. – СПб., 2001.

15. Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция. – М., 2003.

16. Теория познания. В 4-х т. – М., 1991.

17. Чудинов Природа научной истины. – М., 1977.

18. Хилл Т. Современные теории познания. – М., 1965.

19. Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988.

20. Штанько В.И. Философия и методология науки. – Харьков, 2003.

21. Цофнас А.Ю.Теория систем и теория познания. – О., 1999.

22. Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

23. Яценко О.І. Практика-познание-мировоззрение. – К., 1980.

 

Т. 3.: Онтологія (філософія буття)

Проблема буття в філософії. Буття та суще. Історичний розвиток концепції буття. Основні форми буття. Специфіка та взаємозв’язок форм буття. Ідеальне та реальне буття. Категорії буття. Субстанція, атрибути, акіденції. Філософське вчення про матерію. Загальні властивості матерії. Простір і час як форми існування матерії. Рух як спосіб існування матерії. Рух і розвиток. Поняття простору і часу в філософії та природознавстві. Специфіка матеріальних процесів у неживій, живій та соціальній природі. Культурний час і простір. Проблема світу. Сфери буття світу. Принципи матеріальної єдності світу та його світоглядне та методологічне значення.

Основні поняття: онтологія, буття, суще, природа, світ, субстанція, дух, матерія, атрибут, акциденція, ідеалізм, матеріалізм, нова онтологія, діалектика, метафізика, релятивізм, категорії буття, рух, розвиток простір, час, причина, наслідок, зміст, форма, сутність, явище, закон.

 

План лекції:

1. Онтологічна проблематика в філософії.

2. Діалектика основних форм буття.

3. Матерія, її структурні рівні та властивості.

4. Єдність матерії, руху, простору і часу.

 

Семінар: Філософський зміст проблеми буття:

1. Проблема субстанції в історії філософії.

2. Матеріальне буття та його форми: субстанційний та реляційний підходи.

3. Основні категорії онтології: сутність-явище, простір-час, причина-наслідок.

4. Основні сфери буття світу.

Питання для самостійної роботи:

1. Зміст філософського розуміння буття на різних етапах розвитку філософії.

2. Культурно-історичний час і простір.

3. Сутність ідеалістичної концепції буття.

4. Поясніть матеріалістичну концепцію буття.

5. Назвіть особливості некласичної концепції буття.

Питання для індивідуальної роботи:

1. Коли і чому в філософії виникає проблема буття?

2. В чому Ви вбачаєте філософський зміст поняття «світ»?

3. Розкрийте специфіку людського буття.

4. Проаналізуйте поняття: суще, сутність, існування.

5. Чи може існувати світ там де немає людини?

Теми творчих робіт:

1. Проблема пізнання буття в творчості Хайдеггера.

2. Проблема єдності, багатоманітності та безкінечності світу.

3. Світ та форми його існування.

4. Особливості сучасних поглядів на ґенезу та будову Всесвіту.

5. Релігійна, міфологічна, наукова моделі пояснення світу: конфлікт чи взаємо доповнення?

6. Культурний час і простір: форми, вияви, особливості.

7. Духовне буття сучасного українця.

8. Аналіз концепцій самоорганізації світу.

Першоджерела:

1. Гартман И. Старая и новая онтология // Историко-философский ежегодник-1988. – М., 1988.

2. Гегель Г.В.Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. – Т. 1. Наука логики. – М., 1974.

3. Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987.

4. Кассірер Є. Людський світ простору і часу // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 5.

5. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

6. Лем Ст. Новая Космогония // Собр. соч. в 10-ти тт. – Т.10. – М., 1995.

7. Сартр Жан-Поль. Буття і ніщо. – К., 2001.

8. Тиллих П. Онтология любви // Человек. 1990. № 2.

9. Уайтхед А.Н. Процесс и реальность // Избранные работы по философии. – М., 1990.

10. Хайдеггер М. Бытие и время.– М., 1997.

11. Хайдеггер М. Время картины мира // Время и бытие. – М., 1993.

Основна література:

1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

2. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. — К., 2005.

3. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996.

4. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.

5. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

6. Миронов В.В. Иванов А.В. Онтология и теория познания. Учебник. – М., 2005.

7. Мир философии. Книга для чтения. В 2 т. – Т. 1. – М., 1991.

8. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – М., 2000.

9. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

10. Основы онтологии. Учебное издание. – СПб., 1997.

11. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2002.

12. Плотников В.И. Онтология: Хрестоматия. — М.; Екатеринбург, 2004.

13. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. — К., 2007.

14. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. – М., 2002.

 

Додаткова література:

1. Бургин М.С. Из чего построен окружающий мир. Онтологический ракурс // Философская и социологическая мысль. – 1991. – № 8.

2. Вселенная, астрономия, философия. М., 1988.

3. Демидов А.Б. Феномены человеческого бытия. – Минск, 1999.

4. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западно-европейской философии. – М., 1986.

5. Дубровский Д.И. Проблема идеального. – М., 1983.

6. Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопросы философии, 1979, № 6-7.

7. Казютинский В.В., Балашов Ю.В. Антропный принцип: история и современность // Природа. – 1989. – № 1.

8. Кутирев Б.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії // Філософська та соціологічна думка. – 1991. – № 7.

9. Кримський С.Б. Зміст та функції природничо-наукової картини світу // Філософська думка. – 1972. – № 2.

10. О множественности форм пространства и времени // Філософська та соціологічна думка. – 1990. – № 4.

11. Онтологическая проблема и современное методологическое сознание. – М., 1990.

12. Перспективы метафизики: классическая и неклассическая метафизика на рубеже веков / Под ред. Г. Л. Тульчинского, М. С. Уварова. – СПб.: Алетейя, 2000.

13. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987.

Т. 4.: Філософія свідомості

Поняття свідомості та її генезис. Знання як спосіб існування людської свідомості. Предметний характер знання. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктивної і суб’єктивної реальності. Проблема походження та сутності свідомості. Властивості свідомості. Співвідношення понять: «душа» та «свідомість». Психічне та ідеальне. Свідомість і самосвідомість. Філософська рефлексія. Структура психіки: свідоме, надсвідоме, несвідоме. Свідомість та інтуїція. Активність свідомості. Загадки людської свідомості і психіки. Свідомість і мова. Природна і штучна мова. Суспільна свідомість та її форми: політична, правова, морально-етична, естетична, релігійна, екологічна. Взаємозв'язок особистого, соціально-групового, класового, національного і загальнолюдського у свідомості.

Основні поняття: свідомість, душа, психіка, акти свідомості, ідеальність свідомості, темпоральність свідомості, самосвідомість, інтенціональність свідомості, несвідоме, надсвідоме, колективне несвідоме, рефлексія, ментальність, відображення, суспільна свідомість, мова.

 

План лекції:

1. Філософське розуміння феномену свідомості.

2. Проблема виникнення свідомості.

3. Властивості свідомості та її структура.

4. Самосвідомість людини.

 

Семінар: Проблема свідомості в філософії:

1. Свідомість як філософська категорія, культурний та суспільний феномен.

2. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

3. Свідомість і форми психічної діяльності. Психічне та ідеальне.

4. Структура свідомості: компонентний та рівневий вияви.

Питання для самостійної роботи:

1. Основні акти та властивості свідомості.

2. Самосвідомість та її функції.

3. Основні філософські концепції свідомості.

4. Поясніть взаємозв’язок свідомості і мови.

5. Чи є свідомість у тварин? Чому?

Питання для індивідуальної роботи:

1. Поясніть основні положення теорії відображення.

2. Що означає положення про те, що свідомість не лише відображає світ, але й створює його?

3. Суспільна свідомість та її структура.

4. Проаналізуйте взаємозв’язок індивідуальної та суспільної свідомості.

5. Розгляньте співвідношення понять: «дух», «душа», «психіка», «свідомість».

Теми творчих робіт:

1. Теорії, що пояснюють функціонування свідомості.

2. Концепція актів свідомості та матеріалістична теорія відображення: конфлікт чи доповнення?

3. Специфіка ідеального та його зв’язок з свідомістю.

4. Ментальність та свідомість: точки дотику.

5. Роль свідомого та несвідомого в духовному житті людини.

6. Діалектика зв’язку соціуму, психіки та свідомості.

7. Свідомість у контексті відношень людини до світу та власного тіла.

 

Першоджерела:

1. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М., 1987.

2. Гуссерль Е. Формальна і трансцендентальна логіка. Досвід критики логічного розуму // Зарубіжна філософія ХХ ст. Читанка з історії філософії у 6 книгах – Кн. 6. К., 1993.

3. Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени // Собр. соч. – Т.1. – М., 1994.

4. Ильенков Э.В. Идеальное и идеал // Философия и культура. – М., 1991.

5. Леви-Строс К. Первобытное мышление. – М., 1994.

6. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. – М., 1994.

7. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. – 1996. № 10.

8. Мамардашвили М.К. Формы и содержание мышления. – М., 1968.

9. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. – М., 1994.

10. Райл Г. Понятие сознания. – М., 2000.

11. Узнадзе Д. Психология установки. – СПб., 2001.

12. Хайдеггер М. К вопросу о назначении дела мышления // Философия сознания в XX веке: проблемы и решения. – Иваново, 1994.

13. Хосе Д. Мозг и сознание. – М., 1994.

14. Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К., 1998.

15. Шпет Г. Свідомість та її власник // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 2.

16. Юнг К. Психология безсознательного. – М., 2000.

 

Основна література:

1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

2. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. — К., 2005.

3. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996.

4. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.

5. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

6. Мир философии. Книга для чтения. В 2 т. – Т. 1. – М., 1991.

7. Миронов В.В. Иванов А.В. Онтология и теория познания. Учебник. – М., 2005.

8. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – М., 2000.

9. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

10. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2002.

11. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007.

12. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. – М., 2002.

Додаткова література:

1. Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. – М., 1988.

2. Библер В.С. Мышление как творчество. – М., 1975.

3. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания / Отв. ред. И. Касавин. – М., 1990.

4. Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Изучение высших психических функций и категория бессознательного // Вопросы философии. – 1991 – № 10.

5. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Интуиция как самодостраивание // Вопросы философии, 1994, № 2.

6. Кошарний С.О. Феноменологічна концепція філософії Е.Гусерля: критичний аналіз. — К., 2005.

7. Лой А.Н. Сознание как предмет теории познания. – К., 1988.

8. Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. – М., 1976.

9. Молчанов В. И. Время и сознание. Критика феноменологической философии. – М., 1988.

10. Налимов В.В. Спонтанность сознания. – М., 1989.

11. Причепій Є.М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гуссерля. – К., 1971.