Оцінка функціонального стану дихальної системи

Ø Визначити функціональну дихальну пробу з максимальною затримкою дихання до і після 20 присідань (проба Сєркіна), яка включає три фази і виконується сидячи.

Ø Одночасно з увімкненням секундоміра затримати дихання на спокійному вдиху (І фаза). Час затримки дихання внести до табл. 4.

Таблиця 4. Час затримки дихання (с)

Фази	Оцінка
І	ІІ	ІІІ

Ø Присісти 20 разів упродовж 40 с, визначити одразу ж час затримки дихання (II фаза) і результат записати в табл. 4.

Ø Відпочити одну хвилину і знову визначити час затримки дихання на вдиху (III фаза). Дані внести до табл. 4.

Ø На основі одержаних результатів із використанням даних табл. 5 оцінити функціональний стан дихальної системи, записати у графі «Оцінка» табл. 4.

Таблиця 5. Оцінка проби Сєркіна

Фази	Оцінка
І	ІІ	ІІІ
60 с і більше	30 с і більше	більше 60 с	відмінно
40…55 с	15…25 с	35…55 с	добре
20…35 с	12 с і менше	24 с і менше	погано

Ø У висновку охарактеризувати функціональний стан дихальної системи.

Тема 2: Умови безпечного харчування

Небезпеки довільного харчування

Харчування є процесом засвоєння організмом поживних речовин, необхідних для підтримання життя, здоров'я і працездатності. Ще зовсім нещодавно значна частина населення світу страждала від захворювань, причиною яких було недоїдання, сьогодні ж все більше людей страждають від переїдання. Гіподинамія та ожиріння у високорозвинених країнах світу – основні епідеміологічні фактори ризику, їх наслідком є неухильне збільшення "захворювань цивілізації" – гіпертонії, інфарктів, інсультів тощо. Причиною шлунково-кишкових захворювань значної кількості людей є використання часто науково необґрунтованих режимів харчування різних фанатиків, сектантів і просто шарлатанів. При правильному харчуванні людина менше піддається різним захворюванням і легше з ними справляється. Раціональне харчування має велике значення для профілактики передчасного старіння. При шлунково-кишкових, серцево-судинних та інших захворюваннях спеціально складені раціон і режим харчування є одним з лікувальних призначень. Харчування повинно забезпечувати гармонічний розвиток і злагоджену діяльність організму. Для цього харчовий раціон за кількістю і якістю необхідно збалансувати з потребами людини відповідно до її професії, віку, статі. Фізіологічні потреби організму залежать від безлічі умов, котрі, як правило, постійно змінюються, тому точно збалансувати щоденне харчування практично неможливо. Але в організмі є спеціальні регуляторні механізми, котрі дозволяють використовувати та засвоювати з ужитої їжі необхідні поживні речовини в такій кількості, яка потрібна в даний момент. Крім того, багато харчових речовин, наприклад, деякі вітаміни, незамінні амінокислоти, людський організм не в змозі синтезувати в процесі обміну, вони повинні надходити з їжею, інакше виникають хвороби, пов'язані з неповноцінним харчуванням.

Режими здорового харчування

Зіставити добові енерговитрати організму з надходженням енергії на підставі фактичного раціону харчування та оцінити його якість і безпечність. Для цього необхідно послідовно виконати такі розрахунки:

q скласти денний розклад й за енерговитратами для різних видів діяльності (див. табл. 1.3, дод. 1) підрахувати добові енерговитрати. Результати подати у вигляді табл. 6;

 

 

Таблиця 6. Денний розклад та добові енерговитрати

№ з/п	Вид діяльності	Тривалість, год	Енерговитрати, ккал/год	Сумарні енерговитрати, ккал
	Сон
	Ранковий туалет
	Сніданок
	Дорога до роботи
	Інше
Разом

q записати фактичний добовий раціон і за калорійністю харчових продуктів (див. табл. 1.4, дод. 1) підрахувати добове надходження енергії. Результати подати у вигляді табл. 7;

Таблиця 7. Фактичний середньодобовий раціон та його енергетична цінність

№ з/п	Продукти	Маса, г	Калорійність	Склад, г
100г	Всього	Білки	Жири	Вуглеводи
Разом

q визначити фактичне співвідношення між основними поживними речовинами – білками, жирами та вуглеводами (за енергетичною цінністю повинно бути як 1:2,5:4,6 і за масою 1:1:4,9);

q встановити, які харчові добавки за функціональним призначенням використані у продуктах харчування (див. табл. 1.1, 1.2, дод. 1);

q підрахувати можливе надходження радіонуклідів із продуктами харчування за допустимими рівнями їх вмісту, з використанням даних табл. 8.

Таблиця 8. Фактичний середньодобовий набір продуктів та їх можливе радіоактивне забруднення

№ з/п	Назва продуктів	К- сть, кг	Забруднення ^137Сs
ГДЗ, Бк/кг	Всього, Бк
	М'ясо і м'ясопрод
	Риба і рибні прод.
	Молоко
	Сир
	Сметана
	Твердий сир
	Яйце		6/шт
	Масло
	Олія
	Цукор
	Хліб та хлібопр.
	Картопля
	Овочі
	Фрукти свіжі
	Сухофрукти
	Вода
Всього

Примітка: Перерахування здійснюється за цезієм-137, оскільки його масова частка при розпаді радіоактивних речовин (РР) є однією з найбільших.

q використовуючи методику перерахунку одиниць радіоактивності в одиниці поглиненої дози (дод. 1), порівняти отримане річне значення радіоактивності продуктів з нижньою межею безумовного виправданого втручання та дій для прийняття рішення (заміну або обмеження вживання радіоактивно-забруднених продуктів харчування) за НРБУ, що складає 1 мЗв на рік.

Запропонувати збалансований раціон якісного харчування відповідно до індивідуальних енерговитрат за зразком табл. 7 та додаткове фізичне навантаження відповідно до індивідуальної калорійності харчового раціону.