Призначення сполучень клавіш в NC

ОСНОВИ ІНФОРМАТИКИ

Електронний посібник для студентів 1а курсу

Для всіх спеціальностей

Укладачі: викладач 1 категорії Медяна Г.А.

викладач Якубова Т.М.

 

Розглянуто та узгоджено

Цикловою комісією

математики, інформатики та

обчислювальної техніки

Протокол № ____від «___»_______2009р.

 

Голова циклової комісії

__________________Л.О. Якшина

Харків 2009
Анотація

 

Електронний посібник з дисципліни «Основи інформатики» призначений для студентів 1а курсу всіх спеціальностей.

Зміст питань, що висвітлено в електронному посібнику повністю відповідає навчальній програмі. В стислому вигляді викладено основні поняття, визначення дисципліни.

До електронного посібника додається словник термінів, список літератури.

Електронний посібник є основним навчальним матеріалом.
Зміст

 

1. Вступ. Основні поняття інформатики…………………………………………….4

2. Функціональний склад персонального комп’ютера.………………...…………..7

3. Програмне забезпечення ПК…..………………………………………………....11

4. Основні відомості про операційні системи…………………………………..…14

5. Операційна система MS-DOS…………………………………………...……….17

6. Програма-оболонка Norton Commander…………………………………………20

7. Операційна система Windows. Загальні відомості……………………………..25

8. Робота з об’єктами в ОС Windows………………………………………………29

9. Програми обслуговування дисків……………………………………………….32

10. Програми архівації файлів……………………………………………………….34

11. Антивірусні програми…………………………………………………………….37

12. Текстовий редактор Word. Загальні відомості………………………………….40

13. Підготовка документів в Word…………………………………………………..42

14. Табличний процесор Excel. Загальні відомості…………………………………47

15. Графічний редактор Paint………………………………………………………...52

16. Міжнародна комп’ютерна мережа Internet……………………………………...57

17. Словник термінів………………………………………………………………….61

18. Список літератури……………………………………………………………..….63

 

Тема: Вступ. Основні поняття інформатики.

Питання теми:

Ø Зміст і значення дисципліни.

Ø Роль інформатики у формуванні сучасного спеціаліста.

Ø Зв’язок з іншими дисциплінами.

Ø Представлення інформації в ПК.

Ø Одиниці інформації.

 

У великому енциклопедичному словнику подається таке визначення поняття „інформатика”:

! інформатика – це галузь науки, що вивчає структуру, загальні властивості інформації, а також питання, що пов’язані з її збиранням, зберіганням, пошуком, переробкою, поширенням та використанням у різних сферах діяльності.

Під різними сферами діяльності слід розуміти практично всі види діяльності та ділової активності сучасної людини – від повсякденної роботи секретарки-друкарки, економіста, інженера-конструктора до використання людиною атомної енергії.

Принципами інформатики ми користуємося не тільки в наукових роботах, але й щодня.

 

Предмет “Інформатика” розглядає теоретичні і практичні аспекти інформаційних технологій, бо інформатика – це наука про методи та засоби отримання, обробки, зберігання, передавання, подання інформації.

Але інформатика – це наука, а до завдання будь-якої науки входить:

v збирання інформації,

v її аналіз,

v дослідження з метою встановлення зв’язків та закономірностей,

v отримання результатів досліджень.

 

Застосування положень та принципів інформатики:

- істотно полегшує роботу з інформацією,

- допомагає ефективніше користуватися інформацією,

- допомагає приймати правильні рішення,

- оптимально отримувати потрібні результати.

Економічна інформація – це сукупність відомостей економічного характеру, які можна фіксувати, передавати, обробляти, зберігати і використовувати для здійснення функцій управління.

У широкому сенсі слова технологія – це спосіб освоєння людиною матеріального світу за допомогою соціально організованої діяльності, що включає три компоненти:

Ø інформаційну (наукові принципи),

Ø матеріальну (знаряддя праці),

Ø соціальну (фахівці, які мають професійні навички).

Ця тріада становить сутність сучасного поняття технології.

Інформаційна технологія – це людино-машинна технологія збирання, оброблення та передачі інформації.

Ця технологія, що ґрунтується на обчислювальній техніці, швидко розвивається, охоплюючи всі види суспільної діяльності:

o виробництво

o управління

o науку

o освіту

o проектні розробки

o торгівлю

o фінансово-банківські операції

o медицину

o криміналістику

o охорону довкілля

o побут

o особисту працю.

Зв’язок реального світу, інформації і даних такий:

Реальний світ ® інформація ® дані

Завдяки появі комп’ютерів і розвитку інформаційних технологій створюються методи та засоби комп’ютерного моделювання, здатні розв’язувати складні практичні задачі.

Комп’ютер – це пристрій, призначений для здійснення заданої, чітко визначеної послідовності дій при обробці інформації.

Можна назвати Основні напрямки використання комп’ютерів:

1) накопичування, зберігання та обробка великих обсягів інформації, швидкий пошук потрібних даних;

2) виконання наукових, економічних та конструкторських розрахунків;

3) діловодство (листи, документи);

4) навчання та набуття професійних навичок;

5) видавнича справа;

6) побудова креслень, діаграм, створення картин, відео кліпів;

7) спілкування людей, які знаходяться в різних містах та країнах;

8) ігри та розваги.

І нформація – це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.

Інформація передається:

· від людини до людини (спілкування),

· від людини до пристрою (комп’ютер у торгівлі),

· від пристрою до пристрою (продаж квитків).

Цифри у комп’ютер подаються електричними сигналами, з якими працює комп’ютер. Для зручності в комп’ютері використовуються сигнали двох рівнів. Один з них відповідає цифрі 1, другий – цифрі 0.

! Цифри 1 і 0 називаються двійковими.

Найменша одиниця виміру кількості інформації в комп’ютері називається біт, одне з можливих значень 0 або 1. В інформатиці розглядають послідовність бітів довжиною 8. Така послідовність називається байтом і є наступною після біта одиницею виміру кількості інформації.

1 байт = 8 біт

1 Кбайт = 1024 байт (Кбайт – кілобайт)

1 Мбайт = 1024 Кбайт (Мбайт - мегабайт)

1 Гбайт = 1024 Мбайт (Гбайт - гігабайт)

1 Тбайт = 1024 Гбайт (Тбайт – терабайт)

Процес перетворення інформації можемо зобразити у вигляді схеми:

 

Реальний світ ® інформація ® дані (числа) ® двійкові коди

 

! Система числення – це сукупність правил та прийомів для зображення чисел за допомогою символів.

Основою системи числення наз. кількість знаків або символів для зображення чисел в даній системі числення.

Вагою будь-якої цифри називається ціла степінь основи системи числення.

Існує декілька систем числення: двійкова, вісімкова, десяткова, шістнадцяткова.

 

До змісту

Тема: Функціональний склад персонального комп’ютера.

Питання теми:

Ø Платформи РС та іМАС,

Ø апаратна частина сучасного ПК,

Ø центральний процесор,

Ø підсистеми пам’яті,

Ø дисплей,

Ø клавіатура.

Платформи РС та іМАС

Сьогодні у світі побутових комп’ютерів є дві платформи: платформа PC та iMAC.

Суттєва різниця між ними полягає в тому, що в платформі PC використовується ідея Фон-Неймана. Для платформи PC існує таке поняття як апгрейд (англ., Upgrade – удосконалення, нарощування.) В той же самий час, для платформи iMAC таке поняття як апгрейд не існує взагалі.

 

Персональний комп’ютер

Апаратна частина

Програмне забезпечення

Кожен комп’ютер можна поділити на дві умовні складові частини:

= +

 

Апаратна частина (англ., Hardware) – це набір комплектуючих, з яких фізично складається сам комп’ютер.

Периферійний пристрій – це окремий компонент, який має зовнішнє підключення до ПК за допомогою відповідного інтерфейсу (порту).

До периферійних пристроїв належать:

¡ Принтер;

¡ Сканер;

¡ Плотер;

¡ Стример;

¡ Графопобудувач;

¡ Графічні та електронні планшети (діджитайзери)

¡ Модем;

¡ Цифрові фото та відеокамери та інші пристрої.

! Пристрої введення – це пристрої, що призначені для введення інформації в комп’ютер з метою її подальшої обробки.

 

! Пристрої виведення – це пристрої, що призначені для виведення обробленої комп’ютером інформації з метою її подальшого використання.

1) клавіатура – необхідний пристрій введення інформації;

2) миша – пристрій введення інформації, за допомогою якого можна керувати місцезнаходженням курсору на екрані дисплея і вибирати об’єкти для подальшої роботи;

3) дисплей – необхідний пристрій виведення інформації;

4) накопичувачі на жорстких магнітних дисках (вінчестери) – пристрої введення та виведення інформації, HDD (Hard Disc Drive);

5) накопичувачі на гнучких магнітних дисках (дисковод) – пристрої введення та виведення інформації, складається з носія (дискети) і приводу (дисковода) FDD (Floppy Disc Drive);

6) накопичувачі на компакт-дисках (CD-ROM) – пристрій введення інформації;

7) стример – накопичувач на магнітній стрічці, пристрій введення та виведення інформації, носієм інформації тут є картридж – касета з магнітною стрічкою, що схожа на касету для магнітофона. Накопичувачі на стрічках використовуються для зберігання копії інформації, яка знаходиться на вінчестері. На магнітну стрічку можна записати 510Мбайтів;

8) сканер – пристрій для введення в комп’ютер різних зображень – текстів, малюнків та іншої графічної інформації, що нанесені на папір або на якусь іншу поверхню;

9) трекбол – пристрій для введення інформації. Це миша, але перевернута на “спину”. Куля, що керує рухом курсору на екрані, знаходиться зверху. Трекбол зручний тим, що нема потреби рухати його по столу для переміщення курсору;

10) джойстик – пристрій введення інформації, найчастіше використовується в комп’ютерних іграх;

11) світлове перо - пристрій для введення інформації;

12) сенсорні екрани – пристрій для введення інформації, досить лише торкнутися пальцем поверхні екрану, щоб вказати комп’ютеру потрібне місце на екрані;

13) графічні і електронні планшети (диджитайзери) – пристрій для введення графічної інформації;

14) принтер – пристрій для виведення інформації, призначений для друкування на папері інформації, що виводиться з комп’ютера. Принтери бувають матричні, струмінні, лазерні;

 

15) плотер – пристрій виведення інформації з комп’ютера, призначений для зображення графіків, діаграм, креслень на папері. Плотери бувають фрикційні, планшетні та барабанні;

16) модем – пристрій, призначений для перетворення сигналів телефонної мережі в сигнали комп’ютера, і навпаки.

Центральний процесор

Центральний процесор є серцем сучасного комп’ютера. Основними характеристиками кожного процесора є його тактова частота, частота системної шини з якою він працює, об’єм кеш-пам’яті і набір команд.

Система команд – це повний набір команд, що їх може виконувати даний ЦП.

Тактова частота – це кількість електричних імпульсів, що керують роботою ЦП за одиницю часу.

Швидкодія – це кількість команд, що їх виконує ЦП в одиницю часу.

 

Підсистема пам’яті

Дана підсистема складається із сукупності оперативної пам’яті та кеш-пам’яті.

Оперативна пам’ять зберігає в собі тільки ту інформацію, з якою працює користувач в даний момент часу.

Кеш-пам’ять – це швидкодіюча пам’ять порівняно невеликого об’єму, яка інтегрується до компонентів ПК, і основною метою якої є тимчасове збереження інформації, яка стане необхідною даному пристою у наступний момент часу.

Постійна пам’ять – це окрема мікросхема (із можливістю перезапису її вмісту або ж без такої можливості), призначення якої полягає в довгостроковому збереженні інформації конкретного типу.

Розмір інформації – це кількість байтів, що займає ця інформація.

 

Дисплей (монітор).

Будь-яке зображення на екрані дисплея складається з багатьох точок, що світяться. Ці точки називаються пікселями, або точками растру.

Піксель – це найменший елемент зображення, точка, що світиться. Розв’язувальна здатність екрану – це найбільша кількість пікселів, що використовуються для утворення зображення.

Знакомісце – це прямокутно область на екрані, що призначена для розміщення одного символу в текстовому режимі.

Курсор – це мітка, що показує поточну позицію (знакомісце) на екрані. Курсор може мати різну форму.

Повний набір кольорів, що використовуються для відтворення зображення, називається кольоровою палітрою.

 

Клавіатура.

Клавіатура – це необхідний пристрій введення інформації.

Всі клавіші клавіатури поділяються на чотири основні групи:

- функціональні клавіші;

- символьні і керуючі клавіші;

- цифрові;

- спеціальні та допоміжні.

Функціональні клавіші мають позначення F1, F2, …, F12. Ці клавіші не мають постійного конкретного призначення.

Символьні клавіші призначені для введення символів. Багато клавіш цієї частини клавіатури мають подвійні позначення, тобто можна вводити 2 символи, зображені на клавіші.

Керуючі клавіші призначені для зміни значень інших клавіш. До керуючих клавіш належать:

Ø Shift

Ø Caps Lock

Ø Ctrl

Ø Alt

Ø Esc

Ø Tab

Ø Space bar

Ø Back Space

Ø Enter

Shift Клавіша Shift призначена для введення великих літер алфавіту, а також символів верхнього регістру.

Caps Клавіша Caps Lock – це клавіша-перемикач. Такі клавіші

Lock призначені для перемикання режимів роботи клавіатури з одного в інший. Ця клавіша використовується для фіксації режиму введення великих літер (перехід на верхній регістр). Друге натискання на клавішу Caps Lock переведе клавіатуру на нижній регістр.

Space

bar Ця клавіша – символ порожнього простору, довжина якого дорівнює 1-й літері, використовується для відокремлення слів.

Back

Space Ця клавіша знищує останній набраний символ.

 

Enter Повідомляє комп’ютер про те, що введення даного рядка закінчено.

 

Цифрова клавіатура знаходиться справа від символьної. Більшість клавіш тут мають подвійні позначення, одне з них – цифра. Ця клавіатура може працювати у двох режимах:

q Режим введення цифр;

q Режим керування курсором.

Num

Lock Перемикає ці 2 режими. Якщо індикатор Num Lock світиться, клавіатура перебуває у режимі введення цифр.

 

Всі інші клавіші належать до четвертої групи. Це - спеціальні та допоміжні.

Home Переводить курсор у початок поточного рядка.

End Переводить курсор у кінець поточного рядка.

 

Print

Screen Ця клавіша використовується для друку на принтері поточного екрану.

 

Del Використовується для знищення символу над курсором.

До змісту

 

Тема: Програмне забезпечення ПК.

Питання теми:

Ø загальна схема програмного забезпечення,

Ø операційна система, оболонка операційної системи, драйвери та утиліти,

Ø інструментальні мови і системи програмування,

Ø пакети прикладних програм.

 

Загальна схема програмного забезпечення має такий вигляд:

Пакети прикладних програм (ППП): текстові редактори; електронні таблиці; бази даних; графічні пакети; мови програмування; комунікаційне ПЗ; тощо.

Операційна система (ОС)

Інші види програмного забезпечення (ПЗ): оболонки ОС; драйвери; архіватори; антивіруси; утиліти.

 

 

 

Комп’ютерна програма – це запис алгоритму розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп’ютер.

Програмне забезпечення (ПЗ) – це набір програм, які керують діями комп’ютера при його використанні для розв’язання задач.

Програмне забезпечення ПК поділяють на такі основні класи:

 

Ø Операційна система та сервісні програми

Ø Інструментальні мови і системи програмування

Ø Прикладні системи (пакети прикладних програм - ППП)

 

Операційна система (ОС) – це сукупність програмних засобів, що призначені для керування апаратними ресурсами комп’ютера.

Ядро ОС доповнюється набором сервісних програм. З їх допомогою виконують:

· початкову розмітку магнітних дисків;

· установлюють параметри зовнішніх пристроїв;

· провадять тестування та оптимізацію роботи зовнішніх пристроїв;

· архівацію файлів;

· боротьбу з вірусами.

 

Оболонка ОС – це програма, що призначена для полегшення роботи користувача з командами ОС.

Для ОС MS-DOS використовується оболонка Пітера Нортона – Norton Commander.

Драйвер – це програма, що призначена для керування будь-яким із пристроїв комп’ютера.

Утиліти – це обслуговуючі або сервісні програми.

 

Інструментальні мови і системи програмування.

Мова програмування – це система позначень для точного опису алгоритмів.

Машинна мова – це набір двійкових кодів для роботи ЦП конкретного типу.

Всі існуючі мови програмування можна поділити на дві групи:

q мови низького рівня

q мови високого рівня

До мов низького рівня належать:

q машинні коди

q мови асемблера

Мова асемблера переводить зрозумілі людині символи в машинні коди.

Мови високого рівня поділяються на:

Ø алгоритмічні (процедурні)

Ø дескриптивні (не процедурні)

 

Дескриптивні (описові) мови поділяються на два класи:

ü логічного програмування

ü функціонального програмування

 

Системи візуального програмування – це засоби, за допомогою яких можна швидко створити працюючу програму шляхом візуального проектування її макету в графічному вигляді. Найбільш поширені: Visual Basic, Visual C, Delphi.

 

Пакет прикладних програм – це система програм, що забезпечує розв’язання задач певного типу.

 

ППП створюються так, щоб користувач міг керувати процесом розв’язання задачі в діалоговому або інтерактивному режимі. Іншими словами, ППП забезпечує інтерфейс (узгодження) комп’ютера з користувачем. Схема взаємодії виглядає так:

Користувач

ППП

ОС

Апаратна частина

 

 

ППП можна поділити на три групи:

Ø Методо-орієнтовані

Служать для реалізації певних методів розв’язання завдань (оброблення статистичних даних, розв’язання оптимізаційних задач)

Ø Проблемно-орієнтовані

Призначені для автоматизації конкретних видів діяльності (бухгалтерський облік, маркетинг, менеджмент, навчання)

Ø Загального призначення

Використовують для оброблення інформації в різних сферах діяльності (текстові редактори, електронні таблиці, пакети ділової графіки і т.д.)

 

Основні групи пакетів прикладних програм:

Текстовий редактор – це програма, що призначена для створення та обробки текстів (ChiWriter, Multy-Edit).

Текстові процесори є розширенням текстових редакторів у тому розумінні, що вони мають додаткові можливості, які можна використати під час підготовки складних за формою текстів (Word, Word-Star, Tex).

Електронна таблиця (ЕТ) – це програма для обробки даних, що подані у вигляді таблиці (SuperCalс, Excel, Quatro).

База даних – це інформація, що зберігається в комп’ютері і є об’єднаною у взаємопов’язану сукупність за рядом ознак..

Система керування базою даних (СКБД) – це програма, що призначена для організації зберігання, обробки та пошуку інформації в базі даних (dBase, FoxBase, FoxPro, Paradox, Clipper, Clarion, Oracle).

 

До змісту

Тема: Основні відомості про операційні системи.

Питання теми:

Ø файлова система, імена файлів;

Ø каталоги, кореневий, поточний каталог;

Ø імена дисководів, логічні та електронні диски;

Ø повне ім’я файлів.

 

Файлова система. Імена файлів.

Одним із основних понять ОС є поняття файла.

Файл – це іменована область зовнішньої пам’яті для зберігання програм і даних.

 

У файлах містяться:

¯ програми самої ОС та драйвери пристроїв;

¯ тексти програм, написані мовами програмування;

¯ програми в машинних кодах;

¯ дані, необхідні для роботи програм;

¯ текстові документи, графічні зображення, таблиці, мелодії

Розмір файла – це кількість інформації, що в ньому міститься, виміряна в байтах.

Для ідентифікації кожному файлу присвоюється ім’я.

Воно утворюється з двох частин: власне імені та розширення, розділених символом „крапка”.

 

Розширення, як правило, визначає тип файла і використовується для того, щоб показати характер інформації, що зберігається у файлі.

Правила утворення імен файлів в:

ОС MS-DOS	ОС WINDOWS
q назва файла може мати в собі від 1 до 8 символів	q власне ім’я може складатися від 1 до 255 символів
q в імені файла можна використовувати малі та великі літери латинського алфавіту, цифри та 15 спеціальних знаків: $ @ # & ~ %!() - _ { } ^ ‘	q в імені файла можна використовувати малі та великі літери латинського, російського, українського алфавіту, цифри та знаки: $ @ # & ~ %!() - { } ^ ‘ +; = [ ] пропуск
q розширення може містити в собі не більше 3-х символів або не мати розширення	q розширення, як правило, містить від 0 до 3 символів
q в іменах файлів великі та малі літери не розрізняються, тобто назви Prog, pRog, PROg, і PROG співпадають	q в іменах файлів можна вживати як великі, так і малі літери. Їх написання запам’ятовується системою але в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер
q імена файлів не повинні містити такі символи: / \: *? “ < > |	q імена файлів не повинні містити такі символи: / \: *? “ < > |

 

! Шаблон – це позначення, яке дозволяє вибрати з усіх файлів тільки ті, що входять до певної групи.

У шаблонах записуються послідовності символів, які є однаковими в іменах усіх файлів групи, а решта замінюється символами? та *.

Символ? означає, що на його місці може стояти або бути відсутнім лише один символ.

Символ * означає, що на його місці може стояти будь-яке число символів.

 

Наприклад:

o а?.bas – група файлів, назва яких починається з літери а і містить не більше двох символів, а розширення – bas.

o а*.bas – група файлів, в іменах яких назва починається з літери а і містить довільну кількість символів, а розширення – bas.

o ??.com – усі файли з розширенням com, назва яких складається з одного або двох символів.

Каталоги. Кореневий, поточний каталог.

У файловій системі файли можна об’єднувати в групи, даючи кожній з них вірне за змістом ім’я. Такі групи називаються каталогами чи директоріями (в MS-DOS) або папками (в WINDOWS).

Файлова система – це сукупність папок, каталогів і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях ПК.

 

Каталог – це область на носієві, що містить інформацію про файли, об’єднані в групу за якоюсь ознакою, і має конкретне ім’я.

 

 

Приклад деревоподібної файлової структури диска:

C:

command.com

autoexec.bat

Prog1

 

 

 

 

Структура розташування файлів однакова для всіх дисків. Кожний з них має кореневий каталог – каталог першого рівня.

 

Імена дисководів. Логічні та електронні диски.

А: - ім’я гнучкого диску (FDD 1), якщо в комп’ютері лише один дисковод для дискет

Ø В: -ім’я гнучкого диску (FDD 2), якщо в комп’ютері два дисководи для дискет

Ø С: -ім’я вінчестера (HDD)

Ø D:, E:, F: -імена логічних дисків, якщо вінчестер розбитий на частини спеціальною програмою

Повне ім’я файла.

Повне ім’я (специфікація) файла задається такими елементами:

± ім’я дисковода;

± маршрутом;

± ім’ям файла

Повне ім’я файла має такий формат:

[дисковод:] [\шлях\] ім’я файла

Елементи повного імені файла, що містяться у прямих дужках, можуть бути відсутніми (наприклад, якщо файл знаходиться на поточному диску або у поточній папці / каталозі).

До змісту

Тема: Операційна система MS-DOS.

Питання теми:

Ø Загальні положення OC MS-DOS,

Ø Завантаження ОС MS-DOS,

Ø Команди MS-DOS

 

Складові частини ОС MS-DOS

1. базова система введення-виведення (BIOS),

2. системний завантажувач,

3. модуль розширення BIOS (файл Io.sys),

4. модуль оброблення переривань (файл Msdos.sys),

5. командний процесор (файл command.com),

6. утиліти,

7. драйвери пристроїв

 

Завантаження ОС MS-DOS.

Завантаження та ініціалізація ОС відбувається в декілька етапів:

q Відразу після увімкнення комп’ютера виконується процедура самотестування – перевірка основних пристроїв.

q Після завантаження ОС комп’ютер „шукає” на системному диску файл з іменем config.sys – файл конфігурації системи.

q Далі комп’ютер шукає на системному диску пакетний файл autoexec.bat – файл авто запуску.

q Після цього комп’ютер готовий до діалогу з користувачем.

 

 

Команди MS-DOS.

Запрошення ОС – це повідомлення користувачеві про готовність ОС „прийняти” команду.

На початку роботи запрошення має, як правило, такий вигляд:

ім’я робочого диска >

наприклад, А:> C:> E:>

Файли-пристрої.

 

Зовнішні пристрої, що розглядаються як файли, називаються файлами-пристроями. Такі файли в MS-DOS мають свої імена:

 

ü CON: - позначення файла-клавіатури, якщо інформація вводиться в комп’ютер

ü CON: - позначення файла-дисплея, якщо інформація виводиться з комп’ютера

ü PRN: - позначення файла-принтера

Основні команди MS-DOS.

Ø Загальносистемні команди

Date – виведення на екран і зміна поточної дати

DATE [мм-дд-гг] – американський стандарт;

DATE [дд\мм\гг] – європейський стандарт,

де мм – 1-12, дд – 1-31, гг - рік

Date без параметрів виводить поточну дату.

 

Time - виведення на екран і зміна поточного часу

TIME [години: хвилини]

Time без параметрів виводить поточний час і дає можливість змінити його.

Cls – очистка екрану

Ø Команди обслуговування каталогів

DIR – перегляд змісту каталогу, тобто групи файлів, об’єднаних за певною ознакою

DIR [диск:\][шлях\][ім’я файла або шаблон його імені]

Дужки означають, що оператор необов’язковий.

Команда може мати ключі:

/Р – перегляд змісту каталогу посторінково

/W – перегляд змісту каталогу в скороченому вигляді (тільки імена і розширення)

 

MD (MKDIR) – створення нового каталогу

MD [диск:\][шлях\] ім’я каталогу

CD (CHDIR) – зміна поточного каталогу і перехід у зазначений

CD [диск:\][шлях\] ім’я каталогу

CD.. – активізує попередній (батьківський) каталог

CD \ – активізує кореневий каталог

RD (RMDIR) – вилучення зазначеного каталогу. При цьому необхідно спочатку вилучити всю інформацію з цього каталогу.

RD [диск:\][шлях\] ім’я каталогу

 

Ø Команди обслуговування файлової системи

COPY – копіювання зазначеного файла (файлів) в інший каталог

COPY [диск:\][шлях\] ім’я файла або шаблон імені [диск:\][шлях\]

Створення текстового файла з клавіатури.

COPY con: [диск:\][шлях\] ім’я файла

Після виконання цієї команди можна вводити з клавіатури будь-який текст. Для закінчення роботи з командою потрібно натиснути комбінацію клавіш CTRL+Z i Enter

REN – перейменування файла (файлів) або папки

REN [диск:\][шлях\] попереднє ім’я файла або шаблон імені [диск:\][шлях\] нове ім’я файла чи шаблон

 

DEL або ERASE– вилучення файлів

DEL [диск:\][шлях\] ім’я файла або шаблон імені

ERASE [диск:\][шлях\] ім’я файла або шаблон імені

RECOVER - дозволяє врятувати файли, що містяться на фактично пошкодженому диску.

RECOVER [диск:\] [шлях\] ім'я файлу

Ø Команди обслуговування дисків

FORMAT – форматування диска

FORMAT диск: [ключі]

Команда може мати ключі:

/Q – швидке форматування, /U – повне форматування

/V: мітка – присвоює мітку. Мітка може мати довжину до 11 символів.

/S – копіювання системних файлів після форматування

/F:розмір – визначення розміру диска при форматуванні

DISKCOPY – копіювання інформації з однієї дискети на іншу

DISKCOPY диск 1 диск 2

 

До змісту

Тема: Програма-оболонка Norton Commander (NC).

Питання теми:

Ø призначення і функції програми–оболонки;

Ø панелі та функціональні клавіші;

Ø меню програми;

Ø команди.

 

Призначення і функції програми-оболонки NC.

Програма-оболонка NC дозволяє:

o виконувати будь-які команди DOS;

o давати наочне зображення дерева каталогів на диску, а також вміст каталогів і файлів;

o створювати, перейменовувати, копіювати, видаляти каталоги і файли;

o переглядати і редагувати текстові файли, бази даних, таблиці.

 

Панелі NC. Функціональні клавіші NC.

Запуск програми NC.

Після запуску NC на екрані з’являються:

Ø Дві панелі – ліва та права. Кожна панель – це оточене рамкою вікно.

Ø В нижньому рядку кожної панелі виводиться інформація про виділений файл або каталог. Цей рядок називається рядком міні-статусу.

Ø Нижче розміщується запрошення DOS (командний рядок).

Ø Далі рядок, що вказує на призначення функціональних клавіш. Він називається рядком статусу.

У кожній панелі NC може виводитися:

o вміст каталогу, в заголовку панелі виводиться ім’я цього каталогу;

o дерево каталогів на диску, у заголовку панелі виводиться назва «Дерево каталогов»;

o стан диску і каталогу іншої панелі, у заголовку панелі виводиться слово «Информация»;

o вміст файлу, виділеного на іншій панелі, у заголовку панелі виводиться «Просмотр»;

o перелік файлів, відібраних за визначеним критерієм, у заголовку панелі виводиться «Поиск файла».

Керування панелями NC:

Ø Ctrl+O – забрати/вивести панелі

Ø Ctrl+U – поміняти панелі місцями

Ø Ctrl+F1 – вилучити/вивести ліву панель

Ø Ctrl+F2 – вилучити/вивести праву панель

Ø Alt+F1 – поміняти поточний диск у лівій панелі

Ø Alt+F1 – поміняти поточний диск у правій панелі

Функціональні клавіші NC.

У нижньому рядку екрана NC виводиться нагадування про призначення функціональних клавіш:

Дивись Додаток 2

Ці функціональні клавіші дублюють команди меню Файл.

 

Меню NC.

Програма NC може працювати у різних режимах. Для вибору режимів роботи використовується меню NC.

Для входу в меню треба натиснути клавішу F9. У верхній частині екрана з’явиться рядок меню.

· Пункти Левая (Left) і Правая (Right) призначені для керування змістом і способом розташування інформації на лівій та правій панелях відповідно

· Пункт Файл (Files) дозволяє здійснювати різні дії з файлами: переглядати, редагувати, копіювати, переміщати, перейменовувати, вилучати, помічати.

· Пункт Команды (Commands) призначений для виконування різних команд користувача.

· Пункт Диск дозволяє форматувати та копіювати дискету

 

Зміна форми та порядку виведення інформації на панелях

Інколи треба, щоб файли на панелі розташовувалися в певному порядку, тобто були відсортованими. Можна відсортувати файли:

Ø за назвою в алфавітному порядку (Ctrl+F3) або (F9, L, N), (F9, R, N)

Ø за розширенням (Ctrl+F4) або (F9, L, X), (F9, R, X)

Ø за датою і часом утворення (Ctrl+F5) або (F9, L, M), (F9, R, M)

Ø за розміром (Ctrl+F6) або (F9, L, S), (F9, R, S)

Ø не сортувати (Ctrl+F7) або (F9, L, U), (F9, R, U)

Зміна атрибутів файлів

Можна вивести на панель не всі файли, а лише деякі. Процедура вибору цих файлів називається фільтруванням, а відповідний підпункт меню Левая (Правая), називається Фильтр. Щоб відфільтрувати потрібні файли, треба натиснути (F9, L, L), (F9, R, L). На екрані з’явиться вікно, у якому слід вказати, які файли мають бути виведеними на панель.

! Кожний файл у ОС має свої атрибути (властивості).

У вікні Фильтр панели перелічені можливі варіанти атрибутів файлів:

· Скрытый – сховані файли

· Системный – системні файли

· Только чтение – файли лише для читання, тобто записувати у такі файли заборонено

· Архивный – архівні файли

· Каталог -каталоги

Команди NC.

² перегляд вмісту файла на екрані

щоб переглянути вміст підсвіченого файла на екрані треба натиснути F3 або в меню (F9, F, V). Вихід з режиму перегляду – клавіша F10

 

² редагування файлів

для запуску програми текстового редактора використовується клавіша F4 або в меню (F9, F, E). Для створення нового файла натисніть комбінацію Shift+F4

 

² збереження відредагованого файла

для збереження відредагованого файла натисніть клавішу F2. Для збереження результатів роботи в інший файл натисніть Shift+F2 і введіть ім’я файла у вікно, що відкриється на екрані.

 

² копіювання

для того щоб скопіювати підсвічений на поточній панелі файл, треба натиснути клавішу F5 або в меню (F9, F, C).

 

² перейменування

для перейменування файлів використовується клавіша F6 або в меню (F9, F, R).

 

² переміщення файлів

для переміщення файлів використ