Обстеження і оцінка технічного стану ЗЗМ

Підтримання трубопроводів і арматури ЗЗМ у справному стані здійснюють проведенням нагляду, догляду і ремонтних робіт. В більшості випадків усунення дефектів і пошкоджень на ЗЗМ відносяться до ремонтних робіт. Їх виконанню передує огляд, обстеження і оцінка технічного стану всієї системи чи окремого елементу (основні правила експлуатації ЗЗМ див. Додаток 1).

Обстеження технічного стану ЗЗМ передбачає зовнішній огляд трас трубопроводів та обстеження технічного стану мереженої арматури. Огляд трас проводять з метою виявлення видимих та прихованих дефектів на трубопроводах. При цьому ознаками прихованих дефектів можуть бути:

· вихід води на поверхню ґрунту;

· заболочування і просідання ділянок ґрунту;

· вихід води в стороні від траси у понижені місця;

· поява води в оглядових і регулюючих колодязях;

· характерний шум води в трубах і на арматурі;

· намерзання льоду над трасою чи біля неї.

Обстеження технічного стану арматури полягає у перевірці цілісності та працездатності засувок, вантузів, гідрантів, клапанів, регуляторів, гасників і фасонних частин. Кожний вид арматури має свій технологічний регламент обстеження, який проводять разом з технічним обслуговуванням або окремо.

Просте обстеження проводиться візуально для виявлення зовнішніх дефектів і пошкоджень. Інструментальне обстеження проводиться як складова періодичного технічного обслуговування (ПТО) один раз щомісячно у поливний сезон та за необхідністю при виявленні пошкоджень в роботі.

Спеціальному обстеженню на виявлення корозійного стану підлягають металеві та залізобетонні трубопроводи із талевим осердям. Таке обстеження за НД 33-3.5-02-2008 „Методика визначення корозійного стану трубопроводів зрошення та водопостачання” проводять планово один раз у п’ять років.

Обстеження організовує і проводить організація, яка експлуатує трубопроводи. Планові обстеження трубопроводів проводять з метою оцінки ступеня надійності та безпеки експлуатації, встановлення ділянок першочергових ремонтних робіт, розробки інженерних заходів по попередженню аварійності.

Обстеження та оцінювання корозійного стану трубопроводів включає в себе наступні етапи:

· вивчення технічної документації;

· обстеження трубопроводу;

· виконання електрометричних вимірів;

· аналіз та узагальнення даних, складання висновку;

· додержання правил техніки безпеки.

Вивчення технічної документації включає підбір проектної та виконавчої документації, даних експлуатуючих організацій, гідрогеолого-меліоративних експедицій, відомості про матеріали попередніх обстежень та про заходи стосовно захисту від корозії.

Із технічної документації вибирають дані про корозійні умови:

· тип ґрунтів, їхня засоленість;

· хімічний склад транспортованої води;

· хімічний склад ґрунтових вод або водної витяжки з ґрунтів;

· рівень та динаміка ґрунтових вод;

· вологість ґрунтів;

· глибина промерзання ґрунтів;

· наявність та характеристика джерел блукаючих струмів.

Відомості про трубопроводи включають:

· тип труб і завод виробник, дата випуску;

· діаметр, товщина стінки, довжина труби;

· дата будівництва, довжина системи (чи ділянок з однотипними трубами), глибина укладання, наявність підсипки, наявність і тип запірної арматури;

· динаміка і місцезнаходження поривів;

· дата і обсяг виконаних ремонтів.

На основі вивчення технічної документації на схему наносяться всі дані про трубопроводи та прилеглі комунікації із нанесенням технологічних та електричних перемичок, місцеположення свищів та поривів, існуючих засобів електрохімічного захисту, а також дані про корозійні умови.

Перед детальним обстеженням проводять рекогносцирування траси трубопроводу, де визначають:

· уточнення фактичного місцезнаходження трубопроводу порівняно з проектом;

· можливість проїзду вздовж траси та характер умов для проведення електрометричних робіт;

· наявність та місцезнаходження поривів по причині корозії;

· місця встановлення запірно-регулювальної арматури трубопроводу, наявність електроперемичок;

· наявність суміжних комунікацій та засобів електрохімзахисту на них;

· наявність природних та штучних перешкод (річки, струмки, заболочені ділянки, балки, шляхи сполучень);

· наявність повітряних та кабельних ліній електропередач (ЛЕП), що перетинають або проходять поблизу траси трубопроводу;

· наявність у районі трубопроводу, що обстежується, електрифікованих залізниць та місцезнаходження тягових підстанцій.

При обстеженні трубопроводів з метою визначення їхнього корозійного стану вирішуються наступні завдання:

· визначення корозійної активності ґрунтів;

· виявлення ділянок трубопроводів з інтенсивними корозійними процесами;

· визначення місць пошкоджень захисних покриттів трубопроводів;

· обстеження трубопроводів у шурфах;

· визначення технічного стану засобів електрохімічного захисту.

За результатами польових вимірів з урахуванням відомостей про пориви та корозійні умови намічають місця розкриття трубопроводу для уточнення корозійного стану труб. Місця очікуваного розкриття трубопроводу при проведенні вимірів закріплюють спеціальними знаками.

Проводять обстеження трубопроводу в шурфі, яке має такі складові:

· візуальний огляд поверхні трубопроводу та ізоляційного покриття;

· вимірювання товщини стінки металевих труб ультразвуковими товщиномірами по всій поверхні розкритого трубопроводу з метою оцінки втрат від внутрішньої корозії;

· вимірювання товщини захисного шару бетону для залізобетонних трубопроводів;

· вимірювання потенціалів "труба-земля";

· визначення товщини та оцінка властивостей ізоляційного покриття трубопроводу;

· опис продуктів корозії та корозійних пошкоджень;

Результати всіх вимірювань, огляду трас трубопроводів та трубопроводу у шурфах оформляють актами. На основі виконаних оглядів і обстежень розробляють рекомендації по визначенню місць пошкоджених ділянок та обсягів першочергових ремонтних робіт.