Виробничі запаси та їх нормування

Оскільки продукція від постачальника до споживача постачається в більшості випадків періодично, а споживається в процесі виробництва безперервно, для забезпечення безперебійної роботи кожне підприємство повинно мати певні запаси потрібних йому матеріальних ресурсів. Розміри цих запасів повинні бути достатніми для безперебійного процесу виробництва і в той же час мінімальними.

Норма виробничого запасу – це середній на протязі року запас кожного виду сировини і матеріалів, який приймається як перехідний запас на кінець планового року.

Величина виробничого запасу по і-му матеріалу визначається:

 

,

 

де З_і – виробничий запас і-го матеріалу, шт., м. і т.д.;

Q_і – витрати і-го матеріалу на товарний випуск планового періоду у відповідних одиницях;

Н_і – норма виробничого запасу по і-му матеріалу, дні;

Т_к – кількість календарних днів у плановому році, дні.

 

Виробничий запас поділяється на поточний, страховий (гарантований), підготовчий.

Максимальний поточний запас основних матеріалів на складі визначається за формулою:

 

Z_max.пот = а × Т,

де: а - середньодобові витрати основних матеріалів, кг., шт., м. тощо;

Т - період часу між двома черговими поставками матеріалів в днях.

 

Середній поточний запас:

Потреба в підготовчому запасі матеріалів виникає при здійсненні підготовчих операцій (розвантаження, прийом, сортування, очистка, рихтування, сушіння, ферментація та ін.) для підготовки матеріалів, що прибули від постачальників і передачі їх у виробництво.

 

Z_підг = а × S t_опер,

де S t_опер – сума часу на всі підготовчі операції, що передбачені технологічним процесом.

 

Страховий (гарантований) запас основних матеріалів на складі забезпечує безперервність виробництва у випадку затримки в надходженні чергової партії матеріалів.

Z_стр = а × Т΄,

де Т΄ - середній час затримання чергових поставок матеріалів в днях.

 

Загальна величина виробничого або складського запасу визначається:

Z_скл = Z_maxпот + Z_стр + Z_підг

При визначенні кількості матеріалу Q_заг, що підлягає заготовці в плановому періоді, враховується його потреба на виконання програми Q_осн і зміна складських запасів:

 

Q_заг = Q_осн + (Z_к – Z_n),

де Z_к – норма залишку матеріалу на складі на кінець планового періоду;

Z_n – залишок матеріалу на початок планового періоду.

 

Оптимальний розмір закупівельної партії сировини, матеріалів чи інших видів матеріальних ресурсів (Q_опт) визначається за формулою Вільсона:

 

 

де m – річний обсяг закупівлі конкретного виду матеріальних ресурсів у натуральному вираженні;

О – витрати підприємства на обслуговування закупівлі матеріальних ресурсів, грн.;

К – ціна франко-склад покупця одиниці матеріальних ресурсів, грн.;

r – витрати пов'язані зі зберіганням закуплених матеріальних ресурсів, % від вартості виробничих їх запасів.

 

Ритмічність (періодичність) постачання однієї закупівельної партії певного виду матеріальних ресурсів обчислення шляхом ділення 365 днів календарного року на число закупівельних партій протягом одного року.