Розділ 1. Особливості росту і плодоношення яблуні залежно



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Особливості росту і плодоношення яблуні залежно



ВСТУП

В сучасному плодівництві намічається тенденція до зростання рівня інтенсифікації, все більше уваги приділяється розробці заходів, які б допомагали оптимізувати ріст та плодоношення. Проте, без глибокого дослідження природних фізіологічних процесів, що лежать в основі тих чи інших явищ, досить важко науково обґрунтувати рекомендації по їх штучному регулюванню. В наш час робітники виробництва – це висококваліфіковані спеціалісти і вони вимагають точних доказів біологічної необхідності та економічної ефективності того чи іншого заходу, що рекомендують до практичного застосування.

Аналіз сучасного стану і тенденції розвитку культури яблунь у світі свідчить, що проблема збільшення виробництва плодів розв’язується не завдяки росту площ насаджень, а шляхом їхнього раціонального використання, тобто інтенсифікації і різкого збільшення урожайності та його якості. Зростання щільності насаджень, підбір сортів, підщеп, оптимізації агротехнічних заходів, зокрема захисту насаджень є загальною тенденцією в усіх економічно розвинених країнах.

Актуальність теми.Останнім часом почастішали атмосферні явища, такі як градобій, буревій та висока сонячна активність, що в минулі 20 років були характерні для південних регіонів. Погодні аномалії стають частішими і в майбутньому можуть траплятись раптово і діяти щораз сильніше. Саме тому градозахисна сітка це необхідна інвестиція для цілковитого захисту насаджень. Завдяки розсіюванню сонячного проміння і нижчого рівня сонячного освітлення, яблука більш вирівняні за розміром і з більш розмитим рум’янцем, що робить градозахисну сітку економічно ефективною навіть у регіонах з невеликою ймовірністю випадання граду.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Правобережного Лісостепу України проведено дослідження продуктивності дерев яблуні в інтенсивному насадженні короткого циклу використання залежно від використання градозахисної сітки та різних систем утримання приштамбових смуг.

Мета і предмет дослідження. Головним завданням є дослідження впливу використання градозахисної сітки на дерева яблуні сорту Вілмута на підщепі М.9 Т337 за різних систем утримання ґрунту в приштамбових смугах та визначити вплив використання сітки на вихід стандартної продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено вплив градозахисної сітки та різних систем утримання ґрунту в приштамбовій смузі на продуктивність, освітленість та ростові процеси насаджень яблуні сорту Джонаголд Вілмута на підщепі М.9 Т337.

 

Розділ 1. Особливості росту і плодоношення яблуні залежно

Розділ 2. Об’єкт дослідження

Розділ 3. Умови і методика проведення досліджень

Погодні умови

Клімат Уманського району помірно-континентальний з нестійким зволоженням. За даними метеостанції Умань середньорічна кількість опадів 554,5 мм, середньобагаторічне значення показника становить 633 мм. З усієї річної маси опадів за період вегетації випадає близько половини.

Для зони характерно середньо-багаторічна температура повітря +7,4 °С. Сума ефективних температур вище +10°С складає 2650 – 3000 °С. Тривалість без морозного періоду з середньодобовою температурою повітря понад +5°С складає 205 – 215 днів, а з температурою понад +10°С – 160 – 170 днів.

Зима відносно тепла, з частими відлигами. Середня температура найхолоднішого місяця січня (за середньо-багаторічними даними) становить мінус 5,7°С. Стійкий сніговий покрив утворюється у кінці грудня, сходить – у другій декаді березня, а в окремі роки (із значним відхиленням) – у першій декаді квітня. Панівним є північно-західні вітри невеликої сили.

Початком весняного сезону вважають дату стійкого переходу середньо-добової температури повітря через 0°С (середина березня). Весна, як правило, настає швидко, але сніг тане повільно. Останні заморозки спостерігаються 15 – 20 травня. Повільне танення снігу сприяє поглинанню ґрунтом більшої частини талої води. Перехід середньодобової температури повітря через + 5°С відбувається у першій декаді квітня, а перехід через + 15°С – вважають початком літа, що продовжується до середини вересня.

Найбільш жарким місяцем літа є липень з середньодобовою температурою повітря 20,5 °С. В окремі роки, за відсутності опадів і підвищеної температури повітря, літо буває посушливим. При цьому часто відчувається нестача продуктивної вологи у ґрунті, що негативно впливає на продуктивність багаторічних насаджень.

Осінь, у більшості випадків, тривала з теплими і сонячними днями. Пізня осінь характеризується мінливою температурою з періодичним випаданням опадів у вигляді дощу і снігу, що сприяють поповненню запасів вологи. Перші осінні приморозки спостерігаються, як правило, у другій декаді вересня, найпізніше – на початку листопада. Перехід середньодобової температури через +10°С спостерігається лише в середині вересень – початку жовтня.

Значення середньорічної температури повітря 2013 рр. в межах 9,4°С.

Не залежно від років досліджень температура повітря, починаючи з травня, різко зростала і закономірно збільшувалась до липня. Температура найтеплішого місяця – липня, 2010 р. становила 23,4°С, Середня температура повітря за період вегетації 2013 рр. становила 9,4°С .

Різка нерівномірність опадів за місяцями спостерігалась впродовж періоду досліджень. Найбільше опадів було зафіксовано 2013 року у вересні. Даний показник становив 89,1 мм. Найменш забезпеченим опадами виявився жовтень 2013 року, даний показник становив 5,3 мм.

За період досліджень протягом періоду вегетації яблуні відносна вологість повітря знаходилась майже на однаковому рівні, коливаючись у межах 81 – 87 %. Максимальна вологість повітря відмічена у період з вересня по лютий місяць і становила 81 – 87%.

Отже, погодні умови, які склалися у період проведення досліджень у цілому були відносно сприятливими для вирощування плодових порід, у тому числі і яблуні.

 

Таблиця 3.1

Основні метеорологічні показники у період проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Місяці І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII За рік
Температура повітря, °С
                           
2013 р. -3,9 0,3 0,1 10,9 18,4 20,5 20,0 19,8 12,3 9,0 6,5 -0,9 9,4
Середньо-багаторічні -5,7 -4,2 0,4 8,5 14,6 17,6 19,0 18,2 13,6 7,6 2,1 -2,4 7,4
Опади, мм
                           
2013 р. 58,1 35,9 60,7 36,5 70,9 77,8 23,2 54,4 89,1 5,3 36,8 5,8 554,5
Середньо-багаторічні
Відносна вологість повітря, %
                           
2013 р.
Середньо-багаторічні
                             

 

 

Схема досліду

Градозахисна сітка (А) Утримання приштамбової смуги (В)  
 
Без сітки (контроль) Гербіцидний пар (контроль)  
Агротканина  
Градозахисна сітка Гербіцидний пар  
Агротканина  

Освітленість крони яблуні

Світло є одним з найважливіших екологічних факторів, які є регулятором росту і розвитку рослин. При зменшенні освітленості до 50% плоди забарвлюються недостатньо, якщо освітленість нижче 40% ‒ плоди не забарвленні і недорозвиненні, а при освітленості крони менше 30% від повної надкронової, обмежується формування генеративних бруньок, зав’язування та плодоношення, починається відмирання плодової деревини (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Освітленість крони дерев яблуні сорту Вілмута на підщепі М.9 Т337 залежно від використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг, % від повної освітленості

Градозахисна сітка (А) Утримання приштамбової смуги (В) 2013 р.
0,5 м 1,0 м 1,5 м 2,0 м
Без сітки (к) Гербіцидний пар (к)
Агротканина
Градозахисна сітка Гербіцидний пар
Агротканина
НІР05 7 10 3 4

На висоті 0,5 м максимальна освітленість− 12% від повної освітленості − отримано без використання сітки за утримання ґрунту під гербіцидним паром, а мінімальна (3% від повної освітленості) за використання градозахисної сітки та без неї та утримання приштамбових смуг під гербіцидним паром та мульчування агротканиною.

На висоті 1,0 м максимальна освітленість − 19% від повної освітленості − виявлено за використання сітки та утриманням приштамбових смуг під гербіцидним паром і за мульчування агротканиною, а мінімальна (11% від повної освітленості) за без використання сітки і мульчуванням приштамбових смуг агротканиною.

На висоті 1,5 м максимальна освітленість − 30% від повної освітленості − отримано за використання сітки та утримання ґрунту приштамбових смуг під гербіцидним паром, а мінімальні (17% від повної освітленості) без використання сітки і мульчування агротканиною.

На висоті 2,0 м максимальна освітленість − 41% від повної освітленості − виявлено без використання градозахисної сітки та утримання приштамбових смуг під гербіцидним паром, а мінімальна (28% від повної освітленості) за використання сітки та мульчуванням агротканиною.

 

Приріст пагонів яблуні

Кількість пагонів на дереві та їх довжина характеризують стан дерева в цілому (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

ВИСНОВКИ

Отримані результати досліджень дозволили зробити ряд висновків щодо продуктивності яблуні під градозахисною сіткою та різних способів утримання ґрунту приштамбових смуг:

1. Застосування градозахисної сітки підвищує освітленість насаджень на 4,8%, але за мульчування приштамбової смуги агротканиною освітленість знижується на 17,4%.

2. Встановлено, що на деревах під градозахисною сіткою зменшується середня кількість та сумарна довжина пагонів на 8,1% і 16,6% відповідно. Мульчування агротканиною знижує довжину пагонів на 9,9%.

3. За використання градозахисної сітки об’єм крони зростає на 11,5%, а мульчування приштамбової смуги агротканиною навпаки зменшує об’єм крони на 26,1%.

4. Загальна листова поверхня за використання градозахисної сітки збільшується на 24,5% та на 34,5% за мульчування приштамбових смуг агротканиною.

5. Врожайність яблуні під градозахисною сіткою зросла на 11,7%, а за мульчування приштамбової смуги агротканиною на 10,1%.

6. Використання градозахисної сітки покращило якість плодів на 0,7%.

7. За умовного пошкодження 50% урожаю градом, найбільший прибуток буде отримано з плодів вирощених на деревах під градозахисною сіткою та утриманням ґрунту в приштамбових смугах під гербіцидним паром (40 тис. грн. або 50 % рентабельності).

 

ПРОПОЗИЦІЇ

В промислових насадженнях яблуні сорту Вілмута на підщепі М.9 Т337 в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України застосовувати чорну протиградову сітку та мульчування ґрунту приштамбових смуг агротканиною.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Виращивание яблунь сорта Джонаголд в Европе, Бельгия / По матеріалам ВНИИТЕИСХ // Садоводство. ‒ 1984. ‒ №6. ‒ С.31.

2. Ґрунти Черкаської обл. / [А.О. Великий, М.І. Делеменчук, А.П. Кучерова, М.М. Шкварук]. ‒ К.:Урожай, 1967. ‒ 126 с.

3. Дрозд О.О. Заморозки, град і буревій // О.О. Дрозд // Новини садівництва. ‒ 2005. ‒ №4. ‒ С.13.

4. Карпенчук Г.К., Мельник О.В., Вегетативно розмножувані підщепи яблуні у світі / Г.К. Карпенчук, О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 1994. ‒ №1. ‒ С.18-10.

5. Карпенчук К.К., Мельник А.В., Учеты, наблюдения, анализы, обработка данных в опытах с плодовыми и ягодными растениями: Методические рекомендации. ‒ Умань: Уманский с.-х. ин.-т. 1987. ‒ 117 с.

6. Конституція України: Прийнята на 5 сесії Верховної ради України 28 червня 1996 р. ‒ К.: Преса України, 1997. ‒ 80 с.

7. Кортлейве К., Підщепи для інтенсивних яблуневих садів / К. Кортлейве // Новини садівництва. ‒ 2000. ‒ №2. ‒ С.6-9.

8. Куян В.Г. Спеціальне плодівництво: Підручник. ‒ К.: Світ, 2004. ‒ 464 с.

9. Мельник О.В. Захист від гарду сітка / О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 2010. ‒ №1. ‒ С.4-8.

10. Мельник О., Стрейф А., Ріпамельник А., Закладання саду голландського типу / Новини садівництва. ‒ 2000. ‒ №4(24). ‒ С.13-15.

11. Мельник О.В. Зверху сітка, а знизу плівка / О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 2003. ‒ №2. ‒ С.21-22.

12. Мельник О.В. Клони сорту Джонаголд / О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 2009. ‒ №4. ‒ С.35.

13. Мельник О.В. Оцінка клонових підщеп М9 / О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 1998. ‒ №1-2. ‒ С.13-14.

14. Мельник О.В. Утримання та обробіток ґрунту / О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 2001. ‒ Спец. вип. ‒ С.37-42.

15. Мельник О.В., Мелехова І.О. Влаштування протиградових сітко / О.В. Мельник, І.О. Мелехова // Новини садівництва. ‒ 2011. ‒ №3. ‒ С.9-11.

16. Мельник О.В., Мелехова І.О. Догляд за садом під сіткою / О.В. Мельник, І.О. Мелехова // Новини садівництва. ‒ 2011. ‒ №4. ‒ С.6-8.

17. Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві / За ред. Шестопаля О.М. ‒ К.: УААН, ІС УААН, 2002. ‒ С.28-91.

18. Найченко Є.В., економіка інтенсивного саду / Є.В. Найченко // Новини садівництва. ‒ 2022. ‒ №4. ‒ С.17-21.

19. Осадчий В.О., Мельник О.В. Опори для дерев у карликових садах / В.О. Осадчий, О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 1995. ‒ №2-3. ‒ С. 44-49.

20. Охорона праці / [Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О.] ‒ К.:Коралова, 2003. ‒ 408 с.

21. Терещенко М.М., Мельник О.В. Сітка чи плівка / М.М. Терещенко, О.В. Мельник // Новини садівництва. ‒ 2012. ‒ №3. ‒ С.14-16.

22. Arkel P. Sieci przeciwgradowe ‒ wazne szczegoly // Sad. ‒2010. ‒ №12. ‒ P.18-20.

23. Buler Z. Nie tylko przeciwgradowe // Sad Nowoczesny. ‒ 2009. ‒ №3. ‒ P.40-42.

24. Debska K. Sieci chroniace uprawy // Sad. ‒ 2007. ‒ №1-2. ‒ P.42-46.

25. http://www.genon.ru/GetAnswer.aspx?qid=3d8fee11-e22c-4375-9ea3-6f7894e8f140

26. Middelton S., McWaters A. Hail netting of apple orchards ‒ Australian experience // The compact fruit tree. ‒2002. ‒ V.35. ‒ №2. ‒ P.55.

27. Podymnlak M. Sadownictwo nad Jezirom Bodenskim // Sad. ‒ 2009. ‒ №10. ‒ P.27 ‒ 31.

28. Wasiak A. Siatki zabezpieczajace przed gradem i ptakami // Sad Nowoczesny. ‒ 2011. ‒ №7. ‒ P.26-27.

29. Кодекс законів про працю України. Створення безпечних і нешкідливих умов праці ст. 153 КЗпПУ від 10.12.1971 № 322-VIII.

30. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт у садах і на виноградниках.

 

 

ДОДАТКИ

ВСТУП

В сучасному плодівництві намічається тенденція до зростання рівня інтенсифікації, все більше уваги приділяється розробці заходів, які б допомагали оптимізувати ріст та плодоношення. Проте, без глибокого дослідження природних фізіологічних процесів, що лежать в основі тих чи інших явищ, досить важко науково обґрунтувати рекомендації по їх штучному регулюванню. В наш час робітники виробництва – це висококваліфіковані спеціалісти і вони вимагають точних доказів біологічної необхідності та економічної ефективності того чи іншого заходу, що рекомендують до практичного застосування.

Аналіз сучасного стану і тенденції розвитку культури яблунь у світі свідчить, що проблема збільшення виробництва плодів розв’язується не завдяки росту площ насаджень, а шляхом їхнього раціонального використання, тобто інтенсифікації і різкого збільшення урожайності та його якості. Зростання щільності насаджень, підбір сортів, підщеп, оптимізації агротехнічних заходів, зокрема захисту насаджень є загальною тенденцією в усіх економічно розвинених країнах.

Актуальність теми.Останнім часом почастішали атмосферні явища, такі як градобій, буревій та висока сонячна активність, що в минулі 20 років були характерні для південних регіонів. Погодні аномалії стають частішими і в майбутньому можуть траплятись раптово і діяти щораз сильніше. Саме тому градозахисна сітка це необхідна інвестиція для цілковитого захисту насаджень. Завдяки розсіюванню сонячного проміння і нижчого рівня сонячного освітлення, яблука більш вирівняні за розміром і з більш розмитим рум’янцем, що робить градозахисну сітку економічно ефективною навіть у регіонах з невеликою ймовірністю випадання граду.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Правобережного Лісостепу України проведено дослідження продуктивності дерев яблуні в інтенсивному насадженні короткого циклу використання залежно від використання градозахисної сітки та різних систем утримання приштамбових смуг.

Мета і предмет дослідження. Головним завданням є дослідження впливу використання градозахисної сітки на дерева яблуні сорту Вілмута на підщепі М.9 Т337 за різних систем утримання ґрунту в приштамбових смугах та визначити вплив використання сітки на вихід стандартної продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено вплив градозахисної сітки та різних систем утримання ґрунту в приштамбовій смузі на продуктивність, освітленість та ростові процеси насаджень яблуні сорту Джонаголд Вілмута на підщепі М.9 Т337.

 

Розділ 1. Особливості росту і плодоношення яблуні залежно



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.92.96.236 (0.018 с.)