Розділ І. Природно-кліматичні умови

ЗМІСТ

Реферат……………………………………………………………………………...

Вступ………………………………………………………………………………...

Розділ I. Природно-кліматичні умови…………………………………………….

1.1. Клімат…………………………………………………………………….......

1.2. Рельєф………………………………………………………………………...

1.3. Гідрологічно-грунтові умови……………………………………………….

Розділ II. Характеристика об’єкту………………………………………………...

2.1 Місцерозташування і призначення об’єкту в системі

озеленення населеного пункту…………………………………………………….

2.2. Характеристика забудови та елементів благоустрою……………………….

2.3. Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень……………………………….

Розділ III Проектні пропозиції щодо технології і організації робіт…………….

3.1. Ландшафтна організація території об’єкту…………………………………..

3.2. Формування насаджень та характеристика запроектованих дерев і кущів………………………………………………………………………………...

3.3. Характеристика асортименту декоративно- листяних і квіткових рослин.…………………………………………………………………………........

3.4. Створення альпінарію……………………………………………………........

3.5. Створення рокарію…………………………………………………………….

3.6. Водойми………………………………………………………………………...

3.7. Благоустрій території………………………………………………………….

3.8. Влаштування газону……………………………………………………….......

3.9. Агротехнічні заходи по догляду за насадженнями…………………………..

Розділ IV Механізація робіт……………………………………………………….

Розділ V Охорона праці і техніка безпеки при проведенні запланованих робіт.

Розділ VI Технологічна частина…………………………………………………...

Розділ VII Економічне обгрунтування проекту…………………………………..

Розділ VIII Охорона природи ……………………………………………………..

Висновки……………………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………………………..

Додатки………………………………………………………………………….......

Реферат

Дипломний проект на тему „Реконструкція присадибної ділянки м. Хмельницького по вул. Верейського 88” написана на_______ сторінці і містить в собі вступ, 8 розділів, висновки, список використаної літератури, фото фіксація, опорний план, дендроплан, генплан, розбивочне та посадкове креслення Для написання дипломної роботи було використано 18 джерел інформації.

Розділ 1 містить інформацію про природні та кліматичні умови.

У розділі 2 описується місцерозташування і призначення об’єкту в системі озеленення населеного пункту присадибної ділянки.

Розділ 3 містить проектні пропозиції, висвітлює інформацію про екологічно-біологічну характеристику рослинності.

Розділ 4. описується механізація робіт.

Розділ 5. містить правила техніки безпеки та охорону праці при озеленені ділянки.

Розділ 6. містить розрахунки об’ємів матеріалів

У розділі 7. зроблено економічний розрахунок озеленення присадибної ділянки.

Розділ 8. містить основні положення про охорону природи.

Висновки.

 

Вступ

Будь-яке декоративне оформлення саду можна рахувати успішним, якщо воно відповідає смакам і потребам людини. Ландшафтне проектування представляє собою науковий напрямок, створений в результаті взаємовідносин і творчого синтезу елементів географії мистецтво ведення, філософії архітектури. Озеленення населених місць це комплекс робіт із створення та використання зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше кажучи, система насаджень населених пунктів, у містобудуванні озеленення с складовою частиною, загального комплексу заходів і планування, забудови і благоустрою населених пунктів. Теорія та практика вітчизняного озеленення населених місць базується на наукова обгрунтованих принципах і нормативах, згідно з якими передбачається рівномірне розташування серед забудови парків та інших крупних зелених масивів, пов'язаних з бульварами, набережними, озелененими смугами, які з приміськими лісами і водоймами становлять єдину безперервну систему. Деревні насадження відіграють дуже важливу роль у благоустрої населених місць. Вони єодним із найефективніших шляхів покращення умов життя мешканців міст.

Структура зелених насаджень залежить відрізних факторів:

- розмірів міста;

- природних факторів;

- історично сформованої архітектурно проектної структури.

У містах ефективність дії декоративних насаджень дещо інша, що зумовлюється передусім наявністю забудови. Так, зелені насадження влітку протидіють суховіям, які дмуть уздовж вулиць, а взимку зменшують «жалючість» холодних вітрів Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикальному плануванні середовища. Різний тепловий вплив озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери. Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів не тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають тих негативних змін, які відбуваються в повітрі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефективність виконання ними відповідних функцій у населених пунктах.

Заслуговує на увагу і фітонцидна здатність деревних рослин, від якої долежить кількість хвороботворних організмів у повітрі. Голосний і тривалий шум негативно впливає на центральну нервову систему та психіку людини. Здатність крон деревних рослин поглинати та розсівати енергію звуку - дійовий засіб зменшення шуму. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насаджень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій довкола тротуарів деревами. Отже, дерева з відповідна видовим складом деревних рослин є ефективним способом оздоровлення навколишнього середовища населених пунктів. Декоративність живих рослин відрізняється від декоративності неживих матеріалів своєю динамічністю, тобто здатністю розвиватися і змінюватися з віком і порами року. Зросла динаміка рослин - це динаміка об'ємів, а сезонна динаміка декоративності - чергування різних елементів в залежності від пори року (розпускання листя і квітування навесні цвітіння і плодоношення літом, колір листя восени, форма і колір стовбура і гілок взимку).

Любов людини до природи не слабшає, а навпаки стає життєво необхідною, особливо у великих містах. Міста відокремлюються, відводять людину від природного середовища, замінюючи це штучним середовищем існування з цілим комплексом негативного впливу. В сучасних умовах для міст характерні так званий міський клімат, що має свої негативні параметри забруднення повітряного басейну, шумове й термальне забруднення, а це збільшує нервово - психічні навантаження на організм і все більше з'являється потреба в природному оточенні.

За допомогою як і звичайного так і штучного рельєфу, води, каменів, рослинності можна створити комфортне гармонійне середовище проживання людей. Основним елементом озеленення є зелені насадження. Вони відіграють важливу роль у збагаченні архітектури міста, сприяють оздоровленню повітряного басейну. Одночасно зелені насадження є важливим декоративним елементом. У сучасному місті вони відповідають головній меті-турботі за здоров'я людей. Зелені насадження забезпечують комфортні умови для життя та відпочинку людей, також виконують естетичні функції.

Зелені насадження захищають людину від надмірної сонячної радіації, підвищують вологість повітря, що знижує віддачу теплової енергії сонячним випромінюванням.

Дерева і кущі мають величезну площу листяного покриву і ефективно використовуються як засіб боротьби з запиленням повітря.

Відкрито дивовижні фітонцидні властивості багатьох деревних, чагарникових і трав'янистих рослин, здатних виділяти литкі речовини, які можуть знищувати хвороботворні мікроорганізми. Дерева відіграють значну роль у боротьбі з міським шумом.

 

Створення водойми

Об’єми робіт

Об’єм грунту розраховуємо за формулою: Q= V1-V2-q, де

V1 – об’єм посадкової ями;

V2 – об’єм грудки;

g – об’єм грунту для повторного використання.

До розмірів грудки додається по 20 см з кожного боку і 30 знизу – це і буде об’єм ями. Величина g визначається за товщиною родючого шару і становить 30-50 см, залежно від родючості грунту. Визначені величини, віднімаються, а результат перемножується на кількість саджанців.

Наприклад: Q = 0,729 -0,294 – 0,2187 = 0,2163 м³. Отримані дані заношу в таблицю 6.1. (додаток 1)

Таблиця 6.2

Розрахунок вартості грунту

№ з/п	Назва	Одиниця виміру	Об’єм	Вартість
За 1 м^3, грн.	Всього, грн.
	Насипний грунт	м^3	80,48	60,00	4828,80
	Всього:				4828,80

 

 

Таблиця 7.7

Розрахунок вартості води

№ з/п	Назва	Одиниця виміру	Об’єм	Вартість
За 1 м^3, грн.	Всього, грн.
	Вода: -на посадку дерев -на посадку чагарників -на посадку газону -на посадку квітів	м³   м³ м³ м³	3,8   9,14 27,92 1,5	15,00   15,00 15,00 15,00	57,00   141,75 418,80 22,50
	Всього:				640,05

 

Таблиця 7.8

Розрахунок вартості МАФ

№ з/п	Назва архітектурної форми	Одиниця виміру	Кількість	Вартість
За 1 шт, грн.	Всього, грн.
	Перголи	шт		150,00	900,00
	Вікно огляду	шт		1500,00	1500,00
	Ліхтарі	шт		250,00	1250,00
	Всього:				4968,00

 

 

Таблиця 7.9

По влаштуванню газонів

 

№ з/п	Види робіт	Одиниця виміру	Об’єм робіт	Норма часу, л/год	Розряд	Тарифна ставка	Трудовитрати	Тарифна зарплата
л/год	л/дн
	Сівба газону вручну	100м^2	558.41	1,500	ІІІ	58,00	8,38	1,05	60,90
	Поливання звичайних газонів зі шланга	100м^2	558.41	0,320	ІІ	52,20	178,69	22,34	1166,15
	Прополювання газонів -першого року	100м^2	558.41	4,000	ІІ	52,20	2233,64	279,21	14574,76
	Викошування вручну газонів	100м^2	558.41	0,526	ІІІ	58,00	293,72	36,72	2129,76
	Прибирання з газонів трави скошеної газонокосаркою	100м^2	558.41	0,427	І	48,83	238,44	29,81	1455,62
	Всього:								19387,19

 

Таблиця 7.2.5

Висновок

Під час виконання дипломного проекту на тему: « Озеленення присадибної ділянки по вул. Верейського 88, м. Хмельницького» було запроектовано 55 видів деревних та чагарникових порід, з асортименту квіткових рослин 5 видів.

З метою благоустрою та озеленення на території присадибної ділянки було запроектовану мережу доріжок, спортивний майданчик, декоративну водойму, басейн бесідку з базбекю. Серед елементів зелених насаджень запроектовано переважно солітери.

Підрахований кошторис робіт по озелененню та благоустрою всієї ділянки складає - 136328.06грн., або на 1 м² – 87,39 грн.;

Перенесення проекту в натуру надасть декоративності, естетичності об’єкту.

Запроектовані зелені насадження, покращать умови відпочинку господарів будинку, шляхом створення сприятливого мікроклімату, близького до природного.

Таким чином, виконавши даний дипломний проект можна стверджувати, що витрати праці, запроектовані заходи, роботи по озелененню та благоустрою відповідають встановленим технічним, економічним і екологічним вимогам та задумам власника.

 

 

Додатки

ЗМІСТ

Реферат……………………………………………………………………………...

Вступ………………………………………………………………………………...

Розділ I. Природно-кліматичні умови…………………………………………….

1.1. Клімат…………………………………………………………………….......

1.2. Рельєф………………………………………………………………………...

1.3. Гідрологічно-грунтові умови……………………………………………….

Розділ II. Характеристика об’єкту………………………………………………...

2.1 Місцерозташування і призначення об’єкту в системі

озеленення населеного пункту…………………………………………………….

2.2. Характеристика забудови та елементів благоустрою……………………….

2.3. Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень……………………………….

Розділ III Проектні пропозиції щодо технології і організації робіт…………….

3.1. Ландшафтна організація території об’єкту…………………………………..

3.2. Формування насаджень та характеристика запроектованих дерев і кущів………………………………………………………………………………...

3.3. Характеристика асортименту декоративно- листяних і квіткових рослин.…………………………………………………………………………........

3.4. Створення альпінарію……………………………………………………........

3.5. Створення рокарію…………………………………………………………….

3.6. Водойми………………………………………………………………………...

3.7. Благоустрій території………………………………………………………….

3.8. Влаштування газону……………………………………………………….......

3.9. Агротехнічні заходи по догляду за насадженнями…………………………..

Розділ IV Механізація робіт……………………………………………………….

Розділ V Охорона праці і техніка безпеки при проведенні запланованих робіт.

Розділ VI Технологічна частина…………………………………………………...

Розділ VII Економічне обгрунтування проекту…………………………………..

Розділ VIII Охорона природи ……………………………………………………..

Висновки……………………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………………………..

Додатки………………………………………………………………………….......

Реферат

Дипломний проект на тему „Реконструкція присадибної ділянки м. Хмельницького по вул. Верейського 88” написана на_______ сторінці і містить в собі вступ, 8 розділів, висновки, список використаної літератури, фото фіксація, опорний план, дендроплан, генплан, розбивочне та посадкове креслення Для написання дипломної роботи було використано 18 джерел інформації.

Розділ 1 містить інформацію про природні та кліматичні умови.

У розділі 2 описується місцерозташування і призначення об’єкту в системі озеленення населеного пункту присадибної ділянки.

Розділ 3 містить проектні пропозиції, висвітлює інформацію про екологічно-біологічну характеристику рослинності.

Розділ 4. описується механізація робіт.

Розділ 5. містить правила техніки безпеки та охорону праці при озеленені ділянки.

Розділ 6. містить розрахунки об’ємів матеріалів

У розділі 7. зроблено економічний розрахунок озеленення присадибної ділянки.

Розділ 8. містить основні положення про охорону природи.

Висновки.

 

Вступ

Будь-яке декоративне оформлення саду можна рахувати успішним, якщо воно відповідає смакам і потребам людини. Ландшафтне проектування представляє собою науковий напрямок, створений в результаті взаємовідносин і творчого синтезу елементів географії мистецтво ведення, філософії архітектури. Озеленення населених місць це комплекс робіт із створення та використання зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше кажучи, система насаджень населених пунктів, у містобудуванні озеленення с складовою частиною, загального комплексу заходів і планування, забудови і благоустрою населених пунктів. Теорія та практика вітчизняного озеленення населених місць базується на наукова обгрунтованих принципах і нормативах, згідно з якими передбачається рівномірне розташування серед забудови парків та інших крупних зелених масивів, пов'язаних з бульварами, набережними, озелененими смугами, які з приміськими лісами і водоймами становлять єдину безперервну систему. Деревні насадження відіграють дуже важливу роль у благоустрої населених місць. Вони єодним із найефективніших шляхів покращення умов життя мешканців міст.

Структура зелених насаджень залежить відрізних факторів:

- розмірів міста;

- природних факторів;

- історично сформованої архітектурно проектної структури.

У містах ефективність дії декоративних насаджень дещо інша, що зумовлюється передусім наявністю забудови. Так, зелені насадження влітку протидіють суховіям, які дмуть уздовж вулиць, а взимку зменшують «жалючість» холодних вітрів Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикальному плануванні середовища. Різний тепловий вплив озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери. Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів не тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають тих негативних змін, які відбуваються в повітрі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефективність виконання ними відповідних функцій у населених пунктах.

Заслуговує на увагу і фітонцидна здатність деревних рослин, від якої долежить кількість хвороботворних організмів у повітрі. Голосний і тривалий шум негативно впливає на центральну нервову систему та психіку людини. Здатність крон деревних рослин поглинати та розсівати енергію звуку - дійовий засіб зменшення шуму. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насаджень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій довкола тротуарів деревами. Отже, дерева з відповідна видовим складом деревних рослин є ефективним способом оздоровлення навколишнього середовища населених пунктів. Декоративність живих рослин відрізняється від декоративності неживих матеріалів своєю динамічністю, тобто здатністю розвиватися і змінюватися з віком і порами року. Зросла динаміка рослин - це динаміка об'ємів, а сезонна динаміка декоративності - чергування різних елементів в залежності від пори року (розпускання листя і квітування навесні цвітіння і плодоношення літом, колір листя восени, форма і колір стовбура і гілок взимку).

Любов людини до природи не слабшає, а навпаки стає життєво необхідною, особливо у великих містах. Міста відокремлюються, відводять людину від природного середовища, замінюючи це штучним середовищем існування з цілим комплексом негативного впливу. В сучасних умовах для міст характерні так званий міський клімат, що має свої негативні параметри забруднення повітряного басейну, шумове й термальне забруднення, а це збільшує нервово - психічні навантаження на організм і все більше з'являється потреба в природному оточенні.

За допомогою як і звичайного так і штучного рельєфу, води, каменів, рослинності можна створити комфортне гармонійне середовище проживання людей. Основним елементом озеленення є зелені насадження. Вони відіграють важливу роль у збагаченні архітектури міста, сприяють оздоровленню повітряного басейну. Одночасно зелені насадження є важливим декоративним елементом. У сучасному місті вони відповідають головній меті-турботі за здоров'я людей. Зелені насадження забезпечують комфортні умови для життя та відпочинку людей, також виконують естетичні функції.

Зелені насадження захищають людину від надмірної сонячної радіації, підвищують вологість повітря, що знижує віддачу теплової енергії сонячним випромінюванням.

Дерева і кущі мають величезну площу листяного покриву і ефективно використовуються як засіб боротьби з запиленням повітря.

Відкрито дивовижні фітонцидні властивості багатьох деревних, чагарникових і трав'янистих рослин, здатних виділяти литкі речовини, які можуть знищувати хвороботворні мікроорганізми. Дерева відіграють значну роль у боротьбі з міським шумом.

 

Розділ І. Природно-кліматичні умови

1.1. Клімат

Клімат - це багаторічний режим погоди, характерний для певної якоїсь місцевості.

Клімат Хмельничинни помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня −5 °C) і теплим, вологим (середня температура липня +19 °C) літом. Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період, становить 500—640 мм на рік. Поверхня області в основному становить пологохвилясту лесову рівнину. На півночі регіону розташована Поліська низовина (з абсолютними висотами до 240 м), на північному заході — Волинська, у центрі — Придніпровська (до 380 м) і на півдні — Подільська (до 400 м) височини. В області знаходяться верхні течії річок Горинь, Случ і Південний Буг, що визначають природний вигляд районів Полісся і Поділля. Але особливо мальовничі глибоко і хитромудро врізані долини Дністра і його лівих приток (Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Ушиці та ін.), що місцями утворюють ефектні каньйони і захопливі пейзажі.

Рельєф

Річка Горинь в Ізяславі

Більшу центральну частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270—370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра.

На північному заході в межі області заходить Волинська височина (висоти до 329 м), а на півночі — Поліська низовина (висоти 200—250 м).

Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області — гора Велика Бугаїха (409 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська).

Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану каньйоноподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою.

Річки. Озера

Територією області течуть 120 річок завдовжки понад 10 км кожна. Найбільшими є Дністер (довжина в межах області 160 км) із притоками Збруч, Смотрич, Ушиця; Південний Буг (довжина в межах області 120 км) із притоками Бужок, Вовк, Іква; річки Дніпровського басейну — Горинь, Случ, Хомора.

Озер мало. Зустрічаються переважно в басейні Горині, а також Голубі озера, що утворилися на мiсцi вiдпрацьованих торфових кар'єрiв[2]. Найбільше водосховище — Дністровське. Споруджено 1858 ставків і водосховищ, головним чином у басейнах Горині та Південного Бугу, зокрема Щедрівське (1258 га), Новоставське (1168 га), Кузьминське (765 га).

По території області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші ріки — Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич, Хомора. Область має 60 водосховищ з обсягом води 153 млн.куб.м, 1799 ставків. Найбільші водосховища — Дністровське та Щедрівське на Південному Бузі. По запасах водних ресурсів регіон займає 6 місце в країні[3].

Природні ресурси

В області Держбалансом обліковується 391 родовище з 26 видів різноманітних корисних копалин. Область є одним з головних постачальників карбонатної сировини для цукрової промисловості України. Враховується 7 родовищ вапняків, запаси яких складають 121,5 млн.тонн (37,1% від запасів в Україні). В останні роки встановлена висока ефективність використання сапонітових глин. Завершена детальна розвідка Варварівського родовища у Славутському районі, як найбільш перспективного. Затверджені запаси сапонітових глин Варварівської і Ташківської ділянок кількістю 22663,5 тис.тонн. Обліковується 9 родовищ первинних каолінів, загальні запаси яких складають 8231,1 тис.тонн. Цементна галузь області спирається на 2 родовища Кривинське у Славутському районі та Гуменецьке родовище в Кам'янець-Подільському районі. На території області обліковуються 80 родовищ торфу, 19 родовищ гранітів, 126 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 родовища піску, родовище апатитів, 3 родовища крейди в Білогірському районі, родовище травертину в Кам'янець-Подільському районі та фосфориту в Білогірському районі. Питні та технічні підземні води в Хмельницькій області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках.

Корисні копалини

Детальніше: Корисні копалини Хмельницької області

Хмельницька область багата на різноманітні нерудні корисні копалини, насамперед, природні будівельні матеріали. Цьому сприяють як кристалічні породи щита, так і осадові відклади його західного схилу. В той же час вона цілком позбавлена металевих мінеральних ресурсів, а з числа горючих є лише поклади торфу.

Геологія

Детальніше: Геологія Хмельницької області

У геоструктурному відношенні територія області пов'язана з Українським щитом і його Західним схилом. Східна частина лежить у межах Волино-Подільського тектонічного блоку і відзначається близьким до поверхні заляганням порід кристалічного фундаменту — гранітоїдів, гнейсів, кристалічних сланців. Територія на Заході від ізогіпси поверхні фундаменту 300 м належить до Волино-Подільської монокліналі і характеризується нарощуванням із Сходу на Південний Захід осадового чохла — пісковики, аргіліти, піски венду, мергелі й доломіти силуру, на крайньому Південному Заході — глинисто-піщані відклади девону; майже повсюдно поширена нижньокрейдова товща — пісковики, піски, трепели і неогенові вапняки, піски, глини.

 

1.2. Рельєф

Хмельниччина лежить в межах центрально-східної частини Подільської і крайньої східної частини Волинської височин. Перша з них займає середню і південну частини області (понад 4/5 її території), високо піднята над рівнем моря і має переважно плоску або хвилясту поверхню. Цю частину височини називають ще Подільським плато. Волинська височина займає весь Славутський та північні частини Ізяславського, Шепетівського і Полонського районів і відзначається меншими абсолютними висотами.

Середня абсолютна висота області – 275 м над рівнем моря, максимальна – 409 м (одна з вершин Товтр на північному заході Чемеровецького району), а мінімальна донедавна становила менше 73 м (при впадінні р. Матірка в Дністер на межі з Вінницькою областю), а зараз – 121 м (рівень Дністровського водосховища). Таким чином, амплітуда абсолютних висот в області перевищує 280 м. У цілому ж поверхня має нахил від середньої найвищої частини до північної і південної окраїн.

Рельєф області сформувався під дією внутрішніх і зовнішніх сил, що впливають на земну поверхню. Як відзначалось вище, внутрішні сили спричинили тектонічні рухи, які розбили кристалічний щит і фундамент плити на окремі блоки і підняли або опустили їх. У результаті цього в межах Подільського плато виділились Горинь-Слуцька, Верхньобузька, Придністровська височини, що відповідають блокам, і Товтровий кряж вздовж тектонічного розлому, а в межах Волинської височини – Шепетівська рівнина на місці опущеного блоку. Давній розлом, що розділяє подільську і волинську частини кристалічного фундаменту, проявляється в рельєфі пологим, але чітко вираженим уступом висотою 20-30 м. Він простягається по лінії Кунів – Плужне – Михля – Шепетівка – Полонне і далі на схід у Житомирську область.

Серед зовнішніх рельєфоутворюючих чинників найбільше значення має діяльність поверхневих вод. Водна ерозія (розмив і змив відкладів текучими водами – річками і опадами) утворює промоїни, яри, балки, долини з пологими, скелястими чи каньйоноподібними схилами. Змив відкладів з великих площ призводить до виположування схилів та вирівнювання поверхонь.

У тих місцях, де вапняки і гіпси розчинені поверхневими і підземними водами, зустрічаються карстові форми рельєфу (в т.ч. печери), а на схилах, де виходять грунтові води, можна побачити зсуви. Є також в області піщані бархани і дюни, насипані вітром.

Значний вплив на формування поверхні області має господарська діяльність людини. Такі нераціональні її форми діяльності як вирубування лісів, розорювання схилів, розробка кар'єрів, спричиняють утворення промоїн, ярів, зсувів, осипищ, підсилюють площинний змив. У той же час, людина штучно закріплює схили, веде протиерозійні заходи тощо.

Розглянемо особливості рельєфу окремих частин області.

Середню частину Хмельниччини від Збруча до її східних меж займає Верхньобузька височина. Північна межа її проходить від верхів’я Збруча до витоку Случа, долиною останнього до м. Красилів і далі на схід – приблизно посередині межиріччя Случа та Ікви. Південну межу проводять по річці Бовинець (ліва притока Збруча, гирло якої знаходиться південніше Волочиська), через верхів'я рік Смотрич і Вовчок до р. Рівець і по ній до межі з Вінничиною.

Верхньобузька височина є найвищою ділянкою області: абсолютні висоти часто перевищують 350 м, піднімаючись у ряді місць до 380-396 м. Західна частина її має найбільш рівну поверхню, це – т.з. Авратинська височина. Тут беруть початок найбільші ріки області – Збруч, Случ і Південний Буг, які разом з притоками останнього (Бужком, Іквою, Плоскою, Вовком) розчленовують Верхньобузьку височину. Долини рік неглибокі, мають пологі схили і широкі заболочені заплави. В центральній і східній частинах височини до схилів прив’язана густа мережа глибоких балок, що надає її поверхні горбогірного вигляду. Лише в розширеній долині Південного Бугу, на схід від Меджибожа, поверхня вирівнюється; цю рівнину називають Летичівською.

На північ від Верхньобузької лежить дещо нижча Горинь-Слуцька (або Північноподільська) височина з середніми абсолютними висотами 280-300 м (максимальна 350 м). Її поверхня має загальний похил із заходу і півдня на схід і північ, що підтверджується напрямком течії р. Случ з притоками Ікопоть, Деревичка, Хомора та р. Горинь з Полквою і Вілією. На півночі Горинь-Слуцька височина опускається уступом висотою 20-30 м до Шепетівської рівнини.

Рельєф даної височини подібний до Верхньобузької – широкі річкові долини, густа мережа балок. Поверхня має, здебільшого, горбисто-хвилястий вигляд, а між річками Случ і Деревичка навіть горбогірний. Найменше розчленована поверхня Теофіпольської (в межах Теофіпольського та південної частини Білогірського районів) і Старокостянтинівської (у вузькому трикутнику між р. Случ та залізницею Старокостянтинів-Хмільник) рівнин.

Шепетівська рівнина займає найпівнічнішу частину області і відзначається нижчими абсолютними висотами поверхні (в середньому 220-240 м). Горинь та ріки її басейну мають в межах рівнини широкі, неглибокі долини. Тут відсутні балочні форми рельєфу, рідко зустрічаються яри, зате в умовах поширення пісків і супісків вітри сформували бархани і дюни (між Шепетівкою і Славутою), які пізніше були закріплені лісом. У зв'язку з переважно плоскою поверхнею Шепетівську рівнину називають ще Ганнопільським плато.

Між південною межею Верхньобузької височини і Дністром знаходиться Придністровська височина. Її поверхня знижується у південному напрямку, однак дуже повільно. Якщо поблизу Верхньобузької височини у верхів'ях приток Дністра (Смотрича, Ушиці) та інших річок абсолютні висоти становлять 350-355 м, то на відстані 15 км від Дністра вододільні ділянки мають висоти 300-310 м, тобто поверхня Придністров'я знижується лише на 40-50 м на 80-кілометровій відстані. Зате русло Дністра врізається в поверхню Придністров'я на 180-200 м. Глибокий вріз головної ріки зумовив відповідний вріз усіх її приток, котрі теж виробили глибокі, часто каньйоноподібні, дуже мальовничі долини. Стрімкі скелясті схили в притоках Дністра з’являються південніше лінії с. Тарноруда (на Збручі) – с. Кузьмин (на Смотричі) – с. Соколівка (на Ушиці) – смт. Віньківці (на Калюсі), тобто тоді, коли річки досягають твердих силурійських вапняків. Висоти вертикальних стінок долин зростають від 10-20 до 60-80 м у їх гирлах.

Долини подільських приток Дністра розчленували поверхню височини на окремі пасма, що простягаються меридіально, як і самі ріки. Придолинні схили густо порізані ярами. Межиріччя здебільшого хвилясті, з великою кількістю балок; сильно поширений тут площинний змив. Однак зустрічаються і плоскі ділянки, де ерозія відсутня.

У південно-західній частині Придністров'я, в місцях поширення гіпсів, утворились досить великі карстові провалля та печери (перша була відкрита біля с. Завалля і названа туристами "Атлантидою").

Рівномірний похил поверхні Придністров'я порушує Товтровий кряж, який простягається навскоси від Збруча по лінії сіл Іванківці (Городоцький район) – Вишнівчик (Чемеровецький район) – Нігин – Вербка – Врублівці (Кам'янець-Подільський район) до Дністра. Довжина його в межах Хмельниччини становить 80 км. Це – лише частина Товтр, які починаються на Львівщині, перетинають також Тернопільську та Чернівецьку області і заходять у Молдову.

Товтровий кряж – це горбогірна вапнякова система органогенного походження, яка включає:

- головне пасмо (відоме як Медобори) – майже суцільний випуклий хребет з досить крутими скелястими схилами, який піднімається над навколишньою місцевістю на 50-60 м і досягає в межах області абсолютних висот понад 350 м (максимально 409 м);

- бічні пасма, що мають гострі вершини з відносною висотою 20-25 м;

- невисокі горби (т.з. "могилки"), які поодиноко або невеликими групами розкидані трохи далі від Головного пасма.

Загальна ширина кряжу досягає 15-20 км, тоді як Головного пасма – лише 100-300 м.

У Товтрах дуже поширений карст. Переважають дрібні форми – тріщини, борозни, комірки тощо, які утворюють на головному кряжі іноді справжні карстові поля. Зрідка трапляються і печери, наприклад Кармелюкова в с. Привороття.