Тематика індивідуальних завдань

Історична розвідка про рідне місто чи село.

Історична довідка про етноніми, гідроніми, топоніми та антропоніми.

Нарис генеалогії роду.

Біографії відомих політичних і культурних діячів краю.

Виготовлення карт, таблиць, схем до тем курсу.

Укладення мартирологу повстанського руху 40-50-х рр. ХХ ст.

Збір свідчень учасників національно-визвольних змагань 1940 – 1950-х рр.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Тема І. УКРАЇНА-РУСЬ У ІХ – ХIV СТ. (2год.)

 

1. Виникнення і розвиток Київської Русі (ІХ – кінець Х ст.).

2. Розквіт Руської держави (980 – 1132 рр.).

3. Політичний лад і соціально-економічні відносини Київської Русі.

4. Галицько-Волинська держава (1199 – 1340).

 

Питання для самостійного вивчення:

1. Первіснообщинний лад на території України.

2. Скіфо-сарматський час. Античні міста Північного Причорномор’я.

3. Рання історія східних слов’ян (І – ІХ ст. н.е.).

 

Рекомендована література

Джерела

Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. – Львів, 2004. – 1285 с.

Древняя Русь в свете зарубежных источников: Учеб. Пособие для студентов вузов. – М.: Логос, 2003. – 608 с.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 448 с.

Повість минулих літ // Літопис руський. За Іпатським списком. – К.Дніпро, 1989. – 591 с.

Січинський В. Чужинці про Україну: вибір описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за 10 століть. – К.: Довіра, 1992. – 225 с.

Федорів Р.М. Галицько-Волинський літопис. – Львів.: Червона калина, 1994. – 252 с.

Література

Баран В. Давні слов’яни // Україна крізь віки. В 15-ти томах. – Т. 3. – К., 1998. – 335 с.

Брайчевський М.Ю. Біля джерел слов’янської державності. – К., 1964. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.

Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії // Україна крізь віки. В 15-ти томах. – Т.1. – К., 1998. – 335 с.

Войтович Л. В. Генеалогія династії Рюриковичів: бібліографічний довідник. – К., 1990. – 228 с.

Войтович Л. В. Княжа доба на Русі: портрети еліти. – Біла Церква: Вид. О.В.Пшонківський, 2006. – 784 с.

Войтович Л. В. Князівські династії східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. – Львів: Інститут Українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2000. – 649 с.

Давня історія України: Навч. посібник: У 2 кн. – Кн. 1. – К.: Либідь, 1994. – 240 с.; Кн. 2. – К.: Либідь, 1995. – 224 с.

Залізняк Л. Первісна історія України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1999. – 263 с.

Ісаєвич Я.Д. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. – 39 с.

Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки: в 15 тт. – Т. 5 – К.: Альтернативи, 1998. – 335 с.

Котляр М.Ф. “Повість Володимира Мономаха” // Український історичний журнал. – 2009. – № 4. – С. 5 – 9.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – Львів, 1999. – 219 с.

Петров В.П. Походження українського народу. – К.: Фенікс, 1992. – 192 с.

Ричка В. М. Княгиня Ольга. – К.: Вид. дім “Альтернативи”, 2004. – 336с.

Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст. – К.: Перун, 1996. – 496 с.

Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь // Україна крізь віки. В 15-ти томах. – Т. 3. – К., 1998. – 351 с.

Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.

Толочко П.П. Від Русі до України. – К.: Абрис, 1997. – 400 с.

Толочко П.П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий. – К.: Артек, 1996. – 216 с.

 

Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

· повідомлення писемних джерел про Русь у ІХ ст.;

· основні теорії походження Руської держави в історичній літературі;

· передумови виникнення держави Київська Русь;

· характеристику династичного перевороту 882 p., вбивства Аскольда і захоплення Олегом влади у Києві;

· об’єднання Новгородської та Київської земель у єдину державу – Київську Русь;

· консолідацію слов’янських племен та формування кордонів Київської Русі;

· внутрішню політику Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, спрямовану на приєднання інших східнослов’янських племен, зміцнення державного управління тощо;

· зовнішній політиці князів, відносинах з Візантійською імперією, Хозарією, Арабським халіфатом, Болгарію та ін.

Висвітлюючи друге питання, охарактеризуйте:

· територіальні зміни Києворуської держави;

· внутрішню політику князів; проведення реформ (адміністративної, військової, судової тощо (Володимир);

· поступове формування руського кодексу правових норм: “Закон земляний” (Володимир); “Руська правда” (Ярослав Мудрий, Ярославичі, Володимир Мономах);

· основні етапи розвитку християнських традицій на Русі, хрещення 988 року та його вплив на культуру та еволюцію морально-етичних норм руського суспільства;

· західний вектор зовнішньої політики Київської держави; активізацію міжнародних контактів, династичні шлюби;

· відносини з кочовими народами сходу (печенігами, половцями);

· боротьбу за єдність, централізацію та європеїзацію держави.

При розгляді третього питання необхідно розкрити:

· форми державності (дружинна, одноосібна і федеративна монархії) та систему управління в Київській Русі;

· станово-класову структуру суспільства;

· процес феодалізації давньоруського суспільства, формування великокнязівського домену, васальних відносин, системи приватного землеволодіння;

· основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску (данина, відробітки, грошова рента та ін.);

· основні сфери економіки Київської Русі: сільське господарство, ремісниче виробництво, внутрішню та зовнішню торгівлю, грошову систему;

· устрій міст і їх господарську діяльність.

У четвертому питанні потрібно висвітлити:

· процес формування удільних Галицького та Волинського князівств (ХІ – ХІІ ст.);

· передумови обєднання Галицького та Волинського князівств у єдину державу;

· внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;

· тимчасовий розпад держави, “галицьку смуту” 1205 – 1238 рр. (правління Ігоревичів, прогресуюче свавілля бояр та проголошення князем боярина Владислава Кормильчича; з’їзд у Спіші, безперервне втручання у внутрішні справи галицько-волинських земель угорських, польських та руських князів);

· боротьбу за відновлення єдності держави;

· внутрішню і зовнішню політику Данила Романовича у 1238 – 1264 рр.;

· об’єднавчу політику Лева Даниловича;

· відновлення єдності держави князем Юрієм І, його зовнішню та внутрішню політику;

· дуумвірат Андрія та Лева ІІ, правління Юрія ІІ;

· значення Галицько-Волинського князівства в історії української державності.