Розділ iіі Методичні рекомендації щодо виконання роботи

Вступ до наукової роботи

Розробка кожної складової частини наукової роботи має свої особливості.

У вступі необхідно розкрити актуальність теми, визначити мету і основні завдання роботи, сформулювати наукову новизну і практичну значущість роботи, визначити об’єкт і предмет, структуру, хронологічні межі, інформаційну базу дослідження, вказати напрями реалізації отриманих у роботі висновків і пропозицій.

Зупинимося на кожному із перелічених елементів вступу.

Для розкриття актуальності обраної теми необхідно визначити ступінь опрацьованості цієї теми в інших працях, а також показати зміст проблемної, тобто суперечливої ситуації, яка вимагає рішення. Правильно сформулювати актуальність обраної теми означає показати вміння відокремлювати головне від другорядного, виявляти те, що вже є відомим і що поки є невідомим про предмет дослідження.

Від доведення актуальності обраної теми доцільно перейти до формулювання мети роботи. Мета дослідження – кінцевий результат, який повинен бути отриманий в результаті проведення досліджень.

Мета роботи повинна полягати у рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу і знаходження нових закономірностей між економічними явищами. Правильно сформульована мета – процес не менш важливий, ніж формулювання висновків.

Приклад: Оцінка можливостей використання окремих методів для підвищення обсягу продаж споживчих товарів на регіональних ринках, а також розробка практичних рекомендацій щодо стимулювання продажу безалкогольних напоїв на ринку м. Запоріжжя.

Виходячи із розвитку мети роботи визначаються завдання. Це зазвичай робиться у формі переліку з використанням таких слів як проаналізувати…, розробити…, узагальнити…, виявити…, довести…, впровадити…, показати…, виробити…, винайти…, вивчити…, визначити…, описати…, встановити…, вивести формулу…, дати рекомендації…, встановити взаємозв’язок…, зробити прогноз… і т. д. Формулювання завдань необхідно робити ретельно, оскільки опис їх рішення має скласти зміст розділів і питань наукової роботи. Це важливо також і тому, що назви розділів і питань часто народжуються із самих завдань роботи. В наступному, висновки повинні відображати досягнуті цілі і виконання завдань роботи.

Приклад:

- проаналізувати форми та відповідні до них методи продажу;

- розкрити об’єктивний характер взаємозв’язку стилів та методів продажу;

- розробити проект організації акції по стимулюванню продажу безалкогольних напоїв торгової марки «Злагода» та здійснити аналіз результатів її проведення у м. Запоріжжя.

Наукова новизна роботи характеризує внесок автора у розвиток теорії проблеми, яка досліджується. Наукова новизна наукових робіт зазвичай полягає в уточненні певних термінів, складових частин економічних процесів.

Наукова новизна тісно пов’язана з практичною значущістю роботи. Практична значущість має полягати у розробці конкретних заходів, які необхідно провести економічним суб’єктам для підвищення ефективності своєї діяльності.

Об’єкт дослідження – це явище, на яке спрямована дослідницька діяльність суб’єкта.

Приклад: Об’єкт дослідження – процес продажу товарів.

Предмет дослідження – конкретні властивості об’єкта, які обрані для дослідження і містяться у межах об’єкту.

Приклад: Предмет дослідження – форми та методи продажу споживчих товарів.

Характеристика в роботі об’єкту дослідження є обов’язковим. Предмет дослідження розкривається тільки у тому випадку, коли необхідно, виходячи із характеру обраного об’єкту, деталізувати те, що ж конкретно буде досліджуватися.

Методи дослідження – подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети, стисло та змістовно визначаючи що саме досліджувалося кожним із методів.

Приклад: В роботі були використані: метод ситуаційного аналізу (при розробці підходів до визначення маркетингового управління), статистичні методи (при проведенні аналітичних оцінок якості персоналу).

В кінці вступної частини бажано розкрити структуру роботи, тобто дати стислий перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розташування.

По ходу написання окремих розділів, підрозділів і питань використовується підготовлений на етапі підбору літератури розгорнутий план з тим, щоб кожне питання було висвітлено за певною схемою, яка не припускає повторів, положень, які логічно відірвані одні від одних.

Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Будь-яка наукова робота – це не просто сума її складових частин. Важливим є логічний зв’язок роботи від її першого речення до останнього.

Логічно побудована робота не включає до себе матеріал, який міг би бути вилучений з неї без порушення викладу. Окремі думки автор висловлює у реченнях. Речення, які мають єдину тему, об’єднуються в абзаци. Абзаци одного розділу або підрозділу повинні бути послідовно зв’язані один з одним.

При написанні роботи необхідно звертати увагу на правильність побудови доказів, виведення визначень термінів, поділ термінів.

В кінці кожного розділу (підрозділу) необхідно сформулювати висновки (2-3 абзаци) за змістом викладеного матеріалу.

Висновок має логічно завершувати проведені міркування і являти собою абстрактне викладення будь-якої стійкої закономірності між явищами. У якості аргументів, що обґрунтовують висновки, використовуються посилання на праці іноземних та вітчизняних економістів, логічні міркування, результати обробки статистичних даних.

Висновки мають бути стислими, конкретними і витікати з викладеного матеріалу.

 

Теоретичний розділ

Метою цього підрозділу є обґрунтування теоретичної бази розв’язання наукової задачі, якій присвячено роботу. Обґрунтування вибору наукової задачі передбачає опис проблемної ситуації, умов, за яких вона виникає, критичний аналіз існуючих засобів її розв’язання.

Ще на етапі огляду літературних джерел, у результаті їх налізу студент має дійти висновку, що обрана тема дослідження ще не розкрита, або розкрита лише частково, або не в тому аспекті, якого потребує практика господарювання конкретного підприємства, організації, установи, і тому потребує подальшої розробки.

У теоретичному розділі необхідно відобразити такі аспекти:

- загальну характеристику об’єкта дослідження;

- обґрунтування і вибір методів дослідження відповідно до поставленої мети;

- методику кількісної та якісної оцінки факторів, що впливають на формування досліджуваних показників та їхню класифікацію.

Розгляд теоретичних аспектів проблеми, яка досліджується, служить основою для подальшого викладення матеріалу, викладення практичних питань. Оскільки проникнення у сутність досліджуваних явищ і процесів можливе тільки за умови використання системного підходу, то в першому розділі доцільно відвести окреме місце історії розвитку предмету вивчення, аналізу іноземного досвіду організації економічних процесів.

Висновки по теоретичному розділу:

- повинні відобразити специфіку обраного об’єкту дослідження;

- мають містити теоретичне обґрунтування шляхів і засобів досягнення поставленої мети;

- повинні висвітлити ступінь новизни обраного теоретичного підходу до вирішення конкретної економічної задачі.

 

Аналітичний розділ

В другому розділі, виходячи із загальних теоретичних положень, розглянутих у першому розділі (питанні), рекомендується проаналізувати стан справ у визначеній темою роботи ділянці діяльності. Для цього використовуються діючі нормативні документи, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні дані, які відображають економічні процеси як в масштабах країни в цілому, так і в межах конкретних підприємств.

Аналіз практики економічної діяльності неможливо проводити без кількісних оцінок процесів, що протікають. При цьому слід враховувати наступне. По-перше, наведені факти і цифровий матеріал мають бути достовірними. По-друге, при підборі фактичних даних з різних джерел необхідно забезпечити їх порівнянність (для цього можуть застосовуватися, наприклад, індекси-дефлятори). По-третє, цифровий матеріал повинен відображати загальну спрямованість і закономірність досліджуваного економічного процесу, а не виключення з них.

Статистичні дані мають бути не тільки наведені, але і проаналізовані для обґрунтування висновків. Для аналізу використовуються також різноманітні математичні методи.

Метою даного розділу є і обґрунтування моделі проведення дослідження (економічної або економіко-математичної), розробка алгоритму розв’язання задачі, розробка методики проведення дослідження.

Модель є найважливішим інструментом вивчення об’єкта дослідження. Вона повинна складатися так, щоб відобразити характеристики об’єкта (властивості, взаємозв’язки, структурні і функціональні параметри тощо), вагомі відносно, до поставленої мети дослідження. Зміст процесу моделювання становлять: складання моделі на основі попереднього вивчення об’єкту і виділення його суттєвих характеристик, експериментальний і (або) теоретичний аналіз моделі співставлення результатів з даними про об’єкт, корегування моделі тощо.

Реалізація даного етапу передбачає розв’язання двох концептуальних протиріч:

- з одного боку, необхідно досить широко охопити явище, яке моделюється, тому що інакше модель може не дати глобального оптимуму і не буде відображати реальне явище;

- з іншого – модель повинна бути настільки простою, наскільки це можливо, для того, щоб можна було її оцінити й перевірити.

Важливо чітко і коректно сформулювати припущення, котрі забезпечать адекватність математичної моделі і реального економічного об’єкта, і, як наслідок, ─ достовірність отриманих результатів.

При побудові моделі слід враховувати наступні моменти:

- досліджувані фактори – їхня кількість та перелік визначаються метою досліджень і зумовлюють вигляд і складність моделі;

- просторові аспекти – якщо досліджуваний об’єкт зосереджений більше, ніж в одній точці, то в моделі слід враховувати відповідні розподільчі процеси (транспортування, складування тощо);

- часові аспекти – моделювання системи в динаміці, щоб отримати залежності зміни координат досліджуваної системи в часі або ж розглядати статичне функціонування системи в певний момент часу, а потім повторити розрахунки на створеній моделі через певні інтервали часу.

Таким чином в аналітичному розділі виконуються три етапи моделювання будь-якої економічної системи:

- постановка економічної задачі дослідження;

- складання моделі (економічної або економіко-математичної);

- технічна реалізація створеної моделі.

Четвертий етап моделювання – одержання необхідних результатів за допомогою моделі – є змістом наступного, дослідницького розділу наукової роботи.

Висновки по аналітичному розділу повинні містити:

- обґрунтований перелік припущень, на яких базується обрана модель, та стисле викладення переваг для даного дослідження;

- висвітлення ступеню новизни використовуваної моделі;

- обґрунтування адекватності створеної моделі об’єкту відносно поставленої мети дослідження;

- напрями використання моделі для дослідження у наступному розділі.

Дослідницький розділ

Дослідницький розділ є логічним продовженням аналітичного розділу тому, що він містить дослідження на розробленій вище моделі.

Даний розділ має містити:

- перелік економічних параметрів та показників, що характеризують конкретну ситуацію і задачу;

- план (сценарій) проведення експерименту на моделі;

- параметри точок моделі, в яких слід вимірювати отримані результати;

- здійснення оцінки достовірності отриманих результатів шляхом порівняння з процесами в реальному економічному об’єкті.

Розрахунки на моделі здійснюються для кількох (як мінімум двох) варіантів з вибором найкращого з них. Порівняльний аналіз варіантів обов’язково має містити, в тому числі, висновки про співвідношення отриманих результатів з метою і задачами, поставленими в роботі і сформульованими у вступі, а також оцінку економічної ефективності обраного варіанту.

Висновки по дослідницькому розділу повинні містити:

- стисле викладення плану (сценарію) дослідження;

- основні параметри найкращого варіанту, який відібрано за допомогою Моделі;

- економічний ефект обраного варіанту з характеристикою шляхів його досягнення.

 

Проектний розділ

У деяких наукових роботах, кінцевою метою яких є вдосконалення організації виробництва і праці, може виділятися проектний розділ.

Залежно від специфіки теми проектні пропозиції можуть подаватися у вигляді організаційних, економічних, інноваційних, технологічних та інших заходів, розділів бізнес-плану або нормативного документу (інструкції, положення).

Проектні розробки можуть охоплювати різні напрями економічної діяльності, мати стратегічний або тактичний характер. Рекомендується у роботі надавати (при можливості) економічне обґрунтування доцільності їхнього впровадження.

В цьому розділі (питанні) проводиться обґрунтування пропозицій по удосконаленню тих сторін економічної діяльності, проблемні ділянки яких були виявлені у попередніх розділах (питаннях). Сформульовані і обґрунтовані у цьому розділі висновки визначають практичну значущість роботи, визначену у вступі.

Вносячи пропозиції, доцільно пропонувати декілька варіантів рішення виявленої проблеми. Необхідно проаналізувати кожен з варіантів, вибрати оптимальний і не лише спрогнозувати позитивні результати використання обраного варіанту, але і запропонувати заходи по мінімізації ризиків негативних наслідків.

 

Висновки

Висновки носять форму синтезу отриманих в роботі результатів. Цей синтез – послідовне, логічно вибудоване викладення отриманих результатів і їх співвідношення з метою роботи і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі.

Саме у висновках найбільш яскраво виявляється здатність автора мислити творчо, чітко і ясно викладати матеріал. Висновки не повинні підмінятися механічним підсумовуванням висновків за окремими розділами, а мають містити те істотне, що складає підсумкові результати дослідження, а також відображати результати, які винесені на конкурс. Вони повинні бути конкретними, містити перелік пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення діяльності досліджуваних підприємств і організацій.

В ході написання роботи слід звернути особливу увагу на мову викладення матеріалу, особливо на лексику і фразеологію, морфологію, синтаксис, орфографію і пунктуацію.

При формулюванні висновків необхідно, щоб вони відображали рішення всіх поставлених у вступі завдань. Відображення у висновках підсумкових результатів по виконанню поставлених завдань має свідчити про виконання автором цільової установки, також сформульованої у вступі.