Тема 2. Українські землі у литовсько-польську добу

(2 год.)

 

1.Українські землі у складі Великого князівства Литовського та королівства Польського. Люблінська унія.

2. Українське суспільство в XIV – XVI ст.: соціальна структура, економіка, культурно-релігійне життя.

3.Причини виникнення та джерела формування українського козацтва. Запорізька Січ.

4. Козацько-селянські повстання кін. ХVІ – 30-х рр. ХVІІ ст.

Питання для самостійного вивчення:

1. Становище Північної Буковини під владою Молдови та Закарпаття у складі Угорщини.

2. Виникнення Кримського ханства та походи татар на українські землі.

3. Боротьба запорізького козацтва з кримсько-турецькою агресією (кінець ХV – перша половина XVII ст.).

 

 

Рекомендована література

Джерела

Боплан де Гійом Левассер. Опис України. – Львів: Каменяр, 1990. – 300 с.

Історія Русів. Пер. І.Драча. – К.: Радянський письменник, 1991. – 318 с.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 448 с.

Літопис Самовидця. – К.: Наукова думка, 1970. – 207 с.

Мемуари до історії південної Русі. Випуск 1 (XVI ст.). – Дніпропетровськ: Січ, 2005. – 219 с.

Основні документи Берестейської унії. – Львів: Свічадо, 1996. – 90 с.

Січинський В. Чужинці про Україну: вибір описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за 10 століть. – К.: Довіра, 1992. – 225 с.

Література

Антонович В. Коротка історія Козаччини. – К.: Україна, 2004. – 304 с.

Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К.: Либідь, 1993. – 297 с.

Власов І. Українські землі в ХVI ст. Культурне життя: освіта, наука та книвидання // Історія України. – 2009. – № 29 – 32. – С. 79 – 81.

Войтович Л. В. Князівські династії східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. – Львів: Інститут Українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2000. – 649 с.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Дніпро, 1994. – 272 с.

Гуржій О.І. Петро Конашевич-Сагайдачний. – К.: Україна, 2004. – 189 с.

Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI – XVIII ст. – К.: Наукова думка, 1966. – 251 с.

Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2006. – Т. 1. – 800 с. – Т. 2. – 2007. – 724 с.

Історія церкви та релігійної думки в Україні. – Т. 1 – К.: Либідь: 1994. – 252 с.

Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХVІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996. – 113 с.

Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорізька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.

Русина О. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки. – Т. 6. – К., 1998. – 319 с.

Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.). – К.: Либідь, 1998. – 296 с.

Сергійчук В. Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах ХVІ – сер. ХVІІ ст. – К.: Україна, 1991. – 253 с.

Тимошенко Л. Берестейська унія 1596 р. Навч. посібник. – Дрогобич, 2004. – 197 с.

Фігурний Ю.С. Історичні витоки українського лицарства: Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українському вимірі. – К.: Видавничий дім “Стилос”, 2004. – 308 с.

Шевченко Н. Козацтво у Нижньому Подніпров’ї та Побужжі у XV – XVIІІ ст. // Історія України. – 2010. – № 6 – 7. – С. 12 – 21.

Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану (друга пол. ХV – перша пол. ХVІІ). – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 300 с.

Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: у 3 т. – Львів, 1990. – Т. 1. – 319 с.; 1991. – Т. 2. – 392 с.

Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XІV до середини XVII ст.: Волинь і центральна Україна. – К.: Наукова думка, 1993. – 414 с.

 

Методичні поради

У першому питанні потрібно висвітлити:

· основні етапи та форми литовського проникнення на руські землі; приєднання Волині, Чернігово-Сіверщини, Переяславщини, Київщини та Поділля;

· політику литовських князів щодо руських земель у 1362 – 1385 рр.;

· причини, суть та наслідки Кревської унії, прихід до влади Вітовта та ліквідацію автономного устрою українських земель;

· утворення “Великого княжіння Руського” (1430 – 1435), реставрацію удільного устрою та його остаточну ліквідацію (1440 – 1471);

· наростання литовсько-російського протистояння за право володіння українськими землями;

· боротьбу Польщі, Угорщини та Литви за галицьку спадщину після смерті Юрія ІІ Болеслава;

· суть Вишеградської угоди 1339 р., захоплення Галичини Угорщиною та остаточний перехід галицьких земель під владу Польщі (1387);

· перетворення Галичини на провінцію Польського королівства, утворення Руського, Подільського та Белзького воєводств;

· полонізацію, католизацію і колонізацію краю; загострення релігійних, соціальних та етнічних відносин;

· укладення Люблінської унії 1569 р. та поширення влади корони польської на більшість українських земель.

 

При розгляді другого питання необхідно розкрити:

· станову диференціацію суспільства, процес оформлення шляхти у привілейований стан;

· основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску;

· процес зростання великого феодального землеволодіння, концентрацію земель в руках магнатів;

· поширення фільваркової системи та панщини;

· урбанізаційні процеси на українських землях, запровадження магдебурзького права;

· розвиток ремесла, промислів, цехового виробництва, торгівлі;

· становище православної церкви в українських землях у XIV – XVI ст.;

· початок реформаційного руху, виникнення братств та їх діяльність;

· поширення діяльності єзуїтів у Польщі (1564), запровадження григоріанського календаря та посилення протистояння православних і католиків;

· релігійна полеміка навколо ідеї церковної унії; позиції князя Костянтина Острозького та його унійна програма;

· історія укладення Берестейської унії, два собори у Бересті;

· наслідки унії та її оцінка в історичній літературі;

· становище православної церкви в першій половині ХVІІ ст.

Третє питання доцільно розглядати за таким планом:

· економічні, соціально-політичні, національно-релігійні, стратегічні причини виникнення козацтва;

· джерела формування українського козацтва;

· соціальний і національний склад козацтва;

· процес перетворення козацтва в окремий соціальний стан українського суспільства;

· причини утворення і організація реєстрового козацтва.

· час і місце виникнення Запорізької Січі;

· військово-політична організація козацької держави;

· господарське та громадське життя;

· традиції, символіка, релігія, культура;

· Запорізька Січ у міждержавних відносинах країн Європи та Азії.

 

Розглядаючи четверте питання, висвітлюємо:

· причини повстань;

· перші козацько-селянські повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка;

· антикозацьку політику польського уряду в першій третині ХVІІ ст.;

· повстання проти польського панування під проводом М. Жмайла і Куруківська угода;

· козацько-селянське повстання на чолі з Т. Федоровичем (Трясилом);

· виступ козаків на чолі з І. Сулимою;

· народні повстання П. Бута (Павлюка), Д. Гуні та Я. Острянина, “Ординація Війська Запорозького реєстрового”;

· причини поразки повстань та їх історичне значення.

Тема 3. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ ХVІІ СТ. (2 год.)

1. Причини, характер, мета і рушійні сили Української революції. Проблема її типології, хронологічних меж та періодизації.

2. Воєнно-політичні події 1648 – 1657 рр. Утворення Української гетьманської держави.

3. Громадянська війна, поділ козацької України та боротьба за її возз’єднання

4. Причини поразки Української національної революції, її значення та уроки.

 

Питання для самостійного вивчення:

1. Соціально-економічне становище України в період революції.

2. Українська колонізація Слобожанщини.

3. Уніатська та православна церкви в умовах революції.

 

Рекомендована література

Джерела

Історія Русів. Пер. І. Драча. – К.: Рад. письменник, 1991. – 318 с.

Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Граб’янки. – К.: Дніпро, 2006. – 976 с.

Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Видавн. центр “Академія”, 2001. – 448 с.

Універсали Богдана Хмельницького. 1648 – 1657. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1998. – 381 с.

Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657 – 1687). – Київ-Львів: НТШ, 2004. – 1087 с.

Література

Горобець В. “Волимо царя східного…”. Український гетьманат та російська династія до і після Переяслава. – К.: Критика, 2007. – 464 с.

Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимізації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654 – 1676. – К.: Критика, 2001. – 347 с.

Гуржій О. І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. Україна крізь віки. Т. 8. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 304 с.

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорізького у 1648 – 1782 рр. – Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. – 380 с.

Зарубіжні зносини Богдана Хмельницького. Хроніка 1648 – 1657 років // Пам’ять століть. – 2009. – № 1 – 2. – С. 58 – 111.

Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2006. – Т. 1. – 800 с.; 2007. – Т. 2. – 724 с.

Кривошея В.В. Українська козацька старшина: Упорядники гетьманської адміністрації. – К.: Видавничий дім “Стилос”, 2005. – 260 с.

Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV – ХVІІІ ст. (кордони воєводств у світлі джерел). – К.: Генеза, 1993. – 163 с.

Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Мицик Ю. Джерела з історії національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. – Дніпропетровськ: Січ, 1996. – 489 с.

Мицик Ю.А. Гетьман Іван Виговський. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 2004. – 84 с.

Переяславська Рада 1654 року (історіографія та дослідження). – К.: Смолоскип, 2003. – 890 с.

Переяславська Рада очима істориків, мовою документів. – К.: Просвіта, 2003. – 186 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2003. – 400 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ ст.: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1997. – 273 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVІІ ст. (1648 – 1676 рр.). Україна крізь віки. Т. 7. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 352 с.

Стороженко І. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини ХVІІ ст. – Кн. 1. – Дніпропетровськ: Січ, 1996. – 367 с.

Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654 – 1657. – Львів: Світ, 1996. – 128 с.

Чухліб Т.В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663 – 1713). – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2004. – 288 с.

Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХVІІ ст. (Причини і початок Руїни). – К.: Основи, 1998. – 448 с.

 

Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

· передумови і причини Української національної революції: політичні, національні, релігійні, соціально-економічні, психологічні;

· рушійні сили визвольної боротьби;

· характер і мету революції;

· основні періоди та етапи Української національної революції;

· форми боротьби і типологію подій.

При висвітленні другого питання, доцільно проаналізувати такі аспекти:

· розгортання визвольної боротьби 1648 – 1649 рр., зміст та значення Зборівського договору;

· перебіг воєнних дій 1650 – 1653 рр. та їх наслідки, зміст і значення Білоцерківського договору;

· молдовські походи 1650 – 1653 рр.;

· взаємовідносини України з Росією 1648 – 1653 рр., україно-російського договір 1654 р. (“Березневі статті”), його значення та оцінка в історичній літературі;

· перебіг воєнних дій проти Речі Посполитої у 1654 – 1655 р.;

· зміст та значення Віленського московсько-польського перемир’я 1656 р.;

· українсько-трансільвансько-шведські воєнні дії проти Польщі у 1656 – 1657 рр.

· розробка Б.Хмельницьким наріжних принципів української державної ідеї;

· територія, кордони та населення держави Війська Запорізького;

· політико-адміністративний устрій, органи влади, фінансова система, державна символіка;

· створення української армії, полководці – сподвижники Б. Хмельницького;

Третє питання рекомендуємо розглянути за таким планом:

· ліквідація спадкового гетьманату, основні напрямки внутрішньої політики уряду гетьмана І. Виговського;

· початок громадянської війни, виступи М. Пушкаря і Я. Барабаша, Полтавська трагедія;

· зовнішньополітична діяльність І. Виговського, зближення з Річчю Посполитою, Гадяцький трактат 1658 р., його суть та оцінка в історичній літературі;

· російсько-українська війна 1658 – 1659 рр., Конотопська перемога;

· посилення антигетьманського руху, падіння І. Виговського;

· внутрішня та зовнішня політика Ю. Хмельницького, Переяславська угода 1659 р. і Слободищеннський трактат 1660 р.;

· зречення Ю. Хмельницького, “чорна” рада під Ніжином 1663 р., розкол козацької України на два гетьманства;

· гетьманування П. Тетері на Правобережжі;

· правління І. Брюховецького на Лівобережжі, Московські статті 1665 р.;

· Андрусівське польсько-російське перемир’я 1667 р. та його значення для України;

· обрання гетьманом Правобережжя П. Дорошенка, початок воєнних дій проти Польщі;

· похід П. Дорошенка на Лівобережжя, проголошення його гетьманом всієї України;

· повернення П.Дорошенка на Правобережжя, його боротьба проти М. Ханенка та П. Суховія;

· прийняття гетьманом турецького протекторату; розгром польської армії на Поділлі; Бучацька угода 1672 р.;

· падіння популярності П. Дорошенка, спустошення Правобережжя чужоземними військами у 1674 – 1675 рр.;

· зречення П. Дорошенком гетьманства, закінчення революції.

 

У четвертому питанні необхідно розкрити:

· основні причини поразки Української національної революції 1648 – 1676 рр.: відсутність досвіду державного будівництва; нечіткість національно-політичної ідеї; зрада національної еліти; внутрішні суперечності між гетьманом та народними масами з одного боку і старшиною та гетьманом – з другого; відсутність надійних союзників і несприятливе міжнародне становище; посилений зовнішній тиск та експансія на молоду козацьку державу з боку наймогутніших держав Східної Європи: Московщини, Польщі, Туреччини;

· особливості Української революції у порівнянні з революціями інших європейських країн ранньомодерного часу;

· наслідки та історичне значення.

 

Тема 4. УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ ХVІІ – ХVІІІ СТ. (2 год.)

1. Лівобережна Україна за гетьманування І.Мазепи.

2. Гетьман Пилип Орлик. Конституція України 1710 р.

3. Наступ російського самодержавства на автономію України, обмеження та остаточна ліквідація Гетьманщини.

4. Правобережна Україна в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст.

 

Питання для самостійного вивчення:

1. Слобідська Україна наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Нова (Підпільнецька) Січ (1734 – 1775 рр.).

3. Входження Північного Причорномор’я, Криму і Правобережної України до складу Росії.

 

Рекомендована література

Джерела

Архів Коша Нової Запорізької Січі: Корпус документів 1713 – 1776 рр.: У 2-х т. – К.: Наукова думка, 1998 – 2000. – Т.1. – 232 с. – Т. 2. – 187 с.

Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2007. – 1144 с.

Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Граб’янки. – К.: Дніпро, 2006. – 976 с.

Орлик Пилип. Конституція, маніфести та літературна спадщина: Вибрані твори. – К.: МАУП, 2006. – 736 с.

Література

Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 178 с.

Гетьман Іван Мазепа: Погляд крізь століття / Упор. В.Недяк. – К., 2003.

Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні роки свого існування (1734 – 1775 рр.). – Дніпрпетровськ: Січ, 2004. – 421 с.

Гуржій О.І. Іван Скоропадський. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2004. – 312 с.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1996. – 167 с.

Гуржій О. І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. Україна крізь віки. Т. 8. – К. Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 304 с.

Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV – ХVІІІ ст. (кордони воєводств у світлі джерел). – К.: Генеза, 1993. – 163 с.

Крупницький Б. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – К.: Україна, 2004. – 240 с.

Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 р. – К.: Українська видавнича спілка, 2007. – 267 с.

Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 2004. – 602 с.

Стороженко І.С. Збройні сили України від останньої третини ХVІІ ст. до кінця ХVІІІ ст. // УІЖ. – 1998. – № 1. – 30 – 47.

Шевчук В. Просвічений володар: Іван Мазепа як будівничий козацької держави і як літературний герой. – К.: Либідь, 2006. – 464 с.

Методичні поради

У першому питанні необхідно розкрити:

· обрання Івана Мазепи гетьманом Лівобережної України; зміст Коломацьких статей 1687 р.;

· участь гетьмана Івана Мазепи у реалізації зовнішньополітичних планів Московської держави, їх вплив на становище України;

· соціально-економічну і культурно-освітню політику Івана Мазепи;

· поширення влади Івана Мазепи на Правобережну Україну;

· участь українських полків у Північній війні;

· відносини гетьмана з Карлом ХІІ і Станіславом Лещинським, умови українсько-шведського союзу;

· воєнно-політичні акції московського царя проти України, знищення московським військом Батурина і Запорізької Січі;

· місце Полтавської битви в історичній долі України і всієї Європи, еміграцію та смерть Івана Мазепи.

 

У другому питанні слід звернути увагу на:

· обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції;

· зміст “Пактів і Конституції, законів та вольностей війська Запорізького”;

· історичне значення цього документа і поширення Пилипом Орликом ідеї незалежності України;

· укладення нового договору між Україною і Швецією та угоди з Кримським ханом про спільне визволення Гетьманщини та Слобожанщини і перехід їх під протекторат Порти;

· походи союзників в Україну та причини їх невдач;

· спроби гетьмана створити нову антиросійську коаліцію західноєвропейських держав, крах планів Пилипа Орлика.

 

У третьому питанні з’ясувуємо такі аспекти:

· гетьман Іван Скоропадський і обмеження його прав: Решетилівські статті, діяльність Малоросійської колегії;

· заходи царського уряду, спрямовані на підрив економіки Гетьманщини, української культури;

· гетьман Павло Полуботок і боротьба козацької старшини за відновлення Гетьманщини;

· спроба відновлення автономних прав України за гетьманування Данила Апостола;

· друга ліквідація гетьманства, правління гетьманського уряду;

· обрання гетьманом України Кирила Розумовського і його реформаторська політика;

· остаточна ліквідація Гетьманщини, запровадження та діяльність другої Малоросійської колегії;

· причини, хід і наслідки знищення Запорізької Січі, подальша доля козацтва.

 

При розгляді четвертого питання доцільно висвітлити:

· статус Правобережжя в системі польсько-турецько-російських міждержавних відносин в останній чверті XVII ст.;

· активну колонізацію краю, відродження та утвердження козацтва на Правобережній Україні;

· повстання Семена Палія (1700 – 1704 рр.);

· відновлення польсько-шляхетських порядків;

· причини зародження гайдамацького руху (соціальні, національні, релігійні тощо), повстання 1734 і 1750 рр.;

· селянсько-козацьке повстання “Коліївщина” (1768 р): причини, хід, наслідки;

· включення Правобережної України до складу Російської імперії.