ТОП 10:

Червня 1940 р. Червона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину.



 

2 серпня 1940 р. - рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР; Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки ( яка з 1924 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську PCP.

 

Таким чином, майже всі українські етнічні землі були об'єднані в єдиній державі. Лише Закарпаття перебувало у складі Угорщини.

 

 

РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБАСТЕЙ УКРАЇНИ

 

Радянізація - це система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях.

 

Основні заходи радянізації:

 

- поширення радянського законодавства;

- уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони…);

- направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);

- націоналізація промислових підприємств;

- конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам;

- початок примусової колективізації (весна 1940 р.);

- заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;

- розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;

- українізація освіти, преси;

- уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;

- суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;

- командно-адміністративні, методи впровадження радянської політики;

- нехтування місцевих особливостей та традицій;

- утиски церкви, особливо греко-католицької;

- репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.

 

Депортація – примусове виселення з постійного місця проживання окремих осіб чи цілих народів.

 

Результатом політики радянізації стало, з одного боку, покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого - зростання незадоволення репресивними методами влади. Підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів ОУН.

 

ПОЧАТОК ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

 

22 червня 1941 р. - порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни.

 

Напад на Радянський Союз розпочався згідно з розробленим німецьким генштабом і затвердженим Гітлером 18 грудня 1940 р. планом «Барбаросса». Союзниками Німеччини у війні були Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина (допомогу також надавали Іспанія та Болгарія).

 

План «Барбаросса» - кодова назва плану воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна проти СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін, до того як супротивник зможе мобілізувати та розгорнути свої головні сили.

 

Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська складали три групи армій.

 

Група армій Головнокомандувач Напрямки удару
«Північ» В.-Й. фон Леєб Ленінград, Прибалтика
«Центр» Ф. фон Бок Москва, Мінськ, Смоленськ
«Південь» Г. фон Рундштедт Україна, Крим

 

В Україні ворогові протистояли Південно-Західний та Південний фронти, Чорноморський флот, Дунайська та Пінська військові флотилії.

 

Україна в планах гітлерівських окупантів

 

- перетворити Україну на німецьку колонію, джерело сировини, трудових ресурсів, родючих земель.

 

Окупація території України гітлерівськими військами

 

22 червня 1941 р. - бомбардування німецькою авіацією українських міст, бої на кордонах.

 

23 - 29 червня 1941 р. - найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне.

 

30 червня - 11 липня 1941 р. - відступ Червоної армії на обох фронтах: на Півдні німецько-румунські війська захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва.

 

11 липня - 22 вересня 1941 р. - Київська оборонна операція, у результаті понад 600 тис. чол. опинилися в оточенні. У цій операції загинули командувач фронту М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко, начальник штабу фронту В. Тупикод.

 

19 вересня 1941 р. - гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств Лівобережжя та Донбасу.

 

5 серпня - 16 жовтня 1941 р. - оборона Одеси тривала протягом 73 днів. Для посилення оборони Криму радянські війська організовано й непомітно для ворога евакуювались з-під Одеси.

 

25 жовтня 1941 р. - гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу.

 

30 жовтня 1941 - 4 липня 1942 р. - героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів.

 

16 листопада 1941 р. - радянські війська залишили Крим (крім невеликої ділянки з Севастополем).

 

Кінець 1941 р. - війська Південно-Західного фронту закріпилися на лінії Вовчанськ-Балаклея-Красний Лиман, а Південного - на лінії Артемівськ-Шахтарське-Большекрєпінська.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.249.15 (0.004 с.)