Влаштування декоративної водойми з використанням гнучкої гідроізоляції здійснюється в декілька етапів робіт.

Попередні роботи

Розмітка контурів майбутньої водойми. Для цього використовують шпагат, шланг або пісок.

Відкорегування форми водойми. Обов’язково продублювати контур піском, краще кілочками

Підготовка котловану

Викопування котловану потрібно проводити від центру до периметру шарами. При цьому влаштовуються декілька ярусів. Ширина терас повинна бути не менше 10см, що дозволить розміщувати на них водні рослини

Виведення берегів водойм в горизонт за допомогою нівеліра або водяного рівня. Для підйому берегів використовують жирну, добре вимішану глину.

Очистка дна і стінок водойми, вибирання камінчиків, залишків скла та коріння рослин.

Утрамбування дна і стінок водойм.

Влаштування піщаної подушки. Для цього дно і стінки водойми засипають шаром 5см добре просіяного піску, ретельно розрівнюють його граблями і зволожують, так як зволожений пісок утворює більш щільний шар.

Укладання рівномірно геотекстилю по дну і стінках котловану з виступами за периметр 50-60см. (марка геоткстилю GH-300).

Укладання гідроізоляційної плівки (EPDM або ПВХ)

Визначення потрібного розміру гідроізоляційної плівки. Для цього використовується формула: Ширина= Ш+Г*2,

де Ш-максимальна ширина водойми;

Г-максимальна глибина водойми.

Довжина=Д+Гх2; де

Д-максимальна довжина водойми;

Г-максимальна глибина водойми.

До отриманих даних слід добавити ще по 60см для формування гідроізоляційної кромки.

Перед укладанням плівку потрібно склеїти в один кусок необхідного розміру спеціальним клеєм.(марка плівки EPDM, клею EPDM Primer)

Укладання гідроізоляційної плівки проводиться в суху, теплу погоду починаючи з дна котловану. До дна водойми плівку придавлюють каменем. Потім, починаючи з центра котлована до країв без лишнього натягування і надавлювання розкладається гідроізоляційна плівка. Розкладаючи її по дну майбутньої водойми, розрівнюються великі складки. Дрібні все рівно залишаться. Краї гідроізоляційної плівки повинні виступати за край котловану на 20-30см. Їх розкладають на березі і тимчасово закріплюють камінням.

Після укладання гідроізоляційна плівка повинна відлежатись не менше чотирьох годин. За цей час вона піддається дії сонячного проміння і більш точно набуває необхідної форми.

Наповнюють водойму наступним чином. На дно котловану опускають відро, а в нього –кінець водопровідного шлангу, щоб запобігти пошкодження дна. Через добу краї плівки обрізають на ширину 40-50см і закріпляють дужками з металевого дроту.

Влаштування дренажу

Викопування прямокутної ями об’ємом не менше 1м куб. На відстані близько 1м від водойми в найнижчому місці рельєфу.

Виведення труби в дренажний колодязь під нахилом в сторону останнього. (d-50мм.).

Засипання ями крупним щебенем або цеглою.

Укладання геотекстилю на верх дренажу і засипання родючим грунтом.

Декорування водойми

Декорування країв плівки проводиться в відповідності з дизайнерським задумом.

Оформлення берегів водойми здійснюється з елементами бетонування (викладка каменів, піщаника) так і без бетонування (викладка дерні газону).

Декорування водойми з елементами бетонування піщаник або камінь потрібно викладати рядами на склосітку (фасадна), як звязуючий матеріал при цьому використовують Ceresit CM117. При викладці піщаника клеюча суміш не повинна виходити на лицьову частину декору.

При декоруванні берегів водойми без елементів бетонування дернину газону викладають на біомат (БМ-400).

3.7. Благоустрій території

З метою благоустрою території присадибної ділянки я влаштував: лавочки, альтанку, альпінарій, рокарій для естетичного вигляду. Запроектував також декоративну водойму. Для влаштування доріжок використав декоративне покриття - пісчаник.

Перед початком озеленювальних робіт ділянку очищають від сміття, пеньків. Після проведення цих робіт потрібно облаштувати доріжки. У благоустрої території їх будівництво займає важливе місце.

Один із важливих елементів в проектуванні саду – фактура поверхні. Поєднання рівної поверхні газону і кам’яного покриття та інших матеріалів може створити незвичайне різноманіття і збагатити ділянку.

Для облаштування доріжок кам’яного покриття необхідно перенести проект доріжок в натуру. Далі викопуємо котлован під основу покриття на глибину 30 см і шириною 1,5м.

Не менш важливим елементом у благоустрої території є влаштування газону. Для ділянок, засаджених великою кількістю кущів і дерев, газони є одним із головних елементів, підкреслюючи красоту зелених насаджень. Відкритий горизонтальний простір газону дозволяє роздивлятись дерева в перспективі, образно збільшувати або зменшувати територію. Крім того, газони добре впливають на мікроклімат ділянки. Газони випаровуючи вологу і цим допомагають підтримувати в саду постійну вологість повітря. На моїй ділянці найбільш доцільно влаштувати звичайний садово – парковий газон. Для звичайних газонів застосовуються тонконіг луговий, костриця червона, пажитниця пасовищна. Для того щоб створити красивий і довговічний газон, спочатку треба вибрати місце і підготувати ділянку. Приступати до підготовчих робіт краще на осінь. Спочатку треба скласти план газону на папері і з допомогою кілочків і шнурка перенести його на ділянку. Потім територію треба очистити від сміття і каміння, вирівняти поверхню і перекопати. Шар родючої землі для партерних газонів повинен бути не менш 30 см, звичайних 20 см. Якщо грунт на вибраному місці недостатньо родючий, можна використати насипний грунт. Після підготовки ділянки, в грунт потрібно внести комплексні добрива.

3.8. Влаштування газону

В системі зелених насаджень, незалежно від того який це об'єкт озеленення, газон є основною і невід'ємною частиною, без якої неможливо обійтись. Газон є тією основою на фоні якої розгортається вся декоративна картина озеленення ділянки. Крім декоративної цінності газони мають і санітарно-гігієнічні властивості: задерніла ділянка краще очищує повітря, а погляд відпочиває. Розрізняють партерні, паркові, спортивні, мавританські газони. На території присадибної ділянки заплановано посіяти спортивний газон, оскільки він стійкий до витоптування, швидко росте. Щоб посіяти газон, потрібно підготовити територію. Спочатку виводять бур'яни. Існує два способи: хімічний і механічний. Механічний - це видалення бур'янів за допомогою культиваторів, мотоблоків на невеликих територіях. Хімічний видалення бур'янів за допомогою гербіцидів. Зараз для багаторічних бур'янів застосовують гліфос, гліфосад, для однодольних - фюзілад 2,4Д. Дуже сильний гербіцид, який винищує кореневу поросль. Грунт під газон повинен бути абсолютно рівним. Тому наступним етапом є вирівнювання грунту (планування). Для створення ефекту горизонтальної площини потрібно грунт робити трішки випуклим всередині 1-3 см. Потім сіють траву. Посів проводять в суху безвітряну погоду в двох напрямках перпендикулярних один до одного. Норма висіву 4-5 кг/сотку. Після посіву газон або вкатковують, або за відсутності котка можна його полити водою. Поливають до стану калюж. Під час проростання насіння з'являється багато бур'янів. Їх потрібно виривати вручну. Для догляду за газоном використовують гербіцид «Актелік», який видаляє з газону дводольні бур'яни, також використовують препарат «ЯнтУр». Газон потрібно поливати, щоденно до появи проростків. У випадку утворення на газоні порожніх або зріджених галявин їх потрібно пересіяти тією самою газонною сумішшю. Перше скошування проводиться коли висота трави 15см і косять до 10см. Якщо коротше, то є ризик зістригти зону кущення, Наступне стриження проводять на висоту 6см. Ще одним заходом по догляду за газоном є щілювання,, яке проводять рано навесні або пізно восени (до першого косіння). Щілювання - це пробивання в дернині ямочок кілочком для забезпечення коріння диханням. Восени проводять підсипання газону компостом (продукт переробки компосту).

3.9. Агротехніка догляду за зеленими насадженнями.

Догляд за деревами і чагарниками.

Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом усього року і включає: підживлення, полив, обрізування крон дерев і кущів, вирізування сухих суків і гілок, знешкодження омели, обробку отрутохімікатами, утеплення кореневої системи, штикування ґрунту в ямах, розкриття і розв'язування кущів неморозостійких порід, стрижку живоплотів.

Полив в умовах міст та інших населених пунктів є однією з важливих умов нормального росту та розвитку більшості декоративних рослин протягом усього періоду вегетації. Полив повинен забезпечувати постійну оптимальну вологість ґрунту - 60% від повної вологоємності в коренево - заселеному шарі на глибині до 60-70см. Під час проектування об'єктів зеленого будівництва необхідно передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів. Норми поливу залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності і посухостійкості порід дерев, глибини та ширини залягання кореневих систем.

У середньому поливання дерев належить проводити з рахунку 30-50л на 1 мп пристовбурної площі на ґрунтах легкого механічного складу (супіщаних і штучних насипів без утримання органічних речовин) і 50-80л на ґрунтах важкого механічного складу (окультурених глинистих і суглинкових, з великим вмістом торфу, тощо).

Освіжувальні поливи проводяться до повного змочування листя і хвої ранком (не пізніше 8-9 годин) або ввечері (після 18-19 години) - в міру їх забруднення в період вегетації. Кратність обробітку може варіювати залежно від наявності пилу і кіптяви на листях, хвої і пагонах крони.

Полив. Здійснюють у перший і другий рік після посадки. Особливо в суху погоду слід не забувати про хвойні і листяні вічнозелені рослини, які вимагають частого поливу. Це стосується також вуличних посадок. Особливої уваги вимагають пересаджені дерева старшого віку, які слід не лише поливати, але й дощувати.

Внесення добрив. Сьогодні немає чітко встановлених норм внесення добрив під декоративні дерева і чагарники. Тому спорадично вносять компост, торф або гній, прикопуючи його неглибоко. Особливо доброго удобрення вимагають крупноцвіті троянди, а також гортензія та деревоподібний піон. Вимагають доброго удобрення також дерева та чагарники, які перенесли обрізку. Головною видимою ознакою „ґрунтового голоду" рослин є їх слабі прирости, здрібнене листя та зміна їх барв.

Вкриття. В садово-паркових композиціях крім місцевих порід, присто­сованих до кліматичних умов, висаджують дерева і чагарники, які не переносять низьких температур і вимагають захисту в зимовий період. У багатьох випадках вистачає звичайного прикриття кореневих систем товстим шаром листя. Проте дуже чутливі до морозів рослини, такі, як троянди, розовики, окремі види магнолій, кипариси, вимагають повного вкриття соломою, матами, мішковиною тощо.

Деякі чагарники і дерева, які в перші роки після посадки вразливі до морозу, утеплюють таким чином: обережно, щоб не обламати гілок, стягують гілки шнурком до середини крони і потім обгортають соломою або матами, прив'язуючи укриття до забитого поряд з деревом чи всередину куща кілка.

Трапляються випадки, коли кілок, до якого прив'язаний стовбур деревця, ламається. Щоб запобігти пошкодженню коріння, новий кілок забивають до цієї ж самої ямки, звідки витягнули зламаний кілок.

Обмивання крон дерев. Міське повітря характеризується значною запи­леністю. Близько 1/3 пилу, що осаджується з повітря, фільтрується листками дерев. Пилезатримувальна властивість деревних порід, про що йшлося вище, різна. Вона визначається характером поверхні листка, ступенем його шорсткості, опушеності, клейкості. Гладкі листки тополі бальзамічної затримують в 6,0 — 6,5, а дуба — в 2,0 — 2,5 разу менше пилу, ніж шорсткі листки в'яза. Липа і бузок осаджують на своєму листі в 1,3—1,5 разу пилу більше, ніж клен гостролистий. Однак особливо сильно запилюються хвойні породи: вони затримують пилу в ЗО разів більше, ніж, наприклад, осика.

При довготривалій відсутності дощу листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. Відбувається закупорка їх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. Особливо шкідливий пил для дерев у жаркі дні, коли можливий перегрів листків, що нерідко призводить до структурних змін у хлоропластах. Крім того, крони дерев внаслідок їх забрудненості стають джерелом другорядного запилення повітря, яке є не­бажаним в умовах міста.

З метою змиву осілого на листки пилу слід проводити освіжувальні поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в жаркі літні дні (в липні, серпні). Внаслідок змиву пилу з листків у дерев відновлюється нормальний процес дихання і асиміляції, нормальний перебіг інших фізіологічних процесів. Крім того, регулярний змив крон сприяє видаленню з рослин ряду шкідників, наприклад, тлі і павутинного кліща.

Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (до 8 — 9 год.) або ввечері (після 19 — 20 год.) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4 — 5 разів за вегетаційний період — для листяних порід і 8—10 разів — для хвойних порід.

Рекомендують такий приблизний розхід води на освіжаюче поливання (із розрахунку 2 —3л води на 1м² поверхні крони дерева): для дерев у віцідо 10 років — 15 —20л води на одне дерево, 10 — 20 років — до 20 — 30л, 20 — 30 років — 40 — 50л, 30 років і більше — до 100л.

Обмивання крони проводиться за допомогою шлангу або поливальних машин, на яких встановлюють спеціальні розбризкуючі наконечники.