Микола Галів, Катерина Шевців

Микола Галів, Катерина Шевців

 

 

Плани семінарських занять та методичні рекомендації

для студентів неісторичних спеціальностей з курсу

“ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

 

Дрогобич – 2010

ББК 63.3(4УКР)

УДК 94(477)

Г – 19

 

Рекомендовано до друку Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка

(протокол № …. від ………..2010 р.)

 

Г – 19 Плани семінарських занять та методичні рекомендації для студентів неісторичних спеціальностей з курсу “Історія України” / М. Галів (теми 1–5), К. Шевців (теми 6–9). – Дрогобич, 2010. – 55 с.

 

 

Навчально-методичний посібник написано відповідно до затвердженої Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка програми навчальної дисципліни “Історія України” для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” неісторичних спеціальностей. Посібник містить плани семінарських занять, методичні поради до них, питання для самостійного вивчення, тематику індивідуальних навчально-дослідних завдань та ін.

 

ББК 63.3(4УКР)

 

 

Відповідальний за випуск: Василь Петрович Футала, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії України Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

 

 

Рецензенти:

- Михайло Михайлович Кріль, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук, професор;

- Світлана Ярославівна Біла, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

© Микола Галів, Катерина Шевців, 2010
Зміст

 

Передмова…………………………………………………………………………….4

Візитка курсу “Історія України”……………………………………………………5

Плани семінарських занять та методичні рекомендації…………………………..8

Тема 1. Україна-Русь у ІХ – ХIV ст. (2 год.)……………………………………….8

Тема 2. Українські землі у литовсько-польську добу (2 год.)……........………...13

Тема 3. Українська Національна революція ХVІІ ст. (2 год.)…………………...18

Тема 4. Україна наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. (2 год.)……………………………23

Тема 5. Україна у ХІХ – на початку ХХ ст. Відродження

національної свідомості (2 год.)…………………………………………………...27

Тема 6. Державне відродження України 1917 – 1920 рр. (2 год.)……………….32

Тема 7. Україна в 20 – 30-ті роки ХХ ст. (4 год.)..……………………………….37

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)

(2 год.)………………………………………………………………………………..42

Тема 9. Україна в середині ХХ – на початку ХХІ ст. (2 год.)…………………...46

Література. Праці загального характеру………………………………….……....50

Зразок модульної контрольної роботи …………………………………………...52

Шкала оцінювання ЕСТS.....……..………………………………………………...55

 

 

ПЕРЕДМОВА

Курс історії України посідає одне з провідних місць у системі гуманітарних дисциплін. Основне призначення курсу – вивчення особливостей формування і функціонування Української держави на різних етапах її розвитку, національно-визвольної боротьби, процесу зародження та еволюції матеріальної і духовної культури українського народу, життєпису видатних її діячів тощо. Глибоке засвоєння історії України допомагатиме майбутньому спеціалісту виховати у собі почуття національної самосвідомості і патріотизму, розвинути історичне мислення, піднести свою політичну і загальну культуру.

Семінарські заняття покликані навчити студентів умінню творчо і самостійно мислити, відстоювати свої погляди, давати об’єктивну оцінку подіям, фактам, процесам, історичним особам. Крім того, в ході занять студенти набувають навичок виступу перед аудиторією, залучаються до мистецтва ведення дискусії, так необхідних майбутньому вчителеві.

Тематична складова цього навчально-методичного посібника охоплює вузлові питання курсу історії України, орієнтує на різноманітну наукову літературу, враховуючи дискусії, які проходять у дослідницьких та широких громадських колах у зв’язку з актуальними проблемами життя нашого суспільства. Значний фактичний матеріал міститься у працях загального характеру, перелік яких подається на ст. 51 методичного посібника.

Посібник складений з урахуванням запровадженої в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка кредитно-модульної системи, тому включає візитку курсу, перелік індивідуальних завдань та вимоги до них, зразки модульних контрольних робіт.

 

ВІЗИТКА КУРСУ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

 

Загальний обсяг 108 год. / 3,0 кредити ECTS (18 год. лекцій, 18 год. семінарських занять, 72 год. самостійної роботи студентів)

Вивчення предмету завершується екзаменом у І семестрі.

 

Додаток

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Тема І. УКРАЇНА-РУСЬ У ІХ – ХIV СТ. (2год.)

 

1. Виникнення і розвиток Київської Русі (ІХ – кінець Х ст.).

2. Розквіт Руської держави (980 – 1132 рр.).

3. Політичний лад і соціально-економічні відносини Київської Русі.

4. Галицько-Волинська держава (1199 – 1340).

 

Питання для самостійного вивчення:

1. Первіснообщинний лад на території України.

2. Скіфо-сарматський час. Античні міста Північного Причорномор’я.

3. Рання історія східних слов’ян (І – ІХ ст. н.е.).

 

Рекомендована література

Джерела

Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. – Львів, 2004. – 1285 с.

Древняя Русь в свете зарубежных источников: Учеб. Пособие для студентов вузов. – М.: Логос, 2003. – 608 с.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 448 с.

Повість минулих літ // Літопис руський. За Іпатським списком. – К.Дніпро, 1989. – 591 с.

Січинський В. Чужинці про Україну: вибір описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за 10 століть. – К.: Довіра, 1992. – 225 с.

Федорів Р.М. Галицько-Волинський літопис. – Львів.: Червона калина, 1994. – 252 с.

Література

Баран В. Давні слов’яни // Україна крізь віки. В 15-ти томах. – Т. 3. – К., 1998. – 335 с.

Брайчевський М.Ю. Біля джерел слов’янської державності. – К., 1964. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.

Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії // Україна крізь віки. В 15-ти томах. – Т.1. – К., 1998. – 335 с.

Войтович Л. В. Генеалогія династії Рюриковичів: бібліографічний довідник. – К., 1990. – 228 с.

Войтович Л. В. Княжа доба на Русі: портрети еліти. – Біла Церква: Вид. О.В.Пшонківський, 2006. – 784 с.

Войтович Л. В. Князівські династії східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. – Львів: Інститут Українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2000. – 649 с.

Давня історія України: Навч. посібник: У 2 кн. – Кн. 1. – К.: Либідь, 1994. – 240 с.; Кн. 2. – К.: Либідь, 1995. – 224 с.

Залізняк Л. Первісна історія України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1999. – 263 с.

Ісаєвич Я.Д. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. – 39 с.

Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки: в 15 тт. – Т. 5 – К.: Альтернативи, 1998. – 335 с.

Котляр М.Ф. “Повість Володимира Мономаха” // Український історичний журнал. – 2009. – № 4. – С. 5 – 9.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – Львів, 1999. – 219 с.

Петров В.П. Походження українського народу. – К.: Фенікс, 1992. – 192 с.

Ричка В. М. Княгиня Ольга. – К.: Вид. дім “Альтернативи”, 2004. – 336с.

Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст. – К.: Перун, 1996. – 496 с.

Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь // Україна крізь віки. В 15-ти томах. – Т. 3. – К., 1998. – 351 с.

Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.

Толочко П.П. Від Русі до України. – К.: Абрис, 1997. – 400 с.

Толочко П.П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий. – К.: Артек, 1996. – 216 с.

 

Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

· повідомлення писемних джерел про Русь у ІХ ст.;

· основні теорії походження Руської держави в історичній літературі;

· передумови виникнення держави Київська Русь;

· характеристику династичного перевороту 882 p., вбивства Аскольда і захоплення Олегом влади у Києві;

· об’єднання Новгородської та Київської земель у єдину державу – Київську Русь;

· консолідацію слов’янських племен та формування кордонів Київської Русі;

· внутрішню політику Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, спрямовану на приєднання інших східнослов’янських племен, зміцнення державного управління тощо;

· зовнішній політиці князів, відносинах з Візантійською імперією, Хозарією, Арабським халіфатом, Болгарію та ін.

Висвітлюючи друге питання, охарактеризуйте:

· територіальні зміни Києворуської держави;

· внутрішню політику князів; проведення реформ (адміністративної, військової, судової тощо (Володимир);

· поступове формування руського кодексу правових норм: “Закон земляний” (Володимир); “Руська правда” (Ярослав Мудрий, Ярославичі, Володимир Мономах);

· основні етапи розвитку християнських традицій на Русі, хрещення 988 року та його вплив на культуру та еволюцію морально-етичних норм руського суспільства;

· західний вектор зовнішньої політики Київської держави; активізацію міжнародних контактів, династичні шлюби;

· відносини з кочовими народами сходу (печенігами, половцями);

· боротьбу за єдність, централізацію та європеїзацію держави.

При розгляді третього питання необхідно розкрити:

· форми державності (дружинна, одноосібна і федеративна монархії) та систему управління в Київській Русі;

· станово-класову структуру суспільства;

· процес феодалізації давньоруського суспільства, формування великокнязівського домену, васальних відносин, системи приватного землеволодіння;

· основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску (данина, відробітки, грошова рента та ін.);

· основні сфери економіки Київської Русі: сільське господарство, ремісниче виробництво, внутрішню та зовнішню торгівлю, грошову систему;

· устрій міст і їх господарську діяльність.

У четвертому питанні потрібно висвітлити:

· процес формування удільних Галицького та Волинського князівств (ХІ – ХІІ ст.);

· передумови обєднання Галицького та Волинського князівств у єдину державу;

· внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;

· тимчасовий розпад держави, “галицьку смуту” 1205 – 1238 рр. (правління Ігоревичів, прогресуюче свавілля бояр та проголошення князем боярина Владислава Кормильчича; з’їзд у Спіші, безперервне втручання у внутрішні справи галицько-волинських земель угорських, польських та руських князів);

· боротьбу за відновлення єдності держави;

· внутрішню і зовнішню політику Данила Романовича у 1238 – 1264 рр.;

· об’єднавчу політику Лева Даниловича;

· відновлення єдності держави князем Юрієм І, його зовнішню та внутрішню політику;

· дуумвірат Андрія та Лева ІІ, правління Юрія ІІ;

· значення Галицько-Волинського князівства в історії української державності.

Рекомендована література

Джерела

Боплан де Гійом Левассер. Опис України. – Львів: Каменяр, 1990. – 300 с.

Історія Русів. Пер. І.Драча. – К.: Радянський письменник, 1991. – 318 с.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 448 с.

Літопис Самовидця. – К.: Наукова думка, 1970. – 207 с.

Мемуари до історії південної Русі. Випуск 1 (XVI ст.). – Дніпропетровськ: Січ, 2005. – 219 с.

Основні документи Берестейської унії. – Львів: Свічадо, 1996. – 90 с.

Січинський В. Чужинці про Україну: вибір описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за 10 століть. – К.: Довіра, 1992. – 225 с.

Література

Антонович В. Коротка історія Козаччини. – К.: Україна, 2004. – 304 с.

Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К.: Либідь, 1993. – 297 с.

Власов І. Українські землі в ХVI ст. Культурне життя: освіта, наука та книвидання // Історія України. – 2009. – № 29 – 32. – С. 79 – 81.

Войтович Л. В. Князівські династії східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. – Львів: Інститут Українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2000. – 649 с.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Дніпро, 1994. – 272 с.

Гуржій О.І. Петро Конашевич-Сагайдачний. – К.: Україна, 2004. – 189 с.

Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI – XVIII ст. – К.: Наукова думка, 1966. – 251 с.

Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2006. – Т. 1. – 800 с. – Т. 2. – 2007. – 724 с.

Історія церкви та релігійної думки в Україні. – Т. 1 – К.: Либідь: 1994. – 252 с.

Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХVІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996. – 113 с.

Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорізька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.

Русина О. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки. – Т. 6. – К., 1998. – 319 с.

Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.). – К.: Либідь, 1998. – 296 с.

Сергійчук В. Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах ХVІ – сер. ХVІІ ст. – К.: Україна, 1991. – 253 с.

Тимошенко Л. Берестейська унія 1596 р. Навч. посібник. – Дрогобич, 2004. – 197 с.

Фігурний Ю.С. Історичні витоки українського лицарства: Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українському вимірі. – К.: Видавничий дім “Стилос”, 2004. – 308 с.

Шевченко Н. Козацтво у Нижньому Подніпров’ї та Побужжі у XV – XVIІІ ст. // Історія України. – 2010. – № 6 – 7. – С. 12 – 21.

Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану (друга пол. ХV – перша пол. ХVІІ). – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 300 с.

Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: у 3 т. – Львів, 1990. – Т. 1. – 319 с.; 1991. – Т. 2. – 392 с.

Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XІV до середини XVII ст.: Волинь і центральна Україна. – К.: Наукова думка, 1993. – 414 с.

 

Методичні поради

У першому питанні потрібно висвітлити:

· основні етапи та форми литовського проникнення на руські землі; приєднання Волині, Чернігово-Сіверщини, Переяславщини, Київщини та Поділля;

· політику литовських князів щодо руських земель у 1362 – 1385 рр.;

· причини, суть та наслідки Кревської унії, прихід до влади Вітовта та ліквідацію автономного устрою українських земель;

· утворення “Великого княжіння Руського” (1430 – 1435), реставрацію удільного устрою та його остаточну ліквідацію (1440 – 1471);

· наростання литовсько-російського протистояння за право володіння українськими землями;

· боротьбу Польщі, Угорщини та Литви за галицьку спадщину після смерті Юрія ІІ Болеслава;

· суть Вишеградської угоди 1339 р., захоплення Галичини Угорщиною та остаточний перехід галицьких земель під владу Польщі (1387);

· перетворення Галичини на провінцію Польського королівства, утворення Руського, Подільського та Белзького воєводств;

· полонізацію, католизацію і колонізацію краю; загострення релігійних, соціальних та етнічних відносин;

· укладення Люблінської унії 1569 р. та поширення влади корони польської на більшість українських земель.

 

При розгляді другого питання необхідно розкрити:

· станову диференціацію суспільства, процес оформлення шляхти у привілейований стан;

· основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску;

· процес зростання великого феодального землеволодіння, концентрацію земель в руках магнатів;

· поширення фільваркової системи та панщини;

· урбанізаційні процеси на українських землях, запровадження магдебурзького права;

· розвиток ремесла, промислів, цехового виробництва, торгівлі;

· становище православної церкви в українських землях у XIV – XVI ст.;

· початок реформаційного руху, виникнення братств та їх діяльність;

· поширення діяльності єзуїтів у Польщі (1564), запровадження григоріанського календаря та посилення протистояння православних і католиків;

· релігійна полеміка навколо ідеї церковної унії; позиції князя Костянтина Острозького та його унійна програма;

· історія укладення Берестейської унії, два собори у Бересті;

· наслідки унії та її оцінка в історичній літературі;

· становище православної церкви в першій половині ХVІІ ст.

Третє питання доцільно розглядати за таким планом:

· економічні, соціально-політичні, національно-релігійні, стратегічні причини виникнення козацтва;

· джерела формування українського козацтва;

· соціальний і національний склад козацтва;

· процес перетворення козацтва в окремий соціальний стан українського суспільства;

· причини утворення і організація реєстрового козацтва.

· час і місце виникнення Запорізької Січі;

· військово-політична організація козацької держави;

· господарське та громадське життя;

· традиції, символіка, релігія, культура;

· Запорізька Січ у міждержавних відносинах країн Європи та Азії.

 

Розглядаючи четверте питання, висвітлюємо:

· причини повстань;

· перші козацько-селянські повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка;

· антикозацьку політику польського уряду в першій третині ХVІІ ст.;

· повстання проти польського панування під проводом М. Жмайла і Куруківська угода;

· козацько-селянське повстання на чолі з Т. Федоровичем (Трясилом);

· виступ козаків на чолі з І. Сулимою;

· народні повстання П. Бута (Павлюка), Д. Гуні та Я. Острянина, “Ординація Війська Запорозького реєстрового”;

· причини поразки повстань та їх історичне значення.

Тема 3. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ ХVІІ СТ. (2 год.)

1. Причини, характер, мета і рушійні сили Української революції. Проблема її типології, хронологічних меж та періодизації.

2. Воєнно-політичні події 1648 – 1657 рр. Утворення Української гетьманської держави.

3. Громадянська війна, поділ козацької України та боротьба за її возз’єднання

4. Причини поразки Української національної революції, її значення та уроки.

 

Питання для самостійного вивчення:

1. Соціально-економічне становище України в період революції.

2. Українська колонізація Слобожанщини.

3. Уніатська та православна церкви в умовах революції.

 

Рекомендована література

Джерела

Історія Русів. Пер. І. Драча. – К.: Рад. письменник, 1991. – 318 с.

Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Граб’янки. – К.: Дніпро, 2006. – 976 с.

Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Видавн. центр “Академія”, 2001. – 448 с.

Універсали Богдана Хмельницького. 1648 – 1657. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1998. – 381 с.

Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657 – 1687). – Київ-Львів: НТШ, 2004. – 1087 с.

Література

Горобець В. “Волимо царя східного…”. Український гетьманат та російська династія до і після Переяслава. – К.: Критика, 2007. – 464 с.

Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимізації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654 – 1676. – К.: Критика, 2001. – 347 с.

Гуржій О. І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. Україна крізь віки. Т. 8. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 304 с.

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорізького у 1648 – 1782 рр. – Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. – 380 с.

Зарубіжні зносини Богдана Хмельницького. Хроніка 1648 – 1657 років // Пам’ять століть. – 2009. – № 1 – 2. – С. 58 – 111.

Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2006. – Т. 1. – 800 с.; 2007. – Т. 2. – 724 с.

Кривошея В.В. Українська козацька старшина: Упорядники гетьманської адміністрації. – К.: Видавничий дім “Стилос”, 2005. – 260 с.

Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV – ХVІІІ ст. (кордони воєводств у світлі джерел). – К.: Генеза, 1993. – 163 с.

Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Мицик Ю. Джерела з історії національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. – Дніпропетровськ: Січ, 1996. – 489 с.

Мицик Ю.А. Гетьман Іван Виговський. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 2004. – 84 с.

Переяславська Рада 1654 року (історіографія та дослідження). – К.: Смолоскип, 2003. – 890 с.

Переяславська Рада очима істориків, мовою документів. – К.: Просвіта, 2003. – 186 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2003. – 400 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ ст.: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1997. – 273 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVІІ ст. (1648 – 1676 рр.). Україна крізь віки. Т. 7. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 352 с.

Стороженко І. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини ХVІІ ст. – Кн. 1. – Дніпропетровськ: Січ, 1996. – 367 с.

Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654 – 1657. – Львів: Світ, 1996. – 128 с.

Чухліб Т.В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663 – 1713). – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2004. – 288 с.

Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХVІІ ст. (Причини і початок Руїни). – К.: Основи, 1998. – 448 с.

 

Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

· передумови і причини Української національної революції: політичні, національні, релігійні, соціально-економічні, психологічні;

· рушійні сили визвольної боротьби;

· характер і мету революції;

· основні періоди та етапи Української національної революції;

· форми боротьби і типологію подій.

При висвітленні другого питання, доцільно проаналізувати такі аспекти:

· розгортання визвольної боротьби 1648 – 1649 рр., зміст та значення Зборівського договору;

· перебіг воєнних дій 1650 – 1653 рр. та їх наслідки, зміст і значення Білоцерківського договору;

· молдовські походи 1650 – 1653 рр.;

· взаємовідносини України з Росією 1648 – 1653 рр., україно-російського договір 1654 р. (“Березневі статті”), його значення та оцінка в історичній літературі;

· перебіг воєнних дій проти Речі Посполитої у 1654 – 1655 р.;

· зміст та значення Віленського московсько-польського перемир’я 1656 р.;

· українсько-трансільвансько-шведські воєнні дії проти Польщі у 1656 – 1657 рр.

· розробка Б.Хмельницьким наріжних принципів української державної ідеї;

· територія, кордони та населення держави Війська Запорізького;

· політико-адміністративний устрій, органи влади, фінансова система, державна символіка;

· створення української армії, полководці – сподвижники Б. Хмельницького;

Третє питання рекомендуємо розглянути за таким планом:

· ліквідація спадкового гетьманату, основні напрямки внутрішньої політики уряду гетьмана І. Виговського;

· початок громадянської війни, виступи М. Пушкаря і Я. Барабаша, Полтавська трагедія;

· зовнішньополітична діяльність І. Виговського, зближення з Річчю Посполитою, Гадяцький трактат 1658 р., його суть та оцінка в історичній літературі;

· російсько-українська війна 1658 – 1659 рр., Конотопська перемога;

· посилення антигетьманського руху, падіння І. Виговського;

· внутрішня та зовнішня політика Ю. Хмельницького, Переяславська угода 1659 р. і Слободищеннський трактат 1660 р.;

· зречення Ю. Хмельницького, “чорна” рада під Ніжином 1663 р., розкол козацької України на два гетьманства;

· гетьманування П. Тетері на Правобережжі;

· правління І. Брюховецького на Лівобережжі, Московські статті 1665 р.;

· Андрусівське польсько-російське перемир’я 1667 р. та його значення для України;

· обрання гетьманом Правобережжя П. Дорошенка, початок воєнних дій проти Польщі;

· похід П. Дорошенка на Лівобережжя, проголошення його гетьманом всієї України;

· повернення П.Дорошенка на Правобережжя, його боротьба проти М. Ханенка та П. Суховія;

· прийняття гетьманом турецького протекторату; розгром польської армії на Поділлі; Бучацька угода 1672 р.;

· падіння популярності П. Дорошенка, спустошення Правобережжя чужоземними військами у 1674 – 1675 рр.;

· зречення П. Дорошенком гетьманства, закінчення революції.

 

У четвертому питанні необхідно розкрити:

· основні причини поразки Української національної революції 1648 – 1676 рр.: відсутність досвіду державного будівництва; нечіткість національно-політичної ідеї; зрада національної еліти; внутрішні суперечності між гетьманом та народними масами з одного боку і старшиною та гетьманом – з другого; відсутність надійних союзників і несприятливе міжнародне становище; посилений зовнішній тиск та експансія на молоду козацьку державу з боку наймогутніших держав Східної Європи: Московщини, Польщі, Туреччини;

· особливості Української революції у порівнянні з революціями інших європейських країн ранньомодерного часу;

· наслідки та історичне значення.

 

Тема 4. УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ ХVІІ – ХVІІІ СТ. (2 год.)

1. Лівобережна Україна за гетьманування І.Мазепи.

2. Гетьман Пилип Орлик. Конституція України 1710 р.

3. Наступ російського самодержавства на автономію України, обмеження та остаточна ліквідація Гетьманщини.

4. Правобережна Україна в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст.

 

Питання для самостійного вивчення:

1. Слобідська Україна наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Нова (Підпільнецька) Січ (1734 – 1775 рр.).

3. Входження Північного Причорномор’я, Криму і Правобережної України до складу Росії.

 

Рекомендована література

Джерела

Архів Коша Нової Запорізької Січі: Корпус документів 1713 – 1776 рр.: У 2-х т. – К.: Наукова думка, 1998 – 2000. – Т.1. – 232 с. – Т. 2. – 187 с.

Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2007. – 1144 с.

Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Граб’янки. – К.: Дніпро, 2006. – 976 с.

Орлик Пилип. Конституція, маніфести та літературна спадщина: Вибрані твори. – К.: МАУП, 2006. – 736 с.

Література

Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 178 с.

Гетьман Іван Мазепа: Погляд крізь століття / Упор. В.Недяк. – К., 2003.

Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні роки свого існування (1734 – 1775 рр.). – Дніпрпетровськ: Січ, 2004. – 421 с.

Гуржій О.І. Іван Скоропадський. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2004. – 312 с.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1996. – 167 с.

Гуржій О. І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. Україна крізь віки. Т. 8. – К. Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 304 с.

Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV – ХVІІІ ст. (кордони воєводств у світлі джерел). – К.: Генеза, 1993. – 163 с.

Крупницький Б. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – К.: Україна, 2004. – 240 с.

Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 р. – К.: Українська видавнича спілка, 2007. – 267 с.

Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 2004. – 602 с.

Стороженко І.С. Збройні сили України від останньої третини ХVІІ ст. до кінця ХVІІІ ст. // УІЖ. – 1998. – № 1. – 30 – 47.

Шевчук В. Просвічений володар: Іван Мазепа як будівничий козацької держави і як літературний герой. – К.: Либідь, 2006. – 464 с.

Методичні поради

У першому питанні необхідно розкрити:

· обрання Івана Мазепи гетьманом Лівобережної України; зміст Коломацьких статей 1687 р.;

· участь гетьмана Івана Мазепи у реалізації зовнішньополітичних планів Московської держави, їх вплив на становище України;

· соціально-економічну і культурно-освітню політику Івана Мазепи;

· поширення влади Івана Мазепи на Правобережну Україну;

· участь українських полків у Північній війні;

· відносини гетьмана з Карлом ХІІ і Станіславом Лещинським, умови українсько-шведського союзу;

· воєнно-політичні акції московського царя проти України, знищення московським військом Батурина і Запорізької Січі;

· місце Полтавської битви в історичній долі України і всієї Європи, еміграцію та смерть Івана Мазепи.

 

У другому питанні слід звернути увагу на:

· обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції;

· зміст “Пактів і Конституції, законів та вольностей війська Запорізького”;

· історичне значення цього документа і поширення Пилипом Орликом ідеї незалежності України;

· укладення нового договору між Україною і Швецією та угоди з Кримським ханом про спільне визволення Гетьманщини та Слобожанщини і перехід їх під протекторат Порти;

· походи союзників в Україну та причини їх невдач;

· спроби гетьмана створити нову антиросійську коаліцію західноєвропейських держав, крах планів Пилипа Орлика.

 

У третьому питанні з’ясувуємо такі аспекти:

· гетьман Іван Скоропадський і обмеження його прав: Решетилівські статті, діяльність Малоросійської колегії;

· заходи царського уряду, спрямовані на підрив економіки Гетьманщини, української культури;

· гетьман Павло Полуботок і боротьба козацької старшини за відновлення Гетьманщини;

· спроба відновлення автономних прав України за гетьманування Данила Апостола;

· друга ліквідація гетьманства, правління гетьманського уряду;

· обрання гетьманом України Кирила Розумовського і його реформаторська політика;

· остаточна ліквідація Гетьманщини, запровадження та діяльність другої Малоросійської колегії;

· причини, хід і наслідки знищення Запорізької Січі, подальша доля козацтва.

 

При розгляді четвертого питання доцільно висвітлити:

· статус Правобережжя в системі польсько-турецько-російських міждержавних відносин в останній чверті XVII ст.;

· активну колонізацію краю, відродження та утвердження козацтва на Правобережній Україні;

· повстання Семена Палія (1700 – 1704 рр.);

· відновлення польсько-шляхетських порядків;

· причини зародження гайдамацького руху (соціальні, національні, релігійні тощо), повстання 1734 і 1750 рр.;

· селянсько-козацьке повстання “Коліївщина” (1768 р): причини, хід, наслідки;

· включення Правобережної України до складу Російської імперії.

Рекомендована література

Джерела

Головна Руська Рада (1848 – 1851): Протоколи засідань і книга кореспонденції. – Львів: Інститут історії церкви, 2002. – 270 с.

Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. – К.: Наукова думка, 1990.

Костомаров М.І. Закон Божий (Книга буття українського народу). – К.: Либідь, 1991. – 40 с.

“Русалка Дністрова”. Документи і матеріали. – К.: Вища школа, 1993. – 230 с.

Українські політичні партії кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Програмові і довідкові матеріали. Упорядник В.Ф.Шевченко. – К.: Наукова думка, 1993. – 385 с.

Література

Верига В. Нариси з історії України (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1996. – 317 с.

Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Довідник. – К.: Виша школа, 1996. – 270 с.

Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Голова проекту В.Смолій. – К.: Інститут історії України НАН України, 2007. – Т. 5. – 255 с.

Кондратюк К. Історія України: від половини ХІХ століття до 1917 року. – Тернопіль: Б. в., 1994. – 147 с.

Кондратюк К. Нариси історії українського національно-визвольного руху ХІХ ст. – Тернопіль: Б.в., 1993. – 99 с.

Кугутяк М. Галичина: Сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху. (ХІХ ст. – 1939 р.). – Івано-Франківськ: Плай, 1993. – 200 с.

Нариси з історії суспільних рухів та політичних партій в Україні (ХІХ – ХХ ст.). – Львів: Світ. – 2001. – 296 с.

Наумець Л. Товариство об’єднаних слов’ян. – Житомир: Б. в., 1997.

Мокрогуз О., Єрмоленко А. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ – першій третині ХІХ ст. // Історія України. – 2009. – № 29 – 32. – С. 24 – 35.

Реєнт О. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2003. – 345 с.

“Руська трійця”. З історії суспільно-політичного руху і культури України. – К.: Наукова думка, 1987. – 338 с.

Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. Серія “Україна крізь віки”. – Т. 9. – 336 с.

Світленко С. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ ст. Аналіз публікацій документальних джерел. – Дніпропетровськ: Вид-во “Навчальна книга”, 1999. – 240с.

Сергієнко Г.Я. Кирило-Мефодіївське товариство: утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі (1861 – 1918 рр.) // УІЖ. – 1997. – № 1.

Сухий О. Від русофільства до москвофільства: російський чинник у громадській думці та суспільно-політичному житті галицьких українців у ХІХ столітті. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 496 с.

Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 1997. – 246 с.

 

Методичні поради

У першому питанні слід зупинитися на:

· адміністративно-територіальному поділі та суспільному устрої українських земель під владою Росії у першій половині ХІХ ст.;

· колонізаторській політиці царизму на захоплених землях, посиленні соціального та національного гноблення;

· початках національного відродження в Україні, його передумовах та етапах розвитку, проявах впливу революційних ідей Західної Європи на Україну;

· розгортанні російського суспільно-політичного та польського національно-визвольного рухів на українських землях у 20 – 30-х рр. ХІХ ст.;

· виникненні гуртків та організацій декабристів, їхніх програмних цілях і діяльності;

· утворенні Кирило-Мефодіївського товариства, його складі, програмних документах: “Статут слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія”, “Книга буття українського народу” (“Закон Божий”);

· діяльності товариства: пропаганда революційних, демократичних і просвітницьких ідей, контакти з російським і польським революційними рухами;

· розгромі товариства та репресіях царизму проти українського національного руху.

 

Висвітлюючи друге питання, потрібно розглянути такі проблеми:

· передумови національного відродження на західноукраїнських землях, політика австрійського уряду щодо цих земель (адміністративна, аграна, освітня, релігійна реформи тощо);

· виникнення товариства греко-католицьких священиків (Перемишль, 1816 р.) та його культурно-просвітницька діяльність;