Тема № 18. Держава і право Російської імперії у хіх ст. – 1917 Р.

 

1. Охарактеризуйте систему управління Росії на початку ХІХ ст. та визначте форму правління й форму державного устрою.

2. Визначте характер російського абсолютизму та обґрунтуйте свою точку зору.

3. Чому проекти реформи державного управління, запропоновані на початку ХІХ ст. М.Сперанським, не були втілені в життя?

4. В чому виявлявся класовий характер права Російської імперії?

5. Яке значення для державного життя Росії мало створення Повного зібрання законів та Зводу законів Російської імперії?

6. Визначте рівень юридичної техніки «Уложення про покарання кримінальні та виправні» 1845 р.

7. Які об’єктивні фактори вплинули на на еволюцію державного ладу Росії в ХІХ – на початку ХХ ст.?

8. Чим була викликана необхідність реформ 60-70 рр. ХІХ ст.в Росії?

9. Охарактеризуйте головні реформи 60-70 рр. та визначте, які з них були найбільш радикальними.

10. Які обмеження в правах збереглися за селянами після селянської реформи 1861 р.?

11.Чому після скасування кріпосного права першою було проведено саме поліцейську реформу?

12. Які наслідки для військової системи Росії повинна була мати військова реформа?

13. У чому сутність контрреформ 80-90 рр. ХІХ ст.?

14. «Основні закони Російської імперії», затверджені царем в квітні 1906 р., частина істориків вважають першою російською конституцією, а Державну Думу – парламентом. Чи можна, виходячи з цього, вважати Росію після 1906 р. парламентською монархією?

15. Які зміни в політичній системі Російської держави були викликані революцією 1905-1907 рр.?

16. В чому сутність «двовладдя»? Чи могло після Лютневої революції 1917 р. встановитися «єдиновладдя»?

17. Чому після Лютневої революції не відбулося докорінної зміни законодавства Росії, незважаючи на те, що владу імператора, від імені якого видавалися закони, було ліквідовано?

18. Порівняйте розвиток державності в Росії з аналогічними процесами в Західній Європі та Північній Америці. Р.Пайпс відзначав тяжіння Росії до централізму та бюрократизації. Якими прикладами з історії російської державності можна проілюструвати цю тезу?

19. Як пов’язані між собою наступні цитати:

«...Служить бы рад, прислуживаться тошно»; «…Как станешь представлять к крестишку ли, к местечку, ну как не порадеть родному человечку…» (О.Грибоєдов);

«В России перепутали цивилизацию с Табелью о рангах» (М.Салтиков-Щедрін)?

20. Стаття 47 Основних державних законів Російської імперії гласить: „Російська імперія управляється на основі законів, статутів та установ, від самодержавної влади вихідних”.

В преамбулі конституції США говориться: „Ми, народ Сполучених Штатів Америки, з метою створення більш досконалого союзу, встановлення правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, організації спільної оборони, підняття загального добробуту та забезпечення нам самим та нашим нащадкам благ свободи видаємо та засновуємо цю конституцію для США”.

Як визначається джерело влади у поданих фрагментах? Розкрийте поняття „самодержавство”. В чому його відмінність від західних форм правління?

21. В 1826 р. граф О.Бенкендорф подав Миколі І записку про реформу поліції. «Розпечатання кореспонденції складає один з засобів таємної поліції, притому найкращий, бо він діє постійно у всіх пунктах імперії. Для цього треба лише мати в деяких містах почтмейстерів, відомих своєю чесністю та старанністю...» Ця записка поклала початок відомому ІІІ відділенню, яке очолив сам Бенкендорф. Навіщо було створено ІІІ відділення? Яку роль воно відіграло в системі управління Росії? Як це характеризує саму політичну систему імперії?

22. У 1864 р. було проведено земську реформу. Земства включали в себе виконавчі та розпорядчі органи – повітові та губернські земські збори та управи. На їх утримання вводився особливий земський збір. Вибори земських органів були безстановими, але проводилися по виборчим куріям. Земства дали Росії земські школи, земські лікарні, земську статистичну та агрономічну службу.

Як ви розцінюєте значення земств для історії Росії: як перший досвід демократії; як „п’яте колесо до возу російського державного управління” (В.І.Ленін); як нову паперово-бюрократичну структуру західницького типу, що розоряла народ?

23. «Теоретично російські царі-реформатори, - пише англійський історик Дж. Біллінгтон, - здавалось, були більш вільними в своїх вчинках, аніж інші європейські суверени; недаром же вони і називались «самодержцями». Тим не менше вони знаходились в глибокій залежності від консервативних, часто заснованих на забобонах традицій власних підданих”. Чи відповідає дане висловлювання реаліям історії реформ в Росії? Свою відповідь аргументуйте.

24. Міністр юстиції О.Ф.Керенський, перебуваючи у „революційній ейфорії”, вважав, що у революційному оновленні країни мають право брати участь навіть люди, що порушили закон. За його наказом з в’язниць було випущено понад 3 тис. злочинців (так звані „пташенята Керенського”). В одній тільки Москві влітку 1917 р. діяло близько 30 озброєних банд. Як оцінити подібні заходи нової демократичної влади?

25. Історики по-різному підходять до оцінки ситуації в Росії навесні та влітку 1917 р. Формально в країні встановилось двовладдя (влада Тимчасового уряду та Рад). Але в історичній науці отримали розповсюдження й інші визначення: „багатовладдя” та „безвладдя”. Як ви думаєте, які аргументи наводяться на підтвердження кожної з цих оцінок?

26. Складіть схеми системи управління Російської імперії, місцевого управління та судової системи першої половини ХІХ ст.

27. Складіть кросворд за темою „Держава і право Російської імперії у 19-на початку 20 ст.” (20 слів).

28. Складіть розгорнутий план відповіді на питання «Реорганізація державного апарату у Росії в ХІХ ст.».

29. Обґрунтуйте свою точку зору на проблему „Розвиток російської держави в 19 ст.: еволюція чи регрес?”

30. Заповніть таблицю «Реформи 60-70 рр. в Російській імперії»

 

Реформа	Рік проведення	Сутність реформи	Наслідки реформи

 

 

31. Виконайте тестові завдання:

 

Оберіть складові державної системи Росії першої половини ХІХ ст.:

а) Державна рада, колегії, Сенат, Державна дума;

б) Державна дума, Власна Його Величності канцелярія, колегії, міністерства;

в) Державна рада, Власна Його Величності канцелярія, міністерства, Сенат.

 

В «Уложенні про покарання кримінальні та виправні» 1845 р. до кримінальних покарань відносились:

а) позбавлення всіх прав стану, заслання на каторжні роботи, заслання до Сибіру на поселення, тюремне ув’язнення;

б) смертна кара, заслання на каторжні роботи, віддача в солдати, биття різками, заслання на поселення в Закавказзя;

в) позбавлення всіх прав стану, смертна кара, заслання на каторжні роботи, заслання на поселення до Сибіру, заслання на поселення в Закавказзя.

 

Селянська реформа 1861 р. вирішувала такі питання:

а) про особисте звільнення селян; про земельні ділянки та повинності звільнених селян; про викуп селянами земельних наділів; про організацію селянського управління;

б) про особисте звільнення селян; про наділення їх землею з державного фонду; про організацію селянського управління; про взаємовідносини колишніх кріпосних та їх поміщиків;

в) про особисте звільнення селян; про викупні суми за особисту свободу; про викуп селянами земельних наділів; про організацію селянського управління.

 

Яку реформу ХІХ ст. розглядають як продовження земської:

а) судову;

б) міську;

в) військову.

 

Новими принципами судочинства за судовою реформою 1864 р. в Росії були:

а) відділення суду від адміністрації; повна залежність суддів та слідчих від окружного керівництва; створення станового суду; незмінність суддів та слідчих; прокурорський нагляд;

б) відділення суду від адміністрації; створення всестанового суду; незмінність суддів та слідчих; прокурорський нагляд; виборність мирових суддів та присяжних;

в) відсутність прокурорського нагляду; виборність мирових суддів та присяжних; поліція могла судити по «маловажливих» справах; створення всестанового суду; прокурорський нагляд.

 

В Росії проголошення громадянських свобод було в:

а) Маніфесті від 19 лютого 1861 р.;

б) Маніфесті від 17 жовтня 1905 р.;

в) Маніфесті від 27 лютого 1917 р.

 

Визначте форму правління Росії за «Основними законами Російської імперії» від 23 квітня 1906 р.:

а) абсолютна монархія;

б) парламентська монархія;

в) дуалістична монархія.

 

Росію було проголошено республікою:

а) 1 березня 1917 р.;

б) 1 вересня 1917 р.;

в) 25 жовтня 1917 р.