Неметалічні корисні копалини.

Барит. Родовища бариту відомі в Бразилії, Чилі, Перу, Аргентині і Колумбії. Глоловне джерело бариту – свинцево-цинкові руди і карбонати (родовище Араша в Бразилії).

Бор. Родовища вулканогенно-осадового типу у вигляді озер і саларів утворилися в результаті інтенсивної кайнозойської вулканічної діяльності в рухливій зоні Анд. Запаси частково поновлюють­ся. Найбільше значення мають салари Салінас-Грандес і Рінкон в Аргентині, Аскотан в Чилі. У Аргентині є також родовища боратів в осадових породах кайнозойського віку, представлені кернітом, улексітом, гідроборацитом та ін. (Омбре-Муерто та ін.). Загальні запаси бору в Південній Аме­рикці біля 9,6% ресурсів.

Сірка. Більшість родовищ сірки - вул­каничного походження (Ауканкілъча, Чутінса, Лопес та ін. в Чилі) або пов'язано з соляними куполами. Загальні запаси сірки Південної Америки складають 25% ресурсів. В основному вони зосереджені в Чилі. Окремі родовища відомі в Аргентині, Болівії, Колумбії, Еквадорі та ін.

Чилійська селітра. Утворення її пов’я­зане з біохімічним розкладанням гуано. Поклади приуро­чені до крайових частин депресій Поздовжньої доли­ни, представлених саларами площею до 300 км². Запаси солей поновлюються в них через кожні 2-3 року. Переважає натрієва селітра. Основні запаси і найбільші родовища знаходяться в Чилі.

Фосфати. Більша частина фосфатів залягає в діатомітах віку міоцену в Перу (родовище Байовар). Великі родовища знаходяться також в мезозойських осадових породах і рідкометалічних карбонатитах Бразилії (апатити ро­довища Араша, Жакупіранга). Основні запаси зосереджені в Перу, Бразилії і Колумбії. Руди легко збагачені, знаходяться в сприятливих гірсько-техничних умовах експлуатації і представляють великий практичний інтерес завдяки своїй близькості до моря і можливості розробки відкритим способом.

Коштовні камені. З них найбільше значення в Лат. Америці мають алмаз і смарагд. Алмазні родовища приурочені до порід докембрийского віку. Виділяються дві алмазонос­ные провінції: Гвіанська і Бразильська. Гвіанська провінція, пов'язана з Гвіанським щитом (серія Рорайма), знаходиться в північній частині Південно-Американської платформи і захоплює північно-західну частина Гайяни і південно-східну околицю Венесуели. Бразильська провін­ція, що має найбільше значення, розташована між верхів'ями р. Парагвай і Атлантичним узбере­жжям. Тут зустрічаються корінні родовища в докембрійських філітах в р-ні Діамантіни і розсипи в прадавніх породах (серії Мінас і Лаврас) в штатах Мату-Гросу, Мінас-Жерайс, Баїя та ін. Запаси алмазів в південній Америці складають орієнто­вно 20-30 млн. карат (2-3% запасів), значна частина цієї кількості (40-50%) - цінні ювелірні сорти. Великою популярністю користуються смарагди Колумбії, багато­чисельні дрібні родовища яких (більше 150) розташовані північніше і на північний схід від Боготи, більш крупні – Мусо і Коскес – у депресії Бояка. У Бразилії смарагди зустрічаються в основному в розсипах; в 1964 близько м. Кампу-Формосу (шт. Баія) відкрито перше в країні велике корінне родовище Караїба. У Бразилії в шт. Ріу-Гранді-ду-Сул в горах Серра-Жерал знаходяться широко відомі родовища агатів, аметистів та ін. Бразилія також поставляє на світовий ринок значну, кількість топазів і аквамаринів (шт. Мінас-Жерайс). У Чилі в провінції Кокімбо добувають лазурит.

Запаси алмазів Півд.А. складають: природних – 11,8 млн.кар.; ювелірних – 5,4 млн.кар, ресурси – 87 млн.кар (1998). Промислове значення мають алювіальні розсипи. Родов. алмазів є у Бразилії (бл.90% запасів), Венесуелі, Колумбії та Гайані. Запаси хризотил-азбесту ставлять бл. 6 млн.т волокна, в т.ч. підтверджені 4 млн.т. (90-і рр. ХХ ст.). Основні запаси зосереджені в Бразилії (82%). Інші – в Колумбії, Аргентині, Венесуелі. Великі промисл. родов. п’єзокварцу та гірського кришталю зосереджені у Бразилії. Підтверджені запаси кристалічного графіту складають 32,6 млн.т (90-і рр. ХХ ст.), з них 32,5 млн.т. – у Бразилії. Вміст графітного вуглецю – до 30%. Родов. мусковіту на тер. Бразилії локалізуються в межах Бразильського слюдоносного району. Родов. мусковіту є також в Аргентині, слюдоносні пегматити – у Болівії, Гайані та Колумбії. З нерудних буд. м-лів у різних районах Півд.А. виявлені численні родов. глин, вапняку, доломіту, магнезиту, скляних та буд. пісків, мармурів, гранітів та інш.

Дорогоцінні та виробні камені. У Бразилії відомі найбільші в світі родов. дорогоцінних та виробних каменів: берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату. В Колумбії відоме родов. смарагду.

Гірський кришталь. Особливу цінність перед­ставляє його різновид- п'єзокварц, родовище якого в Південній Америці користуються світовою популярністю. Найбільш значні кришталеносні р-ни розташовані в Бразилії в штатах Мінас-Жерайс, Гояс і Баїя (родовище Кристадіна та ін.). Разом з корінними утвореннями попадаються розсипи в руслах сучасних і древніх потоків.

2.5. Гірничохімічна сировина.

Загальні запаси бариту складають 15,25 млн.т., підтверджені – 9,5 млн.т (1998). Основна частина запасів знаходиться у Чилі (52%), Перу (26%) і Бразилії. Найбільшими є жильні власне баритові, барит-кварцові та барит-кальцитові руди з вмістом BaSO4 85-98%. Запаси борних руд (у перерахунку на B2O3) складають: ресурси – 91 млн.т, підтверджені –18 млн т (2002). Запаси бору у Півд. Америці складають 10,5% світових, а ресурси – 19,4% світових. Основні запаси укладені в родов. Чилі, Перу, Болівії та Аргентини. Найбільше промислове значення мають родовища озерного типу з концентрацією B2O3 0,25-0,5%. Запаси калійних солей (у перерахунку на K2O) складають: загальні – 230 млн.т, підтверджені – 75 млн.т (1998). Б.ч. запасів континенту зосереджена у Бразилії (шт.Сержилі). Вміст K2O 17-23%. Є родов. в Чилі та Аргентині. Кам’яна сіль є в Аргентині, Колумбії, Бразилії. Запаси самородної сірки в 90-х рр. ХХ ст. становили: загальні – 115 млн.т., підтверджені – 47 млн.т. Основна їх частина зосереджена в 100 родов. Чилі, інші – в Перу, Колумбії, Венесуелі, Болівії, Еквадорі. Вулканогенні родов. сірки утворюють Андську сірконосну провінцію. Найбільші у світі родов. натрієвої селітри розташовані в Чилі (250-300 млн.т). Родов. локалізовані в пустелі Атакама, в межах вузької зони біля підніжжя Берегового хребта. Запаси флюориту: загальні – 12,15 млн.т, підтверджені – 9,1 млн.т (1998). Вони зосереджені г.ч. у Бразилії та Аргентині. Запаси фосфоритів (у перерахунку на P2O5): загальні – 893 млн.т, підтверджені – 251 млн.т(1998). Майже 80% запасів зосереджено у Перу. Вміст P2O5 5-25%. Родовища зернистих фосфоритів є у Венесуелі, Бразилії, Колумбії. Запаси апатитів становлять: загальні – 35,5 млн.т, підтверджені – 32 млн.т., а ресурси – 0,5 млрд.т (1998). Вони локалізовані у Бразильській апатитоносній провінції.