ІІ. СТРУКТУРА ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ІІ. СТРУКТУРА ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ



Структура та зміст курсової роботи

Структура і зміст курсової роботи повинні відповідати такій схемі:

hВступ – обґрунтування актуальності теми, визначення кола завдань курсової роботи.

hТеоретична частина – виклад теоретичних і методологічних питань, що стосуються теми курсової роботи та їхня практична значущість, дослідження певних економічних явищ, огляд шляхів та обґрунтування заходів щодо поліпшення економічного становища та шляхів вирішення питань, які досліджуються.

h Висновки та пропозиції – виклад основних результатів дослідження та основних заходів щодо ефективного вирішення питань, які розглядаються у теоретичній частині роботи.

hРозрахункова частина, де студент за раніше визначеним варіантом складає журнал реєстрацій господарських операцій, проміжні аналітичні таблиці, оборотні відомості, журнали-ордери та складає бухгалтерський баланс.

Зміст курсової роботи повинен відповідати затвердженій темі.

Оформлення курсової роботи

Курсова робота виконується на окремих аркушах білого паперу формату А 4. Титульна сторінка оформляється у відповідності з додатком 1. Текст може бути написаний від руки чорним чорнилом (у тому числі графіки та таблиці) або надрукований комп’ютерним способом через 1,5 міжрядкові інтервали. Поля верхнє, нижнє і ліве – 20 мм, праве – 10 мм.

Обсяг теоретичної частини курсової роботи – 10 – 15 сторінок друкованого тексту, або 20 – 25 сторінок тексту, писаного від руки. Сторінки повинні бути пронумеровані в правому верхньому куті, починаючи зі сторінки, наступної за титульною без особливих позначень (крапок, рисок тощо).

Розрахункова частина являє собою перелік таблиць, зразки яких наведені в завданнях для виконання курсової роботи.

Заголовки структурних частин дослідження “Зміст”, “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Список використаних джерел”, “Додатки” дру­кують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки підрозділів (параграфів) дру­кують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацного відступу. Позначку параграфа в курсовій роботі не використовують. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтер­валам. Кожну структурну частину курсової роботи (вступ, розділи разом з першими параграфами та наступними параграфами, висновки, список використаних джерел, додатки) потрібно починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, параграфів, рисунків, таблиць, фор­мул подають арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нуме­рації роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на на­ступних сторінках проставляють посередині верхньої частини сторінки.

Графіки, діаграми, схеми, таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці, якщо вони не поміщаються на даній сторінці.

Перед окремими частинами курсової роботи (розділами, параграфами) слід вказати їх назви. Якщо при переході до нового розділу або параграфу після його назви на сторінці вміщається менше, ніж один абзац, то цей розділ або параграф слід починати з нової сторінки.

Графіки, діаграми, схемипозначають словом “Рис.” І нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатись з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, Рис. 1. 2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією (див. додаток Д (а)). Якщо у курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатись з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, “Таблиця 2.3” (третя таблиця другого розділу). Якщо у курсовій роботі подано одну таблицю, то її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і номер її вказують один раз з правого боку над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад, “Продовження табл. 2.3” .

Кожна таблиця повинна мати назву, яку слід розміщувати над таблицею і друкувати симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Приклад побудови таблиці див. у додатку Д (б). Заголовки граф у таблиці повинні починатись з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм.

Якщо таблиця повністю запозичена з певного літературного джере­ла чи побудована на основі статистичних даних, то слід під таблицею писати слово “Джерело” або “Складено за:” і наводити посилання на нього. Слово “Джерело:” і “Складено за:” пишуться з великої літери, після яких слід ставити двокрапку.

Формулиу роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового но­мера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул наводять біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу).

Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів слід подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожною символу і числового коефіцієнта потрібно подавати з нового рядка. Перший рядок пояснень починають зі слова “де” без двокрапки.

Формули і рівняння слід виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо формула чи рівняння не вміщуються в один рядок, його потрібно перенести після знаку рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (:).

Посилання.При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться цитати у роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документу, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг тощо. Посилатись необхідно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатись лише у тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо у курсовій роботі студент використовує відомості, матеріали з навчальних підручників, монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказувати номери сторінок, рисунків, таблиць, формул з джерел, на яке дано посилання.

Посилання на літературні джерела мають такий вигляд, а саме:

v Посилання на літературні джерела в тексті у квадратних дужках [ ]. Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки, наприклад:

“Податок з доходів громадян в 2011 році становить 15 відсотків” [4, c. 73].

Бухгалтерський облік ведення касових операцій відображено в працях Ф. Бутинця та В. Сопка [1; 6, c. 16 - 20].

Список використаних джерел.Список пишеться за абеткою, залежно від першої букви прізвища автора або від першої букви назви книги, статті. Вся література підрозділяється на дві групи: книги і періодичний друк. До книг відносяться підручники, монографії, довідники і енциклопедії, а до періодичного друку – журнали і газети.

Книги бувають як “з автором“, так і “під редакцією”. У списку ставиться спочатку прізвище автора, а потім – назва книги. Книги “під редакцією” вносяться до списку, починаючи з назви книги. Обов’язково має бути видавництво: місто, потім – назва видавництва. Якщо це Київ, то пишеться К.:, якщо Львів, то Львів:. В кінці має бути вказаний рік випуску даного видання та кількість сторінок.

Статті журналів і газет можуть бути як “з автором“, так і “без нього”. Спочатку вказується прізвище автора, ініціали, а потім – назва статті. Якщо стаття не має автора, то пишеться назва статті, а потім назва журналу (газети), рік, номер журналу (газети), використані сторінки.

Джерела в списку можна розміщувати таким чином:

§ в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків назв літературних джерел (такий спосіб є найпоширенішій та універсальний);

§ за послідовністю посилань у тексті.

Авторів з однаковими прізвищами подають в алфавітному порядку їхніх ініціалів; праці одного автора – за алфавітом перших літер назв його праць; праці одного автора з однаковою назвою – за хронологією.

Приклад оформлення відомостей про джерело у списку використа­ної літератури:

Підручник 1. Пилипенко А. А. Організація обліку і контролю: [підруч.] / А. А. Пилипенко, В. І. Оленко. – Х.: ВД „Інжек” 2005. – 424 с. (загальна кількість сторінок)
Журнал 2. Бутенець Ф. Ф. Бухгалтерський облік в Україні / Ф. Ф. Бутенець // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - № 2. - С. 28-32. (з якої по яку)
Збірник наукових статей 3. Куцик П. О. Облік лізингових операцій з сільськогосподарською технікою в АПК України: теоретико-методологічний аспект / П. О. Куцик // Вісник Львівської державної фінансової академії: зб. наук. пр. / гол. ред. П. Ю. Буряк. – Львів: ЛДФА, 2010. – № 3. – С. 146-153. (з якої по яку)
Архів 4. Чернівецький обласний державний архів (далі ЧОДА). - Ф.2: Обласне управління освіти. 5. ЧОДА. – Ф.3: Чернівецька міська рада.
Газета 6. Бутинець Ф. Бухгалтерський та податковий облік / Ф. Бутенець // Урядовий кур’єр. – 2011.-№ 1. – С. 10
Багато- томне видання 7. Бондарев В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. Ч.1 / В.Г. Бондарев, І.Ю. Канівська, С.М. Парамонова. - К.: НУТУ, 2011. – 150 с.
Авто- реферат 8. Семчишин М. В. Управлінські аспекти бухгалтерського обліку у сільському господарстві (на прикладі підприємств овочівництва закритого ґрунту західного регіону України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / М. В. Семчишин. – Тернопіль, 2009. – 18 с.  
Електронні ресурси 9. Україна. Закон. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: 16 липня 1999 року № 999-ХІУ (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн.: http://www. zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =996-14  

Обсяг використаних джерел не може бути меншим, ніж 12-19 пози­цій. У бібліографічний список не слід включати ті джерела, на які фак­тично не було посилань у тексті курсової роботи.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатись знової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований (написаний) угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посере­дині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток___” і велика літера, яка позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь наприклад: “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д.

Курсова робота повинна містити наступні частини, які оформляються в такій послідовності: ● титульна сторінка; ● зміст; ● теоретична частина; ● розрахункова частина; ● список використаних джерел;

● додатки; ● рецензія наукового керівника.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.14 (0.006 с.)