Мета і задачи дисципліни, її місце в навчальному процесі

Мета і задачи дисципліни, її місце в навчальному процесі

Місце дисципліни в навчальному процесі.

Курс “ Основи хімії” за структурно- логічною схемою викладається на 1 курсі, розпочинаючи знайомство із концепціями сучасного природознавства.

При вивченні курсу студенти опираються на знання з хімії, одержані на попередньому рівні освіти (школа ІІІ ступеня, ВНЗ І-ІІ рівня акредитації) та знання античної філософії.

Історія хімії дає багато можливостей доказу взаємовпливу філософії та науки, готуючи студентів до вивчення філософії Середньовіччя, Відродження, Нового Часу.

Курс сприяє розумінню інтеграції гуманітарного і природничого типу культур та системності сучасного наукового знання. Він пов”язан з курсами “Основи біології” та “ Соціальна екологія”, “Основи фізики”, “ Епістемологія”.

 

Мета викладання дисципліни.

Метою курсу “Основи хімії” є ознайомлення студентів із наукою як об’єктом філософського аналізу, закономірностями розвитку наукового знання, соціокультурними орієнтирами науки, історією хімії та її методологічними проблемами.

Одним з найважливіших ланцюгів в системі природознавчих наук є хімія. Хімія – одна з галузей науки, що швидко розвивається.

Завдяки досягненням природничих наук сучасне суспільство використовує електричний струм, радіо, телебачення, мінеральні добрива, антибіотики, пластмаси, барвники, папір, миючі засоби, будівельні матеріали, метали та їх сплави, кераміку та ін.

Успіхи природознавства і розвиток техніки рішучим чином змінили обличчя сучасного світу. Розкрито механізм процесів горіння, росту рослин, виявлені збудники багатьох інфекційних захворювань, відкриті закони збереження енергії, ваємозв”язок між масою і енергією, вивчена будова атому і розклад атомних ядер. Студенти повинні чітко усвідомлювати, що хімія відіграє центральну і позитивну роль в житті сучасного суспільства. Хімія, безумовно, є системою життєзабезпечення, без якого суспільство не могло б існувати. Окрім того, хімія потрібна для вирішення багатьох проблем сьогодення, зокрема екологічних. Щоб зрозуміти, як і чому сучасна хімія досягла видатних успіхів, потрібно знати історію її розвитку: без історії немає науки. Історія хімії нерозривно пов'язана з історією людства.

Курс “Основи хімії” повинен базуватись на системних уявленнях. Хімія – це система знань, що склалася на сьогоднішній день історично.

Протягом часу ця система змінюється: розширюються і удосконалюються теоретичні уявлення про склад і будову речовин, про хімічні процеси. З розвитком природознавства хімічні теорії піддаються систематичним змінам з метою поглибленого пізнання природи речовин, більш оптимального керування хімічними реакціями.

Курс “Основи хімії” повинен сприяти формуванню у студентів наукової картини світу, пробудженню активного інтересу до сучасних хімічних проблем.

Хімія є однією з важливіших галузей сучасного природознавства. Хімічні знання необхідні кожній освіченій людині тому, що без них неможливо формування наукового світогляду, вони забезпечать раціональну поведінку і елементарну безпеку.

Знайомство з основами хімії потрібне для усвідомлення її ролі у вирішенні сировинних, енергетичних, харчових та медичних проблем людства, запобігання хемофобії. Хімічні знання є основою екологічних знань, необхідних для збереження довкілля.

1.2. Задачи викладання дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Програма курсу передбачає знайомство з основами хімії на рівні концепцій, закономірностями розвитку наукового пізнання, деякими методологічними проблемами хімії і її перспективами. Обзорні лекції допомагають студентам систематизувати знання, оволодіти сучасною науковою картиною світу, орієнтуватися в питаннях, що розглядаються. Студенти мають навчитися характеризувати принципи організації сучасного наукового знання: системність, самоорганізацію, еволюціонізм та історичність. Важливе значення має організація самостійної роботи студентів.

Задачи викладання курсу “Основи хімії”:

– ознайомлення студентів з основами хімії, як системою знань, що склалася історично;

– уявлення про об”єкти дослідження хімії і історії хімії;

– відтворення фактичної історичної картини послідовних історичних подій;

– розкриття закономірностей, що управляють формуванням і розвитком системи хімічних знань в різні епохи, встановити причини і передумови великих відкриттів, напрямків досліджень;

– виховання критичного ставлення до ідей, теорій і методів дослідження сучасних вчених-хіміків з правильною оцінкою реальних досягнень хімічної науки сьогодні;

– розвиток самостійного наукового мислення, уявлення про науку як живого джерела гіпотез і теорій, що належать творцям і корифеям хімічної науки;

– формування наукової картини світу

– філософська інтерпретація хімічних і фізико-хімічних процесів, хімічних, фізичних і біологічних властивостей речовин на основі законів діалектики;

– глибоке розуміння логіки історичного розвитку хімічних наук шляхом їх диференціації і інтеграції.

 

Студент повинен знати:

- закономірності та логіку розвитку науки;

- основні етапи розвитку хімії;

- концептуальні системи в хімії (за В.І.Кузнєцовим);

- найважливіші традиційні та нові матеріали;

- етичні норми наукового пізнання.

Студент повинен вміти:

- характеризувати взаємний вплив філософії та науки;

- пояснювати суперечливий характер сучасної хімії;

- аналізувати роль хімії у вирішенні глобальних проблем людства;

- характеризувати перспективні матеріали та технології (біотехнологія, мікротехнологія, нанотехнологія).

 

Програма курсу.

 

Вступ.

Місце хімії в системі наук. Наука, закономірності та логіка її розвитку. Характерні риси науки Взаємозв’язок філософії та природознавства як одна з найважливіших підстав їх розвитку. Моделі розвитку науки.

Походження хімії та її еволюція. Хімія та цівілізація.

Методологія хімії.

Науковий метод і методологія науки. Методологічні проблеми хімії.Дедукція та індукція в науці. Емпірічний та теоретичний рівні наукового знання.

Методи емпіричного дослідження в хімії.Методи теоретичного дослідження і наукові розумові процедури в хімії. Моделювання в хімії. Диференціація й інтеграція наукового знання, як закономірності розвитку хімії. Структура сучасної хімічної науки.

 

Структура курсу

		Всього годин
№	Назва теми	Лек-ції	Семінари
1.	Вступ. Історія хімії, як наука. Об”єкт вивчення історії хімії. Задачі історії хімії. Хімія і цивілізація, хімія і виробництво. Значення хімії для вирішенні глобальних проблем людства. Етика науки. Виникнення хімії. Періодизація історії хімії.
2.	Хімічні знання в предалхімічний період. Теоретичні уявлення древніх про природу: грецька атомістика, вчення про елементи.
3.	Алхімічний період. Греко-єгипетьська алхімія. Арабська алхімія. Алхімія раннього і пізнього середньовіччя. Атомістика у середні віки. Західна алхімія та її результати.
4.	Період об’єднання хімії. Основні особливості періоду. Ятрохімія та її результати. Парацельс і його школа. Технічна хімія Атомістика і метафізика епохи відродження. Пневматична хімія, її основні особливості. Роберт Бойль. Експериментальна хімія і атомістика XVII століття.
5.	Флогістика. Послідовники теорії флогістону. Антифлогістична система Лавуаз’є і хімія в XVIІI столітті. Нова школа. Створення хімічної номенклатури. Перша хімічна класифікація. Атомістика XVIIІ століття. Експериментальна хімія в XVIІI столітті.
6.	Відкриття та перші спроби класифікації хімічних елементів до середини ХІХ століття. Відкриття періодичного закону і періодичної системи Д.І. Менделєєвим. Філософське значення та історична роль вчення про періодичність, перспективи його подальшого розвитку.
7.	Період кількісних законів. Створення атомно-молекулярного вчення. Атомна реформа Канніццаро. Молекулярна теорія Авогадро.
8.	Органічна хімія та хімічні теорії. Сінтези органічних речовин (О.М. Бутлеров, Велер, Кольбе, М. Бертло, Шеврель) як протидія віталізму.
9.	Основні особливості розвитку хімії в ХХ столітті. Розвиток уяв про будову матерії. Хімічний сінтез в ХХ в. (М.Зінін, А. Нобель, Е. Фішер, У. Карозерс).
10.	Структура сучасної хімії. Хімія в системі наук. Хімія як система наук..Інтеграція та діференціація наукового знання.
11.	Методологічні проблеми хімії. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
12.	Концептуальні системи в хімії (за В.І Кузнєцовим)
13.	Взаємозв’язок філософії та природознавства як одна з найважливіших підстав їх розвитку. Наука, закономірності та логіка її розвитку.

 

Література.

Основна.

1. Азимов А. Краткая история химии. Развитие идей и представлений в химии. Пер. с англ.-М.: Мир, 1983.-187 с.

2. Волков В.А., Вонский Е.В., Кузнецова Г.И. Выдающиеся химики мира. М.: Высшая школа, 1991. -656 с.

3. Джуа М. История химии. Пер. с итал.- М.: Мир, 1975.- 477 с

4..Дмитриев И.И. Становление химии как науки. М.,1983.

5. Дягилев Ф.М. Концепции современного естествознания. –М.,1998.

6. Концепции современного естествознания: Уч. для ВУЗов/ Под ред. В.Н. Лавриненко, В.П. Ратникова.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.- 303 с.

7. Макаров В.С. Классическая химия и ее творцы. – М.,1989.

8. Охлобыстин О.Ю. Жизнь и смерть химических идей. 1989.

9. Пимантел Дж, Кунрод Дж. Возможности химии сегодня и завтра. - М., 1992.

10. Рузавин Г.И. Концепции современного естествознания: Уч. для ВУЗов. - М,: ЮНИТИ, 2001.- 287 с.

11. Соловьев Ю.И. История химии (Развитие химии с древнейших времен до конца XIX в.). М.: Просвещение, 1983.

12. Соловьев Ю.И., Трифонов Д.Н., Шамин А.Н. История химии (Развитие основных направлений современной химии). М.: Просвещение, 1984.- 335 с.

13. Соловьев Ю.И. История учения о химическом процессе. 1983.

14. Фигуровский Н.А. История химии: Учеб. пособие для студентов вузов.- М.: Просвещение, 1979.- 311 с.

15. Шамин А.Н. История биологической химии. Формирование биохимии. М.: Наука, 1983. 262 с.

16. Штрубе В. Пути развития химии: в 2-х томах. Т.1. Пер. с нем.- М.: Мир, 1984.- 239 с.

Додаткова.

1. А.Азимов. Краткая история химии. Развитие идей и представлений в химии. Пер. с англ. СПб, Амфора, 2000.- 272 с.

2. Горелов А.А. Концепции современного естествознания: Учеб. пособие для ВУЗов. - М.: ВЛАДОС, 2002.- 512 с.

3. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии.-М.: 1986.- 164 с.

4. Интернет: www.chem.msu.ru/zorkii

5. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания.- М.: Высшая школа, 2001.- 334 с.

6. Конюшол Ю.П. Открытия советских ученых. 1979.

7. Рабинович В.Л. Алхимия как феномен средневековой культуры. М., 1979.

8. Поллер З. Химия на пути в третье тысячелетие.- М., 1982.

9. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой.- М., 1986.- С. 34-39.

10. Фигуровский Н.А. и др. Возникновение и развитие химии с древнейших времен до XVII века. 1980.

11. Фигуровский Н.А. Очерк общей истории химии. От древнейших времен до начала XIX в. М.: Наука, 1969.- 455 с.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема

Кіль-кість годин

1. Історія хімії, як наука. 1. Об’єкт вивчення історії хімії. Задачі історії хімії. 2. Виникнення хімії. Періодизація історії хімії. 3. Хімія і цивілізація, хімія і виробництво. 4. Значення хімії для вирішенні глобальних проблем людства. 5. Етика відповідальності в сучасній хімії. Основна література: 1. Азимов А. Краткая история химии. Развитие идей и представлений в химии. Пер. с англ.-М.: Мир, 1983.-187 с. 2. Волков В.А., Вонский Е.В., Кузнецова Г.И. Выдающиеся химики мира. М.: Высшая школа, 1991. -656 с. 3. Горелов А.А. Концепции современного естествознания: Учеб. пособие для ВУЗов.- М.: ВЛАДОС, 2002.- 512 с. 4. Джуа М. История химии. Пер. с итал.- М.: Мир,1975.- 477с. Додаткова література: 1. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания.- М.: Высшая школа, 2001.- 334 с 2. Пимантел Дж., Кунрод Дж. Возможности химии сегодня и завтра.- М., 1992. 3. Соловьев Ю.И., Трифонов Д.И., Шамин А.Н. История химии.- М.,1978.   2. Хімічні знання в предалхімічний період. 1. Натурфілософія проти міфології. Теоретичні уявлення древніх про природу. 2. Давньогрецький атомізм. Левкіпп, Демокріт, Епікур 3. Уявлення про елементи в грецькій натурфілософії. 4. Геометричний метод філософії Платона. 5. Уявлення Аристотеля про природу першоматерії і форму “тіл”. Основна література: 1. Соловьев Ю.И. История химии (Развитие химии с древнейших времен до конца XIX в.). М.:Просвещение, 1983. 2. Штрубе В. Пути развития химии: в 2-х томах. Т.1. Пер. с нем.- М.: Мир, 1984.- 239 с. Додаткова література: 3. Алхімічний період. Алхімія як феномен середньовічної культури. 1. Греко-єгипетська алхімія. 2. Арабська алхімія. (Джабир ібн Хайан, Абу-ар-Рази, Авіценна, Авероєс). 3. Західна алхімія (Альберт Великий, Фома Аквинський, Р. Бэкон, Василий Валентин, Р. Луллий).Алхімія раннього і пізнього середньовіччя. Атомістика у середні віки. 4. Алхімічна символіка. Основні підсумки західної алхімії. Основна література: 1. Рабинович В.Л. Алхимия как феномен средневековой культуры. М., 1979. 2. Фигуровский Н.А. Очерк общей истории химии. От древнейших времен до начала XIX в. М.: Наука, 1969.- 455 с. Додаткова література: 1. Интернет: www.chem.msu.ru/zorkii 2. Фигуровский Н.А. Очерк общей истории химии. От древнейших времен до начала XIX в. М.: Наука, 1969.- 455 с.   4. Період об’єднання хімії. 1. Основні особливості періоду об’єднання хімії. 2. Ятрохімія та її результати. Теофраст Парацельс і його школа. 3. Технічна хімія 4. Атомістика і метафізика епохи Відродження. 5. Пневматична хімія, її основні особливості. Дж. Прістлі Роберт Бойль. 6. Експериментальна хімія і атомістика XVII століття. П. Гассенді. Основна література: 1. А.Азимов. Краткая история химии. Развитие идей и представлений в химии. Пер. с англ. СПб, Амфора, 2000.- 272 с. 2. Соловьев Ю.И., Трифонов Д.И., Шамин А.М. История химии.1978. Додаткова література: 1. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии.-М.: 1986.- 164 с. 2. Интернет: www.chem.msu.ru/zorkii 3. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания.- М.: Высшая школа, 2001.- 334 с 4. Колтун М. Мир химии.- М., 1988.   5. А.Л.Лавуаз’є і “революція в хімії”. 1. Флогістика. Послідовники теорії флогістону. Антифлогістична система Лавуаз’є і хімія в XVIІI столітті. 2. Нова школа. Створення хімічної номенклатури. 3. Перша хімічна класифікація. 4. Атомістика XVIIІ століття. 5. Експериментальна хімія в XVIІI столітті. Основна література: 1. Макаров В.С. Классическая химия и ее творцы. – М.,1989. 2. Охлобыстин О.Ю. Жизнь и смерть химических идей. 1989. 3. Фигуровский Н.А. Очерк общей истории химии. Развитие классической химии в XIX столетии. М.: Наука, 1979. - 477 с. Додаткова література: 1. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии.-М.: 1986.- 164 с. 2. Интернет: www.chem.msu.ru/zorkii 3. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания.- М.: Высшая школа, 2001.- 334 с 4. Колтун М. Мир химии.- М., 1988. 5. Соловьев Ю.И., Трифонов Д.И., Шамин А.М. История химии.- М.,1978.   6.Відкриття періодичного закону і періодичної системи Д.І. Менделєєвим. Період кількісних законів. 1. Відкриття та перші спроби класифікації хімічних елементів до середини ХІХ століття. 2. Відкриття періодичного закону і періодичної системи Д.І. Менделєєвим. 3. Філософське значення та історична роль вчення про періодичність, перспективи його подальшого розвитку. 4. Період кількісних законів. Поняття закону у філософії та науці. 5. Створення атомно-молекулярного вчення. 6. Атомна реформа Канніццаро. 7. Молекулярна теорія Авогадро. Основна література: 1. Будрейко Т.С. Философские вопросы химии. 1970. 2. Васильева Т.С. Проблема развития химической формы движения материи // Философские науки.- 1984.- №6.- С.32. 3. Пономаренко Ю.Г. Деякі філософські питання сучасної хімії. 1970. 4. Трифонов Д.Н. Об эволюции понятия феномена периодичности (к 150-летию со дня рождения Д. И. Менделеева) // Вопросы философии.- 1984. -№4. 5. Федина Г.А. Проблема развития в химии. 1989. 6. Химия и мировоззрение. 1986. Додаткова література: 1. Вязовский В.С. Материалистическая философия и химия. 1980. 2. Гарковенко Р.В. Некоторые философские вопросы современной химии. 1970.   7.Органічна хімія та хімічні теорії. 1. Форми організації наукового знання: проблема, гіпотеза, теорія. 2. Концепція віталізму. Сінтези органічних речовин (О.М. Бутлеров, Велер, Кольбе, М. Бертло, Шеврель) 3. Теорії будови химичних речовин (теорія типів, теорія радікалів, теорія хімічної будови) 4. Теорія електролітичної дисоціації. Основна література: 1. Соловьев Ю.И., Трифонов Д.Н., Шамин А.Н. История химии (Развитие основных направлений современной химии).М.: Просвещение, 1984.- 335 с. 2. Фигуровский Н.А. История химии: Учеб. пособие для студентов вузов.- М.: Просвещение,1979.- 311 с. Додаткова література: 1. Интернет: www.chem.msu.ru/zorkii 2. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания.- М.: Высшая школа, 2001.- 334 с 3. Колтун М. Мир химии.- М., 1988.   8.Основні особливості розвитку хімії в ХХ столітті. 1. Розвиток уяв про будову матерії. 2. Хімічний сінтез в ХХ в. (М.Зінін, А. Нобель, Е. Фішер, У. Карозерс 3. Диференціація й інтеграція наукового знання, як закономірності розвитку хімії. Структура сучасної хімічної науки. 4. Хімія в системі наук. Хімія як система наук. 5. Хімія та хімічна промисловість в Україні. 6. Українські наукові школи хіміків. 7. Південний науковий центр. Одеська хімічна школа. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. Основна література: 5. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии.-М.: 1986.- 164 с. 6. Интернет: www.chem.msu.ru/zorkii 7. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания.- М.: Высшая школа, 2001.- 334 с 8. Колтун М. Мир химии.- М., 1988. Додаткова література: 1. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии.-М.: 1986.- 164 с. 2. Рузавин Г.И. Концепции современного естествознания: Уч. для ВУЗов.- М,: ЮНИТИ, 2001.- 287 с. 3. Шамин А.Н. История биологической химии. Формирование биохимии. М.: Наука, 1983. 262 с 9. Роль хімії в рішенні глобальних проблем сучасності. 1. Роль хімії в рішенні глобальних проблем сучасності (екологічної, енергетичної та ін.) 2. Традиційні і нові матеріали. 3. Хімічні технології й економіка. 4. Нові хімічні елементи і нові процеси. Плазмохімія. Нанохімія. 5. Проблема хемофобії та радіофобії в сучасному суспільстві. 6. Хімія та екологія. Основна література: 1. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии.-М.: 1986.- 164 с. 2. Интернет: www.chem.msu.ru/zorkii 3. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания.- М.: Высшая школа, 2001.- 334 с 4. Колтун М. Мир химии.- М., 1988. Додаткова література: 1. Поллер З. Химия на пути в третье тысячелетие.- М., 1982. 2. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой.- М., 1986.- С. 34-39. 3. Соловьев Ю.И., Трифонов Д.Н., Шамин А.Н. История химии (Развитие основных направлений современной химии). М.: Просвещение, 1984.- 335 с.   10. Методологічні проблеми хімії. 1. Науковий метод і методологія науки. Методологічні проблеми хімії. 2. Б.М.Кедров про взаємозв’язок складу, структури та властивостей хімічних сполук. 3. Концептуальні системи хімічної науки (за В.І. Кузнєцовим). 4. Дедукція та індукція в науці. 5. Емпірічний та теоретичний рівні наукового знання. Методи емпіричного дослідження в хімії. 6. Методи теоретичного дослідження в хімії. Моделювання в хімії. Основна література: 1. Саркисов П.Д. Философские и социальные проблемы современной химии и химической технологии. 1989. 2. Боряз В.Н., Солопов Е.Ф. Философские вопросы химии. 1976. 3. Соловьев Ю.И. Философские проблемы современной химии. 1971. Додаткова література: 1. Концепции современного естествознания: Уч. для ВУЗов/ Под ред. В.Н. Лавриненко, В.П. Ратникова.- 2-е изд.,перераб. и доп.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.- 303 с. 2. Поллер З. Химия на пути в третье тысячелетие.- М., 1982. 3. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой.- М., 1986.- С. 34-39.

 

Питання для повторення.

1. Відкриття інертних газів.

2. Початок революції в хімії на рубежі ХІХ – ХХ століть.

3. Амадео Авогадро – творець молекулярної теорії.

4. Світ карбону.

5. Роль Й. Берцеліуса в розвитку хімії.

6. Перший синтез природних органічних сполук.

7. Формування біоорганічної хімії.

8. Розвиток структурної теорії. Стереохімія.

9. Історія дослідження нуклеїнових кислот.

10. Історія відкриття радіоактивних елементів.

11. Історія розвитку фізичної хімії.

12. Історія розвитку електрохімії і електрохімічної кінетики.

13. Розвиток хімічних ремесел до початку промислової революції.

14. Алхімія.

15. Розвиток вчення про будову атома.

16. Розвиток теорії каталізу і каталітичних процесів.

17. Біохімія. Об’єкти і задачі дослідження.

18. Історія розвитку хімічної кінетики і ранніх уявлень про каталіз.

19. Одеська хімічна школа.

20. Біонеорганічна хімія.

21. Координаційна теорія і постать її творця.

22. Промислова хімія.

23. Становлення хімії в Україні.

24. Історія виникнення фізико-хімічних методів аналізу.

25. Історія синтезу органічних сполук.

26. Історія розвитку вчення про каталіз.

27. Роберт Бойль. Експериментальна хімія і атомістика XVIII століття.

28. Класична теорія хімічної будови органічних сполук.

29. Метали життя.

30. Отруйні речовини.

31. Відкриття хімічних елементів.

32. Історія виникнення і розвитку хімії високомолекулярних сполук.

33. Алмази.

34. Синтетичні каучуки.

35. Історія створення періодичної системи хімічних елементів.

36. Життя і наукова діяльність Д.І. Менделєєва.

37. Ятрохімія. Вчення Теофраста Парацельса.

38. Історія виникнення і розвитку колоїдної хімії.

39. Теорія розчинів.

40. Поверхнево-активні речовини.

41. Барвники.

42. Перша російська наукова хімічна школа.

43. Ядерні реакції.

44. Історія розвитку теорії електролітичної дисоціації.

45. Дослідження М.Д. Зелінського в області органічного синтезу.

46. Дослідження Л.А. Чугаєва з хімії комплексних сполук.

47. Київська школа хіміків.

48. Харківська школа хіміків.

49. А.М.Бутлеров і його школа.

50. Роль досліджень М.М. Зініна в створенні хімії барвників.

51. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. Розвиток хімії в ОНУ.

52. Диференціація й інтеграція наукового знання, як закономірності розвитку хімії.

53. Науковий метод і методологія науки. Методи емпіричного дослідження в хімії.

54. Методи теоретичного дослідження і наукові розумові процедури в хімії. Моделювання в хімії.

55. Хімія в системі наук. Структура хімічної науки.

56. Розвиток уявлень про атоми і молекули.

57. Хімія і екологія.

58. Етика відповідальності в науці і сучасній хімії.

59. Роль хімії в рішенні глобальних проблем сучасності.

60. Концептуальні системи в хімії.

61. Хімічні технології й економіка.

62. Традиційні і нові матеріали.

63. Нові хімічні елементи і нові процеси. Нанохимия.

64. “ О, химия, не дай темнить свой ореол…” Н.Рыленков.(Проблема хемофобії у сучасному суспільстві).

65. Хімія та цівілізація.

 

 

Питання для обговорення під час консультацій.

1. Науковий метод і методологія науки.Методологічні проблеми хімії.

2. Дедукція та індукція в науці. Розвиток уяв про будову матерії.

3. Емпірічний та теоретичний рівні наукового знання.

4. Концептуальні системи хімічної науки (за В.І. Кузнєцовим). Состав, структура та властивості хімічних сполук.

5. Методи емпіричного дослідження в хімії.

6. Методи теоретичного дослідження і наукові розумові процедури в хімії.

7. Моделювання в хімії.

8. Традиційні і нові матеріали.Хімічні технології й економіка.

9. Нові хімічні елементи і нові процеси. Нанохімія.

10. Проблема хемофобії у сучасному суспільстві. Хімія та екологія.

11. Роль хімії в рішенні глобальних проблем сучасності.

12. Етика відповідальності в сучасній хімії.

 

Мета і задачи дисципліни, її місце в навчальному процесі